Програмування: відмінності між версіями

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Версія за 11:20, 25 серпня 2021

Програмування — процес проектування, написання, тестування, зневадження і підтримки комп'ютерних програм. Програмування поєднує в собі елементи інженерії (існує навіть відповідна спеціальна галузь інженерії — програмна інженерія, англ. software engineering), фундаментальних наук (перш за все математики) і мистецтва^[1].

У вужчому значенні програмування розглядається як кодування — реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних алгоритмів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням мов програмування). У ширшому сенсі процес програмування охоплює і створення, тобто розробку, алгоритмів, і аналіз потреб майбутніх користувачів програмного забезпечення.

У широкому значенні програмування використовується у значенні створення програми дій або алгоритмів та навчання людей або пристроїв діяти за алгоритмами.

Історія

Докладніше: Історія мов програмування

Сучасне програмування

Критерії якості

Яким би не був підхід до створення програмного забезпечення, кінцева програма має задовольняти деяким вимогам. Найчастіше зустрічаються^{[джерело не вказане 4298 днів]}:

Ефективність/Продуктивність: кількість ресурсів системи, що споживає програма (час процесора, розмір пам'яті, зовнішня пам'ять, ширина каналу мережі, і навіть взаємодії з користувачем). Чим менше ресурсів споживається, тим краще;
Надійність: ймовірність того, що результат роботи програми правильний. Це залежить від коректності алгоритмів та правильності кодування;
Стійкість: як програма розв'язує проблеми в нестандартних ситуаціях, як наприклад неправильні дані, недоступність необхідних ресурсів як наприклад пам'ять, локальна мережа, та неправильні дії користувача;
Зручність: ергономічність програми. Легкість, з якою особа може використовувати програму для своїх цілей;
Переносимість: діапазон апаратного забезпечення та операційних систем на яких можна компілювати чи інтерпретувати код програми, виконуючи її. Це залежить від відмінностей в програмних ресурсах наданих різними платформами, включаючи ресурси, наявність компіляторів та бібліотек для мови програмування;
Масштабованість: Простота подальшого супроводження програми, тобто внесення в неї додаткових вдосконалень, що збільшують функціональність чи виправляють помилки. Цей критерій не має прямого відношення до користувача, але впливає на час, протягом якого програма буде використовуватись.
Естетичність: Вигляд програми на екрані з точки зору підбору кольорів, форм, розмірів графічних елементів і контролів, гармонійності їх взаємного розташування, якість малюнків, вибір шрифтів тексту, а також доречність звукових сигналів і мелодій, рухів вібродвигуна.
Етичність: Ступінь спрямованості на задоволення справжніх потреб людей, реалізацію кращих і законних бажань користувачів і розробників.

Рівні програмування

Успішне програмування передбачає виконання необхідних дій на таких рівнях^{[джерело?]}:

Економічний (бізнес-логіка): Формування вимог до програмного продукту з урахуванням привабливості для користувачів, прибутковості для розробника і наявних можливостей розробника. Побудова загального уявлення про функціональність, спрямованість і призначення програмного продукту;
Структурний (архітектура): Створення переліку і взаємозв'язків потрібних модулів, графічних і звукових елементів, алгоритмів, баз даних, файлів, вибір мови програмування. Результатом цього кроку є повне, детальне і однозначне уявлення про функціонування майбутнього програмного продукту, включно з усіма графічними елементами, подіями і їх обробниками, станами і режимами програми, а також послідовність дій програміста, яка призводить до реалізації задуманого продукту;
Детальний/Фізичний (кодування): Реалізація окремих функцій з використанням конструкцій, операторів і бібліотек мови програмування, формування образів екранів в графічних дизайнерах, друкування тексту програми на клавіатурі.

Суперкомпіляція

Сюди перенаправляється запит «Суперкомпіляція». На цю тему потрібна окрема стаття.

Суперкомпіляція — метод аналізу й перетворення програм на основі наступних дій:^[2]^[3]

Робиться спроба «виконати» програму не для конкретних вхідних даних, а «символічно» у «загальному» вгляді, тобто для довільних вхідних даних. Для цього будується «дерево процесів».
Якщо початкова програма містить цикли та/або рекурсію, то дерево процесів є нескінченним. У цьому випадку робиться спроба згорнути нескінченне дерево у скінченний «граф конфігурацій». Для цього конфігурації порівнюються між собою.
Побудований скінченний граф конфіругацій перетворюється в «залишкову» програму.

Спеціалізація програм. Нехай $\Pi$ — програма, $C$ — обмеження на умови експлутації $\Pi$ . Тоді на вхід спеціалізатора подається $(\Pi ,C)$ , а задача спеціалізатора — породити залишкову програму $\Pi ',$ яка повинна задовільняти наступним умовам

$\Pi '\sim \Pi$ за умов $C$ ;
$\Pi '$ отримується з $\Pi$ шляхом вилучення непотрібних фрагментів в результаті накладання умов $C$ .

Мова програмування

Див. також: Мови програмування

Це система позначень яку використовує програміст для опису програми.

Теорія програмування

Пов'язана з вивченням програмування в загальному контексті інформатики як наукової дисципліни.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Програмування

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Програмування

Спортивне (олімпіадне) програмування

Примітки

↑ Graham, Paul. Knuth: Computer Programming as an Art. Процитовано 11 травня 2017.
↑ Анд. В. Климов, С.А.Романенко - Суперкомпиляция: основные принципы и базовые понятия.
↑ И. Г. Ключников - Суперкомпиляция функций высших порядков.

Посилання

Література

Зубенко В. В. Програмування: навчальний посібник (гриф МОН України) / В. В. Зубенко, Л. Л. Омельчук. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2011. — 623 c.
Нікітченко М. С. Теоретичні основи програмування: навчальний посібник / М.С Нікітченко — Ніжин: Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2010. — 121с.
Лавров С. С. Програмирование. Математические основи, средства, теория / С. С. Лавров. — СПб. : БХВ-Петербург,2001. — 251с.
Непейвода Н. Н. Основания програмирования: учеб. пособие / Н. Н. Непейвода, И. Н. Скопин. — Ижевск, 2003.

Це незавершена стаття про інформаційні технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Вільне програмне забезпечення Програмування Інформаційні технології

[1] Graham, Paul. Knuth: Computer Programming as an Art. Процитовано 11 травня 2017.

[2] Анд. В. Климов, С.А.Романенко - Суперкомпиляция: основные принципы и базовые понятия.

[3] И. Г. Ключников - Суперкомпиляция функций высших порядков.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 {{ТРПЗ}}
-'''Програмування'''&nbsp;— процес проектування, написання, тестування, [[зневадження]] і підтримки комп'ютерних [[Програма|програм]]. Програмування поєднує в собі елементи [[інженерія|інженерії]] (існує навіть відповідна спеціальна галузь інженерії&nbsp;— [[програмна інженерія]], {{lang-en|software engineering}}), фундаментальних [[наука|наук]] (перш за все [[математика|математики]]), логіки і [[мистецтво|мистецтва]]<ref>{{Cite web| last = Graham| first = Paul| title = Knuth: Computer Programming as an Art| accessdate = 2017-05-11| url = http://www.paulgraham.com/knuth.html}}</ref>.
+'''Програмування'''&nbsp;— процес проектування, написання, тестування, [[зневадження]] і підтримки комп'ютерних [[Програма|програм]]. Програмування поєднує в собі елементи [[інженерія|інженерії]] (існує навіть відповідна спеціальна галузь інженерії&nbsp;— [[програмна інженерія]], {{lang-en|software engineering}}), фундаментальних [[наука|наук]] (перш за все [[математика|математики]]) і [[мистецтво|мистецтва]]<ref>{{Cite web| last = Graham| first = Paul| title = Knuth: Computer Programming as an Art| accessdate = 2017-05-11| url = http://www.paulgraham.com/knuth.html}}</ref>.
-У вужчому значенні програмування розглядається як кодування&nbsp;— реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних [[алгоритм]]ів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням [[Мова програмування|мов програмування]]). У ширшому сенсі процес програмування охоплює і створення, тобто розробку, [[алгоритм]]ів, і аналіз потреб майбутніх користувачів [[програмне забезпечення|програмного забезпечення]], і винайдення способів застосування комп'ютерів в життєдіяльності людей.
+У вужчому значенні програмування розглядається як кодування&nbsp;— реалізація у вигляді програми одного чи кількох взаємопов'язаних [[алгоритм]]ів (у сучасних умовах це здійснюється з застосуванням [[Мова програмування|мов програмування]]). У ширшому сенсі процес програмування охоплює і створення, тобто розробку, [[алгоритм]]ів, і аналіз потреб майбутніх користувачів [[програмне забезпечення|програмного забезпечення]].
 У широкому значенні програмування використовується у значенні створення програми дій або [[алгоритм]]ів та навчання людей або пристроїв діяти за [[алгоритм]]ами.

Програмування: відмінності між версіями

Версія за 11:20, 25 серпня 2021

Зміст

Історія