Байсангур Бенойський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{військовик}}
{{військовик}}
'''Байсангур Бенойський''' (чеч. Бенойн БойсгӀар) (1794 рік, Беной, Чечня — 3 березня 1861, Хасавюрт, Дагестан) — чеченський полководець XIX століття, наиб імама Шаміля, учасник Кавказької війни 1817—1864 років.
'''Байсангур Бенойський''' (чеч. Бенойн БойсгӀар) (1794 рік, Беной, Чечня — 3 березня 1861, Хасавюрт, Дагестан) — чеченський полководець XIX століття, наїб імама Шаміля, учасник Кавказької війни 1817—1864 років.


[[Файл:Могила Байсангура.jpg|300px|міні]]
[[Файл:Могила Байсангура.jpg|300px|міні]]
У боях з російськими військами він втратив одну руку, ногу і одне око. Щоб він міг триматися в сідлі його прив'язували до коня. 25 серпня 1859 після облоги у фортеці Гуніб імам Шаміль вирішив здатися в полон. Після здачі Шаміля в полон Байсангур разом зі своїм загоном прорвався через оточення царських військ і пішов у Чечню<ref name="The Academy of Sciences of Chechnya">''Ш. А. ГАПУРОВ, А. В. БАКАШОВ''. [http://anchr.ru/wp-content/uploads/2012/03/Вестник-%E2%84%96-1-2010.pdf Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2010, №&nbsp;1 (12).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160113221217/http://anchr.ru/wp-content/uploads/2012/03/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%E2%84%96-1-2010.pdf |date=13 січень 2016 }}</ref><ref name="ReferenceD.YU.U">Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»</ref>.
У боях з російськими військами він втратив одну руку, ногу і одне око. Щоб він міг триматися в сідлі його прив'язували до коня. 25 серпня 1859 після облоги у фортеці Гуніб імам Шаміль вирішив здатися в полон. Після здачі Шаміля в полон Байсангур разом зі своїм загоном прорвався через оточення царських військ і пішов у Чечню<ref name="The Academy of Sciences of Chechnya">''Ш. А. ГАПУРОВ, А. В. БАКАШОВ''. [http://anchr.ru/wp-content/uploads/2012/03/Вестник-%E2%84%96-1-2010.pdf Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2010, №&nbsp;1 (12).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160113221217/http://anchr.ru/wp-content/uploads/2012/03/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%E2%84%96-1-2010.pdf |date=13 січень 2016 }}</ref><ref name="ReferenceD.YU.U">Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»</ref>.


8 травня 1860 Байсангур і колишні наїби Шаміля Ума Дуев і Атаба Атаєв підняли нове повстання в Чечні. У червні того ж року загін Байсангура і Солтамурада завдав поразки військам російського генерал-майора Муси Кундухова в бою біля містечка Пхачу. Повстанці Атаба Атаева блокували укріплення Євдокімовскоє, а загін Уми Дуева звільнив від росіян аули Аргунскої ущелини. Загальні сили повстанців досягали в той момент 1500 осіб. У листопаді проти них було кинуто 8 сотень козаків, 9 батальйонів піхоти, 4 стрілецькі роти і 9 знарядь.
8 травня 1860 Байсангур і колишні наїби Шаміля Ума Дуєв і Атаба Атаєв підняли нове повстання в Чечні. У червні того ж року загін Байсангура і Солтамурада завдав поразки військам російського генерал-майора Муси Кундухова в бою біля містечка Пхачу. Повстанці Атаба Атаєва блокували укріплення Євдокімовскоє, а загін Уми Дуєва звільнив від росіян аули Аргунскої ущелини. Загальні сили повстанців досягали в той момент 1500 осіб. У листопаді проти них було кинуто 8 сотень козаків, 9 батальйонів піхоти, 4 стрілецькі роти і 9 знарядь.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 12:52, 20 листопада 2020

Байсангур Бенойський
чеч. Бенойн БойсгӀар
Народження 1794[1]
Беной, Ножай-Юртовський район
Смерть 1861[1]
Хасав'юрт, Дагестанська АРСР, РСФРР
повішення
Звання Наїб
Війни / битви Кавказька війна
CMNS: Байсангур Бенойський у Вікісховищі

Байсангур Бенойський (чеч. Бенойн БойсгӀар) (1794 рік, Беной, Чечня — 3 березня 1861, Хасавюрт, Дагестан) — чеченський полководець XIX століття, наїб імама Шаміля, учасник Кавказької війни 1817—1864 років.

У боях з російськими військами він втратив одну руку, ногу і одне око. Щоб він міг триматися в сідлі його прив'язували до коня. 25 серпня 1859 після облоги у фортеці Гуніб імам Шаміль вирішив здатися в полон. Після здачі Шаміля в полон Байсангур разом зі своїм загоном прорвався через оточення царських військ і пішов у Чечню[2][3].

8 травня 1860 Байсангур і колишні наїби Шаміля Ума Дуєв і Атаба Атаєв підняли нове повстання в Чечні. У червні того ж року загін Байсангура і Солтамурада завдав поразки військам російського генерал-майора Муси Кундухова в бою біля містечка Пхачу. Повстанці Атаба Атаєва блокували укріплення Євдокімовскоє, а загін Уми Дуєва звільнив від росіян аули Аргунскої ущелини. Загальні сили повстанців досягали в той момент 1500 осіб. У листопаді проти них було кинуто 8 сотень козаків, 9 батальйонів піхоти, 4 стрілецькі роти і 9 знарядь.

Примітки

  1. а б MAK
  2. Ш. А. ГАПУРОВ, А. В. БАКАШОВ. Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2010, № 1 (12). [Архівовано 13 січень 2016 у Wayback Machine.]
  3. Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»