Законник Данила I Петровича: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Законник Данила I Петровича»
 
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Законик_књаза_Данила_Петровића_Његоша.jpg|праворуч|міні|340x340пкс|Законик Данила І, кнеза и господара слободне Црне Горе и Брдах. 1855]]
[[Файл:Законик_књаза_Данила_Петровића_Његоша.jpg|праворуч|міні|340x340пкс|Законик Данила І, кнеза и господара слободне Црне Горе и Брдах. 1855]]
'''Законник Данила І Петровича''' («Законик Данила І, кнеза и господара слободне Црне Горе и Брдах») або '''Данилів законник''' - збірник законів, названий за іменем укладача [[Данило І Петрович Негош|Данила I Петровича Негоша]], першого князя і світського правителя [[Чорногорія|Чорногорії]], схвалений 1855 року вищими органами влади Чорногорії - [[Скупщина Чорногорії|Скупщиною]] і сенатом.
'''Законник Данила І Петровича''' («Законик Данила І, кнеза и господара слободне Црне Горе и Брдах») або '''Данилів законник''' — збірник законів, названий за іменем укладача [[Данило І Петрович Негош|Данила I Петровича Негоша]], першого князя і світського правителя [[Чорногорія|Чорногорії]], схвалений 1855 року вищими органами влади Чорногорії — [[Скупщина Чорногорії|Скупщиною]] і сенатом.


Джерелами ''законника князя Данила І'' були: звичаї чорногорського і сусідніх народів ([[Албанці|албанців]], [[Герцеговина|герцеговинців]], [[Серби|сербів]] та ін.), з якими чорногорці спілкувалися і торгували; чорногорське [[звичаєве право]]; чорногорські законники ("Під покровом єдиного прапора" 1796 року, який визначав кордони території Чорногорії; законник митрополита Петра Петровича Негоша 1798 року, 19 статей якого без змін увійшли в Данилів законник, "Закон Вітчизни" 1833, його 3 статті увійшли в Данилів законник без змін), судова практика часів правління [[Петро ІІ Петрович-Негош|Петра II Петровича-Негоша]] і самого Данила I, їхні накази і розпорядження, деякі укази сенату і князя Данила I щодо внутрішнього устрою Чорногорії, зокрема, «Про заборону деяких колишніх звичаїв під час поховань і святкувань "Слави"», «Про заручини і заміжжя», «Про викрадення жінок», «Про крадіжки» та інші (вони увійшли до кодексу).
Джерелами ''законника князя Данила І'' були: звичаї чорногорського і сусідніх народів ([[албанці]]в, [[Герцеговина|герцеговинців]], [[Серби|сербів]] та ін.), з якими чорногорці спілкувалися і торгували; чорногорське [[звичаєве право]]; чорногорські законники («Під покровом єдиного прапора» 1796 року, який визначав кордони території Чорногорії; законник митрополита Петра Петровича Негоша 1798 року, 19 статей якого без змін увійшли в Данилів законник, «Закон Вітчизни» 1833, його 3 статті увійшли в Данилів законник без змін), судова практика часів правління [[Петро ІІ Петрович-Негош|Петра II Петровича-Негоша]] і самого Данила I, їхні накази і розпорядження, деякі укази сенату і князя Данила I щодо внутрішнього устрою Чорногорії, зокрема, «Про заборону деяких колишніх звичаїв під час поховань і святкувань „Слави“», «Про заручини і заміжжя», «Про викрадення жінок», «Про крадіжки» та інші (вони увійшли до кодексу).


''Законник князя Данила І'' складається зі вступної частини, 95 статей і заключної частини.
''Законник князя Данила І'' складається зі вступної частини, 95 статей і заключної частини.
Рядок 8: Рядок 8:
У порівнянні з джерелами, на основі яких його створено, ''Законник'' був всеосяжнішим, містив норми конституції, кримінального, цивільного, міжнародного права, судочинства, повніше регулював правові відносини, громадське, політичне та економічне життя тодішньої Чорногорії.
У порівнянні з джерелами, на основі яких його створено, ''Законник'' був всеосяжнішим, містив норми конституції, кримінального, цивільного, міжнародного права, судочинства, повніше регулював правові відносини, громадське, політичне та економічне життя тодішньої Чорногорії.


''Законник князя Данила І'' відбив суміш норм звичаєвого і [[Феодал|феодального]] права нормами буржуазного права. Важливе значення мали його положення про рівність усіх жителів Чорногорії перед законом, гарантії і захист їхньої гідності, майна, власності, життя і свобод, засудження за законом, скасування [[Кровна помста|кровної помсти]] тощо.
''Законник князя Данила І'' відбив суміш норм звичаєвого і [[феодал]]ьного права нормами буржуазного права. Важливе значення мали його положення про рівність усіх жителів Чорногорії перед законом, гарантії і захист їхньої гідності, майна, власності, життя і свобод, засудження за законом, скасування [[Кровна помста|кровної помсти]] тощо.


''Законник князя Данила І'' застосовувався без змін до прийняття майнового законника (1888), а деякі його статті - до прийняття кримінального законника Чорногорії (1906).
''Законник князя Данила І'' застосовувався без змін до прийняття майнового законника (1888), а деякі його статті — до прийняття кримінального законника Чорногорії (1906).


== Посилання ==
== Посилання ==

* [http://www.montenegrina.net/pages/pages1/istorija/dokumenti/zakonik_slobodne_cg_i_brdah.htm ЗАКОНИК ДАНИЛА ПРВОГ КЊАЗА И ГОСПОДАРА СЛОБОДНЕ ЦРНЕ ГОРЕ И БРДАХ] {{ref-sr}}
* [http://www.montenegrina.net/pages/pages1/istorija/dokumenti/zakonik_slobodne_cg_i_brdah.htm ЗАКОНИК ДАНИЛА ПРВОГ КЊАЗА И ГОСПОДАРА СЛОБОДНЕ ЦРНЕ ГОРЕ И БРДАХ] {{ref-sr}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Кодекси]]
[[Категорія:Кодекси]]
[[Категорія:Історія Чорногорії]]
[[Категорія:Історія Чорногорії]]

Версія за 13:18, 1 лютого 2021

Файл:Законик књаза Данила Петровића Његоша.jpg
Законик Данила І, кнеза и господара слободне Црне Горе и Брдах. 1855

Законник Данила І Петровича («Законик Данила І, кнеза и господара слободне Црне Горе и Брдах») або Данилів законник — збірник законів, названий за іменем укладача Данила I Петровича Негоша, першого князя і світського правителя Чорногорії, схвалений 1855 року вищими органами влади Чорногорії — Скупщиною і сенатом.

Джерелами законника князя Данила І були: звичаї чорногорського і сусідніх народів (албанців, герцеговинців, сербів та ін.), з якими чорногорці спілкувалися і торгували; чорногорське звичаєве право; чорногорські законники («Під покровом єдиного прапора» 1796 року, який визначав кордони території Чорногорії; законник митрополита Петра Петровича Негоша 1798 року, 19 статей якого без змін увійшли в Данилів законник, «Закон Вітчизни» 1833, його 3 статті увійшли в Данилів законник без змін), судова практика часів правління Петра II Петровича-Негоша і самого Данила I, їхні накази і розпорядження, деякі укази сенату і князя Данила I щодо внутрішнього устрою Чорногорії, зокрема, «Про заборону деяких колишніх звичаїв під час поховань і святкувань „Слави“», «Про заручини і заміжжя», «Про викрадення жінок», «Про крадіжки» та інші (вони увійшли до кодексу).

Законник князя Данила І складається зі вступної частини, 95 статей і заключної частини.

У порівнянні з джерелами, на основі яких його створено, Законник був всеосяжнішим, містив норми конституції, кримінального, цивільного, міжнародного права, судочинства, повніше регулював правові відносини, громадське, політичне та економічне життя тодішньої Чорногорії.

Законник князя Данила І відбив суміш норм звичаєвого і феодального права нормами буржуазного права. Важливе значення мали його положення про рівність усіх жителів Чорногорії перед законом, гарантії і захист їхньої гідності, майна, власності, життя і свобод, засудження за законом, скасування кровної помсти тощо.

Законник князя Данила І застосовувався без змін до прийняття майнового законника (1888), а деякі його статті — до прийняття кримінального законника Чорногорії (1906).

Посилання