Бекетов Андрій Миколайович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Yukh68 (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
== Біографічні дані == |
== Біографічні дані == |
||
1849 року закінчив [[Казанський університет]]. В період |
1849 року закінчив [[Казанський університет]]. В період 1858—1861 років очолював кафедру ботаніки у [[Харківський університет|Харківському університеті]]. Згодом в 1861—1897 роках викладав у [[Петербурзький університет|Петербурзькому університеті]], 1876—1883 — його ректор. |
||
Член-кореспондент (від 1891) і почесний член (від 1895) [[Петербурзька академія наук|Петербурзької академії наук]]. |
Член-кореспондент (від 1891) і почесний член (від 1895) [[Петербурзька академія наук|Петербурзької академії наук]]. |
Версія за 14:50, 24 жовтня 2020
Андрі́й Микола́йович Беке́тов (26 листопада (8 грудня) 1825, селище Алфьоровка, нині Нова Бекетовка Пензенської області Росії — 1 (14) липня 1902, м. Шахматово, нині Московської області Росії) — український і російський ботанік, громадський діяч. Дід Олександра Блока.
Біографічні дані
1849 року закінчив Казанський університет. В період 1858—1861 років очолював кафедру ботаніки у Харківському університеті. Згодом в 1861—1897 роках викладав у Петербурзькому університеті, 1876—1883 — його ректор.
Член-кореспондент (від 1891) і почесний член (від 1895) Петербурзької академії наук.
Наукові досягнення
Бекетов — один з основоположників експериментальної морфології і географії рослин в Росії. У наукових працях надавав вирішального значення впливу зовнішніх факторів при видоутворенні. Одну з праць Бекетова присвячено флорі Катеринославської губернії (1885), в якій описано понад 1000 видів. Бекетов написав кілька підручників і багато науково-популярних праць, був ініціатором багатьох з'їздів російських природознавців і лікарів.
До вихованців Бекетова належать ботаніки Климент Аркадійович Тімірязєв, Володимир Леонтійович Комаров та ін.
Вибрані праці
- Курс ботаники для университетских слушателей. — Издание 2. — Санкт-Петербург, 1889.
- Учебник ботаники. — Издание 2. — Санкт-Петербург, 1897.
- География растений. — Санкт-Петербург, 1896.
Цікавий факт
- Андрій Миколайович був вегетаріанцем, у 1878 році опублікував статтю «Питание человека в его настоящем и будущем» — перша публікація російською мовою про вегетаріанство, вважають, що саме його стаття остаточно переконала Толстого відмовитися від м'яса.[3]
Примітки
- ↑ Бекетов, Андрей Николаевич (ботаник) // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. III. — С. 338–339.
- ↑ https://istmat.info/files/uploads/55542/1881_adres-kalendar_kazanskoy_gubernii.pdf
- ↑ Андрей Бекетов, veggiepeople.ru
Література
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с. — С. 162.
- Чирва В. Я. Бекетов Андрій Миколайович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 2. — К., 2003. — С. 432—433.
|
- Народились 8 грудня
- Народились 1825
- Уродженці Саратовської губернії
- Померли 14 липня
- Померли 1902
- Померли в Московській губернії
- Поховані на Літераторських містках
- Викладачі Харківського університету
- Науковці Санкт-Петербурзького університету
- Доктори наук
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери ордена Святого Станіслава 1 ступеня
- Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня
- Кавалери ордена Святої Анни 2 ступеня
- Російські ботаніки
- Популяризатори науки
- Випускники Казанського університету
- Науковці Харківського університету
- Автори Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона
- Люди на марках
- Вегетаріанці