Байсангур Бенойський: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{військовик}} |
{{військовик}} |
||
'''Байсангур Бенойський''' (чеч. Бенойн БойсгӀар) (1794 рік, Беной, Чечня — 3 березня 1861, Хасавюрт, Дагестан) — чеченський полководець XIX століття, |
'''Байсангур Бенойський''' (чеч. Бенойн БойсгӀар) (1794 рік, Беной, Чечня — 3 березня 1861, Хасавюрт, Дагестан) — чеченський полководець XIX століття, наїб імама Шаміля, учасник Кавказької війни 1817—1864 років. |
||
[[Файл:Могила Байсангура.jpg|300px|міні]] |
[[Файл:Могила Байсангура.jpg|300px|міні]] |
||
У боях з російськими військами він втратив одну руку, ногу і одне око. Щоб він міг триматися в сідлі його прив'язували до коня. 25 серпня 1859 після облоги у фортеці Гуніб імам Шаміль вирішив здатися в полон. Після здачі Шаміля в полон Байсангур разом зі своїм загоном прорвався через оточення царських військ і пішов у Чечню<ref name="The Academy of Sciences of Chechnya">''Ш. А. ГАПУРОВ, А. В. БАКАШОВ''. [http://anchr.ru/wp-content/uploads/2012/03/Вестник-%E2%84%96-1-2010.pdf Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2010, № 1 (12).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160113221217/http://anchr.ru/wp-content/uploads/2012/03/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%E2%84%96-1-2010.pdf |date=13 січень 2016 }}</ref><ref name="ReferenceD.YU.U">Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»</ref>. |
У боях з російськими військами він втратив одну руку, ногу і одне око. Щоб він міг триматися в сідлі його прив'язували до коня. 25 серпня 1859 після облоги у фортеці Гуніб імам Шаміль вирішив здатися в полон. Після здачі Шаміля в полон Байсангур разом зі своїм загоном прорвався через оточення царських військ і пішов у Чечню<ref name="The Academy of Sciences of Chechnya">''Ш. А. ГАПУРОВ, А. В. БАКАШОВ''. [http://anchr.ru/wp-content/uploads/2012/03/Вестник-%E2%84%96-1-2010.pdf Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2010, № 1 (12).] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160113221217/http://anchr.ru/wp-content/uploads/2012/03/%D0%92%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%E2%84%96-1-2010.pdf |date=13 січень 2016 }}</ref><ref name="ReferenceD.YU.U">Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»</ref>. |
||
8 травня 1860 Байсангур і колишні наїби Шаміля Ума |
8 травня 1860 Байсангур і колишні наїби Шаміля Ума Дуєв і Атаба Атаєв підняли нове повстання в Чечні. У червні того ж року загін Байсангура і Солтамурада завдав поразки військам російського генерал-майора Муси Кундухова в бою біля містечка Пхачу. Повстанці Атаба Атаєва блокували укріплення Євдокімовскоє, а загін Уми Дуєва звільнив від росіян аули Аргунскої ущелини. Загальні сили повстанців досягали в той момент 1500 осіб. У листопаді проти них було кинуто 8 сотень козаків, 9 батальйонів піхоти, 4 стрілецькі роти і 9 знарядь. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 12:52, 20 листопада 2020
Байсангур Бенойський | |
---|---|
чеч. Бенойн БойсгӀар | |
Народження |
1794[1] Беной, Ножай-Юртовський район |
Смерть |
1861[1] Хасав'юрт, Дагестанська АРСР, РСФРР повішення |
Звання | Наїб |
Війни / битви | Кавказька війна |
Байсангур Бенойський у Вікісховищі |
Байсангур Бенойський (чеч. Бенойн БойсгӀар) (1794 рік, Беной, Чечня — 3 березня 1861, Хасавюрт, Дагестан) — чеченський полководець XIX століття, наїб імама Шаміля, учасник Кавказької війни 1817—1864 років.
У боях з російськими військами він втратив одну руку, ногу і одне око. Щоб він міг триматися в сідлі його прив'язували до коня. 25 серпня 1859 після облоги у фортеці Гуніб імам Шаміль вирішив здатися в полон. Після здачі Шаміля в полон Байсангур разом зі своїм загоном прорвався через оточення царських військ і пішов у Чечню[2][3].
8 травня 1860 Байсангур і колишні наїби Шаміля Ума Дуєв і Атаба Атаєв підняли нове повстання в Чечні. У червні того ж року загін Байсангура і Солтамурада завдав поразки військам російського генерал-майора Муси Кундухова в бою біля містечка Пхачу. Повстанці Атаба Атаєва блокували укріплення Євдокімовскоє, а загін Уми Дуєва звільнив від росіян аули Аргунскої ущелини. Загальні сили повстанців досягали в той момент 1500 осіб. У листопаді проти них було кинуто 8 сотень козаків, 9 батальйонів піхоти, 4 стрілецькі роти і 9 знарядь.
Примітки
- ↑ а б MAK
- ↑ Ш. А. ГАПУРОВ, А. В. БАКАШОВ. Вестник Академии наук Чеченской Республики. 2010, № 1 (12). [Архівовано 13 січень 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Доктор исторических наук, профессор Дадаев Юсуп Усманович «Наибы и мудиры Шамиля»
|