Психотерапевт: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
 
Maeront (обговорення | внесок)
Створено сторінку. Все згідно законодавству України.
Мітки: Вилучено перенаправлення Візуальний редактор
Рядок 1: Рядок 1:
'''Психотерапе́вт''' (ψυχή&nbsp;— ''душа'', θεραπεία «зцілення, медичне лікування») або більш точно '''лікар-психотерапевт''' — фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки «<nowiki/>[[Медицина]]<nowiki/>», спеціалізацію за фахом «<nowiki/>[[психотерапія]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0577-08#Text|title=Наказ МОЗ №199 від 15.04.2008 р.|last=|first=|date=15 квітня 2008|website=|publisher=Міністерство охорони здооров'я України|language=|accessdate=31 липня 2020}}</ref>.
#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Психотерапія]]

== Визначення ==
Треба розділяти поняття «''психотерапевт''» та «''особа, що проводить психотерапію''», адже лікар-психотерапевт, як фахівець, діяльність якого регламентує держава — це [[лікар]], що отримав [[Вища освіта|вищу медичну освіту]] та має відповідну спеціалізацію. В той же час, проводити психотерапію можуть не тільки психотерапевти, але й інші фахівці. Згідно Наказу МОЗ, в якості професійної діяльності застосовувати методи психологічного і психотерапевтичного впливу можуть також відповідні фахівці з повною вищою освітою за напрямками медицина (за різними спеціалізаціями) та [[психологія]].

== Методи праці ==
Лікар-психотерапевт в діяльності може застосувати такі методи психологічного і психотерапевтичного впливу, як діагностика, лікування, профілактика, реабілітація розладів психіки і поведінки, кризових станів, соматичних розладів, в походженні яких провідним чинником є психологічний.

Також регламентується, що методи психологічного і психотерапевтичного впливу можуть застосовуватися лише за усвідомленою згодою інформованої дієздатної особи, відносно якої вони застосовуються, або за згодою її законного представника.

== Професійна підготовка ==
В Україні для атестації за спеціальністю «Психотерапія» лікарю з повною вищею освітою до стажу роботи зараховуються періоди роботи на посаді лікаря-психотерапевта за умови відпрацювання за цыэю спеціальністю не менше трьох років<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-19#Text|title=НАКАЗ №446 від 22.02.2019|last=|first=|date=2 червня 2020|website=|publisher=МОЗ України|language=|accessdate=31 липня 2020}}</ref>.

== Допомога військовим та силовикам ==
Останнім часом повстало питання психотерапевтичної допомоги лікарями-психотерапевтами для співробітників силових відомств та [https://www.mil.gov.ua/content/pdf/p_gotov_book.pdf війсковослужбовців]. В першу чергу, для лікування [[Посттравматичний стресовий розлад|ПТСР]] серед військовослужбовців і ветеранів<ref>{{Cite news|title=Effectiveness of PTSD treatments for military service members and veterans|url=https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/73|work=Psychosomatic Medicine and General Practice|date=2017-10-15|accessdate=2020-07-31|issn=2519-8572|doi=10.26766/pmgp.v2i4.73|pages=e020473–e020473|volume=2|issue=4|language=en|first=Tetyana|last=Sochenko|first2=Anna|last2=Gabińska}}</ref>.

Версія за 14:21, 31 липня 2020

Психотерапе́вт (ψυχή — душа, θεραπεία «зцілення, медичне лікування») або більш точно лікар-психотерапевт — фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки «Медицина», спеціалізацію за фахом «психотерапія»[1].

Визначення

Треба розділяти поняття «психотерапевт» та «особа, що проводить психотерапію», адже лікар-психотерапевт, як фахівець, діяльність якого регламентує держава — це лікар, що отримав вищу медичну освіту та має відповідну спеціалізацію. В той же час, проводити психотерапію можуть не тільки психотерапевти, але й інші фахівці. Згідно Наказу МОЗ, в якості професійної діяльності застосовувати методи психологічного і психотерапевтичного впливу можуть також відповідні фахівці з повною вищою освітою за напрямками медицина (за різними спеціалізаціями) та психологія.

Методи праці

Лікар-психотерапевт в діяльності може застосувати такі методи психологічного і психотерапевтичного впливу, як діагностика, лікування, профілактика, реабілітація розладів психіки і поведінки, кризових станів, соматичних розладів, в походженні яких провідним чинником є психологічний.

Також регламентується, що методи психологічного і психотерапевтичного впливу можуть застосовуватися лише за усвідомленою згодою інформованої дієздатної особи, відносно якої вони застосовуються, або за згодою її законного представника.

Професійна підготовка

В Україні для атестації за спеціальністю «Психотерапія» лікарю з повною вищею освітою до стажу роботи зараховуються періоди роботи на посаді лікаря-психотерапевта за умови відпрацювання за цыэю спеціальністю не менше трьох років[2].

Допомога військовим та силовикам

Останнім часом повстало питання психотерапевтичної допомоги лікарями-психотерапевтами для співробітників силових відомств та війсковослужбовців. В першу чергу, для лікування ПТСР серед військовослужбовців і ветеранів[3].

  1. Наказ МОЗ №199 від 15.04.2008 р. Міністерство охорони здооров'я України. 15 квітня 2008. Процитовано 31 липня 2020.
  2. НАКАЗ №446 від 22.02.2019. МОЗ України. 2 червня 2020. Процитовано 31 липня 2020.
  3. Sochenko, Tetyana; Gabińska, Anna (15 жовтня 2017). Effectiveness of PTSD treatments for military service members and veterans. Psychosomatic Medicine and General Practice (англ.). Т. 2, № 4. с. e020473—e020473. doi:10.26766/pmgp.v2i4.73. ISSN 2519-8572. Процитовано 31 липня 2020.