Острог (окольний град): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
оформлення |
доповнення, джерело |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Острог (значення){{!}}Острог}} |
{{Otheruses|Острог (значення){{!}}Острог}} |
||
[[Файл:Полтавська фортеця1.JPG|thumb|праворуч|250px|Реконструкція острогу [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]]]] |
[[Файл:Полтавська фортеця1.JPG|thumb|праворуч|250px|Реконструкція острогу [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]]]] |
||
'''Острог''' — [[фортифікаційна споруда]] ([[Опорний пункт (військова справа)|опорний пункт]]), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів. Остроги будувалися в [[Київська Русь|Київської Русі]] і в Російській державі до XVII ст. |
'''Острог''' — [[фортифікаційна споруда]] ([[Опорний пункт (військова справа)|опорний пункт]]), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів. Остроги будувалися в [[Київська Русь|Київської Русі]] і в Російській державі до XVII ст. Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
У XIII столітті острог — невелике укріплення з загострених колів і [[пліт (огорожа)|плоту]]. Будували остроги нашвидку, ними оточувався невеликий військо військовий загін чи обносилося обложене місто. |
|||
Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці<ref>{{СУМ-11|Острог}}</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника. |
|||
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих [[Тераса (архітектура)|терас]], тобто рублених [[Зруб (архітектура)|вінців]]. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися [[фортечна вежа|вежі]], що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу — 4-6 метрів (2-3 [[Сажень|сажнів]]). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)<ref>[http://www.staraya-mayna.ru/istorija/ История Старой Майны]</ref>. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою. |
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих [[Тераса (архітектура)|терас]], тобто рублених [[Зруб (архітектура)|вінців]]. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися [[фортечна вежа|вежі]], що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу — 4-6 метрів (2-3 [[Сажень|сажнів]]). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)<ref>[http://www.staraya-mayna.ru/istorija/ История Старой Майны]</ref>. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою. |
||
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/907258 Толковый словарь Ушакова: Острожек]</ref>. Острогами або острожками в літописах називалися також [[гуляй-город]]и або [[Облогова вежа|рухомі вежі]] з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений |
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб<ref>[https://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/907258 Толковый словарь Ушакова: Острожек]</ref>. Острогами або острожками в літописах називалися також [[гуляй-город]]и або [[Облогова вежа|рухомі вежі]] з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений військовий стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
* {{СУМ-11|Острог}} |
* {{СУМ-11|Острог}} |
||
* {{ВРЕ|085529|Острог (населённый пункт)}} |
* {{ВРЕ|085529|Острог (населённый пункт)}} |
||
* {{ВТ-ВЕС|Острог (укрепленный пункт)}} |
|||
{{Mil-stub}} |
{{Mil-stub}} |
||
{{Фортифікація}} |
{{Фортифікація}} |
Версія за 11:05, 5 вересня 2020
Острог — фортифікаційна споруда (опорний пункт), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів. Остроги будувалися в Київської Русі і в Російській державі до XVII ст. Острогом називалася і сама «стругана» огорожа з гострих стовпів, встановлених на валу фортеці[1]. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу, в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилах супротивника.
Історія
У XIII столітті острог — невелике укріплення з загострених колів і плоту. Будували остроги нашвидку, ними оточувався невеликий військо військовий загін чи обносилося обложене місто.
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного частоколу (ряду кілків) і так званих терас, тобто рублених вінців. Огорожа острогу складалася з колод, що розміщалися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися вежі, що використовувалися для нагляду за навколишньою місцевістю, обстрілу місцевості і влаштовування воріт (проїзні вежі). Висота частоколу — 4-6 метрів (2-3 сажнів). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)[2]. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою.
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб[3]. Острогами або острожками в літописах називалися також гуляй-городи або рухомі вежі з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрільці очищали шлях до міста для війська, що просувалося услід за острожком. Іноді «острогом» називався і весь укріплений військовий стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.
Див. також
Примітки
- ↑ Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ История Старой Майны
- ↑ Толковый словарь Ушакова: Острожек
Посилання
- Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Острог (населённый пункт) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Острог (укрепленный пункт) // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |