Ксенотим: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Неоднозначність Уран відносно Уран (хімічний елемент) за допомогою виринаючих вікон |
м робот додав: ca:Xenotima |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
[[Категорія:Фосфати (мінерали)]] |
[[Категорія:Фосфати (мінерали)]] |
||
[[ca:Xenotima]] |
|||
[[de:Xenotim]] |
[[de:Xenotim]] |
||
[[el:Ξενότιμο]] |
[[el:Ξενότιμο]] |
Версія за 11:52, 4 серпня 2009
Ксенотим (рос. ксенотим, англ. xenotime, нім. Xenotim m) – мінерал класу фосфатів
Формула: YPO4.
Містить 55-63% Y2O3 і 25-27% P2O5.
Домішки – важкі лантаноїди, Th, U, Zr, Si, Al, Ca і інш.
Зустрічається жовтого, червоного, коричневого кольору з скляним блиском.
Кристали призматичні, дипірамідальні.
Твердість 4-5.
Густина 4,3.
Крихкий.
Рідкісний акцесорний мінерал гранітів. Зустрічається у вигляді великих кристалів в асоціації з ортитом, монацитом, апатитом, цирконом, колумбітом.
Відомі вияви гідротермального і гідро-термально-пневматолітового генезису. Мінерал стійкий, при руйнуванні порід переходить в розсипи. Сировина для одержання ітрію, важких лантаноїдів, іноді урану.
Найбільші пегматитові і розсипні родовища знаходяться в Бразилії, Норвегії, Швеції, Малайзії.
Збагачується аналогічно монациту.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.