Східноєвропейська платформа

Східноєвропейська платформа

Східноєвропейська платформа (Руська платфо́рма) — одна з найбільших, відносно стійких ділянок континентальної земної кори, що належить до числа давніх (дорифейських) платформ.

Загальний опис

Займає значну частину Сх. і Півн. Європи, від Скандинавських гір до Уралу і від Баренцового до Чорного і Каспійського морів. @vikel.g

Межа платформи проходить вздовж Тіманського кряжу і по узбережжю Кольського п-ова, а також по лінії, що перетинає Середньоєвропейську рівнину поблизу Варшави і йде через Балтійське море і південну частину п-ова Ютландія.

У зах. і центр. частині Руської плити, що лежить між Балтійським і Українським щитами, фундамент відносно піднятий і залягає неглибоко, місцями вище за рівень океану, утворюючи Білоруську і Воронезьку антеклізи. Від Балтійського щита їх відділяє Балтійська синекліза, а від Українського щита – система ґрабеноподібних западин Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену. С.-Є. п. сформувалася в пізньому протерозої.

Фундамент платформи

Фундамент С.-Є.п. складений метаморфічними і магматичними породами докембрію, розчленованими глибинними розломами на тектонічні блоки, занурені на різну глибину. Найбільшими виступами фундаменту є Балтійський щит та Український щит. З фундаментом С.-Є.п. пов’язані родовища металів, пегматитів, апатитів, зокрема зал. руди (Криворізький залізорудний басейн, Курська магнітна аномалія, Костомукша в Карелії, Кіруна в Швеції та ін. місцями вище за рівень океану, утворюючи Білоруську і Воронезьку антеклізи. Від Балтійського щита їх відділяє Балтійська синекліза, а від Українського — система ґрабеноподібних западин Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену.

З породами фундаменту пов'язані залізні руди (Криворізький залізоруд. бас., Курська магнітна аномалія (КМА), Костомукша в Карелії, Кіруна в Швеції та ін.), руди нікелю, міді, титану, слюди, пегматити, поклади апатиту (Хібінські родов.) та ін. Осадовий чохол містить поклади газу та нафти (Волгоуральська нафтогазоносна провінція, Прип'ятська і Дніпровсько-Донецька западини — Дніпрово-Прип'ятська нафтогазоносна провінція, Балтійсько-Переддобрузька нафтогазоносна провінція, Прикаспійська синекліза), родовища кам. і калійних солей (Верхньокамський соленосний басейн, Прип'ятський калієносний басейн тощо), викопного вугілля, руди нікелю, міді, титану, слюди, пегматити, поклади апатиту (Хібінські родовища) та ін.

Консолідація фундаменту припадає на пізній протерозой. Чохол платформи складений слабодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку. З фундаментом пов'язані родовища металів, но підведений і залягає неглибоко,Львівсько-Волинський вугільний басейн, Донецький вугільний басейн, Підмосковний буровугільний басейн), фосфоСин. — Руська платформа. ритів, бокситів, вапняків, доломітів.

Чохол платформи

Чохол С.-Є.п. складений слабкодеформованими осадовими, частково вулканічними породами від рифейського до антропогенового віку. З чохлом пов’язані родовища нафти, газу, вугілля, солей фосфоритів, чорних і рідкісних металів, мінеральних вод, фосфоритів, бокситів, вапняків, доломітів. Локалізація покладів газу та нафти – Волгоуральська нафтогазоносна провінція, Прип'ятська западина і Дніпровсько-Донецька западина, Прикаспійська синекліза, родовищ кам’яної і калійних солей – Верхньокамський соленосний басейн, Прип’ятський калієносний бас. та ін., викопного вугілля – Львівсько-Волинський вугільний басейн, Донецький вугільний басейн, Підмосковний вугільний басейн.

Див. також

• Середньоєвропейська платформа

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.