Еварист Леві-Провансаль: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
заспамили москалі своєю палагіат-енциклопедією всі ресурси
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
{{Науковець
{{Науковець
| місце народження = [[Константіна]], [[Французький Алжир|Алжир]]
| місце народження = [[Константіна]], [[Французький Алжир|Алжир]]
| дата смерті = 23.3.1956
| місце смерті = [[Париж]], [[Франція]]
| місце смерті = [[Париж]], [[Франція]]
}}
}}
'''Евари́ст Леві́-Прованса́ль''' ({{lang-fr|Évariste Lévi-Provençal}}; {{ДН|4|1|1894}} — {{ДС|23|3|1956}}) — французький сходознавець, історик, мовознавець, арабіст. Провідний ісламознавець франкомовної спільноти середини ХХ ст. Народився в [[Константіна|Константіні]], [[Французький Алжир|Алжир]]. Представник [[французькі євреї|єврейської]] [[сефарди|сефардської]] родини, що походила із [[Прованс|Провансу]] і переселилася до Алжиру. Змінив арабське ім'я '''Махлуф Еварист-Леві''' ({{lang-ar|مخلوف إفاريست ليفي‎}}, ''Makhlóuf Evariste Levi '') на християнське. Навчався у [[Алжирський університет|Алжирському університеті]], був учнем [[Жером Каркопіно|Жерома Каркопіно]]. Служив у французькій армій під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], зазнав поранення [[Дарданельська операція|під Дарданеллами]] ([[1916]]). Професор Вищого інституту марокканських студій в Рабаті ([[1920]]—[[1935]]), Алжирського університету ([[1935]]—[[1940]]), [[Сорбонна|Паризько-Соробонського університету]] (з [[1944]]). Директор Інституту ісламознавства Паризького університету та Інституту ісламознавства в Алжирі. Займався вивченням історією ісламу та арабів у середньовічній Іспанії. Публікував і перевидавав арабські джерела з історії Піренейського півострова, часто у співавторстві із іспанським колегою-арабістом [[Еміліо Гарсіо Гомес|Еміліо Гарсією Гомесом]]. Незважаючи на єврейське походження, ігнорував або занижував значення єврейських джерел для вивчення історії середньовічної Іспанії. Загалом, стояв на анти-колоніальних позиціях. Основна праця — 3-томна «Історія мусульманської Іспанії» ([[1950]]). Оцінки внеску різняться: від схвалення до гострої критики. Помер у [[Париж]]і, [[Франція]].
'''Евари́ст Леві́-Прованса́ль''' ({{lang-fr|Évariste Lévi-Provençal}}; {{ДН|4|1|1894}} — {{ДС|23|3|1956}}) — французький сходознавець, історик, мовознавець, арабіст. Провідний ісламознавець франкомовної спільноти середини ХХ ст. Народився в [[Константіна|Константіні]], [[Французький Алжир|Алжир]]. Представник [[французькі євреї|єврейської]] [[сефарди|сефардської]] родини, що походила із [[Прованс|Провансу]] і переселилася до Алжиру. Змінив арабське ім'я '''Махлуф Еварист-Леві''' ({{lang-ar|مخلوف إفاريست ليفي‎}}, ''Makhlóuf Evariste Levi '') на християнське. Навчався у [[Алжирський університет|Алжирському університеті]], був учнем [[Жером Каркопіно|Жерома Каркопіно]]. Служив у французькій армій під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], зазнав поранення [[Дарданельська операція|під Дарданеллами]] ([[1916]]). Професор Вищого інституту марокканських студій в Рабаті ([[1920]]—[[1935]]), Алжирського університету ([[1935]]—[[1940]]), [[Сорбонна|Паризько-Соробонського університету]] (з [[1944]]). Директор Інституту ісламознавства Паризького університету та Інституту ісламознавства в Алжирі. Займався вивченням історією ісламу та арабів у середньовічній Іспанії. Публікував і перевидавав арабські джерела з історії Піренейського півострова, часто у співавторстві із іспанським колегою-арабістом [[Еміліо Гарсіо Гомес|Еміліо Гарсією Гомесом]]. Незважаючи на єврейське походження, ігнорував або занижував значення єврейських джерел для вивчення історії середньовічної Іспанії. Загалом, стояв на анти-колоніальних позиціях. Основна праця — 3-томна «Історія мусульманської Іспанії» ([[1950]]). Оцінки внеску різняться: від схвалення до гострої критики. Помер у [[Париж]]і, [[Франція]].

== Праці ==
== Праці ==
* Lévi-Provençal, É. ''L'Espagne musulmane au Xe siècle. Institutions et vie sociale''. Paris: Maisonneuve & Larose, 1932 (перевидання: 2002).
* Lévi-Provençal, É. ''L'Espagne musulmane au Xe siècle. Institutions et vie sociale''. Paris: Maisonneuve & Larose, 1932 (перевидання: 2002).

Версія за 10:36, 27 липня 2020

Еварист Леві-Провансаль
фр. Évariste Lévi-Provençal
Ім'я при народженні фр. Maklouf Evariste Levi[1]
Народився 4 січня 1894(1894-01-04)[2][3]
Константіна, Алжир
Помер 23 березня 1956(1956-03-23)
Париж, Франція
Країна  Франція
Діяльність історик, викладач університету, письменник
Alma mater Алжирський університетd
Галузь сходознавство
Заклад Паризький університет
Алжирський університетd
Вчене звання Паризький університет і Алжирський університетd
Війна Перша світова війна і Дарданельська операція (1915)
Нагороди
Офіцер ордена Академічних пальм офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону
Автограф

Евари́ст Леві́-Прованса́ль (фр. Évariste Lévi-Provençal; 4 січня 1894(18940104)23 березня 1956) — французький сходознавець, історик, мовознавець, арабіст. Провідний ісламознавець франкомовної спільноти середини ХХ ст. Народився в Константіні, Алжир. Представник єврейської сефардської родини, що походила із Провансу і переселилася до Алжиру. Змінив арабське ім'я Махлуф Еварист-Леві (араб. مخلوف إفاريست ليفي‎‎, Makhlóuf Evariste Levi ) на християнське. Навчався у Алжирському університеті, був учнем Жерома Каркопіно. Служив у французькій армій під час Першої світової війни, зазнав поранення під Дарданеллами (1916). Професор Вищого інституту марокканських студій в Рабаті (19201935), Алжирського університету (19351940), Паризько-Соробонського університету1944). Директор Інституту ісламознавства Паризького університету та Інституту ісламознавства в Алжирі. Займався вивченням історією ісламу та арабів у середньовічній Іспанії. Публікував і перевидавав арабські джерела з історії Піренейського півострова, часто у співавторстві із іспанським колегою-арабістом Еміліо Гарсією Гомесом. Незважаючи на єврейське походження, ігнорував або занижував значення єврейських джерел для вивчення історії середньовічної Іспанії. Загалом, стояв на анти-колоніальних позиціях. Основна праця — 3-томна «Історія мусульманської Іспанії» (1950). Оцінки внеску різняться: від схвалення до гострої критики. Помер у Парижі, Франція.

Праці

  • Lévi-Provençal, É. L'Espagne musulmane au Xe siècle. Institutions et vie sociale. Paris: Maisonneuve & Larose, 1932 (перевидання: 2002).
  • Lévi-Provençal, É. Séville musulmane au début du XIIe siècle. Le traité d'Ibn 'Abdun sur la vie urbaine et les corps de métiers. Paris, Maisonneuve & Larose, 1947.
  • Lévi-Provençal, É. Histoire de l'Espagne musulmane. Paris, Maisonneuve & Larose, 1950.
    • Tome I : La Conquête et l'Émirat hispano-umaiyade (710-912)
    • Tome II : Le Califat umaiyade de Cordoue
    • Tome III : Le Siècle du califat de Cordoue

Примітки

Бібліографія

  • Вlachére, R. Évariste Lévi-Provençal // Arabica. 1956, t. 3, fasc. 2.
  • Sourdel, J. et D. Liste des travaux du professeur d'É. Lévi-Provençal // Arabica. 1956, t. 3, fasc. 2.
  • Wasserstein, D. Nota biographica: Makhlouf Levi and Evariste Lévi-Provençal // Al-Qanṭara. 21 (2000), p. 211—221.
  • Park, Th. K. and Aomar B. Lévi-Provençal, Évariste // Historical dictionary of Morocco. 2006, p. 218.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еварист Леві-Провансаль