Амброджо Контаріні: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Опис Києва, зображення
→‎Джерела та література: суміш розкладки
Рядок 51: Рядок 51:


== Джерела та література ==
== Джерела та література ==
* ''К. Ю. Бацак''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kontarіnі_A Контаріні (Соntаrіnі) Амброджо] // {{ЕІУ|5|104}}
* ''К. Ю. Бацак''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kontarіnі_A Контаріні (Contarini) Амброджо] // {{ЕІУ|5|104}}


=== Література ===
=== Література ===

Версія за 20:25, 10 серпня 2020

Амброджо Контаріні
Народився 1429(1429)
Венеція, Італія
Помер 1499(1499)
Венеція
Країна  Венеційська республіка
Національність італієць
Діяльність дипломат, мандрівник-дослідник, військовослужбовець
Знання мов італійська[1]
Конфесія католик

Контаріні Амброджо (італ. Ambrogio Contarini, 1429 — 1499) — венеціанський дипломат і мандрівник. Здійснив подорож з дипломатичною місією через Україну.

Життєпис

Viaggio al signor Usun Hassan re di Persia, 1487
Герб роду Контаріні

Амброджо Контаріні був вихідцем з патриціанської родини Контаріні і провів свою юність в Османській столиці Константинополі, як купець. Він покинув місто після того як почалася Турецько-венеціанська війна у 1463 р.

1470 року він перебував на борту корабля «Егей», воюючи з османами на морі. Венеціанська республіка прагнула налагодити тісний союз проти Османської імперії, тому Контаріні був відправлений з дипломатичною місією до Узун Хасана іранського правителя держави Ак-Коюнлу. Він залишив Венецію в лютому 1474, поїздка проходила через Центральну Європу, Київ і Грузію і він досяг Тебрізу в серпні 1474 року.

У жовтні він зустрівся Узун Хасаном в його столиці Ісфахані. Був люб'язно прийнятий, але венеціанська пропозиція союзу була відхилена. Контаріні повернувся до Венеції тільки у квітні 1477 року після важкої дороги і численних затримок на зворотному шляху. По дорозі додому з Ірану, Контаріні зупинився в Москві, де він мав аудієнцію у московського царя Івана III. У день свого приїзду до Венеції, Контаріні усно доповів Раді Республіки про свою подорож, а письмовий звіт про його місію з'явився друком у 1486 році в місті Віченца «Viaggio de misier Ambrogio С., ambassador al gran-signore Ussum-Cassan, re di Persia».

У описі подорожі Контаріні переважає його особисте бачення, проте опис містить багато цінної інформації про регіони, які він відвідав, зокрема Іран за правителя Узун Хасана.

Опис України

Амброджо Контаріні залишив стислі відомості про Луцьк, Житомир, Черкаси, які відвідав під час подорожі.

1 травня 1474 року дипломат прибув до Києві, в якому провів десять днів. За його словами, у місті, розташованому на кордоні з Татарією, був дерев'яний замок. Туди, у свою резиденцію, Контаріні запросив тодішній київський воєвода Мартин Гаштовт. Під час обіду гостя розважали півчі. Хоча край у цілому не був багатий, хліба і м'яса, писав венецієць, не бракувало. У Києві приїжджі купці об'єднувались у каравани і вирушали торгувати хутром у Кафу. Мешканці працювали переважно до третьої дня, після чого збирались у шинки. Відвідувачі засиджувались там до ночі і нерідко влаштовували бійки[2].

Примітки

Джерела та література

Література

  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
  • Амвросій Контарини / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (в ІІІ розділах, редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський).— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— ІІ р.— С. 6—8. ст.рос.
  • В Большой Советской Энциклопедии (рос.)

Посилання