Арбітр (футбол): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Рядок 42: Рядок 42:


=== Жестикулювання ===
=== Жестикулювання ===
Суддя має чітко регламентовані форми жестикулювання, кожне з яких використовується з застосуванням звукового [[сигналізування]] за допомогою свистка.
Суддя має чітко регламентовані форми жестикулювання, кожне з яких використовується з застосуванням звукового сигналізування за допомогою свистка.


Боковий арбітр має окремі форми жестикулювання з використання картатого жовто-червоного прапорця.
Боковий арбітр має окремі форми жестикулювання з використання картатого жовто-червоного прапорця.

Версія за 19:54, 11 березня 2021

Арбітр під час гри

Арбі́тр, також суддя́ або ре́фері — людина на полі, покликана стежити за тим, щоб футбольний матч проходив відповідно до правил і що має для цього всі повноваження. Його права і обов'язки описані Правилом 5. Суддя.

Повноваження арбітра

Арбітр показує жовту картку щоби попередити гравця, а червону щоби вилучити гравця. Кольорові картки були введені Кеном Астоном, колишнім головою суддівського комітету ФіФА

Обов'язки

  • контролювати дотримання правил гри;
  • контролювати хід матчу, стежити за часом гри;
  • забезпечити відповідність використовуваних м'ячів вимогам Правила 2;
  • забезпечити відповідність екіпіровки гравців вимогам Правила 4;
  • у разі кровотечі у гравця повинен забезпечити, щоб той покинув поле. Гравець може повернутися на поле тільки по сигналу судді, що переконався в тому, що кровотеча зупинена;
  • забезпечити відсутність на полі сторонніх осіб;
  • надати відповідним органам рапорт про матч, що включає інформацію по всіх прийнятих дисциплінарних заходах відносно гравців і/або офіційних осіб команд, а також по всіх інших інцидентах, що відбулися до матчу, під час або після нього.

Права

Арбітр має право:

  • радитися по ходу матчу з помічниками і, там де необхідно, з резервним арбітром;
  • зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч при порушенні правил;
  • зупинити, тимчасово перервати або припинити зовсім матч при сторонніх втручаннях;
  • зупинити матч, якщо, на його думку, гравець отримав серйозну травму, і забезпечити його відхід/винесення за межі поля;
  • продовжити гру, коли команда, проти якої було здійснено порушення, отримує вигоду від такої переваги (наприклад залишається з м'ячем), і карає первинне порушення, якщо перевагою, що передбачалася, в той момент не скористалися;
  • приймати заходи дисциплінарної дії по відношенню до гравців, винних в порушеннях, караних попередженням або видаленням. Він не зобов'язаний зробити такі заходи негайно, але повинен зробити це, щойно м'яч вийде з гри;
  • приймати заходи відносно офіційних осіб команд, ведучих себе некоректно, і може на свій розсуд видалити їх з поля і прилеглих до поля зон.

Рішення арбітра

Рішення судді є остаточними і під час гри не переглядаються. Він сам може змінити рішення, якщо ще не відновив гру.

Для подачі скарг на дії суддів існує регламент змагання і спеціальні комітети, що розглядають дані питання.

Форма

Юрій Вакс у формі арбітра ФФУ (тепер УАФ)
Дмитро Жуков з емблемою арбітр ФФУ
картатий прапорець

Суддя, його помічники і резервний мусять виступати в екіпіруванні, яке відрізняє їх по кольору від гравців обох команд і воротарів. Як правило, першими колір форми вибирають команди, потім рефері, а після них воротарі. У всієї суддівської бригади уніформа однакова.[1] Екіпіровку арбітрам виробляють з спеціальної синтетичної тканини, яка виводить піт і зберігає комфортну температуру тіла. На відмінну від форми гравців, на футболці арбітрів є кишені.[1] ФІФА дозволяє арбітрам носити 5 кольорів — чорний, червоний, жовтий, зелений і синій. А ось шорти, гетри і взуття мусять бути чорними.[1]

Суддівська екіпіровка не дозволяє носіння головних уборів, за виключенням обов'язкового покриття по релігійним причинам.[1] Сонцезахисні окуляри також неприпустимі. Вони створюють бар'єр для зорового контакту з гравцями, а також створюють ілюзію кволого зору.[1] Суддям забороняється носити ювелірні прикраси і електроні засоби.

Окрім карток, суддівського блокноту і свистка, рефері беруть з собою на гру годинник, монетку для вирішення спору, гарнітуру для спілкування з помічниками, яка працює по типу рації. В деяких чемпіонатах арбітри також використовують спрей, що наносить зникаючу фарбу.[1][2] Арбітр мусить мати мінімум чотири обов'язкові форми оснащення (інвентар), серед яких свисток(ки), годинник(и), картки (попередження і вилучення) і записну книжку (або інші форми ведення обліку матчу).

Жестикулювання

Суддя має чітко регламентовані форми жестикулювання, кожне з яких використовується з застосуванням звукового сигналізування за допомогою свистка.

Боковий арбітр має окремі форми жестикулювання з використання картатого жовто-червоного прапорця.

Див. також

Примітки

Посилання