Хорхе Лазаров: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 92: Рядок 92:
[[Категорія:Автори-виконавці]]
[[Категорія:Автори-виконавці]]
[[Категорія:Композитори]]
[[Категорія:Композитори]]
[[Категорія:Попспіваки]]

Версія за 13:11, 1 лютого 2021

Хорхе Лазаров
Народився 28 лютого 1950
Cordónd, Монтевідео, Уругвай
Помер 22 березня 1989(1989-03-22) (39 років)
Монтевідео, Уругвай
·лімфома
Громадянство Уругвай
Діяльність музикант, композитор, автор-виконавець
Знання мов іспанська

Хорхе Овідіо Лазаров Ческоні (Монтевідео28 лютого 1950 — там само, 22 березня 1989) — уругвайський музикант болгарського походження, автор-виконавець і композитор популярної уругвайської музики.

Життєпис

Батько Хорхе, Хуан Лазаров народився в Болгарії, а мати в Сальто.

Народившись в районі Кордон, Лазаров відвідував початкову школу та середню школу Річарда Андерсона (Монтевідео). Мав двох братів, молодших за нього, Росаріо та Хуана Едуардо. Росаріо спеціалізується на англійській мові та є автором кількох літературних текстів. Хуан Едуардо Лазаров грає на фортепіано та синтезаторі, є професійним композитором і музикантом.

Хорхе Лазаров був шанувальником футбольного клубу Данубіо, який заснувала його бабуся. Походження чорно-білого логотипу на футболках учасників клубу пов’язане з тим, що торговець у цьому районі запропонував подарувати хлопцям футболістам одинадцять сорочок, в обмін на те, щоб вони використовували кольори клубу « Монтевідео Вандерерс». Хуану Лазарову (батьку) належить ідея діагональної смуги на логотипі клубу.

Хорхе Лазаров — один із основних творців популярної уругвайської музики. Його творчі пригоди, які розпочались у сімдесятих роках, дозволили Хорхе отримати новаторський стиль, що відобразився на текстах та музиці.

Діяльність

Перший виступ Лазарова на публіці відбувся у серпні 1972, у віці 22 років, як учасника гурту "Creation" y "Testimonio" в рамках багатогуртового концерту, який відбувся в Театрі Соліс.[1] Незабаром Хорхе виконував популярну музику з латиноамериканським корінням в гурті "Patria Libre", створеному Хорхе Боналді, Раулем Кастро та Міґелем Амарілло, якого згодом замінив Хайме Рус. Усі вони були ключовими постатями в популярній уругвайській музиці. У період з 1973 по 1975 гурт записав два альбоми. Тим часом Лазаров і Боналді брали участь разом з іншими музикантами в унікальному проєкті під назвою Aguaragua який вийшов на двох довгограючих платівках.

Як соліст Хорхе записав чотири альбоми: "Albañil", "Dos", "Tangatos" та "Pelota al medio". Він записав диск для дітей разом зі своєю подругою Маргаритою <i id="mwKw">Пегі</i> Мерклен під назвою "El disco de Pegui" під редакцією Ayuí/Tacuabé (A / E 11 K) з дитячими піснями, але з великим змістом свободи та гідності в ті часи диктатури,[2] з яких особливо виділяються «Canción de la lechuga», «Mariana», «El pez de cristal», «Canción de las lombrices». Хорхе був членом гурту "Los que Iban Cantando" (складався з Лазарова, Кірке Maйа, Хорхе Боналді, Луїса Трохона та Хорхе Ді Політо, Карлоса Да Сільвейра та Еду Ломбардо). Хорхе також брав участь у більшості записів своєї дружини Сесілії Прато (1957) як інструменталіст та аранжувальник.

У 1984 Хорхе організував разом з Лео Масліахом (1954) шоу під назвою "Irrestricto"[3] яке було представлене в Монтевідео та Буенос-Айресі. Цей матеріал був записаний у період з грудня 1984 по квітень 1985 в альбомі під назвою "Tangatos". У 1985 був перевиданий під назвою "El fantasma unrestricto". Лазаров починає наближатися до інших жанрів, таких як написання журналістських статей (спочатку в "Asamblea", а пізніше у "Brecha").

Його нові пісні демонструються публіці.

У 1987 Лазаров, Хорхе Боналді, Луїс Трохон та Еду Ломбардо познайомилися і разом створили альбом під назвою "Enloquecidamente".

Лазаров співпрацює з Раулем Кастро і стає частиною "Lack and Rest".[3]

У серпні 1988 Хорхе представив сольний концерт, який ще раз здивував усіх. Цього разу йому акомпанували Даніель Жак, Уго Яса та його брат Хуан Лазаров. Новий звук був зібраний у фонограму, яка була записана наприкінці 1988 та випущена на початку 1989.

Музиканти Адріана Дюкре (тримає фотографію Лазарова) та Хорхе Боналді в честь Хорхе Лазарова.

Хорхе Лазаров помер 22 березня 1989, від лімфоми.

Деякі виконавці його творів

  • Asamblea Ordinaria
  • Daniel Viglietti (1939-2017)
  • Eduardo "Pitufo" Lombardo
  • Fernando Cabrera (1956)
  • Gabriela Posada
  • Jaime Roos (1953)
  • Jorge Bonaldi (1949)
  • Liliana Vitale (1959)
  • Rubén Olivera (1954)
  • Cuatro Pesos de Propina

Дискографія

Сольна творчість

  • Albañil (Ayuí/Tacuabé a/e20k. 1979)
  • Dos (Ayuí/Tacuabé a/e34k. 1983)
  • Tangatos (Ayuí/Tacuabé a/e46k. 1985)
  • Éxitos de nunca (Ayuí/Tacuabé a/e85k).
  • Ríos (Ayuí/Tacuabé a/e112k).
  • Pelota al medio (Orfeo 90948-1. 1989)
  • Irrestricto (grabado en vivo junto a Leo Maslíah en 1984). Perro Andaluz. 2006)

Спільні проєкти

«Los que Iban Cantando»

Reediciones

  • Uno - Dos (Ayuí / Taccuabé ae204cd)
  • Enloquecidamente (Ayuí / Taccuabé pd 2002. 1999)

Перевидання

  • Albañil/Dos (Ayuí/Tacuabé ae153cd. 1996)
  • Éxitos de nunca (Ayuí/Tacuabé y Posdata pd2007. 1999)
  • Tangatos / Pelota al medio (Ayuí/Tacuabé ae285-286cd. 2005)

Література

  1. Taller Uruguayo de Música Popular. La Tuba (1). с. 7.  {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  2. Aharonián, Coriún (19 de diciembre de 2012). Pegui y su disco. Brecha. Архів оригіналу за 22 de enero de 2013. Процитовано 17 de mayo de 2013. 
  3. а б Taller Uruguayo de Música Popular. La Tuba (1). с. 10.  {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)

Посилання