Староакадемічний корпус: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 22: Рядок 22:
Розташований на [[Вулиця Григорія Сковороди (Київ)|вулиці Григорія Сковороди]], 2. Займає північну частину подвір'я [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]] на розі [[Контрактова площа|Контрактової площі]] й вулиці Григорія Сковороди. Головний фасад звернено у бік подвір'я.
Розташований на [[Вулиця Григорія Сковороди (Київ)|вулиці Григорія Сковороди]], 2. Займає північну частину подвір'я [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Національного університету «Києво-Могилянська академія»]] на розі [[Контрактова площа|Контрактової площі]] й вулиці Григорія Сковороди. Головний фасад звернено у бік подвір'я.


У 1730-х роках став двоповерховим, в результаті перебудов XIX ст. отримав сучасний вигляд.
У 1730-х роках став двоповерховим, унаслідок перебудов XIX ст. отримав сучасний вигляд.


У стінах Староакадемічного корпусу навчались багато видатних діячів, зокрема, філософ [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]], архітектор [[Григорович-Барський Іван Григорович|Іван Григорович-Барський]], композитори [[Ведель Артем Лук'янович|Артемій Ведель]], письменники [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]] та [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петро Гулак-Артемовський]], видатний вчений [[Самойлович Данило Самійлович|Данило Самойлович]].
У стінах Староакадемічного корпусу навчались багато видатних діячів, зокрема, філософ [[Сковорода Григорій Савич|Григорій Сковорода]], архітектор [[Григорович-Барський Іван Григорович|Іван Григорович-Барський]], композитори [[Ведель Артем Лук'янович|Артемій Ведель]], письменники [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Іван Нечуй-Левицький]] та [[Гулак-Артемовський Петро Петрович|Петро Гулак-Артемовський]], видатний вчений [[Самойлович Данило Самійлович|Данило Самойлович]].
Рядок 37: Рядок 37:
Первісно Староакадемічний корпус був одноповерховим, прямокутним на три входи до [[Сіни|сіней]], які вели до шести навчальних класів. Споруди того часу зображено на гравюрі [[Мигура Іван Детесович|Івана Мігури]], створеної для Київського митрополита [[Йоасаф (Кроковський)|Йоасафа Краковського]] 171З року<ref name=":2">Шероцький К.&nbsp;В.&nbsp;Київ: путівник: репринтне відтворення видання 1917 року.&nbsp;— Київ: Кобза, 1994.&nbsp;— С. 166—176.</ref>.
Первісно Староакадемічний корпус був одноповерховим, прямокутним на три входи до [[Сіни|сіней]], які вели до шести навчальних класів. Споруди того часу зображено на гравюрі [[Мигура Іван Детесович|Івана Мігури]], створеної для Київського митрополита [[Йоасаф (Кроковський)|Йоасафа Краковського]] 171З року<ref name=":2">Шероцький К.&nbsp;В.&nbsp;Київ: путівник: репринтне відтворення видання 1917 року.&nbsp;— Київ: Кобза, 1994.&nbsp;— С. 166—176.</ref>.


Подальша розбудова була пов'язана з митрополитом [[Рафаїл (Заборовський)|Рафаїлом Заборовським]]. У 1732 році Рафаїл Заборовський звернувся до [[Священний синод Російської православної церкви|Священного синоду]] з клопотанням про розширення споруди та з пропозицією надбудови двох поверхів. Він за підтримки гетьмана Данила Апостола санкціонував кампанію збору коштів на будівельні роботи й сам пожертвував велику на той час суму 1640 рублів<ref>Універсал гетьмана Данила Апостола про збір пожертв на ремонт будівлі Києво-Могилянської академії та Богоявленського собору Київського Братського монастиря. 1732 р., 19 травня, Глухів // Київська академія в колекції Національного музею історії України : альбом-каталог / упоряд.: Максим Яременко, Ярослав Затилюк; Нац. ун-т "Києво-Могилянська академія", Нац. музей історії України. - Київ : Києво-Могилянська академія, 2020. - 177 с.; [https://nmiu.org/bloh/item/16-yakyi-zviazok-mizh-mohyliankoiu-ta-byvnem-mamonta-deviat-muzeinykh-pamiatok-iaki-rozkryvaiut-istoriiu-akademii ілюстрація на сайті Національного історичного музею]</ref><ref>{{Cite web|title=Світильник, який горів і світив. Життя й праці Рафаїла Заборовського - РІСУ|url=https://risu.ua/svitilnik-yakiy-goriv-i-svitiv-zhittya-y-praci-rafajila-zaborovskogo_n40916|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2021-04-12|language=uk}}</ref>. Після отримання згоди синоду, перебудовувати корпус було запрошено [[Йоган-Ґоттфрід Шедель|Йогана Шеделя]]<ref>{{Cite web|title=Шедаль Йоганн-Готфрід|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Shedel_J|website=Енциклопедія історії України|accessdate=2021-03-22}}</ref>. Він залишив незайманим перший поверх&nbsp;— монументальну прямокутну споруду з дуже товстими стінами, арками та галереями внизу. Фасад надбудови, що виходив у двір, було оформлено відкритою [[Лоджія|лоджією]] з дев'яти прогонів напівциркульних арок, які спиралися на класичні здвоєні колони. Північний фасад був простіший, з високими здвоєними [[пілястра]]ми, між якими розміщено по два вікна, прикрашені [[наличник]]ами з орнаментом. Уся будівля перекривалася чотирисхилим дахом. За планом у надбудованому поверсі мали розміститися класи філософії, богослов'я, зали для диспутів, а також Конгрегаційна церква. Частину робіт було завершено до [[1736]] року. До будівлі було прибудовано [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Благовіщенську церкву]], освячення якої відбулося у [[1740]] році.
Подальша розбудова була пов'язана з митрополитом [[Рафаїл (Заборовський)|Рафаїлом Заборовським]]. У 1732 році Рафаїл Заборовський звернувся до [[Священний синод Російської православної церкви|Священного синоду]] з клопотанням про розширення споруди та з пропозицією надбудови двох поверхів. Він за підтримки гетьмана Данила Апостола санкціонував кампанію збору коштів на будівельні роботи й сам пожертвував велику на той час суму 1640 рублів<ref>Універсал гетьмана Данила Апостола про збір пожертв на ремонт будівлі Києво-Могилянської академії та Богоявленського собору Київського Братського монастиря. 1732&nbsp;р., 19 травня, Глухів // Київська академія в колекції Національного музею історії України: альбом-каталог / упоряд.: Максим Яременко, Ярослав Затилюк; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Нац. музей історії України.&nbsp;— Київ: Києво-Могилянська академія, 2020.&nbsp;— 177 с.; [https://nmiu.org/bloh/item/16-yakyi-zviazok-mizh-mohyliankoiu-ta-byvnem-mamonta-deviat-muzeinykh-pamiatok-iaki-rozkryvaiut-istoriiu-akademii ілюстрація на сайті Національного історичного музею]</ref><ref>{{Cite web|title=Світильник, який горів і світив. Життя й праці Рафаїла Заборовського - РІСУ|url=https://risu.ua/svitilnik-yakiy-goriv-i-svitiv-zhittya-y-praci-rafajila-zaborovskogo_n40916|website=Релігійно-інформаційна служба України|accessdate=2021-04-12|language=uk}}</ref>. Після отримання згоди синоду, перебудовувати корпус було запрошено [[Йоган-Ґоттфрід Шедель|Йогана Шеделя]]<ref>{{Cite web|title=Шедаль Йоганн-Готфрід|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Shedel_J|website=Енциклопедія історії України|accessdate=2021-03-22}}</ref>. Він залишив незайманим перший поверх&nbsp;— монументальну прямокутну споруду з дуже товстими стінами, арками та галереями внизу. Фасад надбудови, що виходив у двір, було оформлено відкритою [[Лоджія|лоджією]] з дев'яти прогонів напівциркульних арок, які спиралися на класичні здвоєні колони. Північний фасад був простіший, з високими здвоєними [[пілястра]]ми, між якими розміщено по два вікна, прикрашені [[наличник]]ами з орнаментом. Уся будівля перекривалася чотирисхилим дахом. За планом у надбудованому поверсі мали розміститися класи філософії, богослов'я, зали для диспутів, а також Конгрегаційна церква. Частину робіт було завершено до [[1736]] року. До будівлі було прибудовано [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Благовіщенську церкву]], освячення якої відбулося у [[1740]] році.


Споруду було перекрито високим дахом із заломом<ref name=":0" />. Зі східного боку другий ярус був завершений двоярусною банею церкви. Переміщення між поверхами відбувалося через дерев'яні сходи в західній частині відкритої галереї.
Споруду було перекрито високим дахом із заломом<ref name=":0" />. Зі східного боку другий ярус був завершений двоярусною банею церкви. Переміщення між поверхами відбувалося через дерев'яні сходи в західній частині відкритої галереї.
Рядок 55: Рядок 55:
Велика [[Подільська пожежа|пожежа 1811 року]] на Подолі пошкодила й будівлі Братського монастиря. В будівлі Академії вигоріли всі дерев'яні конструкції,&nbsp;— вікна, двері, підлога, залишився лише кам'яний каркас. У довідці, укладеній після пожежі, 9 липня 1811 року, київським міським архітектором [[Меленський Андрій Іванович|Андрієм Меленським]] зазначалось: «большой каменной корпус академических классов, состоящей о двух этажах, крытой железом. Верхний этаж и крыша, полы, потолоки, двери и окна и прочая вся деревянная обделка погорела. Нижний этаж со сводами весь цел. При сем корпусе каменная церковь об одном куполе, называемая конгрегацынская, во имя Благовещения. Над оною крыша, купол и внутри иконастас погорел. Стены наружние и внутренные могут быть прочны, а свод сумнительлен, штукатурка вся обгорела». Саме Меленському було доручено відновити будівлю. Він вніс небагато змін&nbsp;— було змінено форму даху та церковної бані, бароковий вигляд змінився класицистичним{{sfn|Горбенко|1995|с=34-35}}, аркади нижнього ярусу додатково укріплено пілонами<ref name=":1">Старий академічний корпус з Благовіщенською церквою // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Київ.&nbsp;— [http://resource.history.org.ua/item/0001112 Кн. 1.&nbsp;— Ч.1.&nbsp;— К., 1999.&nbsp;— С. 200—201.]</ref>. Ззовні корпус був пофарбований у зелений колір (гришпан)<ref>Києво-Могилянська Академія кін. XVII&nbsp;— поч. XIX&nbsp;ст.: повсякденна історія. Збірник документів.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.&nbsp;— С. 379.</ref>.
Велика [[Подільська пожежа|пожежа 1811 року]] на Подолі пошкодила й будівлі Братського монастиря. В будівлі Академії вигоріли всі дерев'яні конструкції,&nbsp;— вікна, двері, підлога, залишився лише кам'яний каркас. У довідці, укладеній після пожежі, 9 липня 1811 року, київським міським архітектором [[Меленський Андрій Іванович|Андрієм Меленським]] зазначалось: «большой каменной корпус академических классов, состоящей о двух этажах, крытой железом. Верхний этаж и крыша, полы, потолоки, двери и окна и прочая вся деревянная обделка погорела. Нижний этаж со сводами весь цел. При сем корпусе каменная церковь об одном куполе, называемая конгрегацынская, во имя Благовещения. Над оною крыша, купол и внутри иконастас погорел. Стены наружние и внутренные могут быть прочны, а свод сумнительлен, штукатурка вся обгорела». Саме Меленському було доручено відновити будівлю. Він вніс небагато змін&nbsp;— було змінено форму даху та церковної бані, бароковий вигляд змінився класицистичним{{sfn|Горбенко|1995|с=34-35}}, аркади нижнього ярусу додатково укріплено пілонами<ref name=":1">Старий академічний корпус з Благовіщенською церквою // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Київ.&nbsp;— [http://resource.history.org.ua/item/0001112 Кн. 1.&nbsp;— Ч.1.&nbsp;— К., 1999.&nbsp;— С. 200—201.]</ref>. Ззовні корпус був пофарбований у зелений колір (гришпан)<ref>Києво-Могилянська Академія кін. XVII&nbsp;— поч. XIX&nbsp;ст.: повсякденна історія. Збірник документів.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.&nbsp;— С. 379.</ref>.


У 1820-х роках до корпусу зі сходу добудовано одноповерхову цегляну кухню, поремонтовано перший поверх та всередині конгрегаційну церкву. У 1860-х рр. – галереї та ін.<ref>Профессор протоиерей Федор Титов. Императорская Киевская духовная академия в ее трехвековой жизни и деятельности (1615-1915 гг.): Историческая записка.- К.: Гопак, 2003.— С. 414-415.</ref>
У 1820-х роках до корпусу зі сходу добудовано одноповерхову цегляну кухню, поремонтовано перший поверх та всередині конгрегаційну церкву. У 1860-х рр.&nbsp;— галереї та ін.<ref>Профессор протоиерей Федор Титов. Императорская Киевская духовная академия в ее трехвековой жизни и деятельности (1615—1915 гг.): Историческая записка.- К.: Гопак, 2003.— С. 414—415.</ref>


Наприкінці ХІХ століття за проєктом єпархіального архітектора [[Спарро Павло Іванович|Павла Спарро]] було замуровано вікна, що виходили на верхню галерею й сама галерея. Це утворило додаткову площу у формі коридорів, яку було використано для бібліотеки та музею вже [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київської духовної академії]]. Також було під спорудою було викопано підвальні приміщення для облаштування системи опалення замість печей, збудовано внутрішні сходи на другий поверх та деякі інші перебудови{{sfn|Горбенко|1995|с=38}}.
Наприкінці ХІХ століття за проєктом єпархіального архітектора [[Спарро Павло Іванович|Павла Спарро]] було замуровано вікна, що виходили на верхню галерею й сама галерея. Це утворило додаткову площу у формі коридорів, яку було використано для бібліотеки та музею вже [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київської духовної академії]]. Також було під спорудою було викопано підвальні приміщення для облаштування системи опалення замість печей, збудовано внутрішні сходи на другий поверх та деякі інші перебудови{{sfn|Горбенко|1995|с=38}}.
Рядок 62: Рядок 62:


==== Використання ====
==== Використання ====
[[Файл:Kyiv Theological Academy library 01.jpg|міні|237x237пкс|Бібліотека Київської духовної академії в замурованій галереї другого поверху, фото ХІХ–поч. ХХ ст.]]
[[Файл:Kyiv Theological Academy library 01.jpg|міні|237x237пкс|Бібліотека Київської духовної академії в замурованій галереї другого поверху, фото ХІХ&nbsp;— поч. ХХ ст.]]
Після реформи духовних шкіл Академію було ліквідовано, і з 1819 року у стінах Києво-Могилянської академії існувала [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київська духовна академія]]. З 1824 у корпусі відбувалось навчання, а також жили бакалаври (викладачі), у 1860-х роках сюди перенесено бібліотеку та організовано [[Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії|Церковно-археологічний музей]], до колекції якого увійшли й артефакти, що лишились від старої академії. У роки [[Українська революція|Української революції]] також споруду займали військові установи.
Після реформи духовних шкіл Академію було ліквідовано, і з 1819 року у стінах Києво-Могилянської академії існувала [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київська духовна академія]]. З 1824 у корпусі відбувалося навчання, а також жили бакалаври (викладачі), у 1860-х роках сюди перенесено бібліотеку та організовано [[Церковно-археологічний музей при Київській духовній академії|Церковно-археологічний музей]], до колекції якого увійшли й артефакти, що лишилися від старої академії. У роки [[Українська революція|Української революції]] також споруду займали військові установи.


З 1923 року до 1991 року в будівлі розташовувалася філія Всенародної бібліотеки України (згодом [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національна бібліотека України ім. В. Вернадського]]), до колекції якої увійшла й бібліотека Київської духовної академії, що свого часу успадкувала бібліотеку старої Києво-Могилянської академії. 1879 року музей відкрито для громадськості, він став першим публічним музеєм Києва<ref>Ткачук М. Київська духовна академія (1819—1924): сторінками історії //Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія :&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— К. : Видавничий дім «КМ-Академія», 2015. –С. 34.</ref>.
З 1923 року до 1991 року в будівлі розташовувалася філія Всенародної бібліотеки України (згодом [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національна бібліотека України ім. В. Вернадського]]), до колекції якої увійшла й бібліотека Київської духовної академії, що свого часу успадкувала бібліотеку старої Києво-Могилянської академії. 1879 року музей відкрито для громадськості, він став першим публічним музеєм Києва<ref>Ткачук М. Київська духовна академія (1819—1924): сторінками історії //Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія :&nbsp;— Т. 1.&nbsp;— К. : Видавничий дім «КМ-Академія», 2015. –С. 34.</ref>.
Рядок 72: Рядок 72:


==== Ремонти та реставрації ====
==== Ремонти та реставрації ====
[[Файл:Big hall in Kyiv Academy building.jpg|міні|180x180пкс|Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|НаУКМА]], 2017 рік. На стелі натягнута сітка через аварійний стан]]Під час Другої світової війни снарядом було пошкоджено баню Благовіщенської церкви, частина даху, декоративне вбрання фасадів. 1947&nbsp;р.&nbsp;— виконано ремонт під керівництвом архітектора Н.&nbsp;С.&nbsp;Озерової. Споруду було відновлено у тому вигляді, який вона мала перед війною.
[[Файл:Big hall in Kyiv Academy building.jpg|міні|180x180пкс|Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|НаУКМА]], 2017 рік. На стелі натягнута сітка через аварійний стан.]]. Під час Другої світової війни снарядом було пошкоджено баню Благовіщенської церкви, частина даху, декоративне вбрання фасадів. 1947&nbsp;р.&nbsp;— виконано ремонт під керівництвом архітектора Н.&nbsp;С.&nbsp;Озерової. Споруду було відновлено у тому вигляді, який вона мала перед війною.


Наприкінці 1960-х років проведені ремонтні й реставраційні роботи за проєктом архітекторки-реставраторки [[Бикова Раїса Петрівна|Раїси Бикової]]<ref name=":1" />.
Наприкінці 1960-х років проведені ремонтні й реставраційні роботи за проєктом архітекторки-реставраторки [[Бикова Раїса Петрівна|Раїси Бикової]]<ref name=":1" />.
Рядок 82: Рядок 82:
У 2019 році Проєкт реставраційних робіт зі збереження фасаду Староакадемічного корпусу став переможцем конкурсу [[Посольство США в Україні|Посольського фонду США]] зі збереження культурної спадщини (AFCP) й отримав грант 400 000 доларів США. За кошти гранту виконується реставрація фасадів Староакадемічного корпусу<ref>{{Cite web|title=Тимчасовий повірений у справах США В. Тейлор передав грант зі збереження культурної спадщини Національному університетові Києво-Могилянська Академія|url=https://ua.usembassy.gov/uk/cda-william-b-taylor-presented-a-cultural-preservation-grant-to-the-national-university-of-kyiv-mohyla-academy/|website=Посольство США в Україні|date=2019-09-04|accessdate=2021-03-30|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Проєкт реставрації Староакадемічного корпусу: підсумки 2020|url=https://www.ukma.edu.ua/index.php/news/4647-proiekt-restavratsii-staroakademichnoho-korpusu-pidsumky-2020|website=Національний університет «Києво-Могилянська академія»|accessdate=2021-04-08|language=uk|date=2020-12-30}}</ref>.
У 2019 році Проєкт реставраційних робіт зі збереження фасаду Староакадемічного корпусу став переможцем конкурсу [[Посольство США в Україні|Посольського фонду США]] зі збереження культурної спадщини (AFCP) й отримав грант 400 000 доларів США. За кошти гранту виконується реставрація фасадів Староакадемічного корпусу<ref>{{Cite web|title=Тимчасовий повірений у справах США В. Тейлор передав грант зі збереження культурної спадщини Національному університетові Києво-Могилянська Академія|url=https://ua.usembassy.gov/uk/cda-william-b-taylor-presented-a-cultural-preservation-grant-to-the-national-university-of-kyiv-mohyla-academy/|website=Посольство США в Україні|date=2019-09-04|accessdate=2021-03-30|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Проєкт реставрації Староакадемічного корпусу: підсумки 2020|url=https://www.ukma.edu.ua/index.php/news/4647-proiekt-restavratsii-staroakademichnoho-korpusu-pidsumky-2020|website=Національний університет «Києво-Могилянська академія»|accessdate=2021-04-08|language=uk|date=2020-12-30}}</ref>.


До [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії коронавірусу]] планувалось, що за умови стабільного фінансування, роботи мали б завершитись у [[2023]] році<ref>{{Cite web|title=Реставрація Мазепиного корпусу Могилянки під загрозою через нерегулярне фінансування (фото)|url=https://hmarochos.kiev.ua/2020/10/22/restavratsiya-mazepynogo-korpusu-mogylyanky-pid-zagrozoyu-cherez-neregulyarne-finansuvannya-foto/|website=Хмарочос|date=2020-10-22|accessdate=2021-03-10|language=uk|first=Автор: Стасюк|last=Ірина}}</ref><ref>{{Cite web|title=Гетьман би радів: як відновлюють Мазепин корпус Києво-Могилянської академії|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/45910/|website=Вечірній Київ|accessdate=2021-03-10|language=uk|date=2020-21-10}}</ref>.
До [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемії коронавірусу]] планувалось, що за умови стабільного фінансування, роботи мали б завершитися [[2023]] року<ref>{{Cite web|title=Реставрація Мазепиного корпусу Могилянки під загрозою через нерегулярне фінансування (фото)|url=https://hmarochos.kiev.ua/2020/10/22/restavratsiya-mazepynogo-korpusu-mogylyanky-pid-zagrozoyu-cherez-neregulyarne-finansuvannya-foto/|website=Хмарочос|date=2020-10-22|accessdate=2021-03-10|language=uk|first=Автор: Стасюк|last=Ірина}}</ref><ref>{{Cite web|title=Гетьман би радів: як відновлюють Мазепин корпус Києво-Могилянської академії|url=https://vechirniy.kyiv.ua/news/45910/|website=Вечірній Київ|accessdate=2021-03-10|language=uk|date=2020-21-10}}</ref>.


== Планування та оздоблення ==
== Планування та оздоблення ==
[[Файл:Kyiv academy building hall.jpg|міні|180x180пкс|Конгрегаційна зала увішана портретами]]
[[Файл:Kyiv academy building hall.jpg|міні|180x180пкс|Конгрегаційна зала увішана портретами]]
[[Файл:Kyiv Theological Academy library 03.jpg|міні|206x206пкс|Клейовий розпис «Благовіщення»]]
[[Файл:Kyiv Theological Academy library 03.jpg|міні|206x206пкс|Клейовий розпис «Благовіщення»]]
Нижній поверх з товстими стінами (1,3 м) складається з трьох частин, кожна з яких мала по дві класні кімнати, розділені вузькими сіньми. Розміщення навчальних «шкіл» мало чітку ієрархію. На нижньому поверсі містилися класи нижніх та середніх ступенів навчання: інфіми та фари, [[Граматика|граматики]] та [[Синтаксима|синтаксими]], [[Поетика|поетики]] та [[Риторика|риторики]], найближче до церкви&nbsp;— богослов'я, далі — філософський клас з вікнами на Контрактову площу. Зв'язок між окремими частинами здійснювався через відкриту галерею (з 1864 року було закладено). Верхній поверх має різні за висотою приміщення: об'єми [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Благовіщенської конгрегаційної церкви]] та філософського класу&nbsp;— понижені; у центрі&nbsp;— підвищені двосвітні об'єми з вікнами у два яруси великої шестивіконної зали для диспутів та зборів (конгрегацій), театральних вистав і класу богослов'я з сіньми, які прилягають до Благовіщенської церкви<ref>{{Cite web|title=Староакадемічний корпус — WWW Енциклопедія Києва|url=http://wek.kiev.ua/uk/Староакадемічний_корпус|website=wek.kiev.ua|accessdate=2021-03-25}}</ref><ref name=":1" />.
Нижній поверх з товстими стінами (1,3 м) складається з трьох частин, кожна з яких мала по дві класні кімнати, розділені вузькими сіньми. Розміщення навчальних «шкіл» мало чітку ієрархію. На нижньому поверсі містилися класи нижніх та середніх ступенів навчання: інфіми та фари, [[Граматика|граматики]] та [[Синтаксима|синтаксими]], [[Поетика|поетики]] та [[Риторика|риторики]], найближче до церкви&nbsp;— богослов'я, далі&nbsp;— філософський клас з вікнами на Контрактову площу. Зв'язок між окремими частинами здійснювався через відкриту галерею (з 1864 року було закладено). Верхній поверх має різні за висотою приміщення: об'єми [[Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (Київ)|Благовіщенської конгрегаційної церкви]] та філософського класу&nbsp;— понижені; у центрі&nbsp;— підвищені двосвітні об'єми з вікнами у два яруси великої шестивіконної зали для диспутів та зборів (конгрегацій), театральних вистав і класу богослов'я з сіньми, які прилягають до Благовіщенської церкви<ref>{{Cite web|title=Староакадемічний корпус — WWW Енциклопедія Києва|url=http://wek.kiev.ua/uk/Староакадемічний_корпус|website=wek.kiev.ua|accessdate=2021-03-25}}</ref><ref name=":1" />.


Первісне оздоблення інтер'єрів, зокрема Конгрегаційної зали, не збереглося. Стіни та баня церкви мали розписи<ref name=":2" />. Стіни Конгрегаційної зали оздоблювали картини західноєвропейського живопису на міфологічну тематику, портрети видатних діячів академії&nbsp;— [[Петро Могила|Петра Могили]], [[Феофан Прокопович|Феофана Прокоповича]], [[Рафаїл (Заборовський)|Рафаїла Заборовського]], [[Стефан (Яворський)|Стефана Яворського]]. Частина з них з часом опинилась у київських музеях, зокрема у [[Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник|Національному Києво-Печерському заповіднику]].
Первісне оздоблення інтер'єрів, зокрема Конгрегаційної зали, не збереглося. Стіни та баня церкви мали розписи<ref name=":2" />. Стіни Конгрегаційної зали оздоблювали картини західноєвропейського живопису на міфологічну тематику, портрети видатних діячів академії&nbsp;— [[Петро Могила|Петра Могили]], [[Феофан Прокопович|Феофана Прокоповича]], [[Рафаїл (Заборовський)|Рафаїла Заборовського]], [[Стефан (Яворський)|Стефана Яворського]]. Частина з них з часом опинилась у київських музеях, зокрема у [[Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник|Національному Києво-Печерському заповіднику]].
Рядок 129: Рядок 129:
* Аскоченский В. [https://web.archive.org/web/20161031154800/http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/1373 Кіевъ съ древнейшимъ его училищемъ Академіею] / В. Аскоченский.&nbsp;— К.: Въ университетской типографіи, 1856.&nbsp;— 566 с.
* Аскоченский В. [https://web.archive.org/web/20161031154800/http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/1373 Кіевъ съ древнейшимъ его училищемъ Академіею] / В. Аскоченский.&nbsp;— К.: Въ университетской типографіи, 1856.&nbsp;— 566 с.
* Вечерський В. Архітектурні фундації гетьмана Івана Мазепи / В. Вечерський &nbsp;// Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища.&nbsp;— Київ: АртЕк, 2003.&nbsp;— С. 36–44.
* Вечерський В. Архітектурні фундації гетьмана Івана Мазепи / В. Вечерський &nbsp;// Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища.&nbsp;— Київ: АртЕк, 2003.&nbsp;— С. 36–44.
* Голубев С. Т.  [http://elib.nplu.org/view.html?id=6786 Старый корпус Киевской академии] (Мазепин) и его «репарация» при архиепископе Рафаиле Заборовском / С. Голубев // Труды Киевской духовной академии.&nbsp;— 1913.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 275—324.
* Голубев С. Т. &nbsp;[http://elib.nplu.org/view.html?id=6786 Старый корпус Киевской академии] (Мазепин) и его «репарация» при архиепископе Рафаиле Заборовском / С. Голубев // Труды Киевской духовной академии.&nbsp;— 1913.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 275—324.
* {{cite book
* {{cite book
| назва = Києво-Могилянська академія: архітектурний нарис
| назва = Києво-Могилянська академія: архітектурний нарис
Рядок 138: Рядок 138:
| рік = 1995
| рік = 1995
| ref = Горбенко }}
| ref = Горбенко }}
* Дорофієнко І.&nbsp;П.&nbsp;Доля автентичного розпису Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії /  І.&nbsp;П.&nbsp;Дорофієнко // Наша віра.&nbsp;— Серпень, 2001.&nbsp;— №&nbsp;8 (160).
* Дорофієнко І.&nbsp;П.&nbsp;Доля автентичного розпису Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії / І.&nbsp;П.&nbsp;Дорофієнко // Наша віра.&nbsp;— Серпень, 2001.&nbsp;— №&nbsp;8 (160).
*Києво-Могилянська Академія кін. XVII&nbsp;— поч. XIX&nbsp;ст.: повсякденна історія. Збірник документів.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.
* Києво-Могилянська Академія кін. XVII&nbsp;— поч. XIX&nbsp;ст.: повсякденна історія. Збірник документів.&nbsp;— Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.
* Хижняк, З. [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1914 Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці] при Києво-Могилянській академії.&nbsp;— Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004.&nbsp;— 76 с.
* Хижняк, З. [http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/handle/123456789/1914 Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці] при Києво-Могилянській академії.&nbsp;— Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004.&nbsp;— 76 с.


Версія за 11:44, 16 квітня 2021

Староакадемічний корпус НаУКМА
Південний фасад
50°27′54″ пн. ш. 30°31′09″ сх. д. / 50.46500° пн. ш. 30.51917° сх. д. / 50.46500; 30.51917
Країна  Україна
Розташування Київ
Архітектор Й. Старцев, Й. Шедель, А. Меленський, П. Спарро
Клієнт Іван Мазепа, Рафаїл Заборовський
Дата закінчення спорудження 1704; 1740-і
Стиль бароко
Адреса вул. Григорія Сковороди, 2
Мапа
CMNS: Староакадемічний корпус НаУКМА у Вікісховищі

Староакадемічний корпус (Мазепин корпус, Академічний корпус) — навчальний корпус Києво-Могилянської академії, збудований у першій половині 18 століття у стилі українського бароко. Належить до комплексу споруд колишнього Братського монастиря, пам'ятка архітектури та історії національного значення, внесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України[1].

Розташований на вулиці Григорія Сковороди, 2. Займає північну частину подвір'я Національного університету «Києво-Могилянська академія» на розі Контрактової площі й вулиці Григорія Сковороди. Головний фасад звернено у бік подвір'я.

У 1730-х роках став двоповерховим, унаслідок перебудов XIX ст. отримав сучасний вигляд.

У стінах Староакадемічного корпусу навчались багато видатних діячів, зокрема, філософ Григорій Сковорода, архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель, письменники Іван Нечуй-Левицький та Петро Гулак-Артемовський, видатний вчений Данило Самойлович.

З 1992 розміщувалася бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія». З 2017 року — на реставрації.

Історія

Проєктування

У XVII столітті житлову забудову Подолу складали невеликі одно- і двоповерхові дерев'яні будинки. Забудова Братського монастиря також була переважно дерев'яною. У 1690-х роках гетьман Іван Мазепа розпочинає розбудовувати монастир й Академію при ньому. На його замовлення у 1703 році закладається великий кам'яний будинок Академії. Проєкт будівлі ймовірно створив архітектор Йосип Старцев, який у 1693—1696 роках займався будівництвом Богоявленського собору у Братському монастирі[2]. Старцев також був співавтором резиденції в Крутицях у Москві, композиція якої була схожа на проєкт академічного корпусу[3]. Вважається, що проєкт Старцева відтворений викладачем Академії Іваном Щирським на гравюрі «Тріумфальне знамено» на честь ректора Прокопія Калачинського[2]. Точний рік створення гравюри невідомий, але ймовірно у період ректорства П. Калачинського з 1697 по 1701 рік, відповідно до часу закладення будівлі. Відповідно до зображення на гравюрі спочатку будівля планувалась двоповерховою, але через нестачу коштів та обмеженням будівництва кам'яних споруд по всій імперії крім Санкт-Петербурга план не було реалізовано[4].

XVIII століття

Ансамбль Братського Богоявленського монастиря, літографія поч. 19 ст.

Первісно Староакадемічний корпус був одноповерховим, прямокутним на три входи до сіней, які вели до шести навчальних класів. Споруди того часу зображено на гравюрі Івана Мігури, створеної для Київського митрополита Йоасафа Краковського 171З року[5].

Подальша розбудова була пов'язана з митрополитом Рафаїлом Заборовським. У 1732 році Рафаїл Заборовський звернувся до Священного синоду з клопотанням про розширення споруди та з пропозицією надбудови двох поверхів. Він за підтримки гетьмана Данила Апостола санкціонував кампанію збору коштів на будівельні роботи й сам пожертвував велику на той час суму 1640 рублів[6][7]. Після отримання згоди синоду, перебудовувати корпус було запрошено Йогана Шеделя[8]. Він залишив незайманим перший поверх — монументальну прямокутну споруду з дуже товстими стінами, арками та галереями внизу. Фасад надбудови, що виходив у двір, було оформлено відкритою лоджією з дев'яти прогонів напівциркульних арок, які спиралися на класичні здвоєні колони. Північний фасад був простіший, з високими здвоєними пілястрами, між якими розміщено по два вікна, прикрашені наличниками з орнаментом. Уся будівля перекривалася чотирисхилим дахом. За планом у надбудованому поверсі мали розміститися класи філософії, богослов'я, зали для диспутів, а також Конгрегаційна церква. Частину робіт було завершено до 1736 року. До будівлі було прибудовано Благовіщенську церкву, освячення якої відбулося у 1740 році.

Споруду було перекрито високим дахом із заломом[3]. Зі східного боку другий ярус був завершений двоярусною банею церкви. Переміщення між поверхами відбувалося через дерев'яні сходи в західній частині відкритої галереї.

Уявлення про вигляд споруди Академії після реставрації дає гравюра, виконана у 1739 році Григорієм Левицьким на честь Рафаїла Заборовського.

До кінця XVIII століття споруда не зазнавала кардинальних змін. Відомо про ремонтні роботи на даху та куполі церкви[9].

  • Фрагмент тези «Триумфальне знамено», прибл. 1698 рік
    Фрагмент тези «Триумфальне знамено», прибл. 1698 рік
  • Фрагмент тези Йоасафу Кроковському, 171З рік
    Фрагмент тези Йоасафу Кроковському, 171З рік
  • Проєкт надбудови Й. Шеделя, який Р. Заборовський відіслав Синоду
    Проєкт надбудови Й. Шеделя, який Р. Заборовський відіслав Синоду
  • Теза на честь Рафаїла Заборовського, 1739 рік. Корпус — в нижньому лівому кутку
    Теза на честь Рафаїла Заборовського, 1739 рік. Корпус — в нижньому лівому кутку

XIX століття

Староакадемічний корпус, фото початку ХХ ст.

Велика пожежа 1811 року на Подолі пошкодила й будівлі Братського монастиря. В будівлі Академії вигоріли всі дерев'яні конструкції, — вікна, двері, підлога, залишився лише кам'яний каркас. У довідці, укладеній після пожежі, 9 липня 1811 року, київським міським архітектором Андрієм Меленським зазначалось: «большой каменной корпус академических классов, состоящей о двух этажах, крытой железом. Верхний этаж и крыша, полы, потолоки, двери и окна и прочая вся деревянная обделка погорела. Нижний этаж со сводами весь цел. При сем корпусе каменная церковь об одном куполе, называемая конгрегацынская, во имя Благовещения. Над оною крыша, купол и внутри иконастас погорел. Стены наружние и внутренные могут быть прочны, а свод сумнительлен, штукатурка вся обгорела». Саме Меленському було доручено відновити будівлю. Він вніс небагато змін — було змінено форму даху та церковної бані, бароковий вигляд змінився класицистичним[10], аркади нижнього ярусу додатково укріплено пілонами[11]. Ззовні корпус був пофарбований у зелений колір (гришпан)[12].

У 1820-х роках до корпусу зі сходу добудовано одноповерхову цегляну кухню, поремонтовано перший поверх та всередині конгрегаційну церкву. У 1860-х рр. — галереї та ін.[13]

Наприкінці ХІХ століття за проєктом єпархіального архітектора Павла Спарро було замуровано вікна, що виходили на верхню галерею й сама галерея. Це утворило додаткову площу у формі коридорів, яку було використано для бібліотеки та музею вже Київської духовної академії. Також було під спорудою було викопано підвальні приміщення для облаштування системи опалення замість печей, збудовано внутрішні сходи на другий поверх та деякі інші перебудови[14].

XX—XXI століття

Використання

Бібліотека Київської духовної академії в замурованій галереї другого поверху, фото ХІХ — поч. ХХ ст.

Після реформи духовних шкіл Академію було ліквідовано, і з 1819 року у стінах Києво-Могилянської академії існувала Київська духовна академія. З 1824 у корпусі відбувалося навчання, а також жили бакалаври (викладачі), у 1860-х роках сюди перенесено бібліотеку та організовано Церковно-археологічний музей, до колекції якого увійшли й артефакти, що лишилися від старої академії. У роки Української революції також споруду займали військові установи.

З 1923 року до 1991 року в будівлі розташовувалася філія Всенародної бібліотеки України (згодом Національна бібліотека України ім. В. Вернадського), до колекції якої увійшла й бібліотека Київської духовної академії, що свого часу успадкувала бібліотеку старої Києво-Могилянської академії. 1879 року музей відкрито для громадськості, він став першим публічним музеєм Києва[15].

У 1993 році Кабінет Міністрів України постановив передати Староакадемічний корпус Університету Києво-Могилянська Академія з метою створення належних умов для функціонування Університету як навчального, наукового та просвітницького центру України[16].

До 2017 року у корпусі розміщувалися бібліотека, архів, також докторська школа НаУКМА. У 1994—2008 роках тут також містився Центр сучасного мистецтва[17][18], а у 2008—2011 роках — Центр візуальної культури при НаУКМА[19]. У Конгрегаційній залі відбувалися наукові форуми, презентації, концерти, зустрічі з відомими науковцями та діячами України та світу.

Ремонти та реставрації

Конгрегаційна зала Староакадемічного корпусу НаУКМА, 2017 рік. На стелі натягнута сітка через аварійний стан.

. Під час Другої світової війни снарядом було пошкоджено баню Благовіщенської церкви, частина даху, декоративне вбрання фасадів. 1947 р. — виконано ремонт під керівництвом архітектора Н. С. Озерової. Споруду було відновлено у тому вигляді, який вона мала перед війною.

Наприкінці 1960-х років проведені ремонтні й реставраційні роботи за проєктом архітекторки-реставраторки Раїси Бикової[11].

У 1992 році, проводилось укріплення фундаментів[20]. У 1994—1995 роках «Укрпроектреставрація» провела ремонтно-реставраційні роботи. У 1998—1999 роках було відновлено купол Благовіщенської церкви у бароковому стилі, в інтер'єрах церкви проведені консерваційні роботи по збереженню живопису.

Попри ремонтні роботи будівля потребувала масштабної реставрації. 2011 року було у НаУКМА започатковано благодійний проєкт «Реставрація», коштом якого проведено технічні експертизи та розроблено частину проектної документації[21]. За концепцією у вигляді лишаться закриті галереї та клацистичний дах. Реставрація будівлі розпочалась у 2017 році після виділення державою коштів, зокрема, було укріплено фундаменти та стіни, зроблено гідроізоляцію. У 2019 році замінено дах. Загальна вартість реставрації будівлі складає 199 млн гривень. Під час реставраційних робіт та демонтажу триярусних книжкових шаф XIX ст. в Конгрегаційній залі й у фондосховищах були виявлені різні фрагменти друкованих видань, архівні матеріали та предмети[22][23].

У 2019 році Проєкт реставраційних робіт зі збереження фасаду Староакадемічного корпусу став переможцем конкурсу Посольського фонду США зі збереження культурної спадщини (AFCP) й отримав грант 400 000 доларів США. За кошти гранту виконується реставрація фасадів Староакадемічного корпусу[24][25].

До пандемії коронавірусу планувалось, що за умови стабільного фінансування, роботи мали б завершитися 2023 року[26][27].

Планування та оздоблення

Конгрегаційна зала увішана портретами
Клейовий розпис «Благовіщення»

Нижній поверх з товстими стінами (1,3 м) складається з трьох частин, кожна з яких мала по дві класні кімнати, розділені вузькими сіньми. Розміщення навчальних «шкіл» мало чітку ієрархію. На нижньому поверсі містилися класи нижніх та середніх ступенів навчання: інфіми та фари, граматики та синтаксими, поетики та риторики, найближче до церкви — богослов'я, далі — філософський клас з вікнами на Контрактову площу. Зв'язок між окремими частинами здійснювався через відкриту галерею (з 1864 року було закладено). Верхній поверх має різні за висотою приміщення: об'єми Благовіщенської конгрегаційної церкви та філософського класу — понижені; у центрі — підвищені двосвітні об'єми з вікнами у два яруси великої шестивіконної зали для диспутів та зборів (конгрегацій), театральних вистав і класу богослов'я з сіньми, які прилягають до Благовіщенської церкви[28][11].

Первісне оздоблення інтер'єрів, зокрема Конгрегаційної зали, не збереглося. Стіни та баня церкви мали розписи[5]. Стіни Конгрегаційної зали оздоблювали картини західноєвропейського живопису на міфологічну тематику, портрети видатних діячів академії — Петра Могили, Феофана Прокоповича, Рафаїла Заборовського, Стефана Яворського. Частина з них з часом опинилась у київських музеях, зокрема у Національному Києво-Печерському заповіднику.

В окремих приміщеннях та на сходах будинку вціліло майстерне ліплення ХІХ століття. Збереглися також високі триярусні книжкові шафи ХІХ ст. та меблі, встановлені по периметру стін Конгрегаційної зали та верхніх поверхів для бібліотеки Київської духовної академії, а також гвинтові чавунні сходи між другим та третім поверхами.

Збереглися фрагменти фреско-клейового розпису XVII—XVIII століть у приміщеннях першого поверху. На 1990-х були розкриті від вапняних шарів композиції «Розп'яття», «Преображення», «Богоматір», «Благовіщення», «Богоявлення», «Знамення», «Хрещення Господнє» які збереглися здебільшого фрагментарно[29][30].

Символізм

На печатці Києво-Могилянської академії, яка використовувалась у XVIII ст.

Саме будівля Староакадемічного корпусу як символ вітчизняної освіти і на­уки використовується у наукових, популярних та інформаційно-презентаційних виданнях, для логотипів українських науково-освітніх осередків тощо. Зображення корпусу використано для логотипів Українського наукового інституту Гарвардського університету, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. У 2006 році була введена в обіг купюра в 500 гривень на реверсному боці якої розміщено зображення Староакадемічного корпусу на фоні печатки Києво-Могилянської академії, що використовувалася у XVIII столітті[31]. Історичне зображення корпусу також використано на фоновому малюнку однієї зі сторінок біометричного паспорта для виїзду за кордон.

На будівлі розміщено меморіальні дошки благодійникам університету Галшці Гулевичівні та Петру Могилі, а також студентам академії Михайлу Ломоносову та Артему Веделю.

Галерея

  • Віконні лиштви характерні для стилю бароко
    Віконні лиштви характерні для стилю бароко
  • Північний фасад, 2016 рік
    Північний фасад, 2016 рік
  • Вхід до Благовіщенської церкви
    Вхід до Благовіщенської церкви
  • Вид на корпус з Контрактової площі, 2014 рік
    Вид на корпус з Контрактової площі, 2014 рік

Див. також

Примітки

  1. ↑ Анотований каталог об'єктів культурної спадщини Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ. 2018 рік.
  2. ↑ а б Горбенко, 1995, с. 19.
  3. ↑ а б Селюк Р. До історії проєктування та будівництва староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії // Українська академія мистецтва: дослідницькі та науково-методичні праці. — Вип. 7. — Київ, 2000. — С. 169—175.
  4. ↑ Горбенко, 1995, с. 21.
  5. ↑ а б Шероцький К. В. Київ: путівник: репринтне відтворення видання 1917 року. — Київ: Кобза, 1994. — С. 166—176.
  6. ↑ Універсал гетьмана Данила Апостола про збір пожертв на ремонт будівлі Києво-Могилянської академії та Богоявленського собору Київського Братського монастиря. 1732 р., 19 травня, Глухів // Київська академія в колекції Національного музею історії України: альбом-каталог / упоряд.: Максим Яременко, Ярослав Затилюк; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Нац. музей історії України. — Київ: Києво-Могилянська академія, 2020. — 177 с.; ілюстрація на сайті Національного історичного музею
  7. ↑ Світильник, який горів і світив. Життя й праці Рафаїла Заборовського - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 12 квітня 2021.
  8. ↑ Шедаль Йоганн-Готфрід. Енциклопедія історії України. Процитовано 22 березня 2021.
  9. ↑ Горбенко, 1995, с. 33.
  10. ↑ Горбенко, 1995, с. 34-35.
  11. ↑ а б в Старий академічний корпус з Благовіщенською церквою // Звід пам'яток історії та культури України: Енцикл. вид.: У 28 т. / Київ. — Кн. 1. — Ч.1. — К., 1999. — С. 200—201.
  12. ↑ Києво-Могилянська Академія кін. XVII — поч. XIX ст.: повсякденна історія. Збірник документів. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — С. 379.
  13. ↑ Профессор протоиерей Федор Титов. Императорская Киевская духовная академия в ее трехвековой жизни и деятельности (1615—1915 гг.): Историческая записка.- К.: Гопак, 2003.— С. 414—415.
  14. ↑ Горбенко, 1995, с. 38.
  15. ↑ Ткачук М. Київська духовна академія (1819—1924): сторінками історії //Київська духовна академія (1819—1924) в іменах: енциклопедія : — Т. 1. — К. : Видавничий дім «КМ-Академія», 2015. –С. 34.
  16. ↑ Декрет Кабінету міністрів України. zakon.rada.gov.ua. 17 березня 1993. Процитовано 30 березня 2021.
  17. ↑ Інституції. www.mediaartarchive.org.ua. Процитовано 10 березня 2021.
  18. ↑ Онух, Єжи (28 грудня 2018). Музей доброго смаку. Український тиждень. Процитовано 10 березня 2021.
  19. ↑ Науково-дослідний центр візуальної культури. www.vcrc.org.ua. Процитовано 10 березня 2021.
  20. ↑ Онищенко Є. І. Воскресіння академії: спогади про відродження Києво-Могилянської академії та його учасників. — К. : Видавничий дім «КМ Академія», 2004. — С. 31.
  21. ↑ У Староакадемічному корпусі Могилянки розпочато реставрацію (фото). Club-tourist (амер.). 11 серпня 2017. Процитовано 30 березня 2021.
  22. ↑ Реставраційний рік 2017 – Староакадемічний корпус | Проект Реставрація. restoration.ukma.edu.ua. Процитовано 30 березня 2021.
  23. ↑ У Могилянці знайшли старовинний любовний лист. Що в ньому?. BBC News Україна (укр.). Процитовано 30 березня 2021.
  24. ↑ Тимчасовий повірений у справах США В. Тейлор передав грант зі збереження культурної спадщини Національному університетові Києво-Могилянська Академія. Посольство США в Україні (укр.). 4 вересня 2019. Процитовано 30 березня 2021.
  25. ↑ Проєкт реставрації Староакадемічного корпусу: підсумки 2020. Національний університет «Києво-Могилянська академія» (укр.). 30 грудня 2020. Процитовано 8 квітня 2021.
  26. ↑ Ірина, Автор: Стасюк (22 жовтня 2020). Реставрація Мазепиного корпусу Могилянки під загрозою через нерегулярне фінансування (фото). Хмарочос (укр.). Процитовано 10 березня 2021.
  27. ↑ Гетьман би радів: як відновлюють Мазепин корпус Києво-Могилянської академії. Вечірній Київ (укр.). 2020-21-10. Процитовано 10 березня 2021.
  28. ↑ Староакадемічний корпус — WWW Енциклопедія Києва. wek.kiev.ua. Процитовано 25 березня 2021.
  29. ↑ Дорофієнко І. П. Реставрація автентичного розпису Старо Академічного корпусу Києво-Могилянської Академії / І. П. Дорофієнко // Наукові записки НаУКМА. — 2000. — Т. 18 : Ювілейний випуск, присвячений 385-річчю КМА. — С. 119—120.
  30. ↑ Клейові фрески Староакадемічного корпусу | Проект Реставрація. restoration.ukma.edu.ua. Процитовано 29 березня 2021.
  31. ↑ Сидорчук Т. М. Староакадемічний (Мазепин) корпус Національного університету «Києво-Могилянська академія»: до історії відродження пам'ятки // Жовківські читання 2013 : зб. ст. другої міжнар. наук. конф. «Музей в сучасному світі», [27-28 серп. 2013 р., м. Жовква Львів. обл.] / [упоряд. С. Каськун] ; Львів. галерея мистецтв. — Л. : РАСТР-7, 2013. — С. 59-63.публікація знаходиться у відкритому доступі

Посилання

Джерела

  • Аскоченский В. Кіевъ съ древнейшимъ его училищемъ Академіею / В. Аскоченский. — К.: Въ университетской типографіи, 1856. — 566 с.
  • Вечерський В. Архітектурні фундації гетьмана Івана Мазепи / В. Вечерський  // Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. — Київ: АртЕк, 2003. — С. 36–44.
  • Голубев С. Т.  Старый корпус Киевской академии (Мазепин) и его «репарация» при архиепископе Рафаиле Заборовском / С. Голубев // Труды Киевской духовной академии. — 1913. — № 6. — С. 275—324.
  • Горбенко Є. В. (1995). Києво-Могилянська академія: архітектурний нарис (PDF).
  • Дорофієнко І. П. Доля автентичного розпису Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії / І. П. Дорофієнко // Наша віра. — Серпень, 2001. — № 8 (160).
  • Києво-Могилянська Академія кін. XVII — поч. XIX ст.: повсякденна історія. Збірник документів. — Київ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005.
  • Хижняк, З. Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці при Києво-Могилянській академії. — Київ: БППБ «Гулевичівна», 2004. — 76 с.
Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Історія
Персоналії
Підрозділи
Наукові центри та школи
Органи студентського самоврядування
Студентські організації
Університетське містечко
Видання
Пов'язані статті
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Староакадемічний_корпус&oldid=31297987