Репродуктивні права: відмінності між версіями

	Репродуктивні права
	Репродуктивні права у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 15:10, 14 червня 2021

Репродуктивні права — це законні права та свободи, що стосуються репродукції та репродуктивного здоров'я, які різняться у різних країнах світу.^[1] Всесвітня організація охорони здоров'я визначає репродуктивні права наступним чином:^[2]

Репродуктивні права ґрунтуються на визнанні основного права всіх пар та осіб вільно та відповідально вирішувати кількість, проміжок часу та народження їхніх дітей та можливість мати інформацію та засоби для цього, а також право на досягнення найвищого рівня сексуального та репродуктивне здоров'я. Вони також включають право всіх приймати рішення щодо відтворення без дискримінації, примусу та насильства.

Репродуктивні права жінок можуть включати деякі або всі з наступного: рух за права на аборти; контроль народжуваності; відсутність примусової стерилізації та контрацепції; право на доступ до якісного репродуктивного медичного обслуговування; і право на освіту та доступ для того, щоб зробити вільний та обґрунтований вибір щодо відтворення.^[3] Репродуктивні права можуть також включати право на отримання інформації про інфекції, що передаються статевим шляхом, та інші аспекти сексуальності, право на менструальне здоров'я^[4]^[5] та захист від таких практик, як каліцтво жіночих статевих органів (FGM).^[1]^[6]^[7]

Репродуктивні права почали розвиватися як підгрупа прав людини на Міжнародній конференції ООН з прав людини 1968 року. Резолюція стала першим міжнародним документом, що визнав одне з цих прав: «Батьки мають основне право людини вільно та відповідально визначати кількість своїх дітей».^[6]^[8] Проблеми сексуального, гінекологічного та психічного здоров'я жінок не були пріоритетом ООН, поки Десятиліття жінок (1975—1985) не висунуло їх на перший план.^[9] Однак держави повільно включали ці права в міжнародно- правові документи. Таким чином, хоча деякі з цих прав вже були визнані в праві, тобто в юридично обов'язкових міжнародних документах з прав людини, інші згадуються лише в необов'язкових рекомендаціях і, отже, мають у кращому випадку статус м'якого права в міжнародному праві, і тому залишається на рівні адвокації.^[10]

Питання, пов'язані з репродуктивними правами, є одними з найбільш суперечливих питань прав у всьому світі, незалежно від соціально-економічного рівня населення, релігії чи культури.^[11]

Питання репродуктивних прав часто представляється життєво важливим у дискусіях та статтях таких організацій, що опікуються «Населенням».^[12]

Репродуктивні права є підмножиною сексуального та репродуктивного здоров'я та прав.

Історія

Прокламація у Тегерані

У 1945 р. Статут Організації Об'єднаних Націй містив обов'язок «сприяти … загальній повазі та дотриманню прав людини та основних свобод для всіх без дискримінації щодо раси, статі, мови чи релігії». Однак Статут не визначав цих прав. Через три роки ООН прийняла Загальну декларацію прав людини (ЗДПЛ), перший міжнародно-правовий документ, що розмежовував права людини; ЗДПЛ не згадує репродуктивні права. Репродуктивні права почали з'являтися як підмножина прав людини в Прокламації у Тегерані 1968 року, де сказано: «Батьки мають основне право людини вільно та відповідально визначати кількість та відстань своїх дітей».^[8]

Це право було підтверджено Генеральною Асамблеєю ООН в Декларації про соціальний прогрес і розвиток 1969 року, в якій зазначено: «Сім'я як основна одиниця суспільства і природне середовище для зростання і добробуту всіх її членів, особливо дітей та молоді, повинні отримувати допомогу та захист, щоб він міг повною мірою взяти на себе свої обов'язки в межах громади. Батьки мають виключне право вільно та відповідально визначати кількість та відстань своїх дітей».^[6]^[13] Міжнародна жіноча конференція ООН у 1975 р. повторила Прокламацію Тегерану.^[14]

Каїрська програма дій

Двадцятирічна «Каїрська програма дій» була прийнята в 1994 році на Міжнародній конференції з питань народонаселення та розвитку (ICPD) у Каїрі. Необов'язкова Програма дій стверджувала, що уряди несуть відповідальність за задоволення репродуктивних потреб людей, а не демографічні цілі. Він рекомендував надавати послуги з планування сім'ї в контексті інших служб репродуктивного здоров'я, включаючи послуги щодо здорових та безпечних пологів, догляду за інфекціями, що передаються статевим шляхом, та догляду після аборту. МКНР також розглядав такі питання, як насильство щодо жінок, торгівля сексуальними продуктами та здоров'я підлітків.^[15] Каїрська програма є першим міжнародним політичним документом, що визначає репродуктивне здоров'я, зазначається:^[1]

Репродуктивне здоров'я ― це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань чи вад у всіх питаннях, що стосуються репродуктивної системи та її функцій та процесів. Отже, репродуктивне здоров'я означає, що люди здатні вести повне і безпечне статеве життя, а також здатність до розмноження та свобода вирішувати, коли і як часто це робити. У цьому останньому стані мається на увазі право чоловіків та жінок бути поінформованими та мати доступ до безпечних, ефективних, доступних та прийнятних методів планування сім'ї на їх вибір, а також інших методів регулювання народжуваності, які не суперечить закону, а також право доступу до відповідних медичних послуг, що дозволить жінкам безпечно пройти вагітність та пологи та забезпечить парам найкращі шанси мати здорове немовля [п. 72].

На відміну від попередніх демографічних конференцій, у Каїрі був представлений широкий спектр інтересів від низового до урядового рівня. У МКНР взяли участь 179 держав, у яких взяли участь одинадцять тисяч представників урядів, неурядових організацій, міжнародних установ та громадських активістів.^[15] МКНР не розглядав далекосяжні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу. У 1999 р. Рекомендації ICPD + 5 були розширені, включивши прихильність освіті щодо СНІДу, дослідженням та запобіганню передачі інфекції від матері до дитини, а також розробці вакцин та мікробіцидів.^[16]

Каїрську програму дій прийняли 184 держави-члени ООН. Тим не менше, багато латиноамериканських та ісламських держав зробили офіційні застереження до програми, зокрема, до її концепції репродуктивних прав та сексуальної свободи, ставлення до абортів та до потенційної несумісності із ісламським законодавством.^[17]

Виконання Каїрської програми дій значно відрізняється від країни до країни. У багатьох країнах напруженість після МКНР з'явилась із впровадженням підходу, заснованого на правах людини. З моменту ICPD багато країн розширили свої програми репродуктивного здоров'я та намагалися інтегрувати служби охорони здоров'я матері та дитини з плануванням сім'ї. Більше уваги приділяється здоров'ю підлітків та наслідкам небезпечного аборту. Лара Кнудсен зауважує, що МКНР вдалося довести феміністичну мову до літератури урядів та агентств з питань населення, але в багатьох країнах основні концепції не застосовуються широко на практиці.^[16] На двох підготовчих зустрічах до ICPD + 10 в Азії та Латинській Америці Сполучені Штати за адміністрації Джорджа Буша були єдиною державою, яка виступила проти Програми дій ICPD.^[18]

Пекінська платформа

Четверта Всесвітня конференція щодо жінок у Пекіні 1995 р. у своїй декларації та Платформі дій, що не мають обов'язкової сили, підтримала визначення Каїрської програми репродуктивного здоров'я, але встановила більш широкий контекст репродуктивних прав:^[1]

Права людини включають їхнє право контролювати та вільно та відповідально вирішувати питання, пов'язані з їх сексуальністю, включаючи сексуальне та репродуктивне здоров'я, вільне від примусу, дискримінації та насильства. Рівні стосунки між жінками та чоловіками у питаннях сексуальних стосунків та відтворення, включаючи повну повагу до цілісності особи, вимагають взаємної поваги, згоди та спільної відповідальності за сексуальну поведінку та її наслідки [п. 96].

Пекінська платформа розмежувала дванадцять взаємопов'язаних критичних сфер прав жінок, які потребують адвокації. Платформа визначила репродуктивні права жінок як «неподільні, універсальні та невід'ємні права людини».^[19] Платформа четвертої Всесвітньої конференції щодо жінок 1995 року включала розділ, який засуджував гендерне насильство та включав примусову стерилізацію як порушення прав людини.^[20] Однак міжнародне співтовариство в цілому не підтвердило, що жінки мають право на охорону репродуктивного здоров'я, і в наступні роки після конференції 1995 р. країни запропонували мову для послаблення репродуктивних та сексуальних прав.^[21] Ця конференція також вперше мала посилання на права корінних народів та права жінок одночасно, об'єднавши їх в одну категорію, що потребує конкретного представництва.^[22] Репродуктивні права є дуже політизованими, що ускладнює прийняття законодавства.^[23]

Принципи Джокьякарти

Принципи Джокьякарти щодо застосування міжнародного права прав людини щодо сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, запропоновані групою експертів у листопаді 2006 р.^[24] але ще не включені державами в міжнародне право^[25] заявляє у своїй преамбулі, що «міжнародне співтовариство визнало права осіб вільно та відповідально вирішувати питання, пов'язані з їх сексуальністю, включаючи сексуальне та репродуктивне здоров'я, вільні від примусу, дискримінації та насильства». Відносно репродуктивного здоров'я, принцип 9 «Право на гуманне поводження, перебуваючи в ув'язненні» вимагає, щоб «держави впровадили адекватний доступ до медичної допомоги та консультування, відповідним потребам тих, хто в ув'язненні, визнаючи будь-які особливі потреби людей на основі їх сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, у тому числі щодо репродуктивного здоров'я, доступу до інформації та терапії щодо ВІЛ/СНІДу та доступу до гормональної чи іншої терапії, а також до методів зміни статі, якщо це бажано».^[26] Тим не менше, африканські, карибські та ісламські країни, а також Російська Федерація заперечували проти використання цих принципів як стандартів прав людини.^[27]

Зловживання з боку держави

Зловживання державою проти репродуктивних прав траплялися як від правих, так і лівих урядів. До таких зловживань належать спроби насильно збільшити народжуваність ― однією з найвідоміших наталістських політик 20 століття була політика, яка відбулася в комуністичній Румунії в період 1967—1990 років під час правління комуністичного лідера Ніколае Чаушеску, який прийняв дуже агресивну наталістську політику, вона включала заборону абортів та контрацепції, регулярні тести на вагітність для жінок, податки на бездітність та юридичну дискримінацію бездітних ― а також спроби зменшити рівень народжуваності ― політика однієї дитини в Китаї (1978—2015). Примусові шлюби, передбачені державою, також практикувались авторитарними урядами як спосіб досягнення цілей щодо чисельності населення: режим «червоних кхмерів» у Камбоджі систематично примушував людей до шлюбу, щоб збільшити населення і продовжити революцію.^[28] Деякі уряди запровадили євгенічну політику примусової стерилізації «небажаних» груп населення. Така політика проводилася проти етнічних меншин у Європі та Північній Америці у 20 столітті, а нещодавно у Латинській Америці проти корінного населення у 90-х; в Перу президента Альберто Фухіморі (на посаді з 1990 по 2000 рік) звинуватили в геноциді та злочинах проти людства в результаті програми стерилізації, запровадженої його адміністрацією, спрямованої на корінне населення (головним чином на кечуа та аймарів).^[29]

Заборона примусової стерилізації та примусового переривання вагітності

Стамбульська конвенція, перший юридично зобов'язуючий документ в Європі в галузі насильства проти жінок та домашнього насильства^[30] забороняє примусову стерилізацію та примусовий аборт:^[31]

Стаття 39 - Примусовий аборт та примусова стерилізація:

Сторони вживають необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення криміналізації таких навмисних дій:
* аборт жінки без її попередньої та поінформованої згоди;
* проведення хірургічного втручання, метою якого чи наслідком є припинення здатності жінки до природного розмноження без її попередньої та усвідомленої згоди або розуміння процедури

Права людини

Права людини використовувались як основа для аналізу та оцінки зловживань, особливо для примусової чи гнітючої державної політики. Розробка репродуктивних (людських) прав та програм контролю населення розподілена за расовими та класовими ознаками, причому білі західні жінки переважно зосереджуються на доступі до абортів (особливо під час другої хвилі фемінізму 1970-1980-х років), замовчуючи кольорових жінок Глобальний Південь або маргіналізовані жінки на Глобальному Півночі (чорношкірі та корінні жінки, ув'язнені, отримувачі соціального забезпечення), які піддавались примусовій стерилізації або кампаніям із використанням контрацепції.^[32] Розділення півкулі також було обрано як феміністки Північного Півночі, які виступають за тілесну автономію жінок та політичні права, тоді як жінки Глобального Півдня виступають за основні потреби за рахунок зменшення бідності та рівності в економіці.^[33]

Репродуктивні права жінок просуваються в контексті права на свободу від дискримінації та соціального та економічного статусу жінок.

Права жінок

Фонд народонаселення ООН (ЮНФПА) та Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) виступають за репродуктивні права з основним акцентом на правах жінок. У цьому відношенні ООН та ВООЗ зосереджуються на ряді питань: від доступу до послуг з планування сім'ї, статевого виховання, менопаузи та зменшення акушерських свищів до взаємозв'язку між репродуктивним здоров'ям та економічним статусом.

За даними УВКПЛ: «Статеве та репродуктивне здоров'я жінок пов'язане з безліччю прав людини, включаючи право на життя, право на свободу від катувань, право на здоров'я, право на приватне життя, право на освіту та заборону дискримінації».^[34]

Були зроблені спроби проаналізувати соціально-економічні умови, що впливають на реалізацію репродуктивних прав жінки. Термін репродуктивна справедливість був використаний для опису цих більш широких соціальних та економічних проблем. Прихильники репродуктивної справедливості стверджують, що хоча право на легалізований аборт^[35] та контрацепцію застосовується до всіх, цей вибір має значення лише для тих, хто має ресурси, і що зростає розрив між доступом та доступністю. ^[36]

Права чоловіків

Репродуктивні права чоловіків вимагаються різними організаціями як щодо питань репродуктивного здоров'я, так і щодо інших прав, пов'язаних із статевим розмноженням.

Три міжнародні проблеми репродуктивного здоров'я чоловіків ― це захворювання, що передаються статевим шляхом , рак та вплив токсинів.^[37]

Феміністичний аргумент щодо можливості репродуктивного вибору чоловіків стверджує, що нерівномірна здатність до вибору, яку переживають чоловіки та жінки щодо батьківства, є свідченням державного примусу, що сприяє традиційним гендерним ролям .^[38]

У 2006 році Національний центр для чоловіків порушив справу в США Ро проти Вейда, який стверджував, що у разі незапланованої вагітності, коли незаміжня жінка повідомляє чоловікові, що вона вагітна від нього, він повинен мати можливість відмовитися від усіх батьківських прав та обов'язків. Прихильники стверджують, що це дало б жінці час прийняти обґрунтоване рішення і надати чоловікам такі ж репродуктивні права, як і жінкам.^[39]^[40] У своєму розгляді справи Апеляційний суд США заявив, що «Чотирнадцята поправка не заперечує [державі] повноважень по-різному ставитись до різних класів осіб».^[41]

Можливість надати чоловікам право на аборт на папері широко обговорюється. Викрадення сперми ― ще одна пов'язана проблема.

Інтерсекс і репродуктивні права

Інтерсекс у людей ― це варіація статевих ознак, включаючи хромосоми, статеві залози або статеві органи, які не дозволяють людині чітко ідентифікуватися як чоловік чи жінка. Такі варіації можуть включати неоднозначність статевих органів та поєднання хромосомного генотипу та статевого фенотипу, крім XY та XX.^[42]^[43] Інтерсексуальні особи часто незаконно піддаються «нормалізації статі» хірургічному та гормональному лікуванню в дитячому та підлітковому віці, часто також включаючи стерилізацію.^[44]^[45]^[46]^[47]

1 лютого 2013 року Хуан Е Мендес, Спеціальний доповідач ООН з питань катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання, виступив із заявою: «Діти, які народилися з нетиповими статевими ознаками, часто піддаються незворотному присвоєнню статі, мимовільній стерилізації, мимовільній операції по нормалізації статевих органів, що проводиться без їх поінформованої згоди або з боку батьків, залишаючи їм постійне, необоротне безпліддя і завдаючи серйозних душевних страждань».^[48]

У травні 2014 року Всесвітня організація охорони здоров'я опублікувала спільну заяву про ліквідацію примусової та мимовільної стерилізації, Міжвідомчу заяву з УВКПЧ, ООН-Жінки, ЮНЕЙДС, ПРООН, ЮНФПА та ЮНІСЕФ.^[49] У звіті рекомендується ряд керівних принципів для запобігання примусовій стерилізації при лікуванні, включаючи забезпечення автономії пацієнта при прийнятті рішень, забезпечення недискримінації, підзвітності та доступу до засобів правового захисту.^[50]

Гендерна рівність та насильство щодо жінок

Вирішення питань гендерного насильства має вирішальне значення для досягнення репродуктивних прав. Фонд народонаселення ООН посилається на « Рівність і рівність для чоловіків і жінок, щоб дати можливість людям робити вільний та усвідомлений вибір у всіх сферах життя, вільний від дискримінації за ознакою статі» та "Сексуальна та репродуктивна безпека, включаючи свободу від сексуального насильства і примус, і право на приватне життя, "як частина досягнення репродуктивних прав^[51] і стверджує, що право на свободу та безпеку особи, яке є основним для репродуктивних прав, зобов'язує держави:^[52]

Вжити заходів для запобігання, покарання та викорінення всіх форм гендерного насильства
Усуньте каліцтво / різання жіночих статевих органів

Сексуальне насильство під час збройних конфліктів

Сексуальне насильство під час збройних конфліктів ― це сексуальне насильство, вчинене учасниками бойових дій під час збройних конфліктів, війни чи військової окупації, часто як мародерство; але іноді, особливо в умовах етнічних конфліктів, явище має більш широкі соціологічні мотиви. Зґвалтування часто використовується як тактика ведення війни та загроза міжнародній безпеці.^[53] Сексуальне насильство під час збройних конфліктів є порушенням репродуктивних прав і часто призводить до примусової вагітності та інфекцій, що передаються статевим шляхом. Такі сексуальні порушення стосуються переважно жінок та дівчат,^[54] але також можуть траплятися зґвалтування чоловіків, наприклад, у Демократичній Республіці Конго.^[55]^[56]

Материнська смертність

Смерть матері визначається Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) як «смерть жінки під час вагітності або протягом 42 днів після переривання вагітності, незалежно від тривалості та місця вагітності, від будь-якої причини, пов'язаної з/або погіршеною вагітністю або управління ним, але не з випадкових причин».^[58] За підрахунками, у 2015 році близько 303 000 жінок померли під час вагітності та пологів та після них, і 99 % таких смертей відбувається в країнах, що розвиваються.^[59]

Проблеми

Контроль народжуваності

Контроль народжуваності, також відомий як контрацепція та контроль за фертильністю, ― це метод, що використовується для запобігання вагітності.^[60] Контроль народжуваності застосовувався з давніх часів, але ефективні та безпечні методи контролю народжуваності стали доступними лише в 20 столітті.^[61] Планування, надання доступності та використання контролю над народжуваністю називається плануванням сім'ї.^[62]^[63] Деякі культури обмежують або перешкоджають доступу до контролю над народжуваністю, оскільки вважають, що це морально, не релігійно чи політично небажано.

Усі методи контролю народжуваності зустрічають опозицію, особливо релігійну, в деяких частинах світу. Опозиція націлена не лише на сучасні методи, а й на «традиційні»; наприклад, консервативна християнська ідеологія, заохочує максимізувати продовження роду і виступає проти всіх форм контролю над народжуваністю, включаючи природне планування сім'ї.^[64]

Аборт

Згідно з дослідженням ВООЗ та Інститутом Гуттмахера у всьому світі, в період з 2010 по 2014 рік щороку відбувалося 25 мільйонів небезпечних абортів (45 % усіх абортів). 97 % небезпечних абортів відбуваються в країнах, що розвиваються в Африці, Азії та Латинській Америці. На відміну від цього, більшість абортів, які проводяться в Західній та Північній Європі та Північній Америці, є безпечними.^[65]

Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок вважає криміналізацію абортів «порушенням сексуального та репродуктивного здоров'я та прав жінок» та формою «гендерного насильства».

Контроль популяції

У 20 столітті кілька авторитарних урядів прагнули або збільшити, або зменшити народжуваність, часто шляхом насильницького втручання. Однією з найвідоміших наталістських політик є політика, яка відбулася в комуністичній Румунії в період 1967—1990 років під час комуністичного лідера Ніколае Чаушеску, який проводив дуже агресивну наталістську політику, яка включала заборону абортів і контрацепції, рутинні тести на вагітність для жінок, податки на бездітність та юридична дискримінація бездітних. Політика Чаушеску в результаті більш ніж 9000 жінок, які померли в результаті незаконних абортів,^[66] збільшення кількості дітей в дитбудинках, безпритульних дітей в 1990 ― ті роки (коли багато дитячих будинків були закриті, а діти залишилися на вулицях), а також переповнення будинків та шкіл. Іронія агресивної наталістської політики Чаушеску полягала в тому, що покоління, яке народилося, врешті-решт очолить Румунську революцію, яка повалить і режим стратить його .^[67]

Категоричним протистоянням наталістській політиці Чаушеску була політика Китаю щодо однієї дитини, яка діяла з 1978 по 2015 рік, і включала такі зловживання, як вимушені аборти.^[68] Ця політика також була визнана відповідальною за загальну практику селективного аборту, який призвів до незбалансованого співвідношення статей в країні.^[69]

З 1970-х до 1980-х років напруження зростало між активістами жіночого здоров'я, які просувають репродуктивні права жінок як частину підходу, заснованого на правах людини, з одного боку, та прихильниками контролю населення з іншого.^[70] На Всесвітній конференції ООН з питань народонаселення в Мехіко в 1984 році політика контролю за населенням зазнала нападу захисників жіночого здоров'я, які стверджували, що вузька спрямованість цих політик призводить до примусу та зниження якості медичної допомоги, і що ця політика ігнорує різноманітний соціальний та культурний контекст, в якому планування сім'ї забезпечувалося в країнах, що розвиваються. У 1980-х рр. Епідемія ВІЛ / СНІДу змусила ширше обговорення статі в публічному дискурсі багатьох країн, що призвело до більшої уваги до питань репродуктивного здоров'я, окрім зменшення народжуваності. Зростаюча протидія вузькому фокусу контролю над населенням призвела до значного відхилення на початку 1990-х років від минулої політики контролю населення.^[71] У Сполучених Штатах противники абортів почали підбурювати теорії змови щодо захисників репродуктивних прав, звинувачуючи їх у просуванні расистської програми євгеніки та спробі зменшити афроамериканську народжуваність у США.^[72]

Понівечення жіночих статевих органів

Каліцтво жіночих статевих органів (FGM) визначається як «усі процедури, які передбачають часткове або повне видалення зовнішніх жіночих статевих органів або інше пошкодження жіночих статевих органів з немедичних причин».^[73] Процедура не приносить користі для здоров'я, може спричинити серйозні кровотечі та проблеми із сечовипусканням, кісти, інфекції та ускладнення при пологах та підвищений ризик смерті новонароджених. Його проводять з традиційних, культурних чи релігійних міркувань у багатьох частинах світу, особливо в Африці. Стамбульська конвенція забороняє жіноче обріання (стаття 38).^[74]

Викрадення нареченої або купівля та репродуктивне рабство

Викрадення нареченої або шлюб шляхом викрадення ― це практика, при якій жінку чи дівчину викрадають з метою примусового шлюбу. Викрадення наречених історично практикувалось у багатьох частинах світу, і сьогодні воно продовжує траплятися в деяких місцях, особливо в Центральній Азії та на Кавказі, в таких країнах, як Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан та Вірменія, а також в Ефіопії.^[75]^[76]^[77]^[78] Викраденню нареченої часто передує згвалтування (або наслідком цього може бути вагітність), яке змушує прийти до шлюбу ― практика, яка також підтримується «законом про сватання насильника».^[79] Викрадення жінок може відбуватися в індивідуальному масштабі або масово. Raptio ― це латинський термін, що стосується широкомасштабного викрадення жінок, як правило, для шлюбу або сексуального рабства, особливо під час війни.

Ціна нареченої, яку також називають нареченою, ― це гроші, майно чи інша форма багатства, яку виплачує наречений або його сім'я батькам жінки, з якою він одружується. Практика встановлення ціни нареченої іноді призводить до того, що батьки продають молодих дочок заміж і до торгівлі ними.^[80]^[81] Ціна нареченої поширена в Африці.^[82] Такі примусові шлюби часто призводять до сексуального насильства та примусової вагітності. Наприклад, на півночі Гани оплата ціни нареченої означає вимогу жінки до народження дітей, а жінки, які використовують контроль за народжуваністю, ризикують.^[83]

Додаткова конвенція 1956 р. Про скасування рабства, торгівлю рабами та установи та практики, подібні до рабства, визначає «інститути та практики, подібні до рабства», включаючи:^[84]

Донорство сперми

Закони багатьох країн вимагають, щоб донори сперми були анонімними або відомими реципієнту, або закони обмежують кількість дітей, яких може доручити кожен донор. Хоча багато донорів вирішили залишатися анонімними, нові технології, такі як Інтернет та ДНК-технології, відкрили нові шляхи для тих, хто бажає дізнатись більше про біологічного батька, братів і сестер.

Примусова стерилізація

Жінки-етнічні меншини часто ставали жертвами програм примусової стерилізації, такі як американки в деяких районах Латинської Америки ромських жінок.

Критика

Деякі противники легалізованих абортів розглядають термін «репродуктивні права» як евфемізм, який впливає на емоції на користь аборту. Національне право на життя називає «репродуктивні права» терміном «вигадки» та «кодовим словом для аборту».^[85]

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г Cook, Rebecca J.; Fathalla, Mahmoud F. (1996). Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing. International Family Planning Perspectives. 22 (3): 115—21. doi:10.2307/2950752. JSTOR 2950752.
↑ Gender and reproductive rights. WHO.int. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 29 серпня 2010.
↑ Amnesty International USA (2007). Stop Violence Against Women: Reproductive rights. SVAW. Amnesty International USA. Архів оригіналу за 20 January 2008. Процитовано 8 December 2007.
↑ Tackling the taboo of menstrual hygiene in the European Region. WHO.int. 8 November 2018. Архів оригіналу за 28 July 2019.
↑ Singh, Susheela (2018). Inclusion of menstrual health in sexual and reproductive health and rights — Authors' reply. The Lancet Child & Adolescent Health. 2 (8): e19. doi:10.1016/S2352-4642(18)30219-0. PMID 30119725.
↑ ^а ^б ^в Freedman, Lynn P.; Isaacs, Stephen L. (1993). Human Rights and Reproductive Choice. Studies in Family Planning. 24 (1): 18—30. doi:10.2307/2939211. JSTOR 2939211. PMID 8475521. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «FREEDMAN» визначена кілька разів з різним вмістом
↑ Template. Nocirc.org. Процитовано 19 August 2017.
↑ ^а ^б Proclamation of Teheran. International Conference on Human Rights. 1968. Архів оригіналу за 17 October 2007. Процитовано 8 November 2007.
↑ Dorkenoo, Efua. (1995). Cutting the rose : female genital mutilation : the practice and its prevention. Minority Rights Publications. ISBN 1873194609. OCLC 905780971.
↑ Center for Reproductive Rights, International Legal Program, Establishing International Reproductive Rights Norms: Theory for Change, US CONG. REC. 108th CONG. 1 Sess. E2534 E2547 (Rep. Smith) (8 December 2003):
↑ Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 1. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.
↑ Population Matters search on "reproductive rights". Populationmatters.org/. Процитовано 19 August 2017.^{[недоступне посилання з 01.05.2020]}
↑ unhchr.ch. Unhchr.ch.
↑ Fourth World Conference on Women, Beijing 1995. www.un.org. Процитовано 7 July 2020.
↑ ^а ^б Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 5–6. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.
↑ ^а ^б Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 7. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.
↑ A/CONF.171/13: Report of the ICPD (94/10/18) (385k). Un.org. Процитовано 19 August 2017.
↑ Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 9. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.
↑ Bunch, Charlotte; Fried, Susana (1996). Beijing '95: Moving Women's Human Rights from Margin to Center. Signs: Journal of Women in Culture and Society. 22 (1): 200—4. doi:10.1086/495143. JSTOR 3175048.
↑ Merry, S.E. (Editor M. Agosin) (2001). Women, Violence, and the Human Rights System. Women, Gender, and Human Rights: A Global Perspective. New Brunswick: Rutgers University Press. с. 83—97.
↑ Nowicka, Wanda (2011). Sexual and reproductive rights and the human rights agenda: controversial and contested. Reproductive Health Matters. 19 (38): 119—128. doi:10.1016/s0968-8080(11)38574-6. ISSN 0968-8080. PMID 22118146.
↑ Rousseau, Stephanie; Morales Hudon, Anahi (2019). INDIGENOUS WOMEN'S MOVEMENTS IN LATIN AMERICA : gender and ethnicity in peru, mexico, and bolivia. PALGRAVE MACMILLAN. ISBN 978-1349957194. OCLC 1047563400.
↑ Solinger, Rickie (27 February 2013). Reproductive politics : what everyone needs to know. ISBN 9780199811458. OCLC 830323649.
↑ About the Yogyakarta Principles. Yogyakartaprinciples.org. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 19 August 2017.
↑ International Service for Human Rights, Majority of GA Third Committee unable to accept report on the human right to sexual education [Архівовано 15 May 2013 у Wayback Machine.]
↑ «The Yogyakarta Principles» Preamble and Principle 9. The Rights to Treatment with Humanity While in Detention
↑ United Nations General Assembly, Official Records, Third Committee, Summary record of the 29th meeting held in New York, on Monday, 25 October 2010, at 3 p.m [Архівовано 27 September 2012 у Wayback Machine.]. For instance, Malawi, speaking on behalf of all African States, argued that the Yogyakarta Principles were "controversial and unrecognized, " while the representative of the Russian Federation said that they «had not been agreed to at the intergovernmental level, and which therefore could not be considered as authoritative expressions of the opinion of the international community» (para. 9, 23).
↑ Anderson, Natalae (22 September 2010). Memorandum: Charging Forced Marriage as a Crime Against Humanity (PDF). D.dccam.org. Процитовано 19 August 2017.
↑ BBC NEWS – World – Americas – Mass sterilisation scandal shocks Peru. News.bbc.co.uk. 24 July 2002. Процитовано 19 August 2017.
↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 March 2016. Процитовано 20 November 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Archived copy. Архів оригіналу за 8 July 2016. Процитовано 26 September 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ Wilson, K. (2017). In the name of reproductive rights: race, neoliberalism and the embodied violence of population policies (PDF). New Formations. 91 (91): 50—68. doi:10.3898/NEWF:91.03.2017 — через JSTOR.
↑ Basu, A. (Editors C. R. a. K. McCann, Seung-kyung) (2000). Globalization of the Local/Localization of the Global: Mapping Transnational Women's Movements. In Feminist Theory Reader: Local and Global Perspectives. United Kingdom: Routledge. с. 68—76.
↑ OHCHR | Sexual and reproductive health and rights. www.ohchr.org. Процитовано 19 June 2019.
↑ Women's History. Womenshistory.about.com. Процитовано 19 August 2017.
↑ Kirk, Okazawa-Rey 2004
↑ Best, Kim (Spring 1998). Men's Reproductive Health Risks: Threats to men's fertility and reproductive health include disease, cancer and exposure to toxins. Network: 7—10. Процитовано 2 January 2008.
↑ Owens, Lisa Lucile (2013). Coerced Parenthood as Family Policy: Feminism, the Moral Agency of Women, and Men's 'Right to Choose'. Alabama Civil Rights & Civil Liberties Law Review. 5: 1—33. SSRN 2439294.
↑ Traister, Rebecca. (13 March 2006). «Roe for men?» Salon.com. Retrieved 17 December 2007.
↑ ROE vs. WADE… FOR MEN: Men's Center files pro-choice lawsuit in federal court. Nationalcenterformen.org.
↑ U.S. Court of Appeals for the Sixth Circuit, case No. 06-11016 (PDF).
↑ Money, John; Ehrhardt, Anke A. (1972). Man & Woman Boy & Girl. Differentiation and dimorphism of gender identity from conception to maturity. USA: The Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-1405-1.
↑ Domurat Dreger, Alice (2001). Hermaphrodites and the Medical Invention of Sex. USA: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-00189-3.
↑ Resolution 1952/2013, Provision version, Children's right to physical integrity, Council of Europe, 1 October 2013
↑ Involuntary or coerced sterilisation of intersex people in Australia, Australian Senate Community Affairs Committee, October 2013.
↑ It's time to defend intersex rights, Morgan Carpenter at Australian Broadcasting Corporation, 15 November 2013.
↑ Australian Parliament committee releases intersex rights report, Gay Star News, 28 October 2013.
↑ Report of the UN Special Rapporteur on Torture, Office of the UN High Commissioner for Human Rights, February 2013.
↑ WHO/UN interagency statement on involuntary or coerced sterilisation, Organisation Intersex International Australia, 30 May 2014.
↑ Eliminating forced, coercive and otherwise involuntary sterilization, An interagency statement, World Health Organization, May 2014.
↑ United Nations Population Fund | Supporting the Constellation of Reproductive Rights. UNFPA. Процитовано 17 February 2015.
↑ United Nations Population Fund | State of World Population 2005. UNFPA. Процитовано 17 February 2015.
↑ OHCHR | Rape: Weapon of war. www.ohchr.org. Процитовано 19 June 2019.
↑ Vijayan, Pillai; Ya-Chien, Wang; Arati, Maleku (2017). Women, war, and reproductive health in developing countries. Social Work in Health Care. 56 (1): 28—44. doi:10.1080/00981389.2016.1240134. PMID 27754779.
↑ Melhado, L (2010). Rates of Sexual Violence Are High in Democratic Republic of the Congo. International Perspectives on Sexual and Reproductive Health. 36: 210. JSTOR 41038670.
↑ Autesserre, Séverine (2012). Dangerous Tales: Dominant Narratives on the Congo and their Unintended Consequences. African Affairs. 111 (443): 202—222. doi:10.1093/afraf/adr080.
↑ Country Comparison: Maternal Mortality Rate in The CIA World Factbook. Date of Information: 2010
↑ WHO – Maternal mortality ratio (per 100 000 live births). www.who.int.
↑ Maternal mortality. World Health Organization.
↑ Definition of Birth control. MedicineNet. Архів оригіналу за 6 August 2012. Процитовано 9 August 2012.
↑ Hanson, S.J.; Burke, Anne E. (21 December 2010). Fertility control: contraception, sterilization, and abortion. У Hurt, K. Joseph; Guile, Matthew W.; Bienstock, Jessica L.; Fox, Harold E.; Wallach, Edward E. (ред.). The Johns Hopkins manual of gynecology and obstetrics (вид. 4th). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 382—395. ISBN 978-1-60547-433-5.
↑ Oxford English Dictionary. Oxford University Press. June 2012.
↑ World Health Organization (WHO). Family planning. Health topics. World Health Organization (WHO). Архів оригіналу за 18 March 2016. Процитовано 28 March 2016.
↑ Joyce, Kathryn (9 November 2006). Arrows for the War. The Nation (амер.). ISSN 0027-8378. Процитовано 19 June 2019.
↑ Worldwide, an estimated 25 million unsafe abortions occur each year. World Health Organization.
↑ Kligman, Gail. «Political Demography: The Banning of Abortion in Ceausescu's Romania». In Ginsburg, Faye D.; Rapp, Rayna, eds. Conceiving the New World Order: The Global Politics of Reproduction. Berkeley, CA: University of California Press, 1995 :234–255. Unique Identifier: AIDSLINE KIE/49442.
↑ Levitt & Dubner, Steven & Stephen (2005). Freakonomics. 80 Strand, London WC2R ORL England: Penguin Group. с. 107. ISBN 9780141019017.
↑ China forced abortion photo sparks outrage – BBC News. BBC News. 14 June 2012. Процитовано 11 March 2017.
↑ Bulte, E.; Heerink, N.; Zhang, X. (2011). China's one-child policy and 'the mystery of missing women': ethnic minorities and male-biased sex ratios. Oxford Bulletin of Economics and Statistics. 73 (1): 0305—9049. doi:10.1111/j.1468-0084.2010.00601.x.
↑ Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 2. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.
↑ Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 4–5. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.
↑ Dewan, Shaila (26 February 2010). To Court Blacks, Foes of Abortion Make Racial Case. New York Times. Процитовано 7 June 2010.
↑ Female genital mutilation. World Health Organization.
↑ Archived copy. Архів оригіналу за 31 May 2017. Процитовано 7 August 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ One in five girls and women kidnapped for marriage in Kyrgyzstan. Reuters. August 2017.
↑ Ash, Lucy (10 August 2010). Chechen stolen brides 'exorcised'. BBC News.
↑ Kidnapped. Raped. Married. The extraordinary rebellion of Ethiopia's. 17 March 2010.
↑ Ethiopian girls fear forced marriage. 14 May 2006.
↑ Mellen, Ruby (March–April 2017). The Rapist's Loophole: Marriage. Foreign Policy (223): 20.
↑ Human rights groups ask NWFP Govt. To ban 'bride price' to curb women Trafficking. – Free Online Library.
↑ Islands Business – PNG Police blame bride price for violence in marri…. 26 January 2013. Архів оригіналу за 26 January 2013.
↑ Bride price practices in Africa. BBC News. 6 August 2015.
↑ Bawah, Ayaga Agula; Akweongo, Patricia; Simmons, Ruth; Phillips, James F. (1999). Women's fears and men's anxieties: the impact of family planning on gender relations in Northern Ghana. Studies in Family Planning. 30 (1): 54—66. doi:10.1111/j.1728-4465.1999.00054.x. PMID 10216896. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка) Pdf.
↑ OHCHR | Supplementary Convention on the Abolition of Slavery.
↑ THE CHOICE "THAT DARE NOT SPEAK ITS NAME". Nrlc.org. 2003. Архів оригіналу за 4 August 2013. Процитовано 19 August 2017.

[COOK-1] а ^б ^в ^г Cook, Rebecca J.; Fathalla, Mahmoud F. (1996). Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing. International Family Planning Perspectives. 22 (3): 115—21. doi:10.2307/2950752. JSTOR 2950752.

[autogenerated1-2] Gender and reproductive rights. WHO.int. Архів оригіналу за 26 липня 2009. Процитовано 29 серпня 2010.

[AMNESTY-3] Amnesty International USA (2007). Stop Violence Against Women: Reproductive rights. SVAW. Amnesty International USA. Архів оригіналу за 20 January 2008. Процитовано 8 December 2007.

[4] Tackling the taboo of menstrual hygiene in the European Region. WHO.int. 8 November 2018. Архів оригіналу за 28 July 2019.

[5] Singh, Susheela (2018). Inclusion of menstrual health in sexual and reproductive health and rights — Authors' reply. The Lancet Child & Adolescent Health. 2 (8): e19. doi:10.1016/S2352-4642(18)30219-0. PMID 30119725.

[FREEDMAN-6] а ^б ^в Freedman, Lynn P.; Isaacs, Stephen L. (1993). Human Rights and Reproductive Choice. Studies in Family Planning. 24 (1): 18—30. doi:10.2307/2939211. JSTOR 2939211. PMID 8475521. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «FREEDMAN» визначена кілька разів з різним вмістом

[7] Template. Nocirc.org. Процитовано 19 August 2017.

[teheran_proc-8] а ^б Proclamation of Teheran. International Conference on Human Rights. 1968. Архів оригіналу за 17 October 2007. Процитовано 8 November 2007.

[9] Dorkenoo, Efua. (1995). Cutting the rose : female genital mutilation : the practice and its prevention. Minority Rights Publications. ISBN 1873194609. OCLC 905780971.

[10] Center for Reproductive Rights, International Legal Program, Establishing International Reproductive Rights Norms: Theory for Change, US CONG. REC. 108th CONG. 1 Sess. E2534 E2547 (Rep. Smith) (8 December 2003):

[11] Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 1. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.

[popsearch2-12] Population Matters search on "reproductive rights". Populationmatters.org/. Процитовано 19 August 2017.^{[недоступне посилання з 01.05.2020]}

[13] unhchr.ch. Unhchr.ch.

[14] Fourth World Conference on Women, Beijing 1995. www.un.org. Процитовано 7 July 2020.

[Knudsen_2006_5–6-15] а ^б Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 5–6. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.

[Knudsen_2006_7-16] а ^б Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 7. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.

[un.org-17] A/CONF.171/13: Report of the ICPD (94/10/18) (385k). Un.org. Процитовано 19 August 2017.

[18] Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 9. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.

[BUNCH-19] Bunch, Charlotte; Fried, Susana (1996). Beijing '95: Moving Women's Human Rights from Margin to Center. Signs: Journal of Women in Culture and Society. 22 (1): 200—4. doi:10.1086/495143. JSTOR 3175048.

[20] Merry, S.E. (Editor M. Agosin) (2001). Women, Violence, and the Human Rights System. Women, Gender, and Human Rights: A Global Perspective. New Brunswick: Rutgers University Press. с. 83—97.

[21] Nowicka, Wanda (2011). Sexual and reproductive rights and the human rights agenda: controversial and contested. Reproductive Health Matters. 19 (38): 119—128. doi:10.1016/s0968-8080(11)38574-6. ISSN 0968-8080. PMID 22118146.

[22] Rousseau, Stephanie; Morales Hudon, Anahi (2019). INDIGENOUS WOMEN'S MOVEMENTS IN LATIN AMERICA : gender and ethnicity in peru, mexico, and bolivia. PALGRAVE MACMILLAN. ISBN 978-1349957194. OCLC 1047563400.

[23] Solinger, Rickie (27 February 2013). Reproductive politics : what everyone needs to know. ISBN 9780199811458. OCLC 830323649.

[YOGYABOUT-24] About the Yogyakarta Principles. Yogyakartaprinciples.org. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 19 August 2017.

[25] International Service for Human Rights, Majority of GA Third Committee unable to accept report on the human right to sexual education [Архівовано 15 May 2013 у Wayback Machine.]

[26] «The Yogyakarta Principles» Preamble and Principle 9. The Rights to Treatment with Humanity While in Detention

[27] United Nations General Assembly, Official Records, Third Committee, Summary record of the 29th meeting held in New York, on Monday, 25 October 2010, at 3 p.m [Архівовано 27 September 2012 у Wayback Machine.]. For instance, Malawi, speaking on behalf of all African States, argued that the Yogyakarta Principles were "controversial and unrecognized, " while the representative of the Russian Federation said that they «had not been agreed to at the intergovernmental level, and which therefore could not be considered as authoritative expressions of the opinion of the international community» (para. 9, 23).

[28] Anderson, Natalae (22 September 2010). Memorandum: Charging Forced Marriage as a Crime Against Humanity (PDF). D.dccam.org. Процитовано 19 August 2017.

[29] BBC NEWS – World – Americas – Mass sterilisation scandal shocks Peru. News.bbc.co.uk. 24 July 2002. Процитовано 19 August 2017.

[30] Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 March 2016. Процитовано 20 November 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[31] Archived copy. Архів оригіналу за 8 July 2016. Процитовано 26 September 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[32] Wilson, K. (2017). In the name of reproductive rights: race, neoliberalism and the embodied violence of population policies (PDF). New Formations. 91 (91): 50—68. doi:10.3898/NEWF:91.03.2017 — через JSTOR.

[33] Basu, A. (Editors C. R. a. K. McCann, Seung-kyung) (2000). Globalization of the Local/Localization of the Global: Mapping Transnational Women's Movements. In Feminist Theory Reader: Local and Global Perspectives. United Kingdom: Routledge. с. 68—76.

[34] OHCHR | Sexual and reproductive health and rights. www.ohchr.org. Процитовано 19 June 2019.

[35] Women's History. Womenshistory.about.com. Процитовано 19 August 2017.

[36] Kirk, Okazawa-Rey 2004

[NETWORK-37] Best, Kim (Spring 1998). Men's Reproductive Health Risks: Threats to men's fertility and reproductive health include disease, cancer and exposure to toxins. Network: 7—10. Процитовано 2 January 2008.

[38] Owens, Lisa Lucile (2013). Coerced Parenthood as Family Policy: Feminism, the Moral Agency of Women, and Men's 'Right to Choose'. Alabama Civil Rights & Civil Liberties Law Review. 5: 1—33. SSRN 2439294.

[39] Traister, Rebecca. (13 March 2006). «Roe for men?» Salon.com. Retrieved 17 December 2007.

[40] ROE vs. WADE… FOR MEN: Men's Center files pro-choice lawsuit in federal court. Nationalcenterformen.org.

[41] U.S. Court of Appeals for the Sixth Circuit, case No. 06-11016 (PDF).

[Money-42] Money, John; Ehrhardt, Anke A. (1972). Man & Woman Boy & Girl. Differentiation and dimorphism of gender identity from conception to maturity. USA: The Johns Hopkins University Press. ISBN 978-0-8018-1405-1.

[Dreger-43] Domurat Dreger, Alice (2001). Hermaphrodites and the Medical Invention of Sex. USA: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-00189-3.

[coe1952-44] Resolution 1952/2013, Provision version, Children's right to physical integrity, Council of Europe, 1 October 2013

[SenateOnSterilisation-45] Involuntary or coerced sterilisation of intersex people in Australia, Australian Senate Community Affairs Committee, October 2013.

[46] It's time to defend intersex rights, Morgan Carpenter at Australian Broadcasting Corporation, 15 November 2013.

[47] Australian Parliament committee releases intersex rights report, Gay Star News, 28 October 2013.

[untorture-48] Report of the UN Special Rapporteur on Torture, Office of the UN High Commissioner for Human Rights, February 2013.

[49] WHO/UN interagency statement on involuntary or coerced sterilisation, Organisation Intersex International Australia, 30 May 2014.

[50] Eliminating forced, coercive and otherwise involuntary sterilization, An interagency statement, World Health Organization, May 2014.

[51] United Nations Population Fund | Supporting the Constellation of Reproductive Rights. UNFPA. Процитовано 17 February 2015.

[52] United Nations Population Fund | State of World Population 2005. UNFPA. Процитовано 17 February 2015.

[53] OHCHR | Rape: Weapon of war. www.ohchr.org. Процитовано 19 June 2019.

[54] Vijayan, Pillai; Ya-Chien, Wang; Arati, Maleku (2017). Women, war, and reproductive health in developing countries. Social Work in Health Care. 56 (1): 28—44. doi:10.1080/00981389.2016.1240134. PMID 27754779.

[Melhado-55] Melhado, L (2010). Rates of Sexual Violence Are High in Democratic Republic of the Congo. International Perspectives on Sexual and Reproductive Health. 36: 210. JSTOR 41038670.

[Autesserre-56] Autesserre, Séverine (2012). Dangerous Tales: Dominant Narratives on the Congo and their Unintended Consequences. African Affairs. 111 (443): 202—222. doi:10.1093/afraf/adr080.

[CIA2010-57] Country Comparison: Maternal Mortality Rate in The CIA World Factbook. Date of Information: 2010

[58] WHO – Maternal mortality ratio (per 100 000 live births). www.who.int.

[59] Maternal mortality. World Health Organization.

[60] Definition of Birth control. MedicineNet. Архів оригіналу за 6 August 2012. Процитовано 9 August 2012.

[Hopkins2010-61] Hanson, S.J.; Burke, Anne E. (21 December 2010). Fertility control: contraception, sterilization, and abortion. У Hurt, K. Joseph; Guile, Matthew W.; Bienstock, Jessica L.; Fox, Harold E.; Wallach, Edward E. (ред.). The Johns Hopkins manual of gynecology and obstetrics (вид. 4th). Philadelphia: Wolters Kluwer Health/Lippincott Williams & Wilkins. с. 382—395. ISBN 978-1-60547-433-5.

[OED2012-62] Oxford English Dictionary. Oxford University Press. June 2012.

[WHO-health-topic-63] World Health Organization (WHO). Family planning. Health topics. World Health Organization (WHO). Архів оригіналу за 18 March 2016. Процитовано 28 March 2016.

[64] Joyce, Kathryn (9 November 2006). Arrows for the War. The Nation (амер.). ISSN 0027-8378. Процитовано 19 June 2019.

[65] Worldwide, an estimated 25 million unsafe abortions occur each year. World Health Organization.

[Kligman_short-66] Kligman, Gail. «Political Demography: The Banning of Abortion in Ceausescu's Romania». In Ginsburg, Faye D.; Rapp, Rayna, eds. Conceiving the New World Order: The Global Politics of Reproduction. Berkeley, CA: University of California Press, 1995 :234–255. Unique Identifier: AIDSLINE KIE/49442.

[67] Levitt & Dubner, Steven & Stephen (2005). Freakonomics. 80 Strand, London WC2R ORL England: Penguin Group. с. 107. ISBN 9780141019017.

[68] China forced abortion photo sparks outrage – BBC News. BBC News. 14 June 2012. Процитовано 11 March 2017.

[Bulte,_Heerink,_&_Zhang,_2011-69] Bulte, E.; Heerink, N.; Zhang, X. (2011). China's one-child policy and 'the mystery of missing women': ethnic minorities and male-biased sex ratios. Oxford Bulletin of Economics and Statistics. 73 (1): 0305—9049. doi:10.1111/j.1468-0084.2010.00601.x.

[70] Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 2. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.

[71] Knudsen, Lara (2006). Reproductive Rights in a Global Context. Vanderbilt University Press. с. 4–5. ISBN 978-0-8265-1528-5. reproductive rights.

[Dewan-72] Dewan, Shaila (26 February 2010). To Court Blacks, Foes of Abortion Make Racial Case. New York Times. Процитовано 7 June 2010.

[auto-73] Female genital mutilation. World Health Organization.

[74] Archived copy. Архів оригіналу за 31 May 2017. Процитовано 7 August 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[75] One in five girls and women kidnapped for marriage in Kyrgyzstan. Reuters. August 2017.

[76] Ash, Lucy (10 August 2010). Chechen stolen brides 'exorcised'. BBC News.

[77] Kidnapped. Raped. Married. The extraordinary rebellion of Ethiopia's. 17 March 2010.

[78] Ethiopian girls fear forced marriage. 14 May 2006.

[79] Mellen, Ruby (March–April 2017). The Rapist's Loophole: Marriage. Foreign Policy (223): 20.

[80] Human rights groups ask NWFP Govt. To ban 'bride price' to curb women Trafficking. – Free Online Library.

[81] Islands Business – PNG Police blame bride price for violence in marri…. 26 January 2013. Архів оригіналу за 26 January 2013.

[82] Bride price practices in Africa. BBC News. 6 August 2015.

[83] Bawah, Ayaga Agula; Akweongo, Patricia; Simmons, Ruth; Phillips, James F. (1999). Women's fears and men's anxieties: the impact of family planning on gender relations in Northern Ghana. Studies in Family Planning. 30 (1): 54—66. doi:10.1111/j.1728-4465.1999.00054.x. PMID 10216896. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка) Pdf.

[84] OHCHR | Supplementary Convention on the Abolition of Slavery.

[NRLC-85] THE CHOICE "THAT DARE NOT SPEAK ITS NAME". Nrlc.org. 2003. Архів оригіналу за 4 August 2013. Процитовано 19 August 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]

[70]

[71]

[72]

[73]

[74]

[75]

[76]

[77]

[78]

[79]

[80]

[81]

[82]

[83]

[84]

[85]

Репродуктивні права: відмінності між версіями

Версія за 15:10, 14 червня 2021

Зміст

Історія

Прокламація у Тегерані

Каїрська програма дій

Пекінська платформа

Принципи Джокьякарти

Зловживання з боку держави

Заборона примусової стерилізації та примусового переривання вагітності

Права людини

Права жінок

Права чоловіків

Інтерсекс і репродуктивні права

Гендерна рівність та насильство щодо жінок

Сексуальне насильство під час збройних конфліктів

Материнська смертність

Проблеми

Контроль народжуваності

Аборт

Контроль популяції

Понівечення жіночих статевих органів

Викрадення нареченої або купівля та репродуктивне рабство

Донорство сперми

Примусова стерилізація

Критика

Примітки

Навігаційне меню

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+{{універсальна картка}}
-'''Репродуктивні права ―''' це законні права та свободи, що стосуються репродукції та [[Сексуальне здоров'я|репродуктивного здоров'я,]] які різняться у різних країнах світу. <ref name="COOK">{{Cite journal|last=Cook|first=Rebecca J.|last2=Fathalla|first2=Mahmoud F.|year=1996|title=Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing|journal=International Family Planning Perspectives|volume=22|issue=3|pages=115–21|doi=10.2307/2950752|jstor=2950752}}</ref> [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітня організація охорони здоров’я]] визначає репродуктивні права наступним чином: <ref name="autogenerated1">{{Cite web|url=http://who.int/reproductive-health/gender/index.html|title=Gender and reproductive rights|website=WHO.int|accessdate=2010-08-29|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090726150133/http://www.who.int//reproductive-health/gender/index.html|archivedate=2009-07-26}}</ref><blockquote>Репродуктивні права ґрунтуються на визнанні основного права всіх пар та осіб вільно та відповідально вирішувати кількість, проміжок часу та народження їхніх дітей та можливість мати інформацію та засоби для цього, а також право на досягнення найвищого рівня сексуального та репродуктивне здоров'я. Вони також включають право всіх приймати рішення щодо відтворення без дискримінації, примусу та насильства. </blockquote>Репродуктивні права жінок можуть включати деякі або всі з наступного: [[Рух за аборти|рух за права]] на аборти; [[Контрацепція|контроль народжуваності]]; відсутність [[Примусова стерилізація|примусової стерилізації]] та контрацепції; право на доступ до якісного [[Сексуальне здоров'я|репродуктивного медичного обслуговування]]; і право на [[Планування сім'ї|освіту та доступ]] для того, щоб зробити вільний та обґрунтований вибір щодо відтворення. <ref name="AMNESTY">{{Cite web|url=http://www.amnestyusa.org/Stop_Violence_Against_Women_SVAW/Reproductive_Rights/page.do?id=1108242&n1=3&n2=39&n3=1101|title=Stop Violence Against Women: Reproductive rights|accessdate=8 December 2007|last=Amnesty International USA|year=2007|website=SVAW|publisher=Amnesty International USA|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080120140923/http://www.amnestyusa.org/Stop_Violence_Against_Women_SVAW/Reproductive_Rights/page.do?id=1108242&n1=3&n2=39&n3=1101|archivedate=20 January 2008}}</ref> Репродуктивні права можуть також включати право на отримання [[Статеве виховання|інформації]] про [[Хвороби, що передаються статевим шляхом|інфекції, що передаються статевим шляхом,]] та інші аспекти сексуальності, право на [[Менструальний цикл|менструальне здоров'я]] <ref>{{Cite web|url=http://www.euro.who.int/en/health-topics/Life-stages/sexual-and-reproductive-health/news/news/2018/11/tackling-the-taboo-of-menstrual-hygiene-in-the-european-region|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190728123705/http://www.euro.who.int/en/health-topics/Life-stages/sexual-and-reproductive-health/news/news/2018/11/tackling-the-taboo-of-menstrual-hygiene-in-the-european-region|archivedate=28 July 2019|title=Tackling the taboo of menstrual hygiene in the European Region|website=WHO.int|date=8 November 2018}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Singh|first=Susheela|year=2018|title=Inclusion of menstrual health in sexual and reproductive health and rights — Authors' reply|url=https://www.thelancet.com/journals/lanchi/article/PIIS2352-4642(18)30219-0/fulltext|journal=The Lancet Child & Adolescent Health|volume=2|issue=8|pages=e19|doi=10.1016/S2352-4642(18)30219-0|pmid=30119725|url-access=registration}}</ref> та захист від таких практик, як [[Жіноче обрізання|каліцтво жіночих статевих органів]] (FGM). <ref name="COOK">{{Cite journal|last=Cook|first=Rebecca J.|last2=Fathalla|first2=Mahmoud F.|year=1996|title=Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing|journal=International Family Planning Perspectives|volume=22|issue=3|pages=115–21|doi=10.2307/2950752|jstor=2950752}}</ref>  <ref name="FREEDMAN">{{Cite journal|last=Freedman|first=Lynn P.|last2=Isaacs|first2=Stephen L.|year=1993|title=Human Rights and Reproductive Choice|journal=Studies in Family Planning|volume=24|issue=1|pages=18–30|doi=10.2307/2939211|jstor=2939211|pmid=8475521}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.nocirc.org/symposia/fourth/zavales4.html|title=Template|website=Nocirc.org|accessdate=19 August 2017}}</ref>
+'''Репродуктивні права'''&nbsp;— це законні права та свободи, що стосуються репродукції та [[Сексуальне здоров'я|репродуктивного здоров'я,]] які різняться у різних країнах світу.<ref name="COOK">{{Cite journal|last=Cook|first=Rebecca J.|last2=Fathalla|first2=Mahmoud F.|year=1996|title=Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing|journal=International Family Planning Perspectives|volume=22|issue=3|pages=115–21|doi=10.2307/2950752|jstor=2950752}}</ref> [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] визначає репродуктивні права наступним чином:<ref name="autogenerated1">{{Cite web|url=http://who.int/reproductive-health/gender/index.html|title=Gender and reproductive rights|website=WHO.int|accessdate=2010-08-29|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090726150133/http://www.who.int//reproductive-health/gender/index.html|archivedate=2009-07-26}}</ref><blockquote>Репродуктивні права ґрунтуються на визнанні основного права всіх пар та осіб вільно та відповідально вирішувати кількість, проміжок часу та народження їхніх дітей та можливість мати інформацію та засоби для цього, а також право на досягнення найвищого рівня сексуального та репродуктивне здоров'я. Вони також включають право всіх приймати рішення щодо відтворення без дискримінації, примусу та насильства. </blockquote>Репродуктивні права жінок можуть включати деякі або всі з наступного: [[Рух за аборти|рух за права]] на аборти; [[Контрацепція|контроль народжуваності]]; відсутність [[Примусова стерилізація|примусової стерилізації]] та контрацепції; право на доступ до якісного [[Сексуальне здоров'я|репродуктивного медичного обслуговування]]; і право на [[Планування сім'ї|освіту та доступ]] для того, щоб зробити вільний та обґрунтований вибір щодо відтворення.<ref name="AMNESTY">{{Cite web|url=http://www.amnestyusa.org/Stop_Violence_Against_Women_SVAW/Reproductive_Rights/page.do?id=1108242&n1=3&n2=39&n3=1101|title=Stop Violence Against Women: Reproductive rights|accessdate=8 December 2007|last=Amnesty International USA|year=2007|website=SVAW|publisher=Amnesty International USA|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080120140923/http://www.amnestyusa.org/Stop_Violence_Against_Women_SVAW/Reproductive_Rights/page.do?id=1108242&n1=3&n2=39&n3=1101|archivedate=20 January 2008}}</ref> Репродуктивні права можуть також включати право на отримання [[Статеве виховання|інформації]] про [[Хвороби, що передаються статевим шляхом|інфекції, що передаються статевим шляхом,]] та інші аспекти сексуальності, право на [[Менструальний цикл|менструальне здоров'я]]<ref>{{Cite web|url=http://www.euro.who.int/en/health-topics/Life-stages/sexual-and-reproductive-health/news/news/2018/11/tackling-the-taboo-of-menstrual-hygiene-in-the-european-region|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190728123705/http://www.euro.who.int/en/health-topics/Life-stages/sexual-and-reproductive-health/news/news/2018/11/tackling-the-taboo-of-menstrual-hygiene-in-the-european-region|archivedate=28 July 2019|title=Tackling the taboo of menstrual hygiene in the European Region|website=WHO.int|date=8 November 2018}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Singh|first=Susheela|year=2018|title=Inclusion of menstrual health in sexual and reproductive health and rights — Authors' reply|url=https://www.thelancet.com/journals/lanchi/article/PIIS2352-4642(18)30219-0/fulltext|journal=The Lancet Child & Adolescent Health|volume=2|issue=8|pages=e19|doi=10.1016/S2352-4642(18)30219-0|pmid=30119725|url-access=registration}}</ref> та захист від таких практик, як [[Жіноче обрізання|каліцтво жіночих статевих органів]] (FGM).<ref name="COOK">{{Cite journal|last=Cook|first=Rebecca J.|last2=Fathalla|first2=Mahmoud F.|year=1996|title=Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing|journal=International Family Planning Perspectives|volume=22|issue=3|pages=115–21|doi=10.2307/2950752|jstor=2950752}}</ref><ref name="FREEDMAN">{{Cite journal|last=Freedman|first=Lynn P.|last2=Isaacs|first2=Stephen L.|year=1993|title=Human Rights and Reproductive Choice|journal=Studies in Family Planning|volume=24|issue=1|pages=18–30|doi=10.2307/2939211|jstor=2939211|pmid=8475521}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.nocirc.org/symposia/fourth/zavales4.html|title=Template|website=Nocirc.org|accessdate=19 August 2017}}</ref>
-Репродуктивні права почали розвиватися як підгрупа [[Права людини|прав людини]] на Міжнародній конференції ООН з прав людини 1968 року.  Резолюція стала першим міжнародним документом, що визнав одне з цих прав: «Батьки мають основне право людини вільно та відповідально визначати кількість своїх дітей». <ref name="FREEDMAN">{{Cite journal|last=Freedman|first=Lynn P.|last2=Isaacs|first2=Stephen L.|year=1993|title=Human Rights and Reproductive Choice|journal=Studies in Family Planning|volume=24|issue=1|pages=18–30|doi=10.2307/2939211|jstor=2939211|pmid=8475521}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFFreedmanIsaacs1993">Freedman, Lynn P.; Isaacs, Stephen L. (1993). "Human Rights and Reproductive Choice". ''Studies in Family Planning''. '''24''' (1): 18–30. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.2307/2939211|10.2307/2939211]]. [[JSTOR]]&nbsp;[//www.jstor.org/stable/2939211 2939211]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[//pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8475521 8475521].</cite></ref> <ref name="teheran_proc">{{Cite web|title=Proclamation of Teheran|publisher=International Conference on Human Rights|year=1968|url=http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/b_tehern.htm|accessdate=8 November 2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20071017025912/http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/b_tehern.htm <!-- Bot retrieved archive -->|archivedate=17 October 2007}}</ref> Проблеми сексуального, гінекологічного та психічного [[Жіноче здоров'я|здоров’я жінок]] не були пріоритетом ООН, поки Десятиліття жінок (1975–1985) не висунуло їх на перший план. <ref>{{Cite book
+Репродуктивні права почали розвиватися як підгрупа [[Права людини|прав людини]] на Міжнародній конференції ООН з прав людини 1968 року. Резолюція стала першим міжнародним документом, що визнав одне з цих прав: «Батьки мають основне право людини вільно та відповідально визначати кількість своїх дітей».<ref name="FREEDMAN">{{Cite journal|last=Freedman|first=Lynn P.|last2=Isaacs|first2=Stephen L.|year=1993|title=Human Rights and Reproductive Choice|journal=Studies in Family Planning|volume=24|issue=1|pages=18–30|doi=10.2307/2939211|jstor=2939211|pmid=8475521}}<cite class="citation journal cs1" data-ve-ignore="true" id="CITEREFFreedmanIsaacs1993">Freedman, Lynn P.; Isaacs, Stephen L. (1993). «Human Rights and Reproductive Choice». ''Studies in Family Planning''. '''24''' (1): 18–30. [[Цифровий ідентифікатор об'єкта|doi]]:[[doi:10.2307/2939211|10.2307/2939211]]. [[JSTOR]]&nbsp;[//www.jstor.org/stable/2939211 2939211]. [[PubMed|PMID]]&nbsp;[//pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/8475521 8475521].</cite></ref><ref name="teheran_proc">{{Cite web|title=Proclamation of Teheran|publisher=International Conference on Human Rights|year=1968|url=http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/b_tehern.htm|accessdate=8 November 2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20071017025912/http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/b_tehern.htm <!-- Bot retrieved archive -->|archivedate=17 October 2007}}</ref> Проблеми сексуального, гінекологічного та психічного [[Жіноче здоров'я|здоров'я жінок]] не були пріоритетом ООН, поки Десятиліття жінок (1975—1985) не висунуло їх на перший план.<ref>{{Cite book
 |title=Cutting the rose : female genital mutilation : the practice and its prevention
 |last=Dorkenoo, Efua.
@@ Рядок 8: / Рядок 9: @@
 |isbn=1873194609
 |oclc=905780971
-}}</ref> Однак держави повільно включали ці права в [[Міжнародний договір|міжнародно-]] правові документи. Таким чином, хоча деякі з цих прав вже були визнані в [[М'яке право|праві]], тобто в юридично обов'язкових міжнародних документах з прав людини, інші згадуються лише в необов'язкових рекомендаціях і, отже, мають у кращому випадку статус [[М'яке право|м'якого права]] в [[Міжнародне право|міжнародному праві]], і тому залишається на рівні [[Адвокація|адвокації]]. <ref>Center for Reproductive Rights, International Legal Program, [http://thomas.loc.gov Establishing International Reproductive Rights Norms: Theory for Change], US CONG. REC. 108th CONG. 1 Sess. E2534 E2547 (Rep. Smith) (8 December 2003):</ref>
+}}</ref> Однак держави повільно включали ці права в [[Міжнародний договір|міжнародно-]] правові документи. Таким чином, хоча деякі з цих прав вже були визнані в [[М'яке право|праві]], тобто в юридично обов'язкових міжнародних документах з прав людини, інші згадуються лише в необов'язкових рекомендаціях і, отже, мають у кращому випадку статус [[М'яке право|м'якого права]] в [[Міжнародне право|міжнародному праві]], і тому залишається на рівні [[Адвокація|адвокації]].<ref>Center for Reproductive Rights, International Legal Program, [http://thomas.loc.gov Establishing International Reproductive Rights Norms: Theory for Change], US CONG. REC. 108th CONG. 1 Sess. E2534 E2547 (Rep. Smith) (8 December 2003):</ref>
-Питання, пов’язані з репродуктивними правами, є одними з найбільш суперечливих питань прав у всьому світі, незалежно від [[Соціоекономіка|соціально-економічного]] рівня населення, релігії чи культури. <ref>{{Cite book
+Питання, пов'язані з репродуктивними правами, є одними з найбільш суперечливих питань прав у всьому світі, незалежно від [[Соціоекономіка|соціально-економічного]] рівня населення, релігії чи культури.<ref>{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/reproductiverigh0000knud
 |title=Reproductive Rights in a Global Context
@@ Рядок 22: / Рядок 23: @@
 }}</ref>
-Питання репродуктивних прав часто представляється життєво важливим у дискусіях та статтях таких організацій, що опікуються «<nowiki/>[[Population Matters|Населенням»]]. <ref name="popsearch2">{{cite web|title=Population Matters search on "reproductive rights"|url=http://populationmatters.org/search_results.php?q=%22reproductive+rights%22|website=Populationmatters.org/|access-date=19 August 2017}}{{dead link|date=May 2020|bot=medic}}</ref>
+Питання репродуктивних прав часто представляється життєво важливим у дискусіях та статтях таких організацій, що опікуються «<nowiki/>[[Population Matters|Населенням»]].<ref name="popsearch2">{{cite web|title=Population Matters search on "reproductive rights"|url=http://populationmatters.org/search_results.php?q=%22reproductive+rights%22|website=Populationmatters.org/|access-date=19 August 2017}}{{dead link|date=May 2020|bot=medic}}</ref>
 Репродуктивні права є підмножиною [[Сексуальне та репродуктивне здоров'я та права|сексуального та репродуктивного здоров'я та прав]].
@@ Рядок 29: / Рядок 30: @@
 === Прокламація у Тегерані ===
-У 1945 р. [[Статут Організації Об'єднаних Націй]] містив обов'язок «сприяти ... загальній повазі та дотриманню прав людини та основних свобод для всіх без дискримінації щодо раси, статі, мови чи релігії». Однак Статут не визначав цих прав. Через три роки [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] прийняла [[Загальна декларація прав людини|Загальну декларацію прав людини]] (ЗДПЛ), перший міжнародно-правовий документ, що розмежовував [[права людини]]; ЗДПЛ не згадує репродуктивні права. Репродуктивні права почали з'являтися як підмножина прав людини в Прокламації у Тегерані 1968 року, де сказано: «Батьки мають основне право людини вільно та відповідально визначати кількість та відстань своїх дітей». <ref name="teheran_proc">{{Cite web|title=Proclamation of Teheran|publisher=International Conference on Human Rights|year=1968|url=http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/b_tehern.htm|accessdate=8 November 2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20071017025912/http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/b_tehern.htm <!-- Bot retrieved archive -->|archivedate=17 October 2007}}</ref>
+У 1945&nbsp;р. [[Статут Організації Об'єднаних Націй]] містив обов'язок «сприяти … загальній повазі та дотриманню прав людини та основних свобод для всіх без дискримінації щодо раси, статі, мови чи релігії». Однак Статут не визначав цих прав. Через три роки [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] прийняла [[Загальна декларація прав людини|Загальну декларацію прав людини]] (ЗДПЛ), перший міжнародно-правовий документ, що розмежовував [[права людини]]; ЗДПЛ не згадує репродуктивні права. Репродуктивні права почали з'являтися як підмножина прав людини в Прокламації у Тегерані 1968 року, де сказано: «Батьки мають основне право людини вільно та відповідально визначати кількість та відстань своїх дітей».<ref name="teheran_proc">{{Cite web|title=Proclamation of Teheran|publisher=International Conference on Human Rights|year=1968|url=http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/b_tehern.htm|accessdate=8 November 2007|archiveurl=https://web.archive.org/web/20071017025912/http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/b_tehern.htm <!-- Bot retrieved archive -->|archivedate=17 October 2007}}</ref>
-Це право було підтверджено [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральною Асамблеєю ООН]] в Декларації про соціальний прогрес і розвиток 1969 року, в якій зазначено: «Сім'я як основна одиниця суспільства і природне середовище для зростання і добробуту всіх її членів, особливо дітей та молоді, повинні отримувати допомогу та захист, щоб він міг повною мірою взяти на себе свої обов'язки в межах громади. Батьки мають виключне право вільно та відповідально визначати кількість та відстань своїх дітей». <ref name="FREEDMAN">{{Cite journal|last=Freedman|first=Lynn P.|last2=Isaacs|first2=Stephen L.|year=1993|title=Human Rights and Reproductive Choice|journal=Studies in Family Planning|volume=24|issue=1|pages=18–30|doi=10.2307/2939211|jstor=2939211|pmid=8475521}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/m_progre.htm|title=unhchr.ch|website=Unhchr.ch}}</ref> Міжнародна жіноча конференція ООН у 1975 р. повторила Прокламацію Тегерану. <ref>{{Cite web|title=Fourth World Conference on Women, Beijing 1995|url=https://www.un.org/womenwatch/daw/beijing/mexico.html|accessdate=7 July 2020|website=www.un.org}}</ref>
+Це право було підтверджено [[Генеральна Асамблея ООН|Генеральною Асамблеєю ООН]] в Декларації про соціальний прогрес і розвиток 1969 року, в якій зазначено: «Сім'я як основна одиниця суспільства і природне середовище для зростання і добробуту всіх її членів, особливо дітей та молоді, повинні отримувати допомогу та захист, щоб він міг повною мірою взяти на себе свої обов'язки в межах громади. Батьки мають виключне право вільно та відповідально визначати кількість та відстань своїх дітей».<ref name="FREEDMAN">{{Cite journal|last=Freedman|first=Lynn P.|last2=Isaacs|first2=Stephen L.|year=1993|title=Human Rights and Reproductive Choice|journal=Studies in Family Planning|volume=24|issue=1|pages=18–30|doi=10.2307/2939211|jstor=2939211|pmid=8475521}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.unhchr.ch/html/menu3/b/m_progre.htm|title=unhchr.ch|website=Unhchr.ch}}</ref> Міжнародна жіноча конференція ООН у 1975&nbsp;р. повторила Прокламацію Тегерану.<ref>{{Cite web|title=Fourth World Conference on Women, Beijing 1995|url=https://www.un.org/womenwatch/daw/beijing/mexico.html|accessdate=7 July 2020|website=www.un.org}}</ref>
 === Каїрська програма дій ===
-Двадцятирічна «Каїрська програма дій» була прийнята в 1994 році на Міжнародній конференції з питань народонаселення та розвитку (ICPD) у [[Каїр|Каїрі]]. Необов’язкова Програма дій стверджувала, що уряди несуть відповідальність за задоволення репродуктивних потреб людей, а не демографічні цілі. Він рекомендував [[Планування сім'ї|надавати послуги з планування сім'ї]] в контексті інших служб репродуктивного здоров'я, включаючи послуги щодо здорових та безпечних пологів, догляду за інфекціями, що передаються статевим шляхом, та догляду після аборту. МКНР також розглядав такі питання, як [[Насильство проти жінок|насильство щодо жінок]], торгівля сексуальними продуктами та здоров'я підлітків. <ref name="Knudsen 2006 5–6">{{Cite book
+Двадцятирічна «Каїрська програма дій» була прийнята в 1994 році на Міжнародній конференції з питань народонаселення та розвитку (ICPD) у [[Каїр]]і. Необов'язкова Програма дій стверджувала, що уряди несуть відповідальність за задоволення репродуктивних потреб людей, а не демографічні цілі. Він рекомендував [[Планування сім'ї|надавати послуги з планування сім'ї]] в контексті інших служб репродуктивного здоров'я, включаючи послуги щодо здорових та безпечних пологів, догляду за інфекціями, що передаються статевим шляхом, та догляду після аборту. МКНР також розглядав такі питання, як [[Насильство проти жінок|насильство щодо жінок]], торгівля сексуальними продуктами та здоров'я підлітків.<ref name="Knudsen 2006 5–6">{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/reproductiverigh0000knud
 |title=Reproductive Rights in a Global Context
@@ Рядок 44: / Рядок 45: @@
 |isbn=978-0-8265-1528-5
 |quote=reproductive rights.
-}}</ref> Каїрська програма є першим міжнародним політичним документом, що визначає [[Сексуальне здоров'я|репродуктивне здоров'я]],  зазначається: <ref name="COOK">{{Cite journal|last=Cook|first=Rebecca J.|last2=Fathalla|first2=Mahmoud F.|year=1996|title=Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing|journal=International Family Planning Perspectives|volume=22|issue=3|pages=115–21|doi=10.2307/2950752|jstor=2950752}}</ref><blockquote>Репродуктивне здоров'я ― це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань чи вад у всіх питаннях, що стосуються репродуктивної системи та її функцій та процесів. Отже, репродуктивне здоров'я означає, що люди здатні вести повне і безпечне статеве життя, а також здатність до розмноження та свобода вирішувати, коли і як часто це робити. У цьому останньому стані мається на увазі право чоловіків та жінок бути поінформованими та мати доступ до безпечних, ефективних, доступних та прийнятних методів планування сім'ї на їх вибір, а також інших методів регулювання народжуваності, які не суперечить закону, а також право доступу до відповідних медичних послуг, що дозволить жінкам безпечно пройти вагітність та пологи та забезпечить парам найкращі шанси мати здорове немовля [п. 72].</blockquote>На відміну від попередніх демографічних конференцій, у Каїрі був представлений широкий спектр інтересів від низового до урядового рівня. У МКНР взяли участь 179 держав, у яких взяли участь одинадцять тисяч представників урядів, [[Недержавна організація|неурядових організацій]], міжнародних установ та громадських активістів. <ref name="Knudsen 2006 5–6">{{Cite book
+}}</ref> Каїрська програма є першим міжнародним політичним документом, що визначає [[Сексуальне здоров'я|репродуктивне здоров'я]], зазначається:<ref name="COOK">{{Cite journal|last=Cook|first=Rebecca J.|last2=Fathalla|first2=Mahmoud F.|year=1996|title=Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing|journal=International Family Planning Perspectives|volume=22|issue=3|pages=115–21|doi=10.2307/2950752|jstor=2950752}}</ref><blockquote>Репродуктивне здоров'я ― це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань чи вад у всіх питаннях, що стосуються репродуктивної системи та її функцій та процесів. Отже, репродуктивне здоров'я означає, що люди здатні вести повне і безпечне статеве життя, а також здатність до розмноження та свобода вирішувати, коли і як часто це робити. У цьому останньому стані мається на увазі право чоловіків та жінок бути поінформованими та мати доступ до безпечних, ефективних, доступних та прийнятних методів планування сім'ї на їх вибір, а також інших методів регулювання народжуваності, які не суперечить закону, а також право доступу до відповідних медичних послуг, що дозволить жінкам безпечно пройти вагітність та пологи та забезпечить парам найкращі шанси мати здорове немовля [п. 72].</blockquote>На відміну від попередніх демографічних конференцій, у Каїрі був представлений широкий спектр інтересів від низового до урядового рівня. У МКНР взяли участь 179 держав, у яких взяли участь одинадцять тисяч представників урядів, [[Недержавна організація|неурядових організацій]], міжнародних установ та громадських активістів.<ref name="Knudsen 2006 5–6">{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/reproductiverigh0000knud
 |title=Reproductive Rights in a Global Context
@@ Рядок 54: / Рядок 55: @@
 |isbn=978-0-8265-1528-5
 |quote=reproductive rights.
-}}</ref> МКНР не розглядав далекосяжні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу. У 1999 р. Рекомендації ICPD + 5 були розширені, включивши прихильність освіті щодо СНІДу, дослідженням та запобіганню передачі інфекції від матері до дитини, а також розробці вакцин та мікробіцидів. <ref name="Knudsen 2006 7">{{Cite book
+}}</ref> МКНР не розглядав далекосяжні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу. У 1999&nbsp;р. Рекомендації ICPD + 5 були розширені, включивши прихильність освіті щодо СНІДу, дослідженням та запобіганню передачі інфекції від матері до дитини, а також розробці вакцин та мікробіцидів.<ref name="Knudsen 2006 7">{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/reproductiverigh0000knud
 |title=Reproductive Rights in a Global Context
@@ Рядок 66: / Рядок 67: @@
 }}</ref>
-Каїрську програму дій прийняли 184 держави-члени ООН. Тим не менше, багато латиноамериканських та ісламських держав зробили офіційні застереження до програми, зокрема, до її концепції репродуктивних прав та сексуальної свободи, ставлення до [[Аборт|абортів]] та до потенційної несумісності із [[Шаріат|ісламським законодавством]]. <ref name="un.org">{{Cite web|url=https://www.un.org/popin/icpd/conference/offeng/poa.html|title=A/CONF.171/13: Report of the ICPD (94/10/18) (385k)|website=Un.org|accessdate=19 August 2017}}</ref>
+Каїрську програму дій прийняли 184 держави-члени ООН. Тим не менше, багато латиноамериканських та ісламських держав зробили офіційні застереження до програми, зокрема, до її концепції репродуктивних прав та сексуальної свободи, ставлення до [[аборт]]ів та до потенційної несумісності із [[Шаріат|ісламським законодавством]].<ref name="un.org">{{Cite web|url=https://www.un.org/popin/icpd/conference/offeng/poa.html|title=A/CONF.171/13: Report of the ICPD (94/10/18) (385k)|website=Un.org|accessdate=19 August 2017}}</ref>
-Виконання Каїрської програми дій значно відрізняється від країни до країни. У багатьох країнах напруженість після МКНР з’явилась із впровадженням підходу, заснованого [[Права людини|на правах людини.]] З моменту ICPD багато країн розширили свої програми репродуктивного здоров'я та намагалися інтегрувати служби охорони здоров'я матері та дитини з плануванням сім'ї. Більше уваги приділяється здоров’ю підлітків та наслідкам небезпечного аборту. Лара Кнудсен зауважує, що МКНР вдалося довести [[Фемінізм|феміністичну]] мову до літератури урядів та агентств з питань населення, але в багатьох країнах основні концепції не застосовуються широко на практиці. <ref name="Knudsen 2006 7">{{Cite book
+Виконання Каїрської програми дій значно відрізняється від країни до країни. У багатьох країнах напруженість після МКНР з'явилась із впровадженням підходу, заснованого [[Права людини|на правах людини.]] З моменту ICPD багато країн розширили свої програми репродуктивного здоров'я та намагалися інтегрувати служби охорони здоров'я матері та дитини з плануванням сім'ї. Більше уваги приділяється здоров'ю підлітків та наслідкам небезпечного аборту. Лара Кнудсен зауважує, що МКНР вдалося довести [[Фемінізм|феміністичну]] мову до літератури урядів та агентств з питань населення, але в багатьох країнах основні концепції не застосовуються широко на практиці.<ref name="Knudsen 2006 7">{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/reproductiverigh0000knud
 |title=Reproductive Rights in a Global Context
@@ Рядок 78: / Рядок 79: @@
 |isbn=978-0-8265-1528-5
 |quote=reproductive rights.
-}}</ref> На двох підготовчих зустрічах до ICPD + 10 в Азії та Латинській Америці Сполучені Штати за адміністрації Джорджа Буша були єдиною державою, яка виступила проти Програми дій ICPD. <ref>{{Cite book
+}}</ref> На двох підготовчих зустрічах до ICPD + 10 в Азії та Латинській Америці Сполучені Штати за адміністрації Джорджа Буша були єдиною державою, яка виступила проти Програми дій ICPD.<ref>{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/reproductiverigh0000knud
 |title=Reproductive Rights in a Global Context
@@ Рядок 91: / Рядок 92: @@
 === Пекінська платформа ===
-Четверта Всесвітня конференція щодо жінок у Пекіні 1995 р. у своїй декларації та Платформі дій , що не мають обов’язкової сили, підтримала визначення Каїрської програми репродуктивного здоров’я, але встановила більш широкий контекст репродуктивних прав: <ref name="COOK">{{Cite journal|last=Cook|first=Rebecca J.|last2=Fathalla|first2=Mahmoud F.|year=1996|title=Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing|journal=International Family Planning Perspectives|volume=22|issue=3|pages=115–21|doi=10.2307/2950752|jstor=2950752}}</ref><blockquote>Права людини включають їхнє право контролювати та вільно та відповідально вирішувати питання, пов'язані з їх сексуальністю, включаючи сексуальне та репродуктивне здоров'я, вільне від примусу, дискримінації та насильства. Рівні стосунки між жінками та чоловіками у питаннях сексуальних стосунків та відтворення, включаючи повну повагу до цілісності особи, вимагають взаємної поваги, згоди та спільної відповідальності за сексуальну поведінку та її наслідки [п. 96].</blockquote>Пекінська платформа розмежувала дванадцять взаємопов'язаних критичних сфер прав жінок, які потребують адвокації. Платформа визначила репродуктивні права жінок як «неподільні, універсальні та невід'ємні права людини». <ref name="BUNCH">{{Cite journal|last=Bunch|first=Charlotte|last2=Fried|first2=Susana|year=1996|title=Beijing '95: Moving Women's Human Rights from Margin to Center|journal=Signs: Journal of Women in Culture and Society|volume=22|issue=1|pages=200–4|doi=10.1086/495143|jstor=3175048}}</ref> Платформа четвертої Всесвітньої конференції щодо жінок 1995 року включала розділ, який засуджував [[гендерне насильство]] та включав примусову стерилізацію як порушення прав людини. <ref>{{Cite book
+Четверта Всесвітня конференція щодо жінок у Пекіні 1995&nbsp;р. у своїй декларації та Платформі дій, що не мають обов'язкової сили, підтримала визначення Каїрської програми репродуктивного здоров'я, але встановила більш широкий контекст репродуктивних прав:<ref name="COOK">{{Cite journal|last=Cook|first=Rebecca J.|last2=Fathalla|first2=Mahmoud F.|year=1996|title=Advancing Reproductive Rights Beyond Cairo and Beijing|journal=International Family Planning Perspectives|volume=22|issue=3|pages=115–21|doi=10.2307/2950752|jstor=2950752}}</ref><blockquote>Права людини включають їхнє право контролювати та вільно та відповідально вирішувати питання, пов'язані з їх сексуальністю, включаючи сексуальне та репродуктивне здоров'я, вільне від примусу, дискримінації та насильства. Рівні стосунки між жінками та чоловіками у питаннях сексуальних стосунків та відтворення, включаючи повну повагу до цілісності особи, вимагають взаємної поваги, згоди та спільної відповідальності за сексуальну поведінку та її наслідки [п. 96].</blockquote>Пекінська платформа розмежувала дванадцять взаємопов'язаних критичних сфер прав жінок, які потребують адвокації. Платформа визначила репродуктивні права жінок як «неподільні, універсальні та невід'ємні права людини».<ref name="BUNCH">{{Cite journal|last=Bunch|first=Charlotte|last2=Fried|first2=Susana|year=1996|title=Beijing '95: Moving Women's Human Rights from Margin to Center|journal=Signs: Journal of Women in Culture and Society|volume=22|issue=1|pages=200–4|doi=10.1086/495143|jstor=3175048}}</ref> Платформа четвертої Всесвітньої конференції щодо жінок 1995 року включала розділ, який засуджував [[гендерне насильство]] та включав примусову стерилізацію як порушення прав людини.<ref>{{Cite book
 |title=Women, Violence, and the Human Rights System. Women, Gender, and Human Rights: A Global Perspective
 |last=Merry
@@ Рядок 99: / Рядок 100: @@
 |location=New Brunswick
 |pages=83–97
-}}</ref> Однак міжнародне співтовариство в цілому не підтвердило, що жінки мають право на охорону репродуктивного здоров'я, і в наступні роки після конференції 1995 р. країни запропонували мову для послаблення репродуктивних та сексуальних прав. <ref>{{Cite journal|last=Nowicka|first=Wanda|date=2011|title=Sexual and reproductive rights and the human rights agenda: controversial and contested|journal=Reproductive Health Matters|volume=19|issue=38|pages=119–128|doi=10.1016/s0968-8080(11)38574-6|issn=0968-8080|pmid=22118146}}</ref> Ця конференція також вперше мала посилання на права корінних народів та права жінок одночасно, об’єднавши їх в одну категорію, що потребує конкретного представництва. <ref>{{Cite book
+}}</ref> Однак міжнародне співтовариство в цілому не підтвердило, що жінки мають право на охорону репродуктивного здоров'я, і в наступні роки після конференції 1995&nbsp;р. країни запропонували мову для послаблення репродуктивних та сексуальних прав.<ref>{{Cite journal|last=Nowicka|first=Wanda|date=2011|title=Sexual and reproductive rights and the human rights agenda: controversial and contested|journal=Reproductive Health Matters|volume=19|issue=38|pages=119–128|doi=10.1016/s0968-8080(11)38574-6|issn=0968-8080|pmid=22118146}}</ref> Ця конференція також вперше мала посилання на права корінних народів та права жінок одночасно, об'єднавши їх в одну категорію, що потребує конкретного представництва.<ref>{{Cite book
 |title=INDIGENOUS WOMEN'S MOVEMENTS IN LATIN AMERICA : gender and ethnicity in peru, mexico, and bolivia.
 |last=Rousseau, Stephanie
@@ Рядок 107: / Рядок 108: @@
 |isbn=978-1349957194
 |oclc=1047563400
-}}</ref> Репродуктивні права є дуже політизованими, що ускладнює прийняття законодавства. <ref>{{Cite book
+}}</ref> Репродуктивні права є дуже політизованими, що ускладнює прийняття законодавства.<ref>{{Cite book
 |title=Reproductive politics : what everyone needs to know
 |last=Solinger, Rickie
@@ Рядок 116: / Рядок 117: @@
 === Принципи Джокьякарти ===
-[[Джок'якартські принципи|Принципи Джокьякарти]] щодо застосування міжнародного права прав людини щодо [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]] та [[Гендерна ідентичність|гендерної ідентичності]], запропоновані групою експертів у листопаді 2006 р. <ref name="YOGYABOUT">{{Cite web|url=http://www.yogyakartaprinciples.org/principles_en_about.htm|title=About the Yogyakarta Principles|website=Yogyakartaprinciples.org|accessdate=19 August 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304122237/http://www.yogyakartaprinciples.org/principles_en_about.htm|archivedate=4 March 2016}}</ref> але ще не включені державами в міжнародне право <ref>International Service for Human Rights, [http://www.ishr.ch/archive-general-assembly/933-majority-of-ga-third-committee-unable-to-accept-report-on-the-human-right-to-sexual-education Majority of GA Third Committee unable to accept report on the human right to sexual education ] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130515111556/http://www.ishr.ch/archive-general-assembly/933-majority-of-ga-third-committee-unable-to-accept-report-on-the-human-right-to-sexual-education|date=15 May 2013}}</ref> заявляє у своїй преамбулі, що «<nowiki/>[[Світове співтовариство|міжнародне співтовариство]] визнало права осіб вільно та відповідально вирішувати питання, пов'язані з їх сексуальністю, включаючи сексуальне та репродуктивне здоров'я, вільні від примусу, дискримінації та насильства». Відносно репродуктивного здоров'я, принцип 9 «Право на гуманне поводження, перебуваючи в ув'язненні» вимагає, щоб «держави впровадили адекватний доступ до медичної допомоги та консультування, відповідним потребам тих, хто в ув'язненні, визнаючи будь-які особливі потреби людей на основі їх сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, у тому числі щодо репродуктивного здоров'я, доступу до інформації та терапії [[ВІЛ/СНІД|щодо ВІЛ/СНІДу]] та доступу до гормональної чи іншої терапії, а також до методів зміни статі, якщо це бажано». <ref>"The Yogyakarta Principles" Preamble and Principle 9. The Rights to Treatment with Humanity While in Detention</ref> Тим не менше, африканські, карибські та ісламські країни, а також [[Росія|Російська Федерація]] заперечували проти використання цих принципів як стандартів прав людини. <ref>United Nations General Assembly, Official Records, Third Committee, [http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N09/576/53/PDF/N0957653.pdf?OpenElement Summary record of the 29th meeting held in New York, on Monday, 25 October 2010, at 3 p.m] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120927135721/http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N09/576/53/PDF/N0957653.pdf?OpenElement|date=27 September 2012}}. For instance, [[Malawi]], speaking on behalf of all African States, argued that the Yogyakarta Principles were "controversial and unrecognized," while the representative of the Russian Federation said that they "had not been agreed to at the intergovernmental level, and which therefore could not be considered as authoritative expressions of the opinion of the international community" (para. 9, 23).</ref>
+[[Джок'якартські принципи|Принципи Джокьякарти]] щодо застосування міжнародного права прав людини щодо [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]] та [[Гендерна ідентичність|гендерної ідентичності]], запропоновані групою експертів у листопаді 2006&nbsp;р.<ref name="YOGYABOUT">{{Cite web|url=http://www.yogyakartaprinciples.org/principles_en_about.htm|title=About the Yogyakarta Principles|website=Yogyakartaprinciples.org|accessdate=19 August 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304122237/http://www.yogyakartaprinciples.org/principles_en_about.htm|archivedate=4 March 2016}}</ref> але ще не включені державами в міжнародне право<ref>International Service for Human Rights, [http://www.ishr.ch/archive-general-assembly/933-majority-of-ga-third-committee-unable-to-accept-report-on-the-human-right-to-sexual-education Majority of GA Third Committee unable to accept report on the human right to sexual education ] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130515111556/http://www.ishr.ch/archive-general-assembly/933-majority-of-ga-third-committee-unable-to-accept-report-on-the-human-right-to-sexual-education|date=15 May 2013}}</ref> заявляє у своїй преамбулі, що «<nowiki/>[[Світове співтовариство|міжнародне співтовариство]] визнало права осіб вільно та відповідально вирішувати питання, пов'язані з їх сексуальністю, включаючи сексуальне та репродуктивне здоров'я, вільні від примусу, дискримінації та насильства». Відносно репродуктивного здоров'я, принцип 9 «Право на гуманне поводження, перебуваючи в ув'язненні» вимагає, щоб «держави впровадили адекватний доступ до медичної допомоги та консультування, відповідним потребам тих, хто в ув'язненні, визнаючи будь-які особливі потреби людей на основі їх сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, у тому числі щодо репродуктивного здоров'я, доступу до інформації та терапії [[ВІЛ/СНІД|щодо ВІЛ/СНІДу]] та доступу до гормональної чи іншої терапії, а також до методів зміни статі, якщо це бажано».<ref>«The Yogyakarta Principles» Preamble and Principle 9. The Rights to Treatment with Humanity While in Detention</ref> Тим не менше, африканські, карибські та ісламські країни, а також [[Росія|Російська Федерація]] заперечували проти використання цих принципів як стандартів прав людини.<ref>United Nations General Assembly, Official Records, Third Committee, [http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N09/576/53/PDF/N0957653.pdf?OpenElement Summary record of the 29th meeting held in New York, on Monday, 25 October 2010, at 3 p.m] {{webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120927135721/http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N09/576/53/PDF/N0957653.pdf?OpenElement|date=27 September 2012}}. For instance, [[Malawi]], speaking on behalf of all African States, argued that the Yogyakarta Principles were "controversial and unrecognized, " while the representative of the Russian Federation said that they «had not been agreed to at the intergovernmental level, and which therefore could not be considered as authoritative expressions of the opinion of the international community» (para. 9, 23).</ref>
 === Зловживання з боку держави ===
-Зловживання державою проти репродуктивних прав траплялися як від правих, так і лівих урядів. До таких зловживань належать спроби насильно збільшити народжуваність ― однією з найвідоміших [[Наталіст|наталістських]] політик 20 століття була політика, яка відбулася в [[Соціалістична Республіка Румунія|комуністичній Румунії]] в період 1967–1990 років під час правління комуністичного лідера [[Ніколае Чаушеску]], який прийняв дуже агресивну наталістську політику, вона включала заборону абортів та контрацепції, регулярні тести на вагітність для жінок, [[Податок на бездітність|податки на бездітність]] та юридичну дискримінацію бездітних ― а також спроби зменшити рівень народжуваності ― [[політика однієї дитини]] в [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] (1978–2015). Примусові шлюби, передбачені державою, також практикувались авторитарними урядами як спосіб досягнення цілей щодо чисельності населення: режим «<nowiki/>[[Червоні кхмери|червоних кхмерів»]] у [[Камбоджа|Камбоджі]] систематично примушував людей до шлюбу, щоб збільшити населення і продовжити революцію. <ref>{{Cite web|url=http://www.d.dccam.org/Abouts/Intern/Natalae_Forced_marriage.pdf|first=Natalae|last=Anderson|title=Memorandum: Charging Forced Marriage as a Crime Against Humanity|date=22 September 2010|website=D.dccam.org|accessdate=19 August 2017}}</ref> Деякі уряди запровадили [[Євгеніка|євгенічну]] політику примусової стерилізації «небажаних» груп населення. Така політика проводилася проти етнічних меншин у Європі та Північній Америці у 20 столітті, а нещодавно у Латинській Америці проти корінного населення у 90-х; в [[Перу]] президента [[Альберто Фухіморі]] (на посаді з 1990 по 2000 рік) звинуватили в [[Геноцид|геноциді]] та [[Злочин проти людства|злочинах проти людства]] в результаті програми стерилізації, запровадженої його адміністрацією, спрямованої на корінне населення (головним чином на [[Кечуа (народ)|кечуа]] та [[Аймара|аймарів]]). <ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/americas/2148793.stm|title=BBC NEWS – World – Americas – Mass sterilisation scandal shocks Peru|website=News.bbc.co.uk|accessdate=19 August 2017|date=24 July 2002}}</ref>
+Зловживання державою проти репродуктивних прав траплялися як від правих, так і лівих урядів. До таких зловживань належать спроби насильно збільшити народжуваність ― однією з найвідоміших [[наталіст]]ських політик 20 століття була політика, яка відбулася в [[Соціалістична Республіка Румунія|комуністичній Румунії]] в період 1967—1990 років під час правління комуністичного лідера [[Ніколае Чаушеску]], який прийняв дуже агресивну наталістську політику, вона включала заборону абортів та контрацепції, регулярні тести на вагітність для жінок, [[Податок на бездітність|податки на бездітність]] та юридичну дискримінацію бездітних ― а також спроби зменшити рівень народжуваності ― [[політика однієї дитини]] в [[Китайська Народна Республіка|Китаї]] (1978—2015). Примусові шлюби, передбачені державою, також практикувались авторитарними урядами як спосіб досягнення цілей щодо чисельності населення: режим «<nowiki/>[[Червоні кхмери|червоних кхмерів»]] у [[Камбоджа|Камбоджі]] систематично примушував людей до шлюбу, щоб збільшити населення і продовжити революцію.<ref>{{Cite web|url=http://www.d.dccam.org/Abouts/Intern/Natalae_Forced_marriage.pdf|first=Natalae|last=Anderson|title=Memorandum: Charging Forced Marriage as a Crime Against Humanity|date=22 September 2010|website=D.dccam.org|accessdate=19 August 2017}}</ref> Деякі уряди запровадили [[Євгеніка|євгенічну]] політику примусової стерилізації «небажаних» груп населення. Така політика проводилася проти етнічних меншин у Європі та Північній Америці у 20 столітті, а нещодавно у Латинській Америці проти корінного населення у 90-х; в [[Перу]] президента [[Альберто Фухіморі]] (на посаді з 1990 по 2000 рік) звинуватили в [[геноцид]]і та [[Злочин проти людства|злочинах проти людства]] в результаті програми стерилізації, запровадженої його адміністрацією, спрямованої на корінне населення (головним чином на [[Кечуа (народ)|кечуа]] та [[Аймара|аймарів]]).<ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/americas/2148793.stm|title=BBC NEWS – World – Americas – Mass sterilisation scandal shocks Peru|website=News.bbc.co.uk|accessdate=19 August 2017|date=24 July 2002}}</ref>
 == Заборона примусової стерилізації та примусового переривання вагітності ==
-[[Стамбульська конвенція]], перший юридично зобов’язуючий документ в Європі в галузі насильства проти жінок та домашнього насильства <ref>{{Cite web|url=https://www.oas.org/es/mesecvi/docs/CSW-SideEvent2014-Flyer-EN.pdf|title=Archived copy|accessdate=20 November 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304093634/https://www.oas.org/es/mesecvi/docs/CSW-SideEvent2014-Flyer-EN.pdf|archivedate=4 March 2016}}</ref> забороняє примусову стерилізацію та примусовий аборт: <ref>{{Cite web|url=https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=090000168046031c|title=Archived copy|accessdate=26 September 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160708000957/https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=090000168046031c|archivedate=8 July 2016}}</ref>
+[[Стамбульська конвенція]], перший юридично зобов'язуючий документ в Європі в галузі насильства проти жінок та домашнього насильства<ref>{{Cite web|url=https://www.oas.org/es/mesecvi/docs/CSW-SideEvent2014-Flyer-EN.pdf|title=Archived copy|accessdate=20 November 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304093634/https://www.oas.org/es/mesecvi/docs/CSW-SideEvent2014-Flyer-EN.pdf|archivedate=4 March 2016}}</ref> забороняє примусову стерилізацію та примусовий аборт:<ref>{{Cite web|url=https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=090000168046031c|title=Archived copy|accessdate=26 September 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160708000957/https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=090000168046031c|archivedate=8 July 2016}}</ref>
  Стаття 39 - Примусовий аборт та примусова стерилізація:
@@ Рядок 132: / Рядок 133: @@
 == Права людини ==
 [[Файл:Family_planning_Ethiopia_(good_effects).JPG|праворуч|міні| Плакат, що демонструє позитивні наслідки [[планування сім'ї]] (Ефіопія)]]
-Права людини використовувались як основа для аналізу та оцінки зловживань, особливо для примусової чи гнітючої державної політики. Розробка репродуктивних (людських) прав та програм контролю населення розподілена за расовими та класовими ознаками, причому білі західні жінки переважно зосереджуються на доступі до абортів (особливо під час другої хвилі фемінізму 1970-1980-х років), замовчуючи кольорових жінок Глобальний Південь або маргіналізовані жінки на Глобальному Півночі (чорношкірі та корінні жінки, ув'язнені, отримувачі соціального забезпечення), які піддавались примусовій стерилізації або кампаніям із використанням контрацепції. <ref>{{Cite journal|last=Wilson|first=K.|date=2017|title=In the name of reproductive rights: race, neoliberalism and the embodied violence of population policies|url=https://eprints.bbk.ac.uk/20444/1/Kalpana%20Wilson%20New%20Formations%202017.pdf|journal=New Formations|volume=91|issue=91|pages=50–68|doi=10.3898/NEWF:91.03.2017|via=JSTOR}}</ref> Розділення півкулі також було обрано як феміністки Північного Півночі, які виступають за тілесну автономію жінок та політичні права, тоді як жінки Глобального Півдня виступають за основні потреби за рахунок зменшення бідності та рівності в економіці. <ref>{{Cite book
+Права людини використовувались як основа для аналізу та оцінки зловживань, особливо для примусової чи гнітючої державної політики. Розробка репродуктивних (людських) прав та програм контролю населення розподілена за расовими та класовими ознаками, причому білі західні жінки переважно зосереджуються на доступі до абортів (особливо під час другої хвилі фемінізму 1970-1980-х років), замовчуючи кольорових жінок Глобальний Південь або маргіналізовані жінки на Глобальному Півночі (чорношкірі та корінні жінки, ув'язнені, отримувачі соціального забезпечення), які піддавались примусовій стерилізації або кампаніям із використанням контрацепції.<ref>{{Cite journal|last=Wilson|first=K.|date=2017|title=In the name of reproductive rights: race, neoliberalism and the embodied violence of population policies|url=https://eprints.bbk.ac.uk/20444/1/Kalpana%20Wilson%20New%20Formations%202017.pdf|journal=New Formations|volume=91|issue=91|pages=50–68|doi=10.3898/NEWF:91.03.2017|via=JSTOR}}</ref> Розділення півкулі також було обрано як феміністки Північного Півночі, які виступають за тілесну автономію жінок та політичні права, тоді як жінки Глобального Півдня виступають за основні потреби за рахунок зменшення бідності та рівності в економіці.<ref>{{Cite book
 |title=Globalization of the Local/Localization of the Global: Mapping Transnational Women's Movements. In Feminist Theory Reader: Local and Global Perspectives
 |last=Basu
@@ Рядок 145: / Рядок 146: @@
 == Права жінок ==
- Фонд [[Фонд ООН у галузі народонаселення|народонаселення ООН]] (ЮНФПА) та [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] (ВООЗ) виступають за репродуктивні права з основним акцентом на [[Права жінок|правах жінок]]. У цьому відношенні ООН та ВООЗ зосереджуються на ряді питань: від доступу до [[Планування сім'ї|послуг з планування сім'ї]], статевого виховання, [[Менопауза|менопаузи]] та зменшення акушерських свищів до взаємозв'язку між репродуктивним здоров'ям та економічним статусом.
+&nbsp;Фонд [[Фонд ООН у галузі народонаселення|народонаселення ООН]] (ЮНФПА) та [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] (ВООЗ) виступають за репродуктивні права з основним акцентом на [[Права жінок|правах жінок]]. У цьому відношенні ООН та ВООЗ зосереджуються на ряді питань: від доступу до [[Планування сім'ї|послуг з планування сім'ї]], статевого виховання, [[Менопауза|менопаузи]] та зменшення акушерських свищів до взаємозв'язку між репродуктивним здоров'ям та економічним статусом.
-За даними [[Управління Верховного комісара ООН з прав людини|УВКПЛ]]: «Статеве та репродуктивне здоров'я жінок пов'язане з безліччю прав людини, включаючи право на життя, право на свободу від катувань, право на здоров'я, право на приватне життя, право на освіту та заборону дискримінації». <ref>{{Cite web|url=https://www.ohchr.org/en/issues/women/wrgs/pages/healthrights.aspx|title=OHCHR {{!}} Sexual and reproductive health and rights|website=www.ohchr.org|accessdate=19 June 2019}}</ref>
+За даними [[Управління Верховного комісара ООН з прав людини|УВКПЛ]]: «Статеве та репродуктивне здоров'я жінок пов'язане з безліччю прав людини, включаючи право на життя, право на свободу від катувань, право на здоров'я, право на приватне життя, право на освіту та заборону дискримінації».<ref>{{Cite web|url=https://www.ohchr.org/en/issues/women/wrgs/pages/healthrights.aspx|title=OHCHR {{!}} Sexual and reproductive health and rights|website=www.ohchr.org|accessdate=19 June 2019}}</ref>
-Були зроблені спроби проаналізувати соціально-економічні умови, що впливають на реалізацію репродуктивних прав жінки. Термін [[репродуктивна справедливість]] був використаний для опису цих більш широких соціальних та економічних проблем. Прихильники репродуктивної справедливості стверджують, що хоча право на легалізований аборт <ref>{{Cite web|url=http://womenshistory.about.com/library/etext/gov/bl_roe_e.htm|title=Women's History|website=Womenshistory.about.com|accessdate=19 August 2017}}</ref> та контрацепцію застосовується до всіх, цей вибір має значення лише для тих, хто має ресурси, і що зростає розрив між доступом та доступністю.  <ref>Kirk, Okazawa-Rey 2004</ref>
+Були зроблені спроби проаналізувати соціально-економічні умови, що впливають на реалізацію репродуктивних прав жінки. Термін [[репродуктивна справедливість]] був використаний для опису цих більш широких соціальних та економічних проблем. Прихильники репродуктивної справедливості стверджують, що хоча право на легалізований аборт<ref>{{Cite web|url=http://womenshistory.about.com/library/etext/gov/bl_roe_e.htm|title=Women's History|website=Womenshistory.about.com|accessdate=19 August 2017}}</ref> та контрацепцію застосовується до всіх, цей вибір має значення лише для тих, хто має ресурси, і що зростає розрив між доступом та доступністю. <ref>Kirk, Okazawa-Rey 2004</ref>
 == Права чоловіків ==
 Репродуктивні права чоловіків вимагаються різними організаціями як щодо питань репродуктивного здоров'я, так і щодо інших прав, пов'язаних із статевим розмноженням.
-Три міжнародні проблеми репродуктивного здоров'я чоловіків ― це захворювання, [[Хвороби, що передаються статевим шляхом|що передаються статевим шляхом]] [[Злоякісна пухлина|, рак]] та вплив [[Токсини|токсинів]]. <ref name="NETWORK">{{Cite journal|last=Best|first=Kim|date=Spring 1998|title=Men's Reproductive Health Risks: Threats to men's fertility and reproductive health include disease, cancer and exposure to toxins|url=http://www.fhi.org/en/RH/Pubs/Network/v18_3/NW183ch2.htm|journal=Network|pages=7–10|access-date=2 January 2008}}</ref>
+Три міжнародні проблеми репродуктивного здоров'я чоловіків ― це захворювання, [[Хвороби, що передаються статевим шляхом|що передаються статевим шляхом]] [[Злоякісна пухлина|, рак]] та вплив [[Токсини|токсинів]].<ref name="NETWORK">{{Cite journal|last=Best|first=Kim|date=Spring 1998|title=Men's Reproductive Health Risks: Threats to men's fertility and reproductive health include disease, cancer and exposure to toxins|url=http://www.fhi.org/en/RH/Pubs/Network/v18_3/NW183ch2.htm|journal=Network|pages=7–10|access-date=2 January 2008}}</ref>
-[[Фемінізм|Феміністичний]] аргумент щодо можливості репродуктивного вибору чоловіків стверджує, що нерівномірна здатність до вибору, яку переживають чоловіки та жінки щодо [[Аборт|батьківства]], є свідченням державного [[Фізичний або психічний примус|примусу, що]] сприяє традиційним [[Гендерна роль|гендерним ролям]] . <ref>{{Cite journal|last=Owens|first=Lisa Lucile|year=2013|title=Coerced Parenthood as Family Policy: Feminism, the Moral Agency of Women, and Men's 'Right to Choose'|journal=Alabama Civil Rights & Civil Liberties Law Review|volume=5|pages=1–33|ssrn=2439294}}</ref>
+[[Фемінізм|Феміністичний]] аргумент щодо можливості репродуктивного вибору чоловіків стверджує, що нерівномірна здатність до вибору, яку переживають чоловіки та жінки щодо [[Аборт|батьківства]], є свідченням державного [[Фізичний або психічний примус|примусу, що]] сприяє традиційним [[Гендерна роль|гендерним ролям]] .<ref>{{Cite journal|last=Owens|first=Lisa Lucile|year=2013|title=Coerced Parenthood as Family Policy: Feminism, the Moral Agency of Women, and Men's 'Right to Choose'|journal=Alabama Civil Rights & Civil Liberties Law Review|volume=5|pages=1–33|ssrn=2439294}}</ref>
-У 2006 році Національний центр для чоловіків порушив справу в США ''[[Ро проти Вейда]]'', який стверджував, що у разі незапланованої вагітності, коли незаміжня жінка повідомляє чоловікові, що вона вагітна від нього, він повинен мати можливість відмовитися від усіх батьківських прав та обов'язків. Прихильники стверджують, що це дало б жінці час прийняти обґрунтоване рішення і надати чоловікам такі ж репродуктивні права, як і жінкам. <ref>Traister, Rebecca. (13 March 2006). "[http://www.salon.com/mwt/feature/2006/03/13/roe_for_men/ Roe for men?]" ''Salon.com.'' Retrieved 17 December 2007.</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.nationalcenterformen.org/page7.shtml|title=ROE vs. WADE… FOR MEN: Men's Center files pro-choice lawsuit in federal court|website=Nationalcenterformen.org}}</ref> У своєму розгляді справи Апеляційний суд США заявив, що «Чотирнадцята поправка не заперечує [державі] повноважень по-різному ставитись до різних класів осіб». <ref>{{Cite web|url=http://www.ca6.uscourts.gov/opinions.pdf/07a0442p-06.pdf|title=U.S. Court of Appeals for the Sixth Circuit, case No. 06-11016}}</ref>
+У 2006 році Національний центр для чоловіків порушив справу в США ''[[Ро проти Вейда]]'', який стверджував, що у разі незапланованої вагітності, коли незаміжня жінка повідомляє чоловікові, що вона вагітна від нього, він повинен мати можливість відмовитися від усіх батьківських прав та обов'язків. Прихильники стверджують, що це дало б жінці час прийняти обґрунтоване рішення і надати чоловікам такі ж репродуктивні права, як і жінкам.<ref>Traister, Rebecca. (13 March 2006). «[http://www.salon.com/mwt/feature/2006/03/13/roe_for_men/ Roe for men?]» ''Salon.com.'' Retrieved 17 December 2007.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.nationalcenterformen.org/page7.shtml|title=ROE vs. WADE… FOR MEN: Men's Center files pro-choice lawsuit in federal court|website=Nationalcenterformen.org}}</ref> У своєму розгляді справи Апеляційний суд США заявив, що «Чотирнадцята поправка не заперечує [державі] повноважень по-різному ставитись до різних класів осіб».<ref>{{Cite web|url=http://www.ca6.uscourts.gov/opinions.pdf/07a0442p-06.pdf|title=U.S. Court of Appeals for the Sixth Circuit, case No. 06-11016}}</ref>
-Можливість надати чоловікам право на аборт на папері широко обговорюється. [[Викрадення сперми]] ― ще одна пов’язана проблема.
+Можливість надати чоловікам право на аборт на папері широко обговорюється. [[Викрадення сперми]] ― ще одна пов'язана проблема.
 == Інтерсекс і репродуктивні права ==
-[[Інтерсекс]] у людей ― це варіація [[Стать|статевих]] ознак, включаючи [[Хромосома|хромосоми]], [[Гонади|статеві залози]] або [[статеві органи]], які не дозволяють людині чітко ідентифікуватися як чоловік чи жінка. Такі варіації можуть включати неоднозначність статевих органів та поєднання хромосомного [[Генотип|генотипу]] та статевого [[Фенотип|фенотипу,]] крім XY та XX. <ref name="Money">{{Cite book
+[[Інтерсекс]] у людей ― це варіація [[Стать|статевих]] ознак, включаючи [[Хромосома|хромосоми]], [[Гонади|статеві залози]] або [[статеві органи]], які не дозволяють людині чітко ідентифікуватися як чоловік чи жінка. Такі варіації можуть включати неоднозначність статевих органів та поєднання хромосомного [[генотип]]у та статевого [[Фенотип|фенотипу,]] крім XY та XX.<ref name="Money">{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/manwomanboygirl00mone
 |title=Man & Woman Boy & Girl. Differentiation and dimorphism of gender identity from conception to maturity
@@ Рядок 174: / Рядок 175: @@
 |location=USA
 |isbn=978-0-8018-1405-1
-}}</ref> <ref name="Dreger">{{Cite book
+}}</ref><ref name="Dreger">{{Cite book
 |title=Hermaphrodites and the Medical Invention of Sex
 |last=Domurat Dreger
@@ Рядок 182: / Рядок 183: @@
 |location=USA
 |isbn=978-0-674-00189-3
-}}</ref> Інтерсексуальні особи часто незаконно піддаються «<nowiki/>[[Права інтерсекс-людей|нормалізації статі]]<nowiki/>» хірургічному та гормональному лікуванню в дитячому та підлітковому віці, часто також включаючи стерилізацію. <ref name="coe1952">[http://www.assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=20174&lang=en Resolution 1952/2013, Provision version, Children’s right to physical integrity], [[Council of Europe]], 1 October 2013</ref> <ref name="SenateOnSterilisation">[http://www.aph.gov.au/Parliamentary_Business/Committees/Senate/Community_Affairs/Involuntary_Sterilisation/Sec_Report/index Involuntary or coerced sterilisation of intersex people in Australia], [[Australian Senate]] Community Affairs Committee, October 2013.</ref> <ref>[http://www.abc.net.au/news/2013-11-15/carpenter-its-time-to-defend-intersex-rights/5093966 It's time to defend intersex rights], Morgan Carpenter at [[Australian Broadcasting Corporation]], 15 November 2013.</ref> <ref>[http://www.gaystarnews.com/article/australian-parliament-committee-releases-intersex-rights-report281013 Australian Parliament committee releases intersex rights report], [[Gay Star News]], 28 October 2013.</ref>
+}}</ref> Інтерсексуальні особи часто незаконно піддаються «<nowiki/>[[Права інтерсекс-людей|нормалізації статі]]<nowiki/>» хірургічному та гормональному лікуванню в дитячому та підлітковому віці, часто також включаючи стерилізацію.<ref name="coe1952">[http://www.assembly.coe.int/nw/xml/XRef/Xref-XML2HTML-en.asp?fileid=20174&lang=en Resolution 1952/2013, Provision version, Children's right to physical integrity], [[Council of Europe]], 1 October 2013</ref><ref name="SenateOnSterilisation">[http://www.aph.gov.au/Parliamentary_Business/Committees/Senate/Community_Affairs/Involuntary_Sterilisation/Sec_Report/index Involuntary or coerced sterilisation of intersex people in Australia], [[Australian Senate]] Community Affairs Committee, October 2013.</ref><ref>[http://www.abc.net.au/news/2013-11-15/carpenter-its-time-to-defend-intersex-rights/5093966 It's time to defend intersex rights], Morgan Carpenter at [[Australian Broadcasting Corporation]], 15 November 2013.</ref><ref>[http://www.gaystarnews.com/article/australian-parliament-committee-releases-intersex-rights-report281013 Australian Parliament committee releases intersex rights report], [[Gay Star News]], 28 October 2013.</ref>
-лютого 2013 року Хуан Е Мендес, Спеціальний доповідач ООН з питань катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання, виступив із заявою: «Діти, які народилися з нетиповими статевими ознаками, часто піддаються незворотному [[Визначення статі при народженні|присвоєнню статі]], мимовільній стерилізації, мимовільній операції по нормалізації статевих органів, що проводиться без їх поінформованої згоди або з боку батьків, залишаючи їм постійне, необоротне безпліддя і завдаючи серйозних душевних страждань». <ref name="untorture">[http://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/HRCouncil/RegularSession/Session22/A.HRC.22.53_English.pdf Report of the UN Special Rapporteur on Torture], [[Office of the UN High Commissioner for Human Rights]], February 2013.</ref>
+лютого 2013 року Хуан Е Мендес, Спеціальний доповідач ООН з питань катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження чи покарання, виступив із заявою: «Діти, які народилися з нетиповими статевими ознаками, часто піддаються незворотному [[Визначення статі при народженні|присвоєнню статі]], мимовільній стерилізації, мимовільній операції по нормалізації статевих органів, що проводиться без їх поінформованої згоди або з боку батьків, залишаючи їм постійне, необоротне безпліддя і завдаючи серйозних душевних страждань».<ref name="untorture">[http://www.ohchr.org/Documents/HRBodies/HRCouncil/RegularSession/Session22/A.HRC.22.53_English.pdf Report of the UN Special Rapporteur on Torture], [[Office of the UN High Commissioner for Human Rights]], February 2013.</ref>
-У травні 2014 року [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітня організація охорони здоров’я]] опублікувала спільну заяву про ''ліквідацію примусової та мимовільної стерилізації, Міжвідомчу заяву'' з [[Управління Верховного комісара ООН з прав людини|УВКПЧ]], [[ООН-Жінки]], [[Об'єднана програма Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ/СНІД|ЮНЕЙДС]], [[Програма розвитку ООН|ПРООН]], [[Фонд ООН у галузі народонаселення|ЮНФПА]] та [[ЮНІСЕФ]].<ref>[http://oii.org.au/27189/who-and-other-un-agencies-issues-statement-on-involuntary-or-coerced-sterilisation/ WHO/UN interagency statement on involuntary or coerced sterilisation], [[Organisation Intersex International Australia]], 30 May 2014.</ref> У звіті рекомендується ряд керівних принципів для запобігання примусовій стерилізації при лікуванні, включаючи забезпечення автономії пацієнта при прийнятті рішень, забезпечення недискримінації, підзвітності та доступу до засобів правового захисту. <ref>[https://www.who.int/reproductivehealth/publications/gender_rights/eliminating-forced-sterilization/en/ Eliminating forced, coercive and otherwise involuntary sterilization, An interagency statement], [[World Health Organization]], May 2014.</ref>
+У травні 2014 року [[Всесвітня організація охорони здоров'я]] опублікувала спільну заяву про ''ліквідацію примусової та мимовільної стерилізації, Міжвідомчу заяву'' з [[Управління Верховного комісара ООН з прав людини|УВКПЧ]], [[ООН-Жінки]], [[Об'єднана програма Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ/СНІД|ЮНЕЙДС]], [[Програма розвитку ООН|ПРООН]], [[Фонд ООН у галузі народонаселення|ЮНФПА]] та [[ЮНІСЕФ]].<ref>[http://oii.org.au/27189/who-and-other-un-agencies-issues-statement-on-involuntary-or-coerced-sterilisation/ WHO/UN interagency statement on involuntary or coerced sterilisation], [[Organisation Intersex International Australia]], 30 May 2014.</ref> У звіті рекомендується ряд керівних принципів для запобігання примусовій стерилізації при лікуванні, включаючи забезпечення автономії пацієнта при прийнятті рішень, забезпечення недискримінації, підзвітності та доступу до засобів правового захисту.<ref>[https://www.who.int/reproductivehealth/publications/gender_rights/eliminating-forced-sterilization/en/ Eliminating forced, coercive and otherwise involuntary sterilization, An interagency statement], [[World Health Organization]], May 2014.</ref>
 == Гендерна рівність та насильство щодо жінок ==
-Вирішення питань гендерного насильства має вирішальне значення для досягнення репродуктивних прав. Фонд [[Фонд ООН у галузі народонаселення|народонаселення ООН]] посилається на " '''Рівність і рівність для чоловіків і жінок''', щоб дати можливість людям робити вільний та усвідомлений вибір у всіх сферах життя, вільний від дискримінації за ознакою статі" та "Сексуальна та репродуктивна безпека, '''включаючи свободу від сексуального насильства і примус''', і право на приватне життя, "як частина досягнення репродуктивних прав <ref>{{Cite web|url=http://www.unfpa.org/rights/rights.htm|title=United Nations Population Fund &#124; Supporting the Constellation of Reproductive Rights|publisher=UNFPA|accessdate=17 February 2015}}</ref> і стверджує, що '''право на свободу та безпеку особи,''' яке є основним для репродуктивних прав, зобов'язує держави: <ref>{{Cite web|url=http://www.unfpa.org/swp/2005/english/ch3/ch3_box9.htm|title=United Nations Population Fund &#124; State of World Population 2005|publisher=UNFPA|accessdate=17 February 2015}}</ref>
+Вирішення питань гендерного насильства має вирішальне значення для досягнення репродуктивних прав. Фонд [[Фонд ООН у галузі народонаселення|народонаселення ООН]] посилається на « '''Рівність і рівність для чоловіків і жінок''', щоб дати можливість людям робити вільний та усвідомлений вибір у всіх сферах життя, вільний від дискримінації за ознакою статі» та "Сексуальна та репродуктивна безпека, '''включаючи свободу від сексуального насильства і примус''', і право на приватне життя, "як частина досягнення репродуктивних прав<ref>{{Cite web|url=http://www.unfpa.org/rights/rights.htm|title=United Nations Population Fund &#124; Supporting the Constellation of Reproductive Rights|publisher=UNFPA|accessdate=17 February 2015}}</ref> і стверджує, що '''право на свободу та безпеку особи,''' яке є основним для репродуктивних прав, зобов'язує держави:<ref>{{Cite web|url=http://www.unfpa.org/swp/2005/english/ch3/ch3_box9.htm|title=United Nations Population Fund &#124; State of World Population 2005|publisher=UNFPA|accessdate=17 February 2015}}</ref>
 * Вжити заходів для запобігання, покарання та викорінення всіх форм гендерного насильства
 * Усуньте каліцтво / різання жіночих статевих органів
 == Сексуальне насильство під час збройних конфліктів ==
-Сексуальне насильство під час збройних конфліктів ― це [[Сексуальне насилля|сексуальне насильство,]] вчинене учасниками [[Комбатант|бойових дій]] під час [[Війна|збройних конфліктів]], війни чи [[Військова окупація|військової окупації,]] часто як [[мародерство]]; але іноді, особливо в умовах [[Міжетнічні конфлікти|етнічних конфліктів]], явище має більш широкі соціологічні мотиви. Зґвалтування часто використовується як тактика ведення війни та загроза міжнародній безпеці. <ref>{{Cite web|url=https://www.ohchr.org/en/newsevents/pages/rapeweaponwar.aspx|title=OHCHR {{!}} Rape: Weapon of war|website=www.ohchr.org|accessdate=19 June 2019}}</ref> Сексуальне насильство під час збройних конфліктів є порушенням репродуктивних прав і часто призводить до примусової вагітності та [[Хвороби, що передаються статевим шляхом|інфекцій, що передаються статевим шляхом]]. Такі сексуальні порушення стосуються переважно жінок та дівчат, <ref>{{Cite journal|last=Vijayan|first=Pillai|last2=Ya-Chien|first2=Wang|last3=Arati|first3=Maleku|year=2017|title=Women, war, and reproductive health in developing countries|journal=Social Work in Health Care|volume=56|issue=1|pages=28–44|doi=10.1080/00981389.2016.1240134|pmid=27754779}}</ref> але також можуть траплятися зґвалтування чоловіків, наприклад, у [[Демократична Республіка Конго|Демократичній Республіці Конго]]. <ref name="Melhado">{{Cite journal|last=Melhado|first=L|year=2010|title=Rates of Sexual Violence Are High in Democratic Republic of the Congo|journal=International Perspectives on Sexual and Reproductive Health|volume=36|page=210|jstor=41038670}}</ref> <ref name="Autesserre">{{Cite journal|last=Autesserre|first=Séverine|year=2012|title=Dangerous Tales: Dominant Narratives on the Congo and their Unintended Consequences|journal=African Affairs|volume=111|issue=443|pages=202–222|doi=10.1093/afraf/adr080}}</ref>
+Сексуальне насильство під час збройних конфліктів ― це [[Сексуальне насилля|сексуальне насильство,]] вчинене учасниками [[Комбатант|бойових дій]] під час [[Війна|збройних конфліктів]], війни чи [[Військова окупація|військової окупації,]] часто як [[мародерство]]; але іноді, особливо в умовах [[Міжетнічні конфлікти|етнічних конфліктів]], явище має більш широкі соціологічні мотиви. Зґвалтування часто використовується як тактика ведення війни та загроза міжнародній безпеці.<ref>{{Cite web|url=https://www.ohchr.org/en/newsevents/pages/rapeweaponwar.aspx|title=OHCHR {{!}} Rape: Weapon of war|website=www.ohchr.org|accessdate=19 June 2019}}</ref> Сексуальне насильство під час збройних конфліктів є порушенням репродуктивних прав і часто призводить до примусової вагітності та [[Хвороби, що передаються статевим шляхом|інфекцій, що передаються статевим шляхом]]. Такі сексуальні порушення стосуються переважно жінок та дівчат,<ref>{{Cite journal|last=Vijayan|first=Pillai|last2=Ya-Chien|first2=Wang|last3=Arati|first3=Maleku|year=2017|title=Women, war, and reproductive health in developing countries|journal=Social Work in Health Care|volume=56|issue=1|pages=28–44|doi=10.1080/00981389.2016.1240134|pmid=27754779}}</ref> але також можуть траплятися зґвалтування чоловіків, наприклад, у [[Демократична Республіка Конго|Демократичній Республіці Конго]].<ref name="Melhado">{{Cite journal|last=Melhado|first=L|year=2010|title=Rates of Sexual Violence Are High in Democratic Republic of the Congo|journal=International Perspectives on Sexual and Reproductive Health|volume=36|page=210|jstor=41038670}}</ref><ref name="Autesserre">{{Cite journal|last=Autesserre|first=Séverine|year=2012|title=Dangerous Tales: Dominant Narratives on the Congo and their Unintended Consequences|journal=African Affairs|volume=111|issue=443|pages=202–222|doi=10.1093/afraf/adr080}}</ref>
 == Материнська смертність ==
-[[Файл:Maternal_mortality_rate_worldwide.jpg|міні|300x300пкс| [[Материнська смертність|Рівень материнської смертності у]] всьому світ <ref name="CIA2010">[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2223rank.html?countryName=Australia&countryCode=as&regionCode=aus&rank=156#as Country Comparison: Maternal Mortality Rate] in [[The World Factbook|The CIA World Factbook]]. Date of Information: 2010</ref>]]
+[[Файл:Maternal_mortality_rate_worldwide.jpg|міні|300x300пкс| [[Материнська смертність|Рівень материнської смертності у]] всьому світ<ref name="CIA2010">[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2223rank.html?countryName=Australia&countryCode=as&regionCode=aus&rank=156#as Country Comparison: Maternal Mortality Rate] in [[The World Factbook|The CIA World Factbook]]. Date of Information: 2010</ref>]]
-Смерть матері визначається [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньою організацією охорони здоров'я]] (ВООЗ) як «смерть жінки під час вагітності або протягом 42 днів після переривання [[Вагітність|вагітності]], незалежно від тривалості та місця вагітності, від будь-якої причини, пов'язаної з/або погіршеною вагітністю або управління ним, але не з випадкових причин». <ref>{{Cite web|url=https://www.who.int/healthinfo/statistics/indmaternalmortality/en/|title=WHO – Maternal mortality ratio (per 100 000 live births)|website=www.who.int}}</ref> За підрахунками, у 2015 році близько 303 000 жінок померли під час вагітності та пологів та після них, і 99% таких смертей відбувається в країнах, що розвиваються. <ref>{{Cite web|url=https://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs348/en/|title=Maternal mortality|website=World Health Organization}}</ref>
+Смерть матері визначається [[Всесвітня організація охорони здоров'я|Всесвітньою організацією охорони здоров'я]] (ВООЗ) як «смерть жінки під час вагітності або протягом 42 днів після переривання [[Вагітність|вагітності]], незалежно від тривалості та місця вагітності, від будь-якої причини, пов'язаної з/або погіршеною вагітністю або управління ним, але не з випадкових причин».<ref>{{Cite web|url=https://www.who.int/healthinfo/statistics/indmaternalmortality/en/|title=WHO – Maternal mortality ratio (per 100 000 live births)|website=www.who.int}}</ref> За підрахунками, у 2015 році близько 303 000 жінок померли під час вагітності та пологів та після них, і 99&nbsp;% таких смертей відбувається в країнах, що розвиваються.<ref>{{Cite web|url=https://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs348/en/|title=Maternal mortality|website=World Health Organization}}</ref>
 == Проблеми ==
 === Контроль народжуваності ===
-[[Контрацепція|Контроль народжуваності]], також відомий як контрацепція та контроль за фертильністю, ― це метод, що використовується для запобігання [[Вагітність|вагітності]]. <ref>{{Cite web|title=Definition of Birth control|url=http://www.medterms.com/script/main/art.asp?articlekey=53351|website=MedicineNet|accessdate=9 August 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120806234913/http://www.medterms.com/script/main/art.asp?articlekey=53351|archivedate=6 August 2012}}</ref> Контроль народжуваності застосовувався з давніх часів, але ефективні та безпечні методи контролю народжуваності стали доступними лише в 20 столітті. <ref name="Hopkins2010">{{Cite book
+[[Контрацепція|Контроль народжуваності]], також відомий як контрацепція та контроль за фертильністю, ― це метод, що використовується для запобігання [[Вагітність|вагітності]].<ref>{{Cite web|title=Definition of Birth control|url=http://www.medterms.com/script/main/art.asp?articlekey=53351|website=MedicineNet|accessdate=9 August 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120806234913/http://www.medterms.com/script/main/art.asp?articlekey=53351|archivedate=6 August 2012}}</ref> Контроль народжуваності застосовувався з давніх часів, але ефективні та безпечні методи контролю народжуваності стали доступними лише в 20 столітті.<ref name="Hopkins2010">{{Cite book
 |title=The Johns Hopkins manual of gynecology and obstetrics
 |last=Hanson
@@ Рядок 226: / Рядок 227: @@
 |chapter=Fertility control: contraception, sterilization, and abortion
 |isbn=978-1-60547-433-5
-}}</ref> Планування, надання доступності та використання контролю над народжуваністю називається [[Планування сім'ї|плануванням сім’ї]]. <ref name="OED2012">{{Cite book
+}}</ref> Планування, надання доступності та використання контролю над народжуваністю називається [[Планування сім'ї|плануванням сім'ї]].<ref name="OED2012">{{Cite book
 |url=http://www.oed.com/view/Entry/19395
 |title=Oxford English Dictionary
 |date=June 2012
 |publisher=Oxford University Press
-}}</ref> <ref name="WHO-health-topic">{{Cite web|url=https://www.who.int/topics/family_planning/en/|title=Family planning|last=World Health Organization (WHO)|publisher=World Health Organization (WHO)|website=Health topics|accessdate=28 March 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160318195523/http://www.who.int/topics/family_planning/en/|archivedate=18 March 2016}}</ref> Деякі культури обмежують або перешкоджають доступу до контролю над народжуваністю, оскільки вважають, що це морально, не релігійно чи політично небажано.
+}}</ref><ref name="WHO-health-topic">{{Cite web|url=https://www.who.int/topics/family_planning/en/|title=Family planning|last=World Health Organization (WHO)|publisher=World Health Organization (WHO)|website=Health topics|accessdate=28 March 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160318195523/http://www.who.int/topics/family_planning/en/|archivedate=18 March 2016}}</ref> Деякі культури обмежують або перешкоджають доступу до контролю над народжуваністю, оскільки вважають, що це морально, не релігійно чи політично небажано.
-Усі методи контролю народжуваності зустрічають опозицію, особливо [[Релігія|релігійну]], в деяких частинах світу. Опозиція націлена не лише на сучасні методи, а й на «традиційні»; наприклад, консервативна християнська ідеологія, заохочує максимізувати продовження роду і виступає проти всіх форм контролю над народжуваністю, включаючи природне планування сім'ї. <ref>{{Cite news|url=https://www.thenation.com/article/arrows-war/|title=Arrows for the War|last=Joyce|first=Kathryn|work=The Nation|date=9 November 2006|accessdate=19 June 2019|language=en-US|issn=0027-8378}}</ref>
+Усі методи контролю народжуваності зустрічають опозицію, особливо [[Релігія|релігійну]], в деяких частинах світу. Опозиція націлена не лише на сучасні методи, а й на «традиційні»; наприклад, консервативна християнська ідеологія, заохочує максимізувати продовження роду і виступає проти всіх форм контролю над народжуваністю, включаючи природне планування сім'ї.<ref>{{Cite news|url=https://www.thenation.com/article/arrows-war/|title=Arrows for the War|last=Joyce|first=Kathryn|work=The Nation|date=9 November 2006|accessdate=19 June 2019|language=en-US|issn=0027-8378}}</ref>
 === Аборт ===
-Згідно з дослідженням ВООЗ та Інститутом Гуттмахера у всьому світі, в період з 2010 по 2014 рік щороку відбувалося 25 мільйонів небезпечних абортів (45% усіх абортів). 97% небезпечних абортів відбуваються в країнах, що розвиваються в Африці, Азії та Латинській Америці. На відміну від цього, більшість абортів, які проводяться в Західній та Північній Європі та Північній Америці, є безпечними. <ref>{{Cite web|url=https://www.who.int/mediacentre/news/releases/2017/unsafe-abortions-worldwide/en/|title=Worldwide, an estimated 25 million unsafe abortions occur each year|website=World Health Organization}}</ref>
+Згідно з дослідженням ВООЗ та Інститутом Гуттмахера у всьому світі, в період з 2010 по 2014 рік щороку відбувалося 25 мільйонів небезпечних абортів (45&nbsp;% усіх абортів). 97&nbsp;% небезпечних абортів відбуваються в країнах, що розвиваються в Африці, Азії та Латинській Америці. На відміну від цього, більшість абортів, які проводяться в Західній та Північній Європі та Північній Америці, є безпечними.<ref>{{Cite web|url=https://www.who.int/mediacentre/news/releases/2017/unsafe-abortions-worldwide/en/|title=Worldwide, an estimated 25 million unsafe abortions occur each year|website=World Health Organization}}</ref>
 [[Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок|Комітет з ліквідації дискримінації щодо жінок]] вважає криміналізацію абортів «порушенням сексуального та репродуктивного здоров'я та прав жінок» та формою «<nowiki/>[[Гендерне насильство|гендерного насильства]]<nowiki/>».
@@ Рядок 243: / Рядок 244: @@
 === Контроль популяції ===
 [[Файл:Ceausescu_Anul_Nou.jpg|міні|250x250пкс| [[Ніколае Чаушеску]], румунський комуністичний лідер, здійснив одну з найвідоміших наталістських політик 20 століття]]
-У 20 столітті кілька авторитарних урядів прагнули або збільшити, або зменшити народжуваність, часто шляхом насильницького втручання. Однією з найвідоміших [[Наталіст|наталістських]] політик є політика, яка відбулася в [[Соціалістична Республіка Румунія|комуністичній Румунії]] в період 1967–1990 років під час комуністичного лідера [[Ніколае Чаушеску]], який проводив дуже агресивну наталістську політику, яка включала заборону абортів і контрацепції, рутинні тести на вагітність для жінок, [[Податок на бездітність|податки на бездітність]] та юридична дискримінація бездітних. Політика Чаушеску в результаті більш ніж 9000 жінок, які померли в результаті незаконних абортів, <ref name="Kligman short">Kligman, Gail. "Political Demography: The Banning of Abortion in Ceausescu's Romania". In Ginsburg, Faye D.; Rapp, Rayna, eds. ''Conceiving the New World Order: The Global Politics of Reproduction.'' Berkeley, CA: University of California Press, 1995 :234–255. Unique Identifier : AIDSLINE KIE/49442.</ref> збільшення кількості дітей в дитбудинках, [[Безпритульні діти|безпритульних дітей]] в 1990 ― ті роки (коли багато дитячих будинків були закриті, а діти залишилися на вулицях), а також переповнення будинків та шкіл. Іронія агресивної наталістської політики Чаушеску полягала в тому, що покоління, яке народилося, врешті-решт очолить [[Румунська революція (1989)|Румунську революцію,]] яка повалить і режим [[Суд над Ніколае і Єленою Чаушеску|стратить його]] . <ref>{{Cite book
+У 20 столітті кілька авторитарних урядів прагнули або збільшити, або зменшити народжуваність, часто шляхом насильницького втручання. Однією з найвідоміших [[наталіст]]ських політик є політика, яка відбулася в [[Соціалістична Республіка Румунія|комуністичній Румунії]] в період 1967—1990 років під час комуністичного лідера [[Ніколае Чаушеску]], який проводив дуже агресивну наталістську політику, яка включала заборону абортів і контрацепції, рутинні тести на вагітність для жінок, [[Податок на бездітність|податки на бездітність]] та юридична дискримінація бездітних. Політика Чаушеску в результаті більш ніж 9000 жінок, які померли в результаті незаконних абортів,<ref name="Kligman short">Kligman, Gail. «Political Demography: The Banning of Abortion in Ceausescu's Romania». In Ginsburg, Faye D.; Rapp, Rayna, eds. ''Conceiving the New World Order: The Global Politics of Reproduction.'' Berkeley, CA: University of California Press, 1995 :234–255. Unique Identifier: AIDSLINE KIE/49442.</ref> збільшення кількості дітей в дитбудинках, [[Безпритульні діти|безпритульних дітей]] в 1990 ― ті роки (коли багато дитячих будинків були закриті, а діти залишилися на вулицях), а також переповнення будинків та шкіл. Іронія агресивної наталістської політики Чаушеску полягала в тому, що покоління, яке народилося, врешті-решт очолить [[Румунська революція (1989)|Румунську революцію,]] яка повалить і режим [[Суд над Ніколае і Єленою Чаушеску|стратить його]] .<ref>{{Cite book
 |title=Freakonomics
 |last=Levitt & Dubner
@@ Рядок 254: / Рядок 255: @@
 }}</ref>
-Категоричним протистоянням наталістській політиці Чаушеску була політика Китаю щодо [[Політика однієї дитини|однієї дитини]], яка діяла з 1978 по 2015 рік, і включала такі зловживання, як вимушені аборти. <ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-asia-china-18435126|title=China forced abortion photo sparks outrage – BBC News|work=BBC News|date=14 June 2012|accessdate=11 March 2017}}</ref> Ця політика також була визнана відповідальною за загальну практику селективного аборту, який призвів до незбалансованого [[співвідношення статей]] в країні. <ref name="Bulte, Heerink, & Zhang, 2011">{{Cite journal|last=Bulte, E.|last2=Heerink, N.|last3=Zhang, X.|year=2011|title=China's one-child policy and 'the mystery of missing women': ethnic minorities and male-biased sex ratios.|journal=Oxford Bulletin of Economics and Statistics|volume=73|issue=1|pages=0305–9049|doi=10.1111/j.1468-0084.2010.00601.x}}</ref>
+Категоричним протистоянням наталістській політиці Чаушеску була політика Китаю щодо [[Політика однієї дитини|однієї дитини]], яка діяла з 1978 по 2015 рік, і включала такі зловживання, як вимушені аборти.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-asia-china-18435126|title=China forced abortion photo sparks outrage – BBC News|work=BBC News|date=14 June 2012|accessdate=11 March 2017}}</ref> Ця політика також була визнана відповідальною за загальну практику селективного аборту, який призвів до незбалансованого [[співвідношення статей]] в країні.<ref name="Bulte, Heerink, & Zhang, 2011">{{Cite journal|last=Bulte, E.|last2=Heerink, N.|last3=Zhang, X.|year=2011|title=China's one-child policy and 'the mystery of missing women': ethnic minorities and male-biased sex ratios.|journal=Oxford Bulletin of Economics and Statistics|volume=73|issue=1|pages=0305–9049|doi=10.1111/j.1468-0084.2010.00601.x}}</ref>
-З 1970-х до 1980-х років напруження зростало між активістами жіночого здоров'я, які просувають репродуктивні права жінок як частину підходу, заснованого на правах людини, з одного боку, та прихильниками контролю населення з іншого. <ref>{{Cite book
+З 1970-х до 1980-х років напруження зростало між активістами жіночого здоров'я, які просувають репродуктивні права жінок як частину підходу, заснованого на правах людини, з одного боку, та прихильниками контролю населення з іншого.<ref>{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/reproductiverigh0000knud
 |title=Reproductive Rights in a Global Context
@@ Рядок 266: / Рядок 267: @@
 |isbn=978-0-8265-1528-5
 |quote=reproductive rights.
-}}</ref> На Всесвітній конференції ООН з питань народонаселення в Мехіко в 1984 році політика контролю за населенням зазнала нападу захисників жіночого здоров'я, які стверджували, що вузька спрямованість цих політик призводить до примусу та зниження якості медичної допомоги, і що ця політика ігнорує різноманітний соціальний та культурний контекст, в якому планування сім'ї забезпечувалося в країнах, що розвиваються. У 1980-х рр. Епідемія ВІЛ / СНІДу змусила ширше обговорення статі в публічному дискурсі багатьох країн, що призвело до більшої уваги до питань репродуктивного здоров'я, окрім зменшення народжуваності. Зростаюча протидія вузькому фокусу контролю над населенням призвела до значного відхилення на початку 1990-х років від минулої політики контролю населення. <ref>{{Cite book
+}}</ref> На Всесвітній конференції ООН з питань народонаселення в Мехіко в 1984 році політика контролю за населенням зазнала нападу захисників жіночого здоров'я, які стверджували, що вузька спрямованість цих політик призводить до примусу та зниження якості медичної допомоги, і що ця політика ігнорує різноманітний соціальний та культурний контекст, в якому планування сім'ї забезпечувалося в країнах, що розвиваються. У 1980-х рр. Епідемія ВІЛ / СНІДу змусила ширше обговорення статі в публічному дискурсі багатьох країн, що призвело до більшої уваги до питань репродуктивного здоров'я, окрім зменшення народжуваності. Зростаюча протидія вузькому фокусу контролю над населенням призвела до значного відхилення на початку 1990-х років від минулої політики контролю населення.<ref>{{Cite book
 |url=https://archive.org/details/reproductiverigh0000knud
 |title=Reproductive Rights in a Global Context
@@ Рядок 276: / Рядок 277: @@
 |isbn=978-0-8265-1528-5
 |quote=reproductive rights.
-}}</ref> У Сполучених Штатах противники абортів почали підбурювати [[Теорія змови|теорії змови]] щодо захисників репродуктивних прав, звинувачуючи їх у просуванні [[Расизм|расистської]] програми [[Євгеніка|євгеніки]] та спробі зменшити [[Афроамериканці|афроамериканську]] народжуваність у США. <ref name="Dewan">{{Cite news|last=Dewan|first=Shaila|title=To Court Blacks, Foes of Abortion Make Racial Case|work=[[New York Times]]|date=26 February 2010|url=https://www.nytimes.com/2010/02/27/us/27race.html|accessdate=7 June 2010}}</ref>
+}}</ref> У Сполучених Штатах противники абортів почали підбурювати [[Теорія змови|теорії змови]] щодо захисників репродуктивних прав, звинувачуючи їх у просуванні [[Расизм|расистської]] програми [[Євгеніка|євгеніки]] та спробі зменшити [[Афроамериканці|афроамериканську]] народжуваність у США.<ref name="Dewan">{{Cite news|last=Dewan|first=Shaila|title=To Court Blacks, Foes of Abortion Make Racial Case|work=[[New York Times]]|date=26 February 2010|url=https://www.nytimes.com/2010/02/27/us/27race.html|accessdate=7 June 2010}}</ref>
 === Понівечення жіночих статевих органів ===
 [[Файл:FGM_prevalence_UNICEF_2016.svg|міні|200x200пкс| Поширеність FGM]]
-[[Жіноче обрізання|Каліцтво жіночих статевих органів]] (FGM) визначається як «усі процедури, які передбачають часткове або повне видалення зовнішніх жіночих статевих органів або інше пошкодження жіночих статевих органів з немедичних причин». <ref name="auto">{{Cite web|url=https://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs241/en/|title=Female genital mutilation|website=World Health Organization}}</ref> Процедура не приносить користі для здоров’я, може спричинити серйозні кровотечі та проблеми із сечовипусканням, кісти, інфекції та ускладнення при пологах та підвищений ризик смерті новонароджених.  Його проводять з традиційних, культурних чи релігійних міркувань у багатьох частинах світу, особливо в Африці. [[Стамбульська конвенція]] забороняє жіноче обріання (стаття 38). <ref>{{Cite web|url=https://rm.coe.int/168046031c|title=Archived copy|accessdate=7 August 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170531114057/https://rm.coe.int/168046031c|archivedate=31 May 2017}}</ref>
+[[Жіноче обрізання|Каліцтво жіночих статевих органів]] (FGM) визначається як «усі процедури, які передбачають часткове або повне видалення зовнішніх жіночих статевих органів або інше пошкодження жіночих статевих органів з немедичних причин».<ref name="auto">{{Cite web|url=https://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs241/en/|title=Female genital mutilation|website=World Health Organization}}</ref> Процедура не приносить користі для здоров'я, може спричинити серйозні кровотечі та проблеми із сечовипусканням, кісти, інфекції та ускладнення при пологах та підвищений ризик смерті новонароджених. Його проводять з традиційних, культурних чи релігійних міркувань у багатьох частинах світу, особливо в Африці. [[Стамбульська конвенція]] забороняє жіноче обріання (стаття 38).<ref>{{Cite web|url=https://rm.coe.int/168046031c|title=Archived copy|accessdate=7 August 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170531114057/https://rm.coe.int/168046031c|archivedate=31 May 2017}}</ref>
 === Викрадення нареченої або купівля та репродуктивне рабство ===
 [[Файл:Mauricio_rugendas_-_el_malon.jpg|ліворуч|міні| На картині зображена чилійська жінка, викрадена під час Малона]]
-[[Викрадення нареченої]] або шлюб шляхом викрадення ― це практика, при якій жінку чи дівчину викрадають з метою примусового шлюбу. Викрадення наречених історично практикувалось у багатьох частинах світу, і сьогодні воно продовжує траплятися в деяких місцях, особливо в [[Центральна Азія|Центральній Азії]] та на [[Кавказ|Кавказі]], в таких країнах, як Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан та Вірменія, а також в Ефіопії. <ref>{{Cite news|url=https://www.reuters.com/article/us-kyrgyzstan-women-bride-kidnapping/one-in-five-girls-and-women-kidnapped-for-marriage-in-kyrgyzstan-study-idUSKBN1AH5GI|title=One in five girls and women kidnapped for marriage in Kyrgyzstan|work=Reuters|date=August 2017}}</ref> <ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-10913297|title=Chechen stolen brides 'exorcised'|work=BBC News|date=10 August 2010|last=Ash|first=Lucy}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.independent.co.uk/news/world/africa/kidnapped-raped-married-the-extraordinary-rebellion-of-ethiopias-abducted-wives-1922263.html|title=Kidnapped. Raped. Married. The extraordinary rebellion of Ethiopia's|date=17 March 2010}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4763185.stm#sa-link_location=story-body&intlink_from_url=http%3A%2F%2Fwww.bbc.com%2Fnews%2Fworld-africa-13681053&intlink_ts=1522860542128-sa|title=Ethiopian girls fear forced marriage|date=14 May 2006}}</ref> Викраденню нареченої часто передує згвалтування (або наслідком цього може бути вагітність), яке змушує прийти до шлюбу ― практика, яка також підтримується «законом про сватання насильника». <ref>{{Cite journal|last=Mellen|first=Ruby|date=March–April 2017|title=The Rapist's Loophole: Marriage|journal=Foreign Policy|issue=223|page=20}}</ref> Викрадення жінок може відбуватися в індивідуальному масштабі або масово. [[Raptio]] ― це латинський термін, що стосується широкомасштабного викрадення жінок, як правило, для шлюбу або сексуального рабства, особливо під час війни.
+[[Викрадення нареченої]] або шлюб шляхом викрадення ― це практика, при якій жінку чи дівчину викрадають з метою примусового шлюбу. Викрадення наречених історично практикувалось у багатьох частинах світу, і сьогодні воно продовжує траплятися в деяких місцях, особливо в [[Центральна Азія|Центральній Азії]] та на [[Кавказ]]і, в таких країнах, як Киргизстан, Таджикистан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан та Вірменія, а також в Ефіопії.<ref>{{Cite news|url=https://www.reuters.com/article/us-kyrgyzstan-women-bride-kidnapping/one-in-five-girls-and-women-kidnapped-for-marriage-in-kyrgyzstan-study-idUSKBN1AH5GI|title=One in five girls and women kidnapped for marriage in Kyrgyzstan|work=Reuters|date=August 2017}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-europe-10913297|title=Chechen stolen brides 'exorcised'|work=BBC News|date=10 August 2010|last=Ash|first=Lucy}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.independent.co.uk/news/world/africa/kidnapped-raped-married-the-extraordinary-rebellion-of-ethiopias-abducted-wives-1922263.html|title=Kidnapped. Raped. Married. The extraordinary rebellion of Ethiopia's|date=17 March 2010}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4763185.stm#sa-link_location=story-body&intlink_from_url=http%3A%2F%2Fwww.bbc.com%2Fnews%2Fworld-africa-13681053&intlink_ts=1522860542128-sa|title=Ethiopian girls fear forced marriage|date=14 May 2006}}</ref> Викраденню нареченої часто передує згвалтування (або наслідком цього може бути вагітність), яке змушує прийти до шлюбу ― практика, яка також підтримується «законом про сватання насильника».<ref>{{Cite journal|last=Mellen|first=Ruby|date=March–April 2017|title=The Rapist's Loophole: Marriage|journal=Foreign Policy|issue=223|page=20}}</ref> Викрадення жінок може відбуватися в індивідуальному масштабі або масово. [[Raptio]] ― це латинський термін, що стосується широкомасштабного викрадення жінок, як правило, для шлюбу або сексуального рабства, особливо під час війни.
-[[Віно|Ціна нареченої]], яку також називають нареченою, ― це гроші, майно чи інша форма багатства, яку виплачує наречений або його сім'я батькам жінки, з якою він одружується. Практика встановлення ціни нареченої іноді призводить до того, що батьки продають молодих дочок заміж і до торгівлі ними. <ref>{{Cite web|url=https://www.thefreelibrary.com/Human+rights+groups+ask+NWFP+Govt.+to+ban+%27bride+price%27+to+curb+women...-a0216984357|title=Human rights groups ask NWFP Govt. To ban 'bride price' to curb women Trafficking. – Free Online Library}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.islandsbusiness.com/news/index_dynamic/containerNameToReplace=MiddleMiddle/focusModuleID=130/focusContentID=26256/tableName=mediaRelease/overideSkinName=newsArticle-full.tpl|archiveurl=https://archive.today/20130126135528/http://www.islandsbusiness.com/news/index_dynamic/containerNameToReplace=MiddleMiddle/focusModuleID=130/focusContentID=26256/tableName=mediaRelease/overideSkinName=newsArticle-full.tpl|archivedate=26 January 2013|title=Islands Business – PNG Police blame bride price for violence in marri…|date=26 January 2013}}</ref> Ціна нареченої поширена в Африці. <ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-africa-33810273|title=Bride price practices in Africa|work=BBC News|date=6 August 2015}}</ref> Такі примусові шлюби часто призводять до [[Сексуальне насилля|сексуального насильства]] та примусової вагітності. [[Північна область (Гана)|Наприклад, на півночі Гани]] оплата ціни нареченої означає вимогу жінки до народження дітей, а жінки, які використовують контроль за народжуваністю, ризикують. <ref>{{Cite journal|last=Bawah|first=Ayaga Agula|last2=Akweongo|first2=Patricia|last3=Simmons|first3=Ruth|last4=Phillips|first4=James F.|date=1999|title=Women's fears and men's anxieties: the impact of family planning on gender relations in Northern Ghana|url=https://www.popcouncil.org/research/womens-fears-and-mens-anxieties-the-impact-of-family-planning-on-gender-rel|journal=[[Studies in Family Planning]]|volume=30|issue=1|pages=54–66|doi=10.1111/j.1728-4465.1999.00054.x|pmid=10216896|hdl-access=free}} [http://www.popcouncil.org/uploads/pdfs/councilarticles/sfp/SFP301Bawah.pdf Pdf.]</ref>
+[[Віно|Ціна нареченої]], яку також називають нареченою, ― це гроші, майно чи інша форма багатства, яку виплачує наречений або його сім'я батькам жінки, з якою він одружується. Практика встановлення ціни нареченої іноді призводить до того, що батьки продають молодих дочок заміж і до торгівлі ними.<ref>{{Cite web|url=https://www.thefreelibrary.com/Human+rights+groups+ask+NWFP+Govt.+to+ban+%27bride+price%27+to+curb+women...-a0216984357|title=Human rights groups ask NWFP Govt. To ban 'bride price' to curb women Trafficking. – Free Online Library}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.islandsbusiness.com/news/index_dynamic/containerNameToReplace=MiddleMiddle/focusModuleID=130/focusContentID=26256/tableName=mediaRelease/overideSkinName=newsArticle-full.tpl|archiveurl=https://archive.today/20130126135528/http://www.islandsbusiness.com/news/index_dynamic/containerNameToReplace=MiddleMiddle/focusModuleID=130/focusContentID=26256/tableName=mediaRelease/overideSkinName=newsArticle-full.tpl|archivedate=26 January 2013|title=Islands Business – PNG Police blame bride price for violence in marri…|date=26 January 2013}}</ref> Ціна нареченої поширена в Африці.<ref>{{Cite news|url=https://www.bbc.com/news/world-africa-33810273|title=Bride price practices in Africa|work=BBC News|date=6 August 2015}}</ref> Такі примусові шлюби часто призводять до [[Сексуальне насилля|сексуального насильства]] та примусової вагітності. [[Північна область (Гана)|Наприклад, на півночі Гани]] оплата ціни нареченої означає вимогу жінки до народження дітей, а жінки, які використовують контроль за народжуваністю, ризикують.<ref>{{Cite journal|last=Bawah|first=Ayaga Agula|last2=Akweongo|first2=Patricia|last3=Simmons|first3=Ruth|last4=Phillips|first4=James F.|date=1999|title=Women's fears and men's anxieties: the impact of family planning on gender relations in Northern Ghana|url=https://www.popcouncil.org/research/womens-fears-and-mens-anxieties-the-impact-of-family-planning-on-gender-rel|journal=[[Studies in Family Planning]]|volume=30|issue=1|pages=54–66|doi=10.1111/j.1728-4465.1999.00054.x|pmid=10216896|hdl-access=free}} [http://www.popcouncil.org/uploads/pdfs/councilarticles/sfp/SFP301Bawah.pdf Pdf.]</ref>
-Додаткова конвенція 1956 р. Про скасування рабства, торгівлю рабами та установи та практики, подібні до рабства, визначає "інститути та практики, подібні до рабства", включаючи: <ref>{{Cite web|url=http://www.ohchr.org/EN/ProfessionalInterest/Pages/SupplementaryConventionAbolitionOfSlavery.aspx|title=OHCHR &#124; Supplementary Convention on the Abolition of Slavery}}</ref>
+Додаткова конвенція 1956&nbsp;р. Про скасування рабства, торгівлю рабами та установи та практики, подібні до рабства, визначає «інститути та практики, подібні до рабства», включаючи:<ref>{{Cite web|url=http://www.ohchr.org/EN/ProfessionalInterest/Pages/SupplementaryConventionAbolitionOfSlavery.aspx|title=OHCHR &#124; Supplementary Convention on the Abolition of Slavery}}</ref>
 === Донорство сперми ===
@@ Рядок 297: / Рядок 298: @@
 == Критика ==
-Деякі [[Рух проти абортів|противники легалізованих абортів]] розглядають термін «репродуктивні права» як [[Евфемізм|евфемізм,]] який впливає на емоції на користь аборту. Національне право на життя називає «репродуктивні права» терміном «вигадки» та «кодовим словом для ''аборту»''. <ref name="NRLC">{{Cite web|title=THE CHOICE "THAT DARE NOT SPEAK ITS NAME"|url=http://www.nrlc.org/news/2003/NRL02/pres.html|website=Nrlc.org|year=2003|accessdate=19 August 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130804230201/http://www.nrlc.org/news/2003/NRL02/pres.html|archivedate=4 August 2013}}</ref>
+Деякі [[Рух проти абортів|противники легалізованих абортів]] розглядають термін «репродуктивні права» як [[Евфемізм|евфемізм,]] який впливає на емоції на користь аборту. Національне право на життя називає «репродуктивні права» терміном «вигадки» та «кодовим словом для ''аборту»''.<ref name="NRLC">{{Cite web|title=THE CHOICE "THAT DARE NOT SPEAK ITS NAME"|url=http://www.nrlc.org/news/2003/NRL02/pres.html|website=Nrlc.org|year=2003|accessdate=19 August 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130804230201/http://www.nrlc.org/news/2003/NRL02/pres.html|archivedate=4 August 2013}}</ref>
+== Примітки ==
-== Список літератури  ==
+{{reflist}}
+{{Бібліоінформація}}
+{{право}}
 [[Категорія:Права жінок]]
 [[Категорія:Популяційна екологія]]

Репродуктивні права
Репродуктивні права у Вікісховищі

Репродуктивні права: відмінності між версіями

Версія за 15:10, 14 червня 2021

Історія

Прокламація у Тегерані

Каїрська програма дій

Пекінська платформа

Принципи Джокьякарти

Зловживання з боку держави

Заборона примусової стерилізації та примусового переривання вагітності

Права людини

Права жінок

Права чоловіків

Інтерсекс і репродуктивні права

Гендерна рівність та насильство щодо жінок

Сексуальне насильство під час збройних конфліктів

Материнська смертність

Проблеми

Контроль народжуваності

Аборт

Контроль популяції

Понівечення жіночих статевих органів

Викрадення нареченої або купівля та репродуктивне рабство

Донорство сперми

Примусова стерилізація

Критика

Примітки

Навігаційне меню

Пошук