Систематика (біологія)

Системáтика ([ἡ συστηματική] — упорядковання) — наука, завданням якої є опис у упорядковування різноманітних існуючих і вимерлих видів, їх розподіл, (класифікація) на певні систематичні групи (таксони) та опрацювання природної системи органічного світу. Складається з 3 осн. розділів: Систематика тварин, Систематика рослин і Систематика прокаріотів. Важливою складовою частиною систематики є таксономія, що займається будуванням зручної системи класифікації організмів, та філогенетика, що займається з'ясуванням їх взаємин. В систематиці також виділяють діагностику, що опрацьовує питання опису усіх існуючих видів на всіх стадіях розвитку, раціональні норми й вимоги до опису ознак певних таксонів, а також до складання таблиць для їхнього визначення. Велике місце в систематиці посідає біологічна номенклатура, що розробляє кодекс міжнар. правил раціонального найменування видів та ін. таксонометричних категорій, визначає принципи для створення універсальної системи наукових назв організмів, упорядкування питань синоніміки тощо. Сучасна систематика є синтетичною наукою, що розвивається у тісному зв’язку еволюційною морфологією, екологією, біохімією, генетикою та біогеографією і використовує методи цих наук. С. робить внесок в теоретичну біологію, еволюційну теорію, охорону навколишнього середовища.

Література

• Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.

Корисні посилання

• Принципы филогенетики, систематики и номенклатуры (ru)