Мавка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
зображення
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
198 021 редагування
Рядок 7: Рядок 7:


== Образ мавки ==
== Образ мавки ==
Уявлення про мавок побутують в [[Карпати|Карпатах]], на [[Поділля|Поділлі]] та [[Волинь|Волині]]. Типовий образ мавки&nbsp;— це дівчина з зеленим волоссям. В народних переказах часто додається, що мавка не має спини, так що ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їх перебування є ліси. Мавками ставали діти, померлі нехрещеними, рідше&nbsp;— діти, яких украв [[чорт]]<ref name=":0" />. Так ставалося з тими, що померли після семимісячного віку, померлі раніше ставали [[Потерча|потерчатами]]<ref>{{Cite book|title=Восточнославянская этнография|last=Зеленин|first=Д. К.|year=1991|publisher=Наука|location=|pages=420|language=|isbn=}}</ref>. Як і у випадку з русалками, мавки можуть мати чоловічих відповідників&nbsp;— нявкунів. Поширеним було уявлення про танці мавок на так званих ігровищах&nbsp;— місцях, де не росте трава. Часом їм приписувалося висаджування квітів у горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди силу<ref name=":0" />.
Уявлення про мавок побутують в [[Карпати|Карпатах]], на [[Поділля|Поділлі]] та [[Волинь|Волині]]. Типовий образ мавки&nbsp;— це дівчина з зеленим волоссям. У народних переказах часто додається, що мавка не має спини, так що ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їх перебування є ліси. Мавками ставали діти, померлі нехрещеними, рідше&nbsp;— діти, яких украв [[чорт]]<ref name=":0" />. Так ставалося з тими, що померли після семимісячного віку, померлі раніше ставали [[Потерча|потерчатами]]<ref>{{Cite book|title=Восточнославянская этнография|last=Зеленин|first=Д. К.|year=1991|publisher=Наука|location=|pages=420|language=|isbn=}}</ref>. Як і у випадку з русалками, мавки можуть мати чоловічих відповідників&nbsp;— нявкунів. Поширеним було уявлення про танці мавок на так званих ігровищах&nbsp;— місцях, де не росте трава. Часом їм приписувалося висаджування квітів у горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди силу<ref name=":0" />.


На мавок дуже схожі майки, що однак зрідка відрізняються виглядом&nbsp;— це дівчата дуже малого зросту. За поведінкою ж тотожні мавкам. Способом протидії майкам було прибивання над дверима з внутрішнього боку хатньої стіни ляльок-мотанок. В переказах описується, що майку можна спіймати і взяти за дружину, але шлюб з нею буде нещасливий. Якщо запитати в майки-дружини про якусь таємницю, вона обов'язково дасть відповідь, а після цього зникне<ref>{{Cite book|title=Українська міфологія|last=Галайчук|first=В.|year=2016|publisher=Клуб Сімейного Дозвілля|location=|pages=184-191|language=|isbn=}}</ref>.
На мавок дуже схожі майки, що однак зрідка відрізняються виглядом&nbsp;— це дівчата дуже малого зросту. За поведінкою ж тотожні мавкам. Способом протидії майкам було прибивання над дверима з внутрішнього боку хатньої стіни ляльок-мотанок. В переказах описується, що майку можна спіймати і взяти за дружину, але шлюб з нею буде нещасливий. Якщо запитати в майки-дружини про якусь таємницю, вона обов'язково дасть відповідь, а після цього зникне<ref>{{Cite book|title=Українська міфологія|last=Галайчук|first=В.|year=2016|publisher=Клуб Сімейного Дозвілля|location=|pages=184-191|language=|isbn=}}</ref>.

Версія за 11:32, 18 липня 2021

Мавка

Мавка
Міфологія слов'янська
Божество в слов'янська міфологія
Частина від заложні мерці і слов'янська міфологія
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Ма́вка, також на́вка, ня́вка, лісова русалка — істота української міфології, близька до русалки, в образі гарної оголеної дівчини з довгим розпущеним волоссям. Згідно з народними повір'ями, на мавок перетворюються душі утоплениць[1] та дівчаток, померлих без хрещення[2].

Етимологія

На думку частини дослідників, первісною назвою цих істот була «навка»: від прасл. *navь («мрець»); з того ж кореня походять українські слова нав і нава («домовина», «труна»), а також навк («мрець»). Варіанти «мавка» і «нявка» виникли пізніше внаслідок зближення з мавкати («нявкати»)[3][4]. За іншою версію, якої дотримувався Олександр Афанасьєв у своїй праці «Поетичні погляди слов'ян на природу» (1865—69, т. 1—3), де вказував, що жителі України на той час вживали слова «нави», «навьский», не допускаючи зміни початкового звука. Та вважав, що назва походить від слів «мал», «малий»; так «малко» — дитина (хлопчик, малюк), «малка» — малоросла жінка. Таким чином, мавка означає «істота маленького зросту»[5].

Образ мавки

Уявлення про мавок побутують в Карпатах, на Поділлі та Волині. Типовий образ мавки — це дівчина з зеленим волоссям. У народних переказах часто додається, що мавка не має спини, так що ззаду видно нутрощі. Звичайним місцем їх перебування є ліси. Мавками ставали діти, померлі нехрещеними, рідше — діти, яких украв чорт[2]. Так ставалося з тими, що померли після семимісячного віку, померлі раніше ставали потерчатами[6]. Як і у випадку з русалками, мавки можуть мати чоловічих відповідників — нявкунів. Поширеним було уявлення про танці мавок на так званих ігровищах — місцях, де не росте трава. Часом їм приписувалося висаджування квітів у горах. Вважалося, мавки можуть заманювати хлопців у хащі, де лоскотати їх до смерті. Також вони приходили вночі до людей, особливо жінок і дітей, щоб висмоктувати через груди силу[2].

На мавок дуже схожі майки, що однак зрідка відрізняються виглядом — це дівчата дуже малого зросту. За поведінкою ж тотожні мавкам. Способом протидії майкам було прибивання над дверима з внутрішнього боку хатньої стіни ляльок-мотанок. В переказах описується, що майку можна спіймати і взяти за дружину, але шлюб з нею буде нещасливий. Якщо запитати в майки-дружини про якусь таємницю, вона обов'язково дасть відповідь, а після цього зникне[7].

Мавка в мистецтві

Зображення Мавки і Лукаша на реверсі срібної ювілейної монети НБУ за твором Лесі Українки «Лісова пісня».
Образ мавки на лоґотипі імпринту Мавка, який спеціалізується на випуску авторських дитячих коміксів.
Образ Мавки у мистецтві

Художня література

Тамара Скрипка виводить образ таємничої лісової чи морської русалки-мавки в історії української літературної традиції з «Енеїді» Івана Котляревського [8]. Очевидно, морських античних сирен письменник назвав мавками відповідно до «українізації» Вергілієвих реалій. Згадуються морські мавки і у Євгена Гребінки: «Ущухнуло море, і хвилі вляглися; / Пустують по піні мавки…»[9].

Марко Вовчок записала в народі ряд синонімів на означення різного роду русалок: лісовничка, мислічка, русавка, водяниця, нявка, нетря лісова. Пейзажний малюнок з мавками накреслив Леонід Глібов:

«До нас зозулька у гості прилітає

І весело кує, як в тихому кутку; Вівчарик на сопілку грає

Під явором, у холодку;

Співає соловей неначе у садочку,

А серед ночі, в тихий час,

Тут мавочки гуляють у таночку

І ясний місяць дивиться на нас» [10]

Про мавку є згадка у п’єсі Марка Кропивницького. В усіх цих творах образ мавки зустрічається епізодично як фантастична деталь пейзажу, потрактований в дусі бурлеску, або як романтичний мотив[8].

Еко-скульптурна композиція «Пробудження лісових мавок», Луцьк, 2021 р.

Мавка — головний персонаж драми-феєрії Лесі Українки в «Лісова пісня». Її образ втілив роздуми письменниці про роль краси і вірності, про роль мистецтва у пробудженні духовних сил людини, у її піднесенні до розуміння власного призначення на землі[11].

«Мавка» – твір[12] Івана Франка, який сам автор назвав казкою, однак в літературознавстві розглядається як психологічна новела[13]. Тут уявна мавка приходить у сни дівчинки, спонукає постійно прагнути зустрічі з нею, стає своєрідною ідеєю-фікс. Письменник тонко психологізує природу, зокрема «темний», «вічно тужливий», «понурий» ліс із таємничою піснею, що веде в «пахучу безвість, у якийсь безмежний непрозорий простір і може викликати в таких тендітних істотах, як Ґандзя, глибоку тугу на серці». Усе це готує читачів до тривожного і загадкового, прогнозучи трагедійний кінець[14].

Основні джерела образу мавки у Івана Франка й Лесі Українки – фольклорно-міфологічні. Серед іншого вони запозичують образ дріад, яких в художній традиції відтворюють як вродливих покровительок дерев. Всупереч народній традиції, де мавка персонаж демонологічний – в творах письменників вона естетизується, підкреслюють не лише її зовнішня принадність, але й гуманізм[8].

Кохана головного героя «Тіней забутих предків» Михайла Коцюбинського постає в образі мавки.

До збірки казок Василя Короліва-Старого «Нечиста сила» включене оповідання «Мавка Вербинка»[15].

Романтичний образ мавки актуалізується в українській поезії ХХ століття. Автори звертаються до нього для підкреслення магіної принадності природи. У вірші Миколи Руденка «Кочовики й землероби» про це говорять рядки: «В воді – русалка, на узліссі – мавка: / Бездушного нічого не було»[16].

Цикл поезій «Очікування Ольги» Максима Розумного послуговується образом у двох віршах:

«В зелених ріках і житах

празнують весело свята

русалки, мавки, упирі,

та відчайдухи-косарі

стинають зело, поять коси.

У лузі відьма вроди просить,

ранковій молиться зорі.

Відунка воду замовляє

і щось нашіптує траві,

і ворожбитські наговори

озвуться жаром у крові»[17].

«Гуляють лісом потерчата,

у лузі мавки хихотять,

веселі відьми і верткі дівчата,

ніхто не чув ні прощень, ні проклять»[18].

Василь Симоненко використовує у вірші «Лебеді материнства»[19] образ мавки, як жіночої спокуси, що може очікувати юнака на його життєвому шляху. Твір Наталки Позняк «Мавка»[20] містить алюзії на «Лісову пісню».

Мавки зустрічаються в романі Марини та Сергія Дяченків «Відьмин вік». У казці Олега Романчука «Гуцульська легенда» фігурує мавка Любава.

В п’єсі Олеся Барліга «Дерева спізнюються на автобус», що присвячена політичній і мистецькій кон’юнктурі на темі Голодомору, мавки супроводжують Віктора Ющенка у сновидінні головного героя твору[21].

Письменниця Дара Корній звертається до образу цього персонажа міфології у своєму романі «Щоденник Мавки»[22] та книзі «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи» [23].

Музика

  • Mavka — заснований в Києві 2013 року гурт, який виконує пісні власною «мавчиною» мовою, а також створює композиції на слова Лесі Українки.
  • NAVKA — псевдонім Марини Іванівни Тимофійчук  — української музикантки, авторки і виконавиці пісень українською мовою, поетки.

Кінематограф

Комікси

Примітики

  1. ↑ Вовк, Ф. (1928). Студії з української етнографії та антропології. Прага: Український громадський видавничий фонд. с. 174.
  2. ↑ а б в Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб Сімейного Дозвілля. с. 181—183.
  3. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  4. ↑ Навь // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  5. ↑ Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу. В 3-х томах. — М.: Современный писатель, 1995. — 416 с. — ISBN 5-265-03309-2. (III, 241)
  6. ↑ Зеленин, Д. К. (1991). Восточнославянская этнография. Наука. с. 420.
  7. ↑ Галайчук, В. (2016). Українська міфологія. Клуб Сімейного Дозвілля. с. 184—191.
  8. ↑ а б в Тамара Скрипка «Мавка у творчості Івана Франка і Лесі Українки: типологія чи контактні зв’язки?», персональний сайт Тамари Скрипки
  9. ↑ Гребінка Є. Твори: у 5 т. – К., 1957. – Т. 1.
  10. ↑ Глібов Л. Твори: у 2 т. – К., 1974. – Т. 1
  11. ↑ Драма-феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки .Фольклорна основа, проблематика твору
  12. ↑ [Іван Франко. На лоні природи і инші оповіданя. У Львові, 1905. З друкарнї Наукового Тов. ім. Шевченка під зарядом К. Боднарського. C. 118—125]
  13. ↑ «Казкова творчість Івана Франка» «Освіта.ua»)
  14. ↑ Марта Хороб, «Фольклорно-міфологічний концепт новели Івана Франка «Мавка» Матеріали Міжнародного наукового конгресу присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка, Том 1, Львів – 2008
  15. ↑ [ https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=4713 Королів-Старий Василь «Мавка Вербинка»] УкрЛіб. Бібліотека української літератури
  16. ↑ Миколо Руденко «Кочовики й землероби», сайт «Поетика»
  17. ↑ Максим Розумний, «Очікування Ольги», 2. Рахманський Великдень, сайт «Поетика»
  18. ↑ Максим Розумний, «Очікування Ольги», 3. Ольга, сайт «Поетика»
  19. ↑ Василь Симоненко, «Лебеді материнства», сайт «Поетика»
  20. ↑ Наталка Позняк, «Мавка», сайт «Поетика»
  21. ↑ «Драма.UA» / Упор. Дудко О. — Львів: Artarea, 2013
  22. ↑ Дара Корній. Щоденник Мавки. – Х: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 304 с.
  23. ↑ Чарівні істоти українського міфу Духи природи. — Х: Віват, 2017. — 320 с.

Джерела

  • Вовк Ф. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, 1928. — 354 с.
  • Галайчук В. Українська міфологія / В. Галайчук — «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 276 с.
  • Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография / Пер. с нем. К. Д. Цивиной / Академия Наук СССР, Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 511 с.

Посилання

Антична міфологія
Слов'янська міфологія
Германо-скандинавська
міфологія
Кельтська міфологія
Балтська міфологія
Міфологія басків
Самодіва Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мавка&oldid=32993020