Кравчук Петро Авксентійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 186: Рядок 186:
* Такого теплого року на Волині не було за 130-літній період. — Газ. «Волинь», 16 січня 2020 р., с. 12.
* Такого теплого року на Волині не було за 130-літній період. — Газ. «Волинь», 16 січня 2020 р., с. 12.
* Поїзд у Любешові. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любешівщина в історії України і Волині. Науковий збірник. Випуск 68. Матеріали 68-ї Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, Луцьк-Любешів. Упоряд.: Г. Бондаренко та ін. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2020. — 432 с. — С. 81—85.
* Поїзд у Любешові. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любешівщина в історії України і Волині. Науковий збірник. Випуск 68. Матеріали 68-ї Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, Луцьк-Любешів. Упоряд.: Г. Бондаренко та ін. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2020. — 432 с. — С. 81—85.
* Село Люб'язь палили і німецькі загарбники, і радянські партизани: до 75-річчя трагедії. Там само. С. 332-338.


===Про Петра КРАВЧУКА та його творчість===
===Про Петра КРАВЧУКА та його творчість===

Версія за 19:03, 27 вересня 2020

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кравчук.
Кравчук Петро Авксентійович
Народився 12 липня 1947(1947-07-12) (76 років)
УРСР, Волинська область, Любешівський район, с. Гірки
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність літератор, краєзнавець
Alma mater Красноярський державний технічний університетd
Мова творів українська, російська
Напрямок науково-популярна та краєзнавча література
Партія КПРС
Нагороди
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Сайт: kravchuk.ucoz.com
CMNS: Кравчук Петро Авксентійович у Вікісховищі

Кравчук Петро Авксентійович (нар. 12 липня 1947, с. Гірки Любешівського району Волинської області) — український літератор, краєзнавець, автор науково-популярних та краєзнавчих книг.

Файл:Кравчук Петро Авксентійович. Перша світлина.jpg
Перша в житті світлина. Петро з батьками. Справа — хресна мама Лідія Кравчук (сестра батька). 1947 рік.

Біографія

Народився Кравчук Петро Авксентійович 12 липня 1947 року на хуторі Кінь, що належить до села Гірки Любешівського району Волинської області в українській православній хліборобській родині.

Навчався в Гірківській восьмирічній школі, яку закінчив у 1962 році. Продовжував навчання у місцевій вечірній школі. Навчаючись у школі, організував збір народних пісень Волині, за що отримав подяку від Інституту етнографії й художнього промислу України[1] та поета Максима Рильського[2]. Друкувався в республіканській піонерській газеті «Юный ленинец»[3], районній газеті «Радянське Полісся»[4] та журналі «Скынтея ленинистэ» (Кишинев, Молдова)[5]. Був делегатом Першого українського зльоту юних кореспондентів, який у березні 1962 року проходив у республіканському піонерському таборі «Молода гвардія» в Одесі.

У 1963 році вступив до Львівського електротехнікуму зв'язку, який закінчив 1967 року й отримав спеціальність технік-електрик провідного зв'язку і радіофікації.

У 1967—1969 роках служив у Радянській армії. В армії вступив до Красноярського політехнічного інституту на радіотехнічний факультет.

Після армії, з лютого по березень 1970 року, працював електромеханіком Камінь-Каширського районного вузла зв'язку. У березні 1970 року перейшов на роботу на Зарудчівський завод силікатної цегли: працював спершу інженер-механіком, а з травня 1971 року — начальником виробництва. У 1974 році перейшов у Любешівську ПМК-199, де працював інженер-енергетиком до 1976 року. З 1976 року — знову на силікатному заводі, де працював до 1989 року (з 1984 — директором заводу)[6].

Неодноразово обирався депутатом Зарудчівської сільської ради.

У 1989 році створив перший в Україні всесоюзний науково-технічний кооператив — Любешівський міжгалузевий кооперативний центр науково-технічної інформації «Ерудит»[7].

З ініціативи Петра Кравчука була організована експедиція та проведено перше інструментальне вимірювання 7 вересня 1990 р. найвищого в Євразії Тальникового водоспаду (482 м, Росія) та ще трьох великих каскадних водоспадів колишнього СРСР: Кінзелюкського в Саянах (328 м), Великого Арсланбоба в Киргизстані (234 м), Грандіозного в Саянах (172 м). Керував експедицією майстер спорту з туризму Борис Ілліч Бабицький[8][9].

Закоханий в українські народні пісні. Записує та пропагує їх[10].

Був членом ВЛКСМ, у 1972—1973 роках обирався секретарем первинної комсомольської організації Зарудчівського заводу силікатної цегли. Був членом КПРС з 1972 року. Тривалий період очолював первинні партійні організації Любешівської ПМК-199 та Зарудчівського заводу силікатної цегли. Вийшов із КПРС 15 квітня 1991 року, ще до сумнозвісного ГКЧП.

У 2001 році вийшов на пенсію.

У 2009 році, під час святкування 525-річного ювілею від дати першої писемної згадки, за активну участь у вивченні історичного минулого селища присвоєно звання Почесний громадянин селища Любешів (першому серед мешканців селища)[11]. Тоді це почесне звання було присвоєно також Першому заступнику голови Верховної ради України Адаму Мартинюку.

Любить доглядати за садом і городом. У 2013 році виростив найбільшого в Україні гарбуза вагою 120 кг 500 г.[12][13][14][15][16][17][18][19] А у 2016 році встановив інший український рекорд, зібравши з одного куща картоплі (сорту Слов'янка) найбільший урожай — 8 кг 120 г бульб.[20][21] У 2014 році з ініціативи Петра Кравчука та за підтримки газет «Рідне село» (Київ)[22], «Земля моя годувальниця» (Луганськ)[23], «Волинь» (Луцьк), «Віче-інформ» (Луцьк), Добрий господар (Львів) оголошено всеукраїнський щорічний конкурс з вирощування рекордних гарбузів.

Серед захоплень Петра Кравчука — фотографія та генеалогія. Фотографією захоплюється з дитинства. Його світлини опубліковані в книгах та газетах. Зокрема, газета «Віче» надрукувала серію «Вернісажів Петра Кравчука»: «Метелики»[24], «Гриби»[25], «Птахи»[26], «Лелеки»[27]. З дитинства захоплюється також і генеалогією. Йому судилося стати хранителем свого великого роду Кравчуків. Так, тепер у родовому дереві Кравчуків: 10 поколінь, понад 3200 людей[28]. Дослідив також ще майже десять інших родів.

Родина

Файл:Кравчук Оксентій Тодорович із дружиною Єфросинією Олексіївною.jpg
Батьки: Оксентій Тодорович із дружиною Єфросинією Олексіївною

Батько — Оксентій Тодорович Кравчук (18 березня 1927, с. Гірки — 26 травня 1996), українець.

Мати — Єфросинія Олексіївна (1 липня 1923 — 12 грудня 1983), українка.

Брати: Віктор (1951—2017), Леонід (1957—2014).

Дружина — Ольга Степанівна Кравчук (н. 3.08.1950), українка.

Діти — Геннадій (н. 29.07.1972), Андрій (н. 10.09.1976).

Відзнаки

Творчість

Перші публікації Петра Кравчука в пресі з'явилися в республіканській піонерській газеті «Юный ленинец» та в районній «Радянське Полісся». Газета «Юный ленинец» за активну діяльність нагородила фотоапаратом «Смена-3» та путівкою на Перший всеукраїнський зліт юних кореспондентів, який у березні 1962 року проходив у республіканському піонерському таборі «Молода гвардія» в місті Одесі.

У його творчому доробку науково-популярні та краєзнавчі книги:

Петро Кравчук — автор понад 500 публікацій, а також численних фотографій. Друкувався щонайменше, як у 14 журналах і 36 газетах колишнього СРСР, України, Молдови та Білорусі. Деякі із них виходили мільйонними тиражами. Матеріали Петра Авксентійовича, а також розповіді про нього самого та його творчість, опубліковані, зокрема, у журналах «Вокруг света», «Наука и жизнь», «Студенческий меридиан», «География в школе», «Человек и природа», «Україна», «Географія та основи економіки в школі», «Рідна природа», «Перець» та газетах «Експрес», «Добрий господар», «Голос України», «Радянська Україна», «Волинь», Робітнича газета, «Президентський вісник», «Україна молода», Цікава газета на вихідні та інших. У багатьох із них («Україна», «Урядовий кур'єр», «Географія та основи економіки в школі», «Рідна природа», «Человек и природа», «Тваринництво України», «Нове життя» та ін.) мав свої багаторічні рубрики.

<

Книги Петра Кравчука

Бібліографія

Література

  • Географический калейдоскоп. — Киев.: Радянська школа, 1988. — 144 с. — ISBN 5-330-00384-9. Тираж 130 000 экземпляров!
  • Рекорди Волині 1993. — Любешівська районна друкарня, 1994. — 64 с. — ISBN 5-7707-2014-1/4.
  • Рекорды природы. 1993. — Любешов, «Эрудит». Ковельская городская типография, 1993. — 216 с. , т. 60000.  — ISBN 5-7707-2044-1.
  • Рекорди Волині 1998. — Любешів, «Ерудит», — Волинська обласна друкарня, 1999. — 208 с. — ISBN 966-95453-0-7.
  • Книга рекордів Волині 2005. — Луцьк: Волинська обласна друкарня — Любешів: «Ерудит», 2005. 304 с. — ISBN 966-361-079-4.
  • Книга рекордів природи. — Луцьк: ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-542-1.

Публікації в пресі

Перелік деяких публікацій у журналах та газетах.

  • Кынтечеле нородулуй. Журнал «Скынтея ленинистэ» Кишинев, 1962.
  • Предохранительная спираль. Журнал «Сельский механизатор» (Москва), 1968, № 2.
  • Чемпионы в мире птиц. Журнал «Человек и природа» (Москва), 1985, № 1, т. 93 000.
  • Чи знаєте ви, що... Журнал «Рідна природа», 1985, № 2, с. 57; № 4, с. 61, т. 40 000.
  • Рекорди у світі тварин. Журнал «Тваринництво України», 1985, № 10, т. 45 700.
  • Рекордсмены в мире растений. Журнал «Лесная новь» (Москва), 1985, № 11, т. 39 355.
  • Різні бувають люди. Журнал «Україна», 1987, № 1, т. 119 000.
  • Рекорди природи. Журнал «Тваринництво України», 1994, № 5—6, т. 10 100.
  • Рекорди природи. Сім’я Сонця. Голуба планета. Журнал «Географія та основи економіки в школі, 1996, № 1(1).
  • Сигнальный пост. — Газ. «Юный ленинец» Киев, 15 сентября 1961 г., с. 3.
  • Який Сава, така й слава (фейлетон). — Газ. «Радянське Полісся», 12 грудня 1964 р.
  • Вперше в світі. — Газ. «Нове життя», 18, 25 серпня; 1, 8, 15, 18, 20, 22, 27, 29 вересня; 2 жовтня 1984 р.
  • Рекордсмены в мире растений. — Газ. «Книжное обозрение» (Москва), 17 января 1986 г., с. 6.
  • Алмаз. — Газ. «Советская торговля» (Москва), 15 ноября 1986 г., с. 4.
  • Озера нашої планети. — Газ. «Нове життя», 27 листопада; 2, 4, 6 грудня 1986 р., с. 4.
  • Таємниці зірваного храму. — Газ. «Радянська Волинь», 9 лютого 1991 року, с. 2.
  • Свідки історії. — Газ. «Нове життя», 28 лютого 1991 р., с. 3.
  • У світі дощів. — Газ. «Урядовий кур’єр», 12 квітня 1997 р., с. 15, т. 164 000.
  • Риби-рекордсмени. — Газ. «Урядовий кур’єр», 24 травня 1997 р., с. 24.
  • Моїм Горкам — 600! — Газ. «Нове життя», 19 травня 2001 р., с. 2.
  • Нашому Любешову — 520 років. — Газ. «Нове життя», 10 липня 2004 р., с. 1.
  • У майбутнє — без комуністичних примар. — Газ. «Україна молода» (Київ), 7 травня 2008 р., с. 8.
  • Любешову — 525 років. — Газ. «Нове життя», 11 липня 2009 р., с. 1.
  • Грибні рекорди Волині. — Газ. «Віче», 23—29 вересня 2010 р., с. 9.
  • Паводок століття. — Газ. «Волинь», 8 лютого 2011 р., с. 4.
  • Небесне диво над Любешовом на свято Стрітення. — Газ. «Волинь», 17 лютого 2011 р., с. 1, 2.
  • І що ж це було? Невже НЛО? — Газ. «Волинь», 24 вересня 2011 р., с. 12.
  • Конфлікт довкола дамби. — Газ. «Волинь», 27 жовтня 2011 р., с. 1, 3.
  • Шість затемнень за рік. — Газ. «Волинь», 10 грудня 2011 р., с. 16.
  • Гарбузові рекорди Волині. — Газ. «Земля моя годувальниця», 21 грудня 2011 р., с. 8—9.
  • На Водохреще цвіте форзиція. — Газ. «Волинь-нова», 21 січня 2012 р., с. 1, 12.
  • Свіча… в небі. — Газ. «Голос України», 15 лютого 2012 р. т. 100 000.
  • Людина ставить рекорди (прем’єра рубрики). — Газ. «Віче», 8—14 березня 2012, с. 16.
  • Сонце з дитячої казки. — Газ. «Голос України», 14 березня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Таке буяння буває раз на сто років. — Газ. «Голос України», 16 травня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Подвійна веселка: дзеркальне чародійство. — Газ. «Голос України», 5 вересня 2012 р., с. 16, т. 100 000.
  • Номенклатура боїться змін. — Газ. «Віче», 10—16 квітня 2014 р., с. 1, 4.
  • Королева лілій виросла в Любешові. — Газ. «Волинь-нова», 5 серпня 2014 р., с. 8—9.
  • Дива природи: первоцвіти знову цвіли на Новий рік. — Газ. «Волинь-нова», 17 січня 2015 р., с. 2.
  • Витівка природи чи небесний знак? — Газ. «Голос України», 26 березня 2015 р., с. 24.
  • Нещодавнє місячне затемнення було найкрасивішим. — Газ. «Нове життя», 10 жовтня 2015 р., с. 10.
  • Гігантська картоплина заважила 2 кілограми 200 грамів! — Газ. «Добрий господар», № 9 травень 2016 р., с. 7, т. 300 000.
  • Закарпаття — Долина нарцисів, а Полісся — Долина лотать. — Газ. «Волинь-нова», 13 квітня 2017 р., с. 13. (+ 3 моїх фото).
  • Ікона вказала на своє місце. — Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 11 травня 2017 р., с. 15, т. 101 500.
  • У 1942 році Леонід Кравчук із товаришем наколядували 40 карбованців. [1] [2] — Газ. «Волинь-нова», 25 січня 2018 р., с. 1, 8; 1 лютого 2018 р., с. 11. Співавтор — Андрій Кравчук.
  • Чи варто довіряти народним прикметам про погоду? — Газ. «Волинь-нова», 12 червня 2018 р., с. 2.
  • сталіністи знищили Люб'язь… — Газ. «Волинська газета», 24 січня 2019 р., с. 9.
  • Хто в Україні виростить 500-кілограмовий гарбуз? — Газ. «Добрий господар», № 6 березень 2019 р., с. 2.
  • Чи правильно ми говоримо. — Газ. «Нове життя», 28 березня 2019 р., с. 7.
  • Любешівський скарб. — Газ. «Нове життя», 19 вересня 2019 р., с. 14.
  • Поїзд у Любешові. — Газ. «Нове життя», 19 вересня 2019 р., с. 18.
  • Таємниці храму. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Розвиток краєзнавства і краєзнавчої освіти на Волині. Науковий збірник. Випуск 66–67. Матеріали 66–67-ої Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 30-річчю з часу створення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Редкол. Г. Бондаренко та ін. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2019. – С. 153-155.
  • Такого теплого року на Волині не було за 130-літній період. — Газ. «Волинь», 16 січня 2020 р., с. 12.
  • Поїзд у Любешові. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любешівщина в історії України і Волині. Науковий збірник. Випуск 68. Матеріали 68-ї Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, Луцьк-Любешів. Упоряд.: Г. Бондаренко та ін. Луцьк : ПП Іванюк В. П., 2020. — 432 с. — С. 81—85.
  • Село Люб'язь палили і німецькі загарбники, і радянські партизани: до 75-річчя трагедії. Там само. С. 332-338.

Про Петра КРАВЧУКА та його творчість

Перелік деяких публікацій про автора та його творчість.

  • Будь красивим, Юро! / упорядник Г. Литвинова.  — Київ;: Молодь, 1964.
  • Терлецький В. Дивовижне у світі рослин. 1990, — Київ;: Урожай, 1990. ISBN 5-337-00572-3.
  • Любешівщина. Історико-краєзнавчий нарис / Упорядник П. Бущик. — Луцьк : Надстир'я, 1996. — 127 с. — ISBN 966-517-075-9.
  • Павлюк І. Українська преса Волинської області 1939—1941, 1944—2000 рр. Наукове видання. 2004, Луцьк, вид-во «Волинська обласна друкарня». — 508 c. ISBN 966-8468-68-6.
  • Бишевич П. К., Журавлюк І. С., Клубук П. А. Любешівщина: з глибин століть — у майбуття. Історико-краєзнавчий нарис. — Луцьк : Надстир'я, 2004. — ISBN 966-517-468-1.
  • Бущик П. Г. Ми від роду — українці. Історико-краєзнавчі нариси. — Луцьк : Вісник і К, 2004. — 334 с. — ISBN 966-8273-20-6.
  • Мир водопадов» / сост. П. Бровко и др. — Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 2005, 184 с.ISBN 5-7444-1681-1.
  • К. Николаев. Самое — самое. Рецензия на книгу «Рекорды природы». Журнал «Наука и жизнь» (Москва), 1994, № 8, с. 15.
  • Крещук С. Гіннес мені не конкурент. — Газ. «Робітнича газета» (Київ), 22 січня 1989 р., с. 4.
  • А. Ефимов. Географический калейдоскоп (рецензия). Журнал «География в школе» (Москва), № 3, 1989.
  • Географический калейдоскоп (рецензия). Журнал «Студенческий меридиан» (Москва), № 10, 1989, тираж 1 100 000 экз.
  • В. Борзенець. Рекорди Петра Кравчука. Газета «Робітнича газета» (Київ), 22 квітня 1999 р.
  • Редько С. Плоди безсонних ночей. — Газ. «Нове життя», 4 квітня 2000 р., с. 2
  • Бренчук О. Невтомний краєзнавець. — Газ. «Волинь», 15 квітня 2000 р., с. 3.
  • Рекорди: спекотне літо для волинського Гіннесса. — Газ. «Волинь», 11 липня 2002 р., с. 1.
  • Мазурик Л. Волинський Гіннесс видає рекордні книги. — Газ. «Вісник», 30 жовтня 2003 р., с. 8.
  • Письменники рідного краю. — Газ. «Нове життя», 26 грудня 2009 р., с. 2.
  • Максимець О. Не гарбуз — богатир! — Газ. «Експрес», 17—24 жовтня 2013 р., с. 2, т. 514 200.
  • Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. — Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
  • Олійник І. Волинянин Петро Кравчук вирощує гарбузові рекорди. — Газ. «Сімейна газета» (Хмельницький), 23 березня 2017 р., с. 9.

Дивись також

Фонд особового походження Кравчука Петра Авксентійовича.

Примітки

  1. ↑ Лист Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії від 25.03.1963 р. № 52/192. Зберігається в домашньому архіві П. Кравчука.
  2. ↑ Лист М. Рильського учню 9 класу Петрові Кравчуку, без дати. Зберігається в домашньому архіві П. Кравчука.
  3. ↑ У «Юному ленінці» перша публікація П. Кравчука «Сигнальный пост» опублікована 15 вересня 1961 р.
  4. ↑ У «Радянському Поліссі» перша публікація П. Кравчука «Своїми руками» опублікована 23 жовтня 1962 р.
  5. ↑ Кынтечеле нородулуй. Журн. «Скынтея ленинистэ» (Кишинев, Молдова), 1962, № 4, с. 22.
  6. ↑ Трудова книжка Кравчука П. А.
  7. ↑ Рішення Любешівської районної ради народних депутатів від 5.07.1989 р. № 105 «Про реєстрацію статуту кооперативу – Любешівського міжгалузевого кооперативного центру науково-технічної інформації «Ерудит».
  8. ↑ Найвищий водоспад в Азії – Тальниковий. Він знаходиться в Росії на Таймирському півострові, на плато Путорана (за Полярним колом). Водоспад знаходиться на безіменному струмку. Живить його невелике озеро. Після падіння водоспад невеликим струмком впадає з лівого берега в устя ріки Тальникової, лівої притоки Курейки (басейн Єнісею). Вивченням водоспадів у колишньому СРСР майже не займалися, багато з них залишалися «білою плямою». Тому до 90-х років ХХ століття (хоча й звучить це майже неправдоподібно) не була відома висота навіть найвищого в Азії Тальникового водоспаду. Більше того, він взагалі не згадується в таких авторитетних виданнях, як «Велика радянська енциклопедія», «Географічний енциклопедичний словник» (1989 р.) і «Радянський енциклопедичний словник» (1990 р.). У науково-популярній літературі зазначалося, що висота каскаду візуально прийнята в 600 м. Тепер відома фактична його висота – 482 м. Уперше інструментальні вимірювання водоспаду зробила теодолітом 7 вересня 1990 р. за ініціативою й підтримкою автора цієї книги експедиція водноспортивної туристичної секції спортивного клубу «Сталь» при Дніпропетровськом металургійному заводі імені Г. І. Петровського. Експедиція складалася з 8 людей, керував нею майстер спорту з туризму Борис Ілліч Бабицький (н. 1936 р.). Експедиція фінансувалася заводом, Любешівським міжгалузевим кооперативним центром науково-технічної інформації «Ерудит» (голова Кравчук П. А.), а також за рахунок особистих заощаджень її учасників. Під керівництвом Б. І. Бабицького були зроблені перші інструментальні вимірювання й інших великих водоспадів. Виявилося, що висота другого за величиною водоспаду Азії – Кінзелюкського в Саянах – становить 328 м, Великого Арсланбоба в Киргизстані – 235 м (довжина найбільшого потоку вільного падіння в ньому – 108 м), Грандіозного в Саянах – 172 м. Усі водоспади каскадні. Водоспади Кінзелюкський і Грандіозний були обміряні в 1989 р., а Великий Арсланбоб у 1991 р. (Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1. – Найвищий водоспад в Азії – Тальниковий. – С. 235 – 236.)
  9. ↑ Про цю експедицію повідомляла також газета «Трибуна металлурга» (Днепропетровск) в матеріалі О. Михайлова «О петровцах пишут в книгах», 9 жовтня 1993 р.
  10. ↑ Зібрані фольклорні матеріали Петра Кравчука та його товаришів зберігаються у рукописних фондах Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. рильського під шифром ф. 14-3, од. зб. 375
  11. ↑ Рішення Любешівської селищної ради від22.09.2009 р. № 25/24
  12. ↑ У Любешові вирощено найбільшого в Україні гарбуза // Нове життя. — 2013. — 5 жовтня. — С. 8.
  13. ↑ Як виростити здорованів. Газ. «Голос України», 8 жовтня 2013 р.
  14. ↑ У Любешові виріс найбільший в Україні гарбуз // Волинь. — 2013. — 10 жовтня. — С. 12.
  15. ↑ У Любешові на Волині виріс найбільший в Україні гарбуз // Свобода. — Тернопіль, 2013. — 16 жовтня. — С. 3.
  16. ↑ Максимець, О. Не гарбуз — богатир! // Експрес. — 2013. — 17–24 жовтня. — С. 2.
  17. ↑ Кравчук, П. Гарбузовий рекорд України[недоступне посилання з червня 2019] // Земля моя годувальниця. — Луганськ, 2013. — 30 жовтня.
  18. ↑ У Любешові виріс гігантський гарбуз // Добрий господар. — Львів, 2013. — № 21 (листопад).
  19. ↑ Федорова Н. Українські рекорди. Не підняти, не обійняти // Рідне село. — Київ, 2014. — 2014. — 15 січня. — С. 9.
  20. ↑ Петро Кравчук. "Нащадки" великих батьків. Газ. "Рідне село", 26 жовтня 2016 р., с. 9.
  21. ↑ Петро Кравчук. Щедрі врожаї від велетенської картоплини. Газ. «Добрий господар», № 27 грудень 2016, с. 5, наклад 300 000 прим.
  22. ↑ Петро Кравчук. Три гарбузи — три центнери! А головний рекорд ще попереду Газ. «Рідне село», 9 квітня 2014 р., с. 8
  23. ↑ Петро Кравчук. Мій рекордсмен. Газ. «Земля моя годувальниця», 26 березня 2014 р., с. 1, 3
  24. ↑ Газ. «Віче» 28 серпня 2008 р., с. 16.
  25. ↑ Газ. «Віче» 23 жовтня 2008 р., с. 16.
  26. ↑ Газ. «Віче», 8 липня 2010 р., с. 16.
  27. ↑ Газ. «Віче», 6–12 вересня 2012 р., с. 16.
  28. ↑ Зубчук К. «Волинський Гіннесс» дослідив свій родовід до 9-го коліна. Газ. «Волинь-нова», 19 січня 2017 р., с. 1, 13.
  29. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2011 року № 822/2011 « Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "20 років незалежності України"»

Шаблон:Твори Петра Кравчука

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кравчук_Петро_Авксентійович&oldid=29651736