Рейх Яків Самуелович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
{{Особа}}
{{Особа}}


'''Рейх Яків Самуелович''' ({{ДН|23|5|1886}} [[Львів]], [[Австро-Угорщина]] — {{ДС|||1956}} [[США]]) — один із керівних діячів [[Комінтерн]]у в [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|Радянській Росії]] та у [[Західна Європа|Західній Європі]] у 1919—1925 роках. На той час не був членом жодної партії.
'''Рейх Яків Самуелович''' ({{ДН|23|5|1886}} [[Львів]], [[Австро-Угорщина]] — {{ДС|||1956}} [[США]]) — один із керівних діячів [[Комінтерн]]у в [[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|Радянській Росії]] та у [[Західна Європа|Західній Європі]] у 1919—1925 роках. За завданням Голови Раднаркому Радянської Росії В. Ульянова забезпечував фінансування комуністичних організацій Європи. На той час не був членом жодної партії.


== Життєпис ==
== Життєпис ==

Версія за 20:42, 20 березня 2021

Рейх Яків Самуелович
Народився 23 травня 1886(1886-05-23)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 15 березня 1955(1955-03-15) (68 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність активіст, історик
Партія Комуністична партія Німеччини
У шлюбі з Енні Райх

Рейх Яків Самуелович (23 травня 1886(18860523) Львів, Австро-Угорщина1956 США) — один із керівних діячів Комінтерну в Радянській Росії та у Західній Європі у 1919—1925 роках. За завданням Голови Раднаркому Радянської Росії В. Ульянова забезпечував фінансування комуністичних організацій Європи. На той час не був членом жодної партії.

Життєпис

Народився у Львові. Ще у початковій школі входив до нелегальної польської соціалістичної організації «Промінь», потім до групи «Zjednoczenie» (Об'єднання).

У 19 років подався до Варшави, на той час у Російській імперії. Бере активну участь в роботі нелегальної типографії. У 1905—1906 роках входить до складу бойової організації анархістів у Царстві Польському. Бере участь у замахові на Варшавського губернатора Скалона Георгія Антоновича. Можливо брав участь у виготовленні бомб.

Після невдалого замаху емігрував до Швейцарії. Працював хіміком, потім почав вивчати педагогіку. Співпрацює із соціалістичними газетами і журналами Швейцарії та Австро-Угорщини.

У Цюріху вступає до соціал-демократичної партії Швейцарії. В цей час зближується з російськими емігрантами-більшовиками Леніним, Зінов'євим, земляком Радеком, Бухаріним та ін.

На початку Першої світової покликаний до війська, але комісований із-за хвороби серця.

В цей час змінює ім'я та прізвище на Джеймс Гордон. Працює у школі (Цюріх). Бере активну участь в антивоєнному русі, пише статті, працює в Соціалістичному інтернаціоналі молоді.

Коли у Швейцарії створюють представництво Радянської Росії, Рейха запрошують працювати в ньому. Став співробітником прес-бюро місії і разом з Миколою Зам'ятіним керує виданням інформаційного бюлетня «Русские известия» (німецькою та французькою мовами). Також керує видавництвом «Промахос», яке видає праці Леніна, Троцького, Радека німецькою.

Після ліквідації місії на вимогу уряду Швейцарії разом з іншими співробітниками висланий до Радянської Росії.

Від початку лютого 1919 року Я. Рейх опинився в Москві. Спочатку працює у Наркоматі закордонних справ, потім Я. Свердлов забирає його до Іноземного відділу ЦК РКП(б).

Був першим керівником Західноєвропейського секретаріату ВККІ (1919—1921), представником ОМС у Берліні, потім секретарем Контрольної комісії ВККІ, уповноваженим Малого бюро ВККІ в Західній Європі.

У 1923—1925 роках був видавцем німецькомовної версії журналу «Комуністичний інтернаціонал».

У 1920-х роках керівництво РКП(б)—ВКП(б) через нього здійснювало фінансування проросійських комуністичних організацій Європи.

1925 року намагався влаштуватися на роботу у Москві, але ці спроби не увінчалися успіхом. Після цього спробував виїхати за кордон, але керівництво ВКП(б) не дало на це згоди. Завдяки особистим знайомствам за сприяння К. Радека йому вдалося виїхати до Німеччини.

Наприкінці 1920 років відійшов від комуністичного руху.

Після приходу до влади у Німеччині націонал-соціалістів виїхав до США. Мав достатньо коштів для існування, ймовірна надбаних у часи діяльності агентом Комінтерну у Західній Європі [1].

Примітки

Джерела

  • Пятницкий В. И. Осип Пятницкий и Коминтерн на весах истории / Под общ. ред. А. Е. Тараса.— Мн.: Харвест, 2004.— 720 с., [16] л. ил.: ил. ISBN 985-13-2140-0
  • Горлов С.А. Совершенно секретно: Альянс Москва — Берлин, 1920-1933 гг. (Военно-политические отношения СССР — Германия). — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — 352 с. — (Досье).

Посилання