Стайки (Обухівський район): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м вилучення контактної інформації (п. 4 ВП:НЕКАТАЛОГ) |
|||
Рядок 83: | Рядок 83: | ||
* [[Пігідо Федір Петрович]] — український історик-емігрант. |
* [[Пігідо Федір Петрович]] — український історик-емігрант. |
||
* [[Шестопал Сергій Якович]] (1938—2009) — директор Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук, кандидат сільськогосподарських наук. |
* [[Шестопал Сергій Якович]] (1938—2009) — директор Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук, кандидат сільськогосподарських наук. |
||
* [[Червяк Петро Іванович]] ( |
* [[Червяк Петро Іванович]] ({{н.}} 1948) — доктор медичних наук, професор, академік, автор понад 150 наукових робіт. |
||
== Галерея == |
== Галерея == |
Версія за 19:27, 10 травня 2021
село Стайки | |||
---|---|---|---|
| |||
Річка Дніпро поблизу Стайок | |||
Країна | Україна | ||
Область | Київська область | ||
Район | Кагарлицький | ||
Рада | Стайківська сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA32120130190041234 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1095, 1627[1] | ||
Перша згадка | 1095 | ||
Населення | 2203 | ||
Площа | 4,866 км² | ||
Густота населення | 452,73 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 09210 | ||
Телефонний код | +380 4573 | ||
Катойконіми | стайківчанин, стайківчанка | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°03′51″ пн. ш. 30°54′13″ сх. д. / 50.06417° пн. ш. 30.90361° сх. д.Координати: 50°03′51″ пн. ш. 30°54′13″ сх. д. / 50.06417° пн. ш. 30.90361° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
189 м | ||
Водойми | річки: Дніпро, Приставка | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 09210, Київська обл., Кагарлицький р-н, с.Стайки, Шкільна,1а | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Ста́йки — село Кагарлицького району Київської області. Розташоване на березі Дніпра.
Географія
У селі бере початок річка Приставка.
Історія
Поблизу села виявили рештки поселення Трипільської культури, знайдено скарб 1 тис. срібних римських монет II століття нової ери. Рештки давнього поселення вчені ідентифікують з літописним містом Новгород Святополчий, що його заснував у 1095 році Святополк Ізяславич.
За Хмельниччини Стайки було сотенним містечком Канівського полку, опорним пунктом повсталих козаків і населення. Село декілька разів повставало проти самих козаків. Нині в селі нараховується понад 2 тис. мешканців, вони займаються сільським господарством, рибальством на Дніпрі.
Це, порівняно до інших, нове село, що згадується в літописах лише з XVII століття. Спочатку Стайки належали славнозвісним князям Глинським. У середині XVII ст. Стайками володів Максимільян Бржозовский, каштелян київський. За часів Хмельниччини козаки захопили Стайки, і Бржозовський вже в свій маєток не повернувся.
З 1649 р. Стайки — сотенне містечко канівського полку. Гетьман Петро Дорошенко віддав спустошене й безлюдне село Стайки митрополитові київському Іосифу Тукальскому, котрий подарував Стайки Братській Колегії, за якою воно було аж до одібрання церковно-монастирських маєтків за Катерини ІІ. У 1673 р. московське військо, що йшло проти Дорошенка, зайняло Стайки без бою. Згідно з трактатом 1686 р. Стайки лишилися за Росією; це був прикордонний пункт. Цікавий опис місцевості біля Києва, який дійшов до нас з 1686 р. і був зроблений київськими воєводами: «Меж Стайками и Трипольем луга и озера многія и на лугах покошено сена в копнах и в стогах многое число, а прозваніе тем лугам и озерам никаково, то сено кошено кем не ведомо, потому что в тех местах жителей никого нет, а город Стайки на горе над рекой Днепром, на устье реки Приставки…А в Стайках было два города, по земляному валу остроги и башни, а тот острог и башня пожжены и вал во многих местах развалился, и нет в Стайках строения и никаких крепостей около города нет».
У 1707 р. гетьман Мазепа подарував Стайки Братському монастиреві. У 1783 р. в Стайках була влаштована митна російська комора. У церкві зберігається Євангеліє, датоване 1627 р., подароване двома запорозькими козаками. За трактатом 1686 р. вся місцевість, починаючи від Стайок аж до гирла р. Тясмин, не повинна була заселятись і залишалась пусткою аж до XVIII ст. Після Стайок аж до самого Ржищева, власне, нема жодної оселі, про котру можна було б щось цікаве розповісти з історичних подій старого часу. Біля села виявлено рештки поселень трипільської культури, досліджено близько 30 жител. В урочищі Писаревиці, розташованому поблизу Стайок, збереглися рештки старослов'янського поселення черняхівської культури. Знайдено також скарб з 1000 срібних римських монет (ІІ ст. н. е.). У районі Стайок збереглися рештки давньорусського поселення й городища, яке окремі вчені вважають літописним містом Святополка (яке у 1095 р. збудував Свя'тополк Ізяславович). Біля села знайдено скарб з монетних гривень та розкопано слов'янський могильник. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Успіння Пресвятої Богородиці м-ка Стайки Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/stai_001.xml
Сьогодення
В с. Стайки є загальноосвітня середня школа. Рівень викладання дозволяє дітям з легкістю виборювати призові місця в районних та обласних олімпіадах. (Школа заснована …., в … виконана добудова і назараз ……) В селі є Будинок сільської Ради, відділення Ощадбанку, Пошта, ПОСП «Дніпро» Бібліотека, Будинок Культури, Церква, Лікарня. В селі є пам'ятники Невідомому солдату, пам'ятник жертв голодомору. Збудована дорога до р. Дніпро.
Відомі уродженці
- Олексенко Галина Савелівна — українська радянська письменниця. Дружина компартійного діяча Степана Олексенка, мати актора Степана Олексенка.
- Пігідо Федір Петрович — український історик-емігрант.
- Шестопал Сергій Якович (1938—2009) — директор Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук, кандидат сільськогосподарських наук.
- Червяк Петро Іванович (нар. 1948) — доктор медичних наук, професор, академік, автор понад 150 наукових робіт.
Галерея
-
Пам'ятні хрести на могилах жертв Голодомору
Див. також
Примітки
Посилання
- Stajki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 176. (пол.)
- Stajki, gmina Stajki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 616. (пол.)
- Облікова картка села[недоступне посилання з травня 2019]
- Зображення на карті google
- http://stayki.blogspot.com/2010/09/blog-post_22.html
|
Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |