Киян Володимир Петрович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Artekimus (обговорення | внесок)
3338 редагувань
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Artekimus (обговорення | внесок)
3338 редагувань
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
Рядок 28: Рядок 28:
| інше =
| інше =
}}
}}
'''Володи́мир Петро́вич Кия́н''' — капітан Збройних сил України. В честь капітана в наслідок [[Декомунізація|декомунізації]] названа вулиця ,що раніше мала назву Ватутіна.
'''Володи́мир Петро́вич Кия́н''' — капітан Збройних сил України. В честь капітана в наслідок [[Декомунізація|декомунізації]] названа вулиця в місті [[Ковель]]([[Волинська область|Волинь]]) ,що раніше мала назву Ватутіна.


== Життєпис ==
== Життєпис ==

Версія за 15:23, 23 січня 2021

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Киян.
Киян Володимир Петрович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 8 жовтня 1981(1981-10-08)
Ковель
Смерть 3 вересня 2015(2015-09-03) (33 роки)
Щастя
Громадянство Україна Україна
Псевдо «Тайфун»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 802 РеАП
 «Шторм»
 80 ОАеМБр
Війни / битви

Українська миротворча місія в Іраку
Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»

Володи́мир Петро́вич Кия́н — капітан Збройних сил України. В честь капітана в наслідок декомунізації названа вулиця в місті Ковель(Волинь) ,що раніше мала назву Ватутіна.

Життєпис

Професійний військовий, здобув освіту артилериста, служив у 802-му реактивному артилерійському полку, брав участь у миротворчій операції в Іраку. 2004 року переїхав на постійне місце проживання до Львова, працював в аграрному бізнесі. З квітня 2014-го — боєць одеського добровольчого батальйону міліції «Шторм». В серпні 2014 року мобілізований, командир батареї, 80-та окрема аеромобільна бригада.

5 вересня 2014 року разом з бійцями своєї роти брав участь у бою під Веселою Горою, де у засідку потрапила колона батальйону «Айдар».[1][2]

3 вересня 2015-го розвідувальна група проводила перевірку території поблизу міста Щастя приблизно в 14:30 при обстеженні берега Сіверського Дінця та прилеглої до Луганської ТЕС території Володимир Киян, що йшов попереду, зачепив «розтяжку» з міною. Киян встиг попередити побратимів та прикрив собою офіцера, сам загинув від осколкових поранень. За однією з версій, Киян намагався провести дослідження щодо розстрілу мобільної групи.

Без Володимир залишилася дружина та маленький син (народився у травні 2015-го).

Похований в селі Вербка, Ковельський район.

Нагороди

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 15 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Народний Герой України (1 червня 2015).
  • 11 жовтня 2015-го у Ковелі відбулося відкриття меморіальної дошки честі Володимира Кияна.

Джерела

Примітки

  1. ↑ Цензор.НЕТ. Капітан Володимир Киян (Тайфун): я втратив надто багато друзів, том найстрашніше ще попереду - це поїхати до їх могил. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Процитовано 20 жовтня 2016.
  2. ↑ Цензор.НЕТ. 5 сентября 2014 года: засада в районе села Цветные Пески. Цензор.НЕТ (uk-UA) . Процитовано 20 жовтня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Киян_Володимир_Петрович&oldid=30602494