Макітра Григорій Тадейович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м фото надгробку перенесено на вікідані |
|||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
|підпис_зображення = |
|підпис_зображення = |
||
|розмір = |
|розмір = |
||
|дата народження = |
|дата народження = |
||
|місце народження = |
|місце народження = |
||
|дата смерті = |
|дата смерті = |
||
|місце смерті = |
|місце смерті = |
||
|причина смерті = |
|причина смерті = |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
}} |
}} |
||
{{Однофамільці|Макітра (значення){{!}}Макітра}} |
{{Однофамільці|Макітра (значення){{!}}Макітра}} |
||
[[Файл:Надгробок на могилі Г.Макітри..jpg|міні]] |
|||
'''Григо́рій Таде́йович Макі́тра''' (1891—1941) — український педагог, хорунжий УГА. |
'''Григо́рій Таде́йович Макі́тра''' (1891—1941) — український педагог, хорунжий УГА. |
||
Рядок 37: | Рядок 37: | ||
У львівській Торговельній школі «Просвіти» працював під іншим прізвищем, викладав польську мову. До 1935 року вчителював у селі [[Оглядів]]. |
У львівській Торговельній школі «Просвіти» працював під іншим прізвищем, викладав польську мову. До 1935 року вчителював у селі [[Оглядів]]. |
||
Засуджений у 1936 році польським судом на 15 |
Засуджений у 1936 році польським судом на 15 років ув'язнення за військову діяльність в часи визвольної боротьби — голосна справа того часу, відбував покарання у польській тюрмі в [[Равич (місто)|Равичу]]. На суді свою вину не визнав. Вночі на 30 листопада винесений вирок, Григорій Макітра засуджувався «на кару смерти і позбавлення публічних та громадянських прав на завжди». Трибунал кару смерті замінив на 15 років в'язниці. Перебував з засудженим за схожим присудом, про їх перебування згадував [[Казанівський Богдан|Богдан Казанівський]]: «Хом'як високий і щуплий, виглядав як аскет, Макітра низький і заживний. Обидвох їх покарав польський суд за воєнні дії з 1918 р., коли велась війна між Україною і Польщею за західні українські землі.» |
||
З приходом німців звільнений, працював в [[Український центральний комітет|УЦК]] у [[Краків|Кракові]], восени 1940 року — управителем народної школи в [[Белз]]і. |
З приходом німців звільнений, працював в [[Український центральний комітет|УЦК]] у [[Краків|Кракові]], восени 1940 року — управителем народної школи в [[Белз]]і. |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
* [https://www.facebook.com/groups/466639886835887/permalink/874686156031256/ Історія і традиційна культура Радехівщини] |
* [https://www.facebook.com/groups/466639886835887/permalink/874686156031256/ Історія і традиційна культура Радехівщини] |
||
* [https://www.facebook.com/1748962285339887/posts/6-березня-1919-року-в/2061938217375624/ Українська Галицька Армія — УГА] |
* [https://www.facebook.com/1748962285339887/posts/6-березня-1919-року-в/2061938217375624/ Українська Галицька Армія — УГА] |
||
{{UHA-mil-bio-stub}} |
{{UHA-mil-bio-stub}} |
||
[[Категорія:Уродженці Радехова]] |
[[Категорія:Уродженці Радехова]] |
Версія за 14:27, 28 лютого 2021
Макітра Григорій Тадейович | |
---|---|
Народився |
1891 Раде́хів, Львівська область, Україна |
Помер | 23 липня 1941 |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Австро-Угорщина → Польща → СРСР |
Діяльність | педагог |
Військове звання | |
Діти | Макітра Роман-Любомир Григорович |
Григо́рій Таде́йович Макі́тра (1891—1941) — український педагог, хорунжий УГА.
Життєпис
Народився у Радехові, закінчив духовну семінарію. Вивчився на педагога в Сокалі, перед Першою світовою війною працював учителем у Радехові. Займав активну громадську позицію, був просвітителем; при школах і читальнях організовував хори й театральні гуртки. Побрався з Іреною (Іриною) Казанівською.
Під час Першої світової війни покликаний до австро-угорського війська.
В часі Перших Визвольних Змагань як старшина командував сотнею, що охороняла двірець та інші важливі об'єкти в Золочеві. 6 березня 1919 року в місті збунтувалися 2 сотні коша, що мали відходити на фронт під Львів, роззброїли в коші інші сотні та, залишивши казарми, укріпилися в золочівському передмісті, вимагаючи від Старшинської школи піхоти і старшин у місті скласти зброю під загрозою обстрілу міста зі скорострілів. Заколот було зліквідовано без кровопролиття, однак він став заохоченням для золочівських поляків до бунту проти української влади — поляки-службовці саботували розпорядження влади в Золочеві, шкодили українській справі. Змову було викрито, причетних заарештовано, військово-польовий суд засудив організаторів бунту до розстрілу. 27 березня 1919 року розстріляно 13 бунтівників, 2 квітня — ще чотирьох.
Потрапив до польського полону, був інтернований.
У львівській Торговельній школі «Просвіти» працював під іншим прізвищем, викладав польську мову. До 1935 року вчителював у селі Оглядів.
Засуджений у 1936 році польським судом на 15 років ув'язнення за військову діяльність в часи визвольної боротьби — голосна справа того часу, відбував покарання у польській тюрмі в Равичу. На суді свою вину не визнав. Вночі на 30 листопада винесений вирок, Григорій Макітра засуджувався «на кару смерти і позбавлення публічних та громадянських прав на завжди». Трибунал кару смерті замінив на 15 років в'язниці. Перебував з засудженим за схожим присудом, про їх перебування згадував Богдан Казанівський: «Хом'як високий і щуплий, виглядав як аскет, Макітра низький і заживний. Обидвох їх покарав польський суд за воєнні дії з 1918 р., коли велась війна між Україною і Польщею за західні українські землі.»
З приходом німців звільнений, працював в УЦК у Кракові, восени 1940 року — управителем народної школи в Белзі.
Набута в ув'язнені шлункова хвороба призвела до передчасної смерті 23 липня 1941 року.
Похований на 42-му полі Личаківського цвинтаря. Згодом поруч із ним поховані дружина Ірена (1902—1994) та син, доктор наук і дійсний член НТШ, Роман (1931—2013).
Джерела
- Професорсько-викладацький склад «Просвіти»
- Ізборник
- Історія і традиційна культура Радехівщини
- Українська Галицька Армія — УГА
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |