Кавказький заповідник: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Світова спадщина|900}}
'''Кавка́зький державний природний біосферний запові́дник''' ({{lang-ru|Кавказский государственный природный биосферный заповедник}}) — [[Росія|Російський]] державний природний [[заповідник]], об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої Природної Спадщини]].
'''Кавка́зький державний природний біосферний запові́дник''' ({{lang-ru|Кавказский государственный природный биосферный заповедник}}) — [[Росія|Російський]] державний природний [[заповідник]], об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої Природної Спадщини]].



Версія за 11:59, 26 жовтня 2009

ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №900-001900 (англ.)

Кавка́зький державний природний біосферний запові́дник (рос. Кавказский государственный природный биосферный заповедник) — Російський державний природний заповідник, об'єкт Всесвітньої Природної Спадщини.

Заповідник є правонаступником Кавказького зубрового заповідника, створеного 12 травня 1924, розташовується на Західному Кавказі, на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Загальна площа заповідника — більше 280 тис. га, з них в Краснодарському краї — 177,3 тыс. га.

Огляд

Кавказький заповідник є найбільшим гірничо-лісовим заповідником Європи і одним із старіших заповідників Росії. Заснований 12 травня 1924 року. Велика роль в організації Кавказького заповідника належить Христофору Георгійовичу Шапошникову, колишньому лісничому Білореченського лісництва Кубанського полювання.

Заповідник займає землі Краснодарського краю, Республіки Адигея і Карачаєво-Черкеської Республіки РФ, впритул примикає до державного кордону з Грузією. У відриві від основної території, в Хостинському районі Сочі, розташований субтропічний Хостинський відділ заповідника — відомий тисо-самшитовий гай, площею 302 гектари. Загальна площа заповідника – 280 335 гектарів. Він оточений охоронною зоною, численними заповідниками і пам'ятниками природи, а до його південної межі примикає Сочинський національний парк.

Клімат

Заповідник розташувався на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Теплий і вологий клімат в низькогір'ї має субтропічний характер з позитивними середніми температурами січня (+4,2°) і високими середніми температурами липня і серпня (20° і 21°). У горах сніжний покрив тримається п'ять і більше місяців. Літо помірне тепле (середні температури липня від 16 до 22°), річна сума опадів 700-1200 мм, максимум доводиться на раннє літо.

Гірський рельєф викликає висотну поясність клімату, що обумовлює поясний розподіл ландшафтів і їхніх невід'ємних компонентів, – грунтів і рослинності. На кожні 100 метрів підняття над рівнем моря температура падає на 0,5° С. Грунти міняються від субтропічних жовтоземів в передгір'ях до примітивних гірських у високогір'ї. Основні грунти заповідника – бурі гірно-лісові і гірно-лугові.

Фауна

89 видів ссавців, 248 – птахів, зокрема 112 що кубляться, 15 видів плазунів, 9 – земноводних, 21 – риб, 1 – круглоротих, більше 100 видів молюсків і близько 10 000 видів комах. Точне число черв'яків, ракоподібних, павукоподібних і багатьох інших груп безхребетних тварин залишається нез'ясованим.

Представництво видів ссавців заповідника по сімействах: їжакові, кротові, землерийкові, підковоносі кажани, гладконосі кажани, зайцеві, білячі, соневі, тушканчикові, бабакові, мишасті, псові, ведмежі, єнотові, куньі, котячі, свинячі, оленячі, полорогі.

З великих ссавців в заповіднику представлені зубр, благородний олень, бурий ведмідь, западнокавказський тур, сарна, рись, косуля і кабан.

Багато тварин заповідника мають обмежене розповсюдження (ендеміки), або є живими свідками минулих геологічних епох (релікти). Особливо багато їх серед безхребетних тварин, а також риб, амфібій і плазунів.

У заповідних урочищах знайшли останній притулок зникаючі види нашої планети. З хребетних тварин заповідника в Червону книгу МСОП занесено 8 видів, в Червону книгу РФ – 25 видів. А разом з безхребетними тваринами в державні і регіональні Червоні книги занесено 71 вид.

Тваринний світ заповідника неоднорідний, зустрічаються представники середземноморської, кавказької, колхидської і європейської фаун.

Флора

Флора налічує 3000 видів, з яких більше половини, – судинні рослини. Переважаючими сімействами є астрові (223 види), м'ятликові (114), різані (108), боби (82) тощо. Лісова флора включає більше 900 видів, частина яких зустрічається також в гірно-луговому поясі. Загальне число високогірних рослин перевищує 800 видів. Дерева і чагарники складають 165 видів, зокрема 142 – листопадних, 16 – вічнозеленому листових і 7 — хвойних.

Для флори заповідника характерна наявність стародавніх видів і представників, що мають обмежене розповсюдження. Кожна п'ята рослина заповідника є ендеміком або реліктом.

Своєрідність флори заповідника додають папороті (близько 40 видів), орхідеї (більше 30 видів), вічнозелені і зимозелені види, велике число декоративних рослин.

Велика частина території заповідника покрита лісовою рослинністю, і лише у високогір'ї розвинені субальпійські і альпійські луги. У Червону книгу Росії занесено 55 видів рослин, що виростають на території Кавказького заповідника.

Ландшафт

Особливу неповторність додають гірському ландшафту заповідника численні озера. Їх налічується більше 120. Вони невеликі за площею і часто повністю звільняються від льоду тільки у середині літа. Найбільше озеро заповідника – озеро Безмовності, з площею водного дзеркала 200 тисяч квадратних метрів.

Деякі райони заповідника (Лагонакське нагір'я, гг. Фішт, Оштен, Пше-Ха-Су, Ачешбок, Трю, Ахун і інші) являють собою карстові ландшафти з дуже великою кількістю печер. Так, на Лагонакському нагір'ї їх налічується понад 130.

Не є рідкістю в заповіднику і льодовики. Всього їх близько 60, а загальна площа – 18,2 квадратних кілометра.

Статус

Кавказький заповідник є основною частиною, ядром, території Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Номінація "Західний Кавказ" прийнята 30 листопада 1999 на XXIII Сесії Комітету Світової Спадщини ЮНЕСКО. Заповідник став п'ятим об'єктом Росії, яким присвоєний подібний статус (Сертифікат Світової природної спадщини ЮНЕСКО від 4 грудня 1999)

Оцінка ЮНЕСКО

19 лютого 1979 рішенням ЮНЕСКО Кавказькому заповіднику привласнений статус біосферного, а в січні 2008 року привласнено ім'я Х. Г. Шапошнікова[1].

У квітні 2008 відбувся візит до Росії сумісної місії ЮНЕСКО і МСОП. У опублікованому звіті мовиться:

«Місія дуже стурбована вирубками лісу в пам'ятниках природи "Верхів'я річки Цице" і "Верхів'я річок Пшеха і Пшехашха", розташованих в північно-західній частині Спадщини. Увага російських властей була привернута до несприятливих дій цієї діяльності на видатну універсальну цінність і цілісність об'єкту. Місія вважає, що ця діяльність, якщо вона буде продовжена, поставить Спадщину під загрозу»[2].

Виноски

  1. «Заповеднику присвоили имя». Сочи (рос.). Деловой Петербург ISSN 1606-1829 (Online). Процитовано 21 січня.  {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
  2. Експерти ЮНЕСКО і МСОП настійно закликають Росію до вживання реальних заходів з забезпечення збереження "Західного Кавказу"

Посилання