Полетика Григорій Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Kanzat (обговорення | внесок) Доповнення, оновлення даних |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Полетика Григорій Іванович'''(* близько [[1735]] — †[[1798]]) — український дипломат, двоюрідний брат [[Григорій Андрійович Полетика|Григорія Андрійовича Полетики]]. |
'''Полетика Григорій Іванович'''(* близько [[1735]], м.н. невід. — †[[1798]], м.см. невід.) — український дипломат, перекладач, двоюрідний брат [[Григорій Андрійович Полетика|Григорія Андрійовича Полетики]]. |
||
Походив із козацько-старшинської родини Лівобережної України, вихідців з [[Волинь|Волині]]. Син значкового товариша [[Лубенський полк|Лубенського полку]] Івана Григоровича Политики (п.бл. [[1789]]). Протягом [[1745]]-[[1750]] навчався в [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянській академії]] і [[Московська слов'яно-греко-латинська академія|Московській слов’яно-греко-латинській академії]], з [[15 червня]] [[1750]] зарахований в університет при Санкт-Петербурзькій АН. |
|||
Закінчив [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Київську]] і [[Московський державний університет|Московську академії]]. З [[1755]] рокуслужив перекладачем у Колегії закордонних справ, з [[1762]] року — секретар російського посольства у [[Рим]]і, з [[1770]] року — радник російського посольства в [[Австрійська імперія|Австрійській імперії]]. Австрійський імператор [[Йосиф II|Йосиф II]] надав Григорію Полетика дворянський титул. |
|||
По завершенні навчання [[1755]] одержав призначення на роботу до Колеґії закордонних справ перекладачем з [[латинська мова|латинської]] та [[Польська мова|польської]] мов. З [[1762]] – секретар російського посольства при Римському імператорському дворі у [[Відень|Відні]], з [[1770]] – радник посольства. 3 серпня [[1777]] від імператора [[Йосип ІІ|Йосипа ІІ]] дістав грамоту на австрійське дворянство. [[5 травня]] [[1779]] переведений на посаду канцелярського радника. За бездоганну дипломатичну службу [[1786]] отримав орден св. Володимира IV ст. |
|||
| ⚫ | |||
Перекладав з латинської мови «Речь Павлина и Санкто Іозефо о том, что в ученіи спешить не должно» («Трудолюбивая плела», 1759, №2). |
|||
| ⚫ | |||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://www.vesna.org.ua/txt/dov/istukr/IIp_2.html Довідник з історії України] |
* [http://www.vesna.org.ua/txt/dov/istukr/IIp_2.html Довідник з історії України] |
||
* Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедія. - К. : Видавничий дім "КМ Академія" - 2001. - ст.433 |
|||
[[Категорія:Персоналії По]] |
[[Категорія:Персоналії По]] |
||
[[Категорія:Народились 1735]] |
|||
[[Категорія:Померли 1798]] |
[[Категорія:Померли 1798]] |
||
Версія за 10:26, 16 вересня 2009
Полетика Григорій Іванович(* близько 1735, м.н. невід. — †1798, м.см. невід.) — український дипломат, перекладач, двоюрідний брат Григорія Андрійовича Полетики.
Походив із козацько-старшинської родини Лівобережної України, вихідців з Волині. Син значкового товариша Лубенського полку Івана Григоровича Политики (п.бл. 1789). Протягом 1745-1750 навчався в Києво-Могилянській академії і Московській слов’яно-греко-латинській академії, з 15 червня 1750 зарахований в університет при Санкт-Петербурзькій АН.
По завершенні навчання 1755 одержав призначення на роботу до Колеґії закордонних справ перекладачем з латинської та польської мов. З 1762 – секретар російського посольства при Римському імператорському дворі у Відні, з 1770 – радник посольства. 3 серпня 1777 від імператора Йосипа ІІ дістав грамоту на австрійське дворянство. 5 травня 1779 переведений на посаду канцелярського радника. За бездоганну дипломатичну службу 1786 отримав орден св. Володимира IV ст.
Перекладав з латинської мови «Речь Павлина и Санкто Іозефо о том, что в ученіи спешить не должно» («Трудолюбивая плела», 1759, №2).
Автор статтті про запорізьких козаків, надрукованої в 1788 році у Відні.
Джерела
- Довідник з історії України
- Києво-Могилянська академія в іменах, XVII-XVIII ст. : енциклопедія. - К. : Видавничий дім "КМ Академія" - 2001. - ст.433