Жмудь: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
}} |
}} |
||
'''Жмудь''', також '''Жема́йтія''' ({{lang-lt|Žemaitija}}) — регіон на північному заході [[Литва|Литви]], на березі [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Історична батьківщина [[жмудини|жмудинів]], носіїв [[жмудська мова|жмудської мови]], діалекту литовської. Займає терени [[Тельшяйський повіт|Тельшайського]] і [[Шяуляйський повіт|Шауляйського повіту]]. У середньовіччі оформилося у [[Жмудське князівство]], що було інкорпороване до [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] й перетворене на староство. Центральне місто — [[Тельшяй|Тяльшяй]]. Найбільше місто — [[Шяуляй]]. Площа — близько 21 тис. км². Населення — близько 500 тис. осіб. |
'''Жмудь''', також '''Жема́йтія''' ({{lang-lt|Žemaitija}}, {{lang-bat-smg|Žemaitėjė}}) — регіон на північному заході [[Литва|Литви]], на березі [[Балтійське море|Балтійського моря]]. Історична батьківщина [[жмудини|жмудинів]], носіїв [[жмудська мова|жмудської мови]], діалекту литовської. Займає терени [[Тельшяйський повіт|Тельшайського]] і [[Шяуляйський повіт|Шауляйського повіту]]. У середньовіччі оформилося у [[Жмудське князівство]], що було інкорпороване до [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] й перетворене на староство. Центральне місто — [[Тельшяй|Тяльшяй]]. Найбільше місто — [[Шяуляй]]. Площа — близько 21 тис. км². Населення — близько 500 тис. осіб. |
||
== Назва == |
== Назва == |
||
Версія за 10:46, 1 червня 2021
| Жмудь | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
лит. Žemaitija | |||||
| |||||
 Жемайтія | |||||
Жемайтія
| |||||
| Адм. центр | Тельшяй | ||||
| Найбільше місто | Шяуляй | ||||
| Країна | Литва | ||||
| Номерний знак | LT | ||||
| Офіційна мова | Жмудське наріччя литовської мови | ||||
| Населення | |||||
| - повне | ≈ 0,5 млн. | ||||
| Площа | |||||
| - повна | ≈ 21 000 км² км² | ||||
| Часовий пояс | UTC +2 | ||||
| Вебсайт | samogitia.mch.mii.lt | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
Жмудь, також Жема́йтія (лит. Žemaitija, жумуд. Žemaitėjė) — регіон на північному заході Литви, на березі Балтійського моря. Історична батьківщина жмудинів, носіїв жмудської мови, діалекту литовської. Займає терени Тельшайського і Шауляйського повіту. У середньовіччі оформилося у Жмудське князівство, що було інкорпороване до Великого князівства Литовського й перетворене на староство. Центральне місто — Тяльшяй. Найбільше місто — Шяуляй. Площа — близько 21 тис. км². Населення — близько 500 тис. осіб.
Назва
- Жема́йтія (лит. Žemaitija, жмуд. Žemaitėjė) — литовська назва
- Жемотська земля (ст.-укр. Жемотьская земля), Жемойтська земля (ст.-укр. Жемоитская земля[1]), Жомойтська земля (ст.-укр. Жомоитская земля) — староукраїнська назва; походить від литовської, яка в перекладі слов'янською означає «Побережна земля»[1].
- Жемоїть, або Жомойтія — староукраїнська назва
- Жмудь (пол. Żmudź, біл. Жмудзь) — польська назва, що походить від староукраїнської.
- Ни́жня Литва́
- Самейтія (нім. Sameiten, Samaythen) — стара німецька назва.
- Самогітія (лат. Samogitia), або Самогетія (лат. Samogetia) — латинська назва.
Історія
Жемайтія в XIII і навіть в XIV століттях займала великий простір. Достовірна (писемна) історія Жмуді починається з XIII століття, з часу появи в сусідстві німців, і наповнена, головним чином, звістками про боротьбу з останніми, що тривала до початку XV століття.
В руських (українських) джерелах першу згадку про Жемайтію знаходим у Волинському літописі в подіях 1215–1219 років, коли до князя Романа Мстиславича приїхали посли від литовських та жемайтійських князів[2]. За літописом мирний договір прийняли обоє жемайтійських князі, Гердвілас та Вікінтас.
Жемайтія посилено і довго відстоювала свою релігію і свою незалежність від німців; у країні жмуді містилося литовське святилище Ромува, і гнані з Литви волхви знаходили у них притулок ще в XV столітті.
Разом з тим Жемайтія була ретельною берегинею національних переказів та звичаїв і ревно відстоювала їх проти всіх спроб великих князів литовських ввести будь-які нововведення. За договором 1254 Міндовг віддав Жмудь Лівонському ордену; через 11 років Жмудь за допомогою литовців та куршів звільняється від влади лівонських лицарів, але незабаром знову розпочинає боротьбу з Тевтонським орденом. Особливо часті і небезпечні були напади німців у XIV столітті, лише за Кейстута вони перейшли в партизанську війну. Після смерті Кейстута, в 1382, великий князь литовський Ягайло віддав Жмудь лівонцям; але жмуди незабаром повстали і скинули цю залежність. У 1398 за Салинським договором Жмудь знову була віддана лівонцям Вітовтом, який повернув її німцям вдруге після повстання 1400—1401 років.
Після 1410 року закінчилися вторгнення Тевтонського ордену у зв'язку з її приєднанням до Литви, Вітовт і Ягайло, починають посилено насаджувати тут християнство, що внаслідок опору жителів затверджується остаточно тільки в XVI столітті, єзуїтами.
Тут існувала особлива автономна одиниця — Жмудське староство. З самого початку Жемайтія мала особливого князя, в основному підручного великого князя литовського; столицею його були Росієни. У 1492 великий князь Олександр дав Жмуді «земельний привілей» (руською мовою), що стало початком утворення станів у країні. Подальша історія Жмуді входить цілком у спільну історію Литви. У 1795 область Жмуді увійшла до складу Литовської губернії, в 1801 — до складу Віленської і нарешті — Ковенської.
Див. також
Адміністративний поділ
Примітки
- ↑ а б Лѣтописець Великого князьства Литовъского и Жомоицьского (за рукописом Красинського; ПСРЛ, Т. 35)
- ↑ У рік 6723 [1215]. У той же час за Божим повелінням прислали князі литовські [послів] до великої княгині Романової, і до Данила, і до Василька, мир даючи. А жемоїтські князі — [це] Єрдивил, Викинт. Галицько-Волинський літопис. Переклад Л. Махновця
Джерела
|
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2014) |
|
Це незавершена стаття з географії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |