Анте Старчевич

Анте Старчевіч /Ante Starčević[[1]]/ (Жітнік, біля Ґоспіча 23 травня 1823 - Заґреб 28 лютого 1896) - хорватський політик, публіцист, письменник. Часто його називають Батьком Батьківщини Хорватії.

Спектр інтересів та діяльності Анте Старчевіча надзвичайно широкий: історія, філологія, літературна критика, філософія, поезія, драматургія, сатира, політика, журналістика.

В осени 1845 А. Старчевіч закінчує ґімназію та вступає до римо-католицької семінарії в Сені, продовжує стідіювати теолоґію у Пешті. у 1846 отримує почесний докторат з філософії. Того ж року вирішує відійти від кар'єри священика і повіністю присвятити себе боротьбі за вільну та незалежну Хорватію. Після невдалої спроби отримати місце викладача в Заґребському Університеті працює у адвокатській конторі п. Шрама до 1861 року. Того ж таки року обраний депутатом до Хорватського Сабору (парламенту), але вже 1862 року, як противник тодішнього режиму втрачає місце в Саборі та потрапляє на місяць часу в тюрму. Та вже у 1865 році знову портрапляє як депутат до Сабору, так само проходить на виборах у 1871 та 1878 роках.

У тодішньому Саборі Старчевіч виступає, як найпалкіший прихильник хорватської незарежності, противлячись будь якомій залежності Хорватії від Угорщини чи Австрії. У 1861 році розпочинає закладати фундамент для заснування Хорватської партії свобод (Hrvatska stranka prava).

Політичну доктрину Старчевіча можна окреслити його девізом: "Бог і хорвати!". Також гостро виступав проти іжеї югославства, заперечуючи утопістські ідеї про те що хорвати та серби це один і той самий народ.

Помер Анте Старчевіч 28 лютого 1896 року в Заґребі. Похований, за власним заповітом, біля церкви св. Марка у загребському районі - Шестінах.

Джерела

Переклад з хорватської Версії Вікіпедії[[2]]