USS Bowfin (SS-287): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Створена сторінка: {|{{Картка судна <!-- підводні човни --> |підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису --> |... |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 54: | Рядок 54: | ||
|} |
|} |
||
'''USS Bowfin (SS-287)''' – підводний човен військово-морських сил США типу «Балао», споруджений під час Другої Світової війни. |
'''USS Bowfin (SS-287)''' – підводний човен військово-морських сил США типу «<nowiki/>[[Підводні човни типу «Балао»|Балао]]<nowiki/>», споруджений під час [[Друга світова війна|Другої Світової війни]]. |
||
Човен спорудили на належній військово-морським силам США верфі Portsmouth Naval Shipyard у [[Кіттері (Мен)|Кіттері]], штат [[Мен (штат)|Мен]]. Після проходження випробувань біля [[Ньюпорт (Род-Айленд)|Ньюпорту]] ([[Род-Айленд]]), Bowfin 2 липня 1943-го вирушив до [[Брисбен|Брисбену]] (східне узбережжя [[Австралія (континент)|Австралії]]), куди прибув 10 серпня 1943 року. |
|||
== Походи == |
|||
Всього човен здійснив дев’ять бойових походів. |
|||
1-й похід. 16 серпня 1943-го Bowfin покинув базу і 25 серпня досяг порту [[Дарвін (місто)|Дарвін]] (північне узбережжя Австралії). Наступної доби він вийшов звідси та на шляху до району бойового патрулювання у північній та центральній частинах [[Південнокитайське море|Південнокитайського моря]] пройшов через моря [[Арафурське море|Арафурське]], [[Море Банда|Банда]], [[Серам (море)|Серам]], [[Молуккське море|Молуккське]], обійшов зі сходу острів [[Мінданао (острів)|Мінданао]], після чого прослідував через моря [[Мінданао (море)|Мінданао]] та [[Сулу (море)|Сулу]]. Більшу частину вересня човен безрезультатно патрулював визначеному районі, підходив до острова [[Хайнань (острів)|Хайнань]] та відвідав [[Тонкінська затока|Тонкінську затоку]], проте лише 25 вересня за п’ять з половиною сотень кілометрів на схід від Сайгону (наразі [[Хошимін]]) перехопив конвой SA-12 і потопив танкер. Вже на зворотньому шляху в морі Сулу західніше острова [[Негрос]] Bowfin безрезультатно випустив дві торпеди по невеликому пароплаву, а 30 вересня за півсотні кілометрів від північно-західного завершення Мінданао знищив артилерією самохідну баржу. 2 жовтня у [[Макасарська протока|Макасарській протоці]] за півтори сотні кілометрів на північний схід від [[Балікпапан|Балікпапану]] човен також артилерійським вогнем потопив шхуну. Ввечері 4 жовтня Bowfin пройшов у надводному положенні протоку [[Ломбок (протока)|Ломбок]] (розділяє острови [[Балі (острів)|Балі]] та [[Ломбок]] і веде з [[Балі (море)|моря Балі]] до Індійського океану), а 10 жовтня прибув до [[Фрімантл|Фрімантлу]] на західному узбережжі Австралії. |
|||
2-й похід. 1 листопада 1943-го Bowfin вийшов з бази, через три доби пройшов бункерування у затоці Ексмут, після чого прослідував до визначеного йому місця бойового патрулювання поблизу узбережжя центрального [[В'єтнам|В’єтнаму]] через протоку Ломбок, Макасарську протоку (тут артилерією знищили чотири вітрильника), моря Сулавесі та Сулу (при проходженні через з’єднуючу їх протоку Сібуту так само артилерійським вогнем потопили два невеликі пароплави). Біля В’єтнаму за три дні з 26 по 28 листопада Bowfin потопив два танкери та три вантажні судна. Під час останнього з цих боїв були використані всі торпеди, крім того, одне з суден конвою відкрило вогонь у відповідь по човну, який провадив нічну атаку у надводному положенні, та поцілило Bowfin снарядом в районі машинного відділення. Команда провела аварійні ремонтні роботи, проте під час занурення все-рівно спостерігалось просочування води у корпус. Човен узяв курс на базу, при цьому 2 грудня при проходженні через Макасарську протоку потопив артилерією ще один вітрильник. 9 грудня Bowfin прибув до Фрімантлу. |
|||
3-й похід. 8 січня 1944-го Bowfin вийшов з бази, через три доби пройшов бункерування у затоці Ексмут, після чого попрямував до району бойового патрулювання у Макасарській протоці. Тут в середині січня човен торпедував і потопив танкер, а також знищив артилерійським вогнем шхуну. У третій декаді Bowfin обійшов острів Сулавесі зі півночі і сходу та зайшов до австралійського Дарвіну для поповнення запасів торпед, ремонту двигуна та антени. |
|||
На зворотньому шляху до Макасарської протоки човен у морі Банда випустив три торпеди по транспортному судну, проте післявоєнні дослідження не підтвердили цю заявку на успіх. 28 січня за 230 км на північний захід від [[Макасар|Макасару]] Bowfin у шести атаках випустив 18 торпед та досяг 5 влучань у гідроавіаносець/танкер «Камой». Останній, щоб запобігти затопленню, посадили на мілину, а наступної доби повели на буксирі на ремонт (вже у другій половині лютого судно повернеться до активної діяльності і лише в січні 1945-го зазнає важких пошкоджень під час бомбардування [[Гонконг|Гонконгу]], котрі в підсумку й призведуть до його повної втрати). Хоча тепер Bowfin використав усі торпеди, він ще виставив кілька мін біля Балікпапану (у вересні 1944-го на них отримають пошкодження канонерський човен «Нанкай» та транспорт Хоккай-Мару), а на зворотньому шляху в [[Яванське море|Яванському морі]] потопив артилерією два вітрильника. 2 лютого човен зайшов для бункерування у бухту Ексмут, а 5 лютого прибув до Фрімантлу. |
|||
4-й похід. 28 лютого 1944-го Bowfin вийшов з бази, 6 березня зайшов для бункерування до Дарвіну, після чого попрямував в район [[Молуккські острови|Молуккських островів]]. 11 березня у [[Хальмахера (море)|морі Хальмахера]] за два десятки кілометрів на північний схід від острова Обі він потопив вантажне судно. Після цього 14 березня човен зайшов до Дарвіну, де узяв 17 торпед та пройшов бункерування. Вийшовши для продовження походу, Bowfin прошов повз острів [[Амбон (острів)|Амбон]], 18 березня в північній частині моря Банда поблизу острова Таліабу безрезультатно випустив 10 торпед по транспортному судну, після чого перейшов за дев’ять сотень кілометрів північніше до входу у затоку [[Давао (затока)|Давао]] (південне узбережжя Мінданао). Тут 24 березня він атакував конвой H-22, котрий прямував з Маніли на острів [[Хальмахера]], та потопив два транспорти. Після цього 1 квітня човен повернувся до Фрімантлу. |
|||
5-й похід. 25 квітня Bowfin вийшов для бойового патрулювання в районі островів [[Палау]] – важливого японського транспортного хабу у західній частині [[Каролінські острови|Каролінських островів]]. 14 травня за дві сотні кілометрів на північний захід від Палау Bowfin разом з іншим підводним човном [[USS Aspro (SS-309)|Aspro]] потопили вантажне судно. 17 червня Bowfin пройшов бункерування на атолі [[Мідвей (атол)|Мідвей]], а 21 червня прибув до [[Перл-Гарбор|Перл-Гарбору]]. |
|||
6-й похід. 17 липня 1944-го човен вийшов з бази, через три доби зайшов для бункерування на Мідвей, після чого попрямував в район північної частини архіпелага [[Рюкю (острови)|Рюкю]]. 10 серпня поблизу острова [[Мінамі Дайто|Мінамідайто]] Bowfin знищив торпедами невелике судно Сейто-Мару (197 тон), а 24 серпня за десяток кілометрів від острова Акусекідзіма атакував конвой [[NAMO-103]], котрий прямував з [[Окінава (острів)|Окінави]] до Моджі. При цьому було потоплене транспортне судно Цусіма-Мару, котре перед тим доправило на Окінаву військовослужбовців, а у зворотньому рейсі вивозило цивільних. У результаті разом з Цусіма-Мару загинуло понад 1500 пасажирів, в тому числі біля семи сотень школярів. 28 серпня за сотню кілометрів на схід від Окінави Bowfin безрезультатно випустив три торпеди по траулеру, після чого потопив його артилерійським вогнем. 4 вересня, вже на зворотньому шляху на базу, човен у відкритому океані за 2200 кілометрів на північний схід від островів [[Острови Оґасавара|Огасавара]] зустрів патрульний човен Хіноде-Мару №6 (245 тон) та знищив його артилерією. 9 вересня Bowfin зайшов на Мідвей, а 13 вересня прибув до Перл-Гарбору. 21 вересня човен перейшов для ремонту на верфі Mare Island Navy Yard ([[Вальєхо (Каліфорнія)|Вальєхо]], [[Каліфорнія]]), звідки повернувся на [[Гавайські острови|Гаваї]] 24 грудня. |
|||
7-й похід. 25 січня 1945-го Bowfin вийшов з бази, 6 – 8 лютого провів на [[Сайпан|Сайпані]] ([[Маріанські острови]]), після чого попрямував до району бойового патрулювання південніше від острова [[Хонсю]]. Тут 17 лютого він потопив кайбокан (корабель берегової оборони, фрегат) №56. Того ж дня човен добив зенітною артилерією патрульний катер Наншин-Мару №26 (81 тона), раніше пошкоджений авіаносною авіацією, а 2 березня торпедував та потопив патрульний катер Чокай-Мару (135 тон). 4 березня Bowfin атакував два патрульні катери, проте через хвилювання на морі та вогонь у відповідь вийшов з бою. Один із членів екіпажу отримав при цьому поранення. 19 березня човен підібрав двох збитих американських льотчиків, а 25 березня завершив похід на [[Гуам|Гуамі]] (Маріанські острови). |
|||
8-й похід. 23 квітня 1945-го Bowfin попрямував до визначеного йому району бойового патрулювання біля східного узбережжя островів Хонсю та [[Хоккайдо]]. Тут він потопив два транспортні судна, а 15 травня повернувся на Гуам. |
|||
9-й похід. 29 травня 1945-го човен вийшов для бойових дій у [[Японське море|Японському морі]] у складі «вовчої зграї» «Хайдеманс Хеллкетс». Остання складалась із трьох груп, зокрема, Bowfin разом із підводними човнами [[USS Flying Fish (SS-229)|Flying Fish]] та [[USS Tinosa (SS-283)|Tinosa]] формували «Ріссерс Бобкетс». Діючи поблизу від узбережжя північної Кореї, Bowfin потопив два транспортні судна. 24 травня човни «зграї» вийшли із Японського моря через [[Протока Лаперуза|протоку Лаперуза]], після чого Bowfin 30 червня прибув для бункерування на Мідвей, а 4 липня дістався Перл-Гарбору. |
|||
10 серпня 1945-го Bowfin вийшов на Гуам, про у зв’язку з капітуляцією Японії 19 серпня повернувся на Гаваї.<ref>{{Cite web|title=Bowfin (SS-287) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net|url=https://uboat.net/allies/warships/ship/3033.html|website=uboat.net|accessdate=2020-11-06}}</ref> |
|||
== Спеціальні завдання == |
|||
2 вересня 1943-го човен доправив спорядження в район на захід від Бінані на острові Мінданао та евакуював звідси 9 осіб. |
|||
29 вересня 1943-го човен доправив спорядження, пошту та гроші на острів Сікіхор (у [[Мінданао (море)|морі Мінданао]] за два десятки кілометрів на південний схід від острова [[Негрос]]) і евакуював звідси 9 осіб. |
|||
== Післявоєнна доля == |
|||
У лютому 1947-го човен вивели в резерв, проте в 1951-му, під час [[Корейська війна|Корейської війни]], повернули до бойового складу флоту. Навесні 1954-го Bowfin знову відправили до резерву. |
|||
У травня 1960-го човен почали використовувати для тренувань [[Резерв ВМС США|Резерву ВМС]]. |
|||
В 1971-му Bowfin вивели зі складу ВМФ, а з з 1 серпня 1979 перетворили на музей у Перл-Гарборі. |
|||
== Бойовий рахунок == |
|||
{| class="wikitable" |
|||
|Дата |
|||
|Назва |
|||
|Тип |
|||
|Тоннаж |
|||
|Місце |
|||
|- |
|||
|25.09.1943 |
|||
|Кірісіма Мару |
|||
|вантажопасажирське |
|||
|8120 |
|||
|9°44'N 111°56'E |
|||
|- |
|||
|26.11.1943 |
|||
|Огурасан Мару |
|||
|танкер |
|||
|5069 |
|||
|12°48'N 109°34'E |
|||
|- |
|||
|26.11.1943 |
|||
|Тайнан Мару |
|||
|вантажне |
|||
|5407 |
|||
|13°2'N 109°28'E |
|||
|- |
|||
|27.11.1943 |
|||
|Ван Волленховен |
|||
|вантажне |
|||
|691 |
|||
|13°1'N 109°30'E |
|||
|- |
|||
|28.11.1943 |
|||
|Сідней Мару |
|||
|вантажопасажирське |
|||
|5425 |
|||
|12°46'N 109°42'E |
|||
|- |
|||
|28.11.1943 |
|||
|Тонан Мару |
|||
|танкер |
|||
|9866 |
|||
|12°46'N 109°42'E |
|||
|- |
|||
|17.01.1944 |
|||
|Сею Мару |
|||
|вантажне |
|||
|4408 |
|||
|18°0'N 118°37'E |
|||
|- |
|||
|10.03.1944 |
|||
|Тсукікава Мару |
|||
|вантажне |
|||
|4470 |
|||
|1°30'S 128°17'E |
|||
|- |
|||
|24.03.1944 |
|||
|Сінкьо Мару |
|||
|вантажне |
|||
|5139 |
|||
|5°27'N 125°38'E |
|||
|- |
|||
|24.03.1944 |
|||
|Бенгал Мару |
|||
|вантажне |
|||
|5399 |
|||
|5°27'N 125°38'E |
|||
|- |
|||
|14.05.1944 |
|||
|Бісан Мару (разом з Aspro) |
|||
|вантажне |
|||
|4500 |
|||
|9°00'N 133°34'E |
|||
|- |
|||
|10.07.1944 |
|||
|Сейто-Мару |
|||
|вантажне |
|||
|197 |
|||
|25°50'N 131°12'E |
|||
|- |
|||
|22.08.1944 |
|||
|Цусіма Мару |
|||
|вантажопасажирське |
|||
|6754 |
|||
|29°32'N 129°31'E |
|||
|- |
|||
|04.09.1944 |
|||
|Хіноде-Мару №6 |
|||
|патрульний човен |
|||
|245 |
|||
|31°54'N 152°5'E |
|||
|- |
|||
|17.02.1945 |
|||
|Корабель берегової оборони №56 |
|||
|фрегат |
|||
|750 |
|||
|33°53'N 139°43'E |
|||
|- |
|||
|17.02.1945 |
|||
|Наншин-Мару №26 (разом з авіацією) |
|||
|патрульний човен |
|||
|81 |
|||
|33°12'N 140°46'E |
|||
|- |
|||
|02.03.1945 |
|||
|Чокай-Мару |
|||
|патрульний човен |
|||
|135 |
|||
|33°50'N 139°22'E |
|||
|- |
|||
|01.05.1945 |
|||
|Тьова Мару |
|||
|вантажопасажирське |
|||
|2719 |
|||
|41°6'N 144°28'E |
|||
|- |
|||
|08.05.1945 |
|||
|Дайто Мару №3 |
|||
|вантажне |
|||
|880 |
|||
|39°37'N 142°7'E |
|||
|- |
|||
|11.06.1945 |
|||
|Сіньо Мару №3 |
|||
|вантажопасажирське |
|||
|1898 |
|||
|39°23'N 128°59'E |
|||
|- |
|||
|13.06.1945 |
|||
|Акіура Мару |
|||
|вантажне |
|||
|887 |
|||
|39°13'N 128°7'E |
|||
|} |
|||
== Джерела == |
|||
Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950 |
|||
== Примітки == |
|||
[[Категорія:Підводні човни ВМС США у Другій світовій війні|Bowfin]] |
[[Категорія:Підводні човни ВМС США у Другій світовій війні|Bowfin]] |
||
Версія за 19:06, 6 листопада 2020
 Човен як музейний експонат у Перл-Гарборі
| |
| Історія | |
|---|---|
 США
| |
| Назва: | USS Bowfin (SS-287) |
| Замовлений: | 15 грудня 1941 |
| Будівник: | Portsmouth Naval Shipyard, Кіттері, Мен |
| Закладений: | 23 липня 1942 |
| Спуск на воду: | 7 грудня 1942 |
| На службі: | 1 травня 1943 |
| Знятий: | 1 грудня 1971 |
| Доля: | з 1 серпня 1979 перетворений на музей у Перл-Гарборі |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Підводний човен типу Балао |
| Водотоннажність: | 1550 над водою, 2453 при зануренні |
| Довжина: | 95,02 м |
| Ширина: | 8,31 м |
| Осадка: | 5,13 м |
| Двигуни: |
|
| Швидкість: | 20,25 вузла (над водою), 8,75 вузлів (при зануренні) |
| Дальність плавання: | 20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою) |
| Автономність: | 75 діб |
| Максимальна глибина: | 120 м |
| Екіпаж: | 10 офіцерів, 70 – 71 матрос |
| Озброєння: |
|
USS Bowfin (SS-287) – підводний човен військово-морських сил США типу «Балао», споруджений під час Другої Світової війни.
Човен спорудили на належній військово-морським силам США верфі Portsmouth Naval Shipyard у Кіттері, штат Мен. Після проходження випробувань біля Ньюпорту (Род-Айленд), Bowfin 2 липня 1943-го вирушив до Брисбену (східне узбережжя Австралії), куди прибув 10 серпня 1943 року.
Походи
Всього човен здійснив дев’ять бойових походів.
1-й похід. 16 серпня 1943-го Bowfin покинув базу і 25 серпня досяг порту Дарвін (північне узбережжя Австралії). Наступної доби він вийшов звідси та на шляху до району бойового патрулювання у північній та центральній частинах Південнокитайського моря пройшов через моря Арафурське, Банда, Серам, Молуккське, обійшов зі сходу острів Мінданао, після чого прослідував через моря Мінданао та Сулу. Більшу частину вересня човен безрезультатно патрулював визначеному районі, підходив до острова Хайнань та відвідав Тонкінську затоку, проте лише 25 вересня за п’ять з половиною сотень кілометрів на схід від Сайгону (наразі Хошимін) перехопив конвой SA-12 і потопив танкер. Вже на зворотньому шляху в морі Сулу західніше острова Негрос Bowfin безрезультатно випустив дві торпеди по невеликому пароплаву, а 30 вересня за півсотні кілометрів від північно-західного завершення Мінданао знищив артилерією самохідну баржу. 2 жовтня у Макасарській протоці за півтори сотні кілометрів на північний схід від Балікпапану човен також артилерійським вогнем потопив шхуну. Ввечері 4 жовтня Bowfin пройшов у надводному положенні протоку Ломбок (розділяє острови Балі та Ломбок і веде з моря Балі до Індійського океану), а 10 жовтня прибув до Фрімантлу на західному узбережжі Австралії.
2-й похід. 1 листопада 1943-го Bowfin вийшов з бази, через три доби пройшов бункерування у затоці Ексмут, після чого прослідував до визначеного йому місця бойового патрулювання поблизу узбережжя центрального В’єтнаму через протоку Ломбок, Макасарську протоку (тут артилерією знищили чотири вітрильника), моря Сулавесі та Сулу (при проходженні через з’єднуючу їх протоку Сібуту так само артилерійським вогнем потопили два невеликі пароплави). Біля В’єтнаму за три дні з 26 по 28 листопада Bowfin потопив два танкери та три вантажні судна. Під час останнього з цих боїв були використані всі торпеди, крім того, одне з суден конвою відкрило вогонь у відповідь по човну, який провадив нічну атаку у надводному положенні, та поцілило Bowfin снарядом в районі машинного відділення. Команда провела аварійні ремонтні роботи, проте під час занурення все-рівно спостерігалось просочування води у корпус. Човен узяв курс на базу, при цьому 2 грудня при проходженні через Макасарську протоку потопив артилерією ще один вітрильник. 9 грудня Bowfin прибув до Фрімантлу.
3-й похід. 8 січня 1944-го Bowfin вийшов з бази, через три доби пройшов бункерування у затоці Ексмут, після чого попрямував до району бойового патрулювання у Макасарській протоці. Тут в середині січня човен торпедував і потопив танкер, а також знищив артилерійським вогнем шхуну. У третій декаді Bowfin обійшов острів Сулавесі зі півночі і сходу та зайшов до австралійського Дарвіну для поповнення запасів торпед, ремонту двигуна та антени.
На зворотньому шляху до Макасарської протоки човен у морі Банда випустив три торпеди по транспортному судну, проте післявоєнні дослідження не підтвердили цю заявку на успіх. 28 січня за 230 км на північний захід від Макасару Bowfin у шести атаках випустив 18 торпед та досяг 5 влучань у гідроавіаносець/танкер «Камой». Останній, щоб запобігти затопленню, посадили на мілину, а наступної доби повели на буксирі на ремонт (вже у другій половині лютого судно повернеться до активної діяльності і лише в січні 1945-го зазнає важких пошкоджень під час бомбардування Гонконгу, котрі в підсумку й призведуть до його повної втрати). Хоча тепер Bowfin використав усі торпеди, він ще виставив кілька мін біля Балікпапану (у вересні 1944-го на них отримають пошкодження канонерський човен «Нанкай» та транспорт Хоккай-Мару), а на зворотньому шляху в Яванському морі потопив артилерією два вітрильника. 2 лютого човен зайшов для бункерування у бухту Ексмут, а 5 лютого прибув до Фрімантлу.
4-й похід. 28 лютого 1944-го Bowfin вийшов з бази, 6 березня зайшов для бункерування до Дарвіну, після чого попрямував в район Молуккських островів. 11 березня у морі Хальмахера за два десятки кілометрів на північний схід від острова Обі він потопив вантажне судно. Після цього 14 березня човен зайшов до Дарвіну, де узяв 17 торпед та пройшов бункерування. Вийшовши для продовження походу, Bowfin прошов повз острів Амбон, 18 березня в північній частині моря Банда поблизу острова Таліабу безрезультатно випустив 10 торпед по транспортному судну, після чого перейшов за дев’ять сотень кілометрів північніше до входу у затоку Давао (південне узбережжя Мінданао). Тут 24 березня він атакував конвой H-22, котрий прямував з Маніли на острів Хальмахера, та потопив два транспорти. Після цього 1 квітня човен повернувся до Фрімантлу.
5-й похід. 25 квітня Bowfin вийшов для бойового патрулювання в районі островів Палау – важливого японського транспортного хабу у західній частині Каролінських островів. 14 травня за дві сотні кілометрів на північний захід від Палау Bowfin разом з іншим підводним човном Aspro потопили вантажне судно. 17 червня Bowfin пройшов бункерування на атолі Мідвей, а 21 червня прибув до Перл-Гарбору.
6-й похід. 17 липня 1944-го човен вийшов з бази, через три доби зайшов для бункерування на Мідвей, після чого попрямував в район північної частини архіпелага Рюкю. 10 серпня поблизу острова Мінамідайто Bowfin знищив торпедами невелике судно Сейто-Мару (197 тон), а 24 серпня за десяток кілометрів від острова Акусекідзіма атакував конвой NAMO-103, котрий прямував з Окінави до Моджі. При цьому було потоплене транспортне судно Цусіма-Мару, котре перед тим доправило на Окінаву військовослужбовців, а у зворотньому рейсі вивозило цивільних. У результаті разом з Цусіма-Мару загинуло понад 1500 пасажирів, в тому числі біля семи сотень школярів. 28 серпня за сотню кілометрів на схід від Окінави Bowfin безрезультатно випустив три торпеди по траулеру, після чого потопив його артилерійським вогнем. 4 вересня, вже на зворотньому шляху на базу, човен у відкритому океані за 2200 кілометрів на північний схід від островів Огасавара зустрів патрульний човен Хіноде-Мару №6 (245 тон) та знищив його артилерією. 9 вересня Bowfin зайшов на Мідвей, а 13 вересня прибув до Перл-Гарбору. 21 вересня човен перейшов для ремонту на верфі Mare Island Navy Yard (Вальєхо, Каліфорнія), звідки повернувся на Гаваї 24 грудня.
7-й похід. 25 січня 1945-го Bowfin вийшов з бази, 6 – 8 лютого провів на Сайпані (Маріанські острови), після чого попрямував до району бойового патрулювання південніше від острова Хонсю. Тут 17 лютого він потопив кайбокан (корабель берегової оборони, фрегат) №56. Того ж дня човен добив зенітною артилерією патрульний катер Наншин-Мару №26 (81 тона), раніше пошкоджений авіаносною авіацією, а 2 березня торпедував та потопив патрульний катер Чокай-Мару (135 тон). 4 березня Bowfin атакував два патрульні катери, проте через хвилювання на морі та вогонь у відповідь вийшов з бою. Один із членів екіпажу отримав при цьому поранення. 19 березня човен підібрав двох збитих американських льотчиків, а 25 березня завершив похід на Гуамі (Маріанські острови).
8-й похід. 23 квітня 1945-го Bowfin попрямував до визначеного йому району бойового патрулювання біля східного узбережжя островів Хонсю та Хоккайдо. Тут він потопив два транспортні судна, а 15 травня повернувся на Гуам.
9-й похід. 29 травня 1945-го човен вийшов для бойових дій у Японському морі у складі «вовчої зграї» «Хайдеманс Хеллкетс». Остання складалась із трьох груп, зокрема, Bowfin разом із підводними човнами Flying Fish та Tinosa формували «Ріссерс Бобкетс». Діючи поблизу від узбережжя північної Кореї, Bowfin потопив два транспортні судна. 24 травня човни «зграї» вийшли із Японського моря через протоку Лаперуза, після чого Bowfin 30 червня прибув для бункерування на Мідвей, а 4 липня дістався Перл-Гарбору.
10 серпня 1945-го Bowfin вийшов на Гуам, про у зв’язку з капітуляцією Японії 19 серпня повернувся на Гаваї.[1]
Спеціальні завдання
2 вересня 1943-го човен доправив спорядження в район на захід від Бінані на острові Мінданао та евакуював звідси 9 осіб.
29 вересня 1943-го човен доправив спорядження, пошту та гроші на острів Сікіхор (у морі Мінданао за два десятки кілометрів на південний схід від острова Негрос) і евакуював звідси 9 осіб.
Післявоєнна доля
У лютому 1947-го човен вивели в резерв, проте в 1951-му, під час Корейської війни, повернули до бойового складу флоту. Навесні 1954-го Bowfin знову відправили до резерву.
У травня 1960-го човен почали використовувати для тренувань Резерву ВМС.
В 1971-му Bowfin вивели зі складу ВМФ, а з з 1 серпня 1979 перетворили на музей у Перл-Гарборі.
Бойовий рахунок
| Дата | Назва | Тип | Тоннаж | Місце |
| 25.09.1943 | Кірісіма Мару | вантажопасажирське | 8120 | 9°44'N 111°56'E |
| 26.11.1943 | Огурасан Мару | танкер | 5069 | 12°48'N 109°34'E |
| 26.11.1943 | Тайнан Мару | вантажне | 5407 | 13°2'N 109°28'E |
| 27.11.1943 | Ван Волленховен | вантажне | 691 | 13°1'N 109°30'E |
| 28.11.1943 | Сідней Мару | вантажопасажирське | 5425 | 12°46'N 109°42'E |
| 28.11.1943 | Тонан Мару | танкер | 9866 | 12°46'N 109°42'E |
| 17.01.1944 | Сею Мару | вантажне | 4408 | 18°0'N 118°37'E |
| 10.03.1944 | Тсукікава Мару | вантажне | 4470 | 1°30'S 128°17'E |
| 24.03.1944 | Сінкьо Мару | вантажне | 5139 | 5°27'N 125°38'E |
| 24.03.1944 | Бенгал Мару | вантажне | 5399 | 5°27'N 125°38'E |
| 14.05.1944 | Бісан Мару (разом з Aspro) | вантажне | 4500 | 9°00'N 133°34'E |
| 10.07.1944 | Сейто-Мару | вантажне | 197 | 25°50'N 131°12'E |
| 22.08.1944 | Цусіма Мару | вантажопасажирське | 6754 | 29°32'N 129°31'E |
| 04.09.1944 | Хіноде-Мару №6 | патрульний човен | 245 | 31°54'N 152°5'E |
| 17.02.1945 | Корабель берегової оборони №56 | фрегат | 750 | 33°53'N 139°43'E |
| 17.02.1945 | Наншин-Мару №26 (разом з авіацією) | патрульний човен | 81 | 33°12'N 140°46'E |
| 02.03.1945 | Чокай-Мару | патрульний човен | 135 | 33°50'N 139°22'E |
| 01.05.1945 | Тьова Мару | вантажопасажирське | 2719 | 41°6'N 144°28'E |
| 08.05.1945 | Дайто Мару №3 | вантажне | 880 | 39°37'N 142°7'E |
| 11.06.1945 | Сіньо Мару №3 | вантажопасажирське | 1898 | 39°23'N 128°59'E |
| 13.06.1945 | Акіура Мару | вантажне | 887 | 39°13'N 128°7'E |
Джерела
Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950
Примітки
- ↑ Bowfin (SS-287) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Процитовано 6 листопада 2020.