Жарков Володимир Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
м заміна синтаксу відповідно до обговорення
Рядок 19: Рядок 19:
| битви = [[Війна на сході України]]
| битви = [[Війна на сході України]]
* [[Бої за Піски]]
* [[Бої за Піски]]
| нагороди = {{{!}} style="background: transparent"
| нагороди = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня}}
{{!}} {{Орден За мужність III ступеня}}
{{!}}}
{{!)}}
| університет =
| університет =
| signature =
| signature =

Версія за 17:30, 2 жовтня 2020

Жарков Володимир Миколайович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 13 березня 1983(1983-03-13)
 УРСР, Кам'янське
Смерть 24 квітня 2015(2015-04-24) (32 роки)
Україна Україна, Дніпро
(помер від поранень)
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
Заступник командира взводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Володи́мир Микола́йович Жарко́в (13 березня 1983(19830313), м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Українська РСР — 24 квітня 2015, м. Дніпро, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Народився 1983 року на Дніпропетровщині, в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ). До війни працював на Баглійському коксохімічному заводі. Грав за заводську футбольну команду «Неон».

Призваний за частковою мобілізацією до військової частини А1363 — 239-й Новомосковський загальновійськовий полігон. Після проходження підготовки прибув до свого підрозділу.

Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції в районі Донецька.

У квітні 2015 під час бойових дій поблизу селища Піски Ясинуватського району дістав важкі поранення внаслідок підриву на міні, втратив обидві ноги. 24 квітня о 5:00 помер у військовому госпіталі м. Дніпро[1][2].

Похований 27 квітня на Алеї Слави кладовища Соцміста у Кам'янському.

Без батька лишилася його дочка[джерело?].

Нагороди та відзнаки

  • Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • Розпорядженням міського голови Кам'янського № 373-р «ос» від 11 жовтня 2016 року нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови — нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно).

Вшанування пам'яті

  • У вересні 2015 року в Кам'янському відкрили оновлений меморіал загиблим в АТО, де занесене й ім'я Володимира Жаркова.
  • В Кам'янському проводиться щорічний Кубок міста з футболу присвячений пам'яті загиблих в АТО футболістів Сергія Лісного та Володимира Жаркова[4].

Примітки

Джерела