Острог (окольний град): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
доповнення, джерело
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Острог (значення){{!}}Острог}}
{{Otheruses|Острог (значення){{!}}Острог}}
[[Файл:Полтавська фортеця1.JPG|thumb|праворуч|250px|Реконструкція острогу [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]]]]
[[Файл:Полтавська фортеця1.JPG|thumb|праворуч|250px|Реконструкція острогу [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]]]]
'''Острог''' — [[фортифікаційна споруда]] ([[Опорний пункт (військова справа)|опорний пункт]]), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів. Остроги будувалися в [[Київська Русь|Київської Русі]] і в Російській державі до XVII ст.
'''Острог'''&nbsp;— [[фортифікаційна споруда]] ([[Опорний пункт (військова справа)|опорний пункт]]), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4&nbsp;— 6 метрів. Остроги будувалися в [[Київська Русь|Київської Русі]] і в Російській державі до XVII&nbsp;ст. Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.


== Історія ==
== Історія ==
У XIII столітті острог&nbsp;— невелике укріплення з загострених колів і [[пліт (огорожа)|плоту]]. Будували остроги нашвидку, ними оточувався невеликий військо військовий загін чи обносилося обложене місто.
Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.


Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих [[Тераса (архітектура)|терас]], тобто рублених [[Зруб (архітектура)|вінців]]. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися [[фортечна вежа|вежі]], що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу&nbsp;— 4-6 метрів (2-3 [[Сажень|сажнів]]). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)<ref>[http://www.staraya-mayna.ru/istorija/ История Старой Майны]</ref>. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною&nbsp;— слобода. Управлявся острог наказним воєводою.
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих [[Тераса (архітектура)|терас]], тобто рублених [[Зруб (архітектура)|вінців]]. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися [[фортечна вежа|вежі]], що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу&nbsp;— 4-6 метрів (2-3 [[Сажень|сажнів]]). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)<ref>[http://www.staraya-mayna.ru/istorija/ История Старой Майны]</ref>. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною&nbsp;— слобода. Управлявся острог наказним воєводою.


Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/907258 Толковый словарь Ушакова: Острожек]</ref>. Острогами або острожками в літописах називалися також [[гуляй-город]]и або [[Облогова вежа|рухомі вежі]] з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений воєнний стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/907258 Толковый словарь Ушакова: Острожек]</ref>. Острогами або острожками в літописах називалися також [[гуляй-город]]и або [[Облогова вежа|рухомі вежі]] з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений військовий стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.


== Див. також ==
== Див. також ==
Рядок 22: Рядок 22:
* {{СУМ-11|Острог}}
* {{СУМ-11|Острог}}
* {{ВРЕ|085529|Острог (населённый пункт)}}
* {{ВРЕ|085529|Острог (населённый пункт)}}
* {{ВТ-ВЕС|Острог (укрепленный пункт)}}
{{Mil-stub}}
{{Mil-stub}}
{{Фортифікація}}
{{Фортифікація}}

Версія за 11:05, 5 вересня 2020

Реконструкція острогу Полтавської фортеці

Острог — фортифікаційна споруда (опорний пункт), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів. Остроги будувалися в Київської Русі і в Російській державі до XVII ст. Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці[1]. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.

Історія

У XIII столітті острог — невелике укріплення з загострених колів і плоту. Будували остроги нашвидку, ними оточувався невеликий військо військовий загін чи обносилося обложене місто.

Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих терас, тобто рублених вінців. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися вежі, що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу — 4-6 метрів (2-3 сажнів). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)[2]. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою.

Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб[3]. Острогами або острожками в літописах називалися також гуляй-городи або рухомі вежі з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений військовий стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.

Див. також

Примітки

Посилання