Сушко Костянтин Іванович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 29: Рядок 29:
Костянтин Сушко народився [[5 жовтня]] 1946 року в селі [[Бабине (Верхньорогачицький район)|Бабина]], Верхньорогачицького району, [[Херсонська область|Херсонської області]], у сім'ї колгоспників. 1962 року виїхав до [[Запоріжжя]]. Там закінчив середню школу. Працював теслею, токарем, формувальником. З 1965-го по 1968 роки служив у радянському війську. Звільнившись у запас, працював слюсарем-складальником, згодом закінчив філологічний факультет [[Запорізький державний педагогічний інститут|Запорізького державного педагогічного інституту]] зі спеціальності «Російська мова та література».
Костянтин Сушко народився [[5 жовтня]] 1946 року в селі [[Бабине (Верхньорогачицький район)|Бабина]], Верхньорогачицького району, [[Херсонська область|Херсонської області]], у сім'ї колгоспників. 1962 року виїхав до [[Запоріжжя]]. Там закінчив середню школу. Працював теслею, токарем, формувальником. З 1965-го по 1968 роки служив у радянському війську. Звільнившись у запас, працював слюсарем-складальником, згодом закінчив філологічний факультет [[Запорізький державний педагогічний інститут|Запорізького державного педагогічного інституту]] зі спеціальності «Російська мова та література».


Із 1972-го&nbsp;— на журналістській роботі. Працював кореспондентом, старшим кореспондентом, завідувачем відділу газети «Комсомолець Запоріжжя», редактором багатотиражної газети «Днепростроевец». 1989 року започаткував першу в області профспілкову газету «Выбор». 1992—1999&nbsp;— головний редактор газети «Запорозька Січ». 1999—2005&nbsp;— на творчих хлібах. З березня 2005 року по жовтень 2007-го&nbsp;— генеральний директор<ref>[http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=78507 ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА НА ОСТРОВІ ХОРТИЦЯ КОСТЯНТИН СУШКО]</ref> Національного заповідника «Хортиця»<ref>[http://pilipyurik.com/index.php?option=com_content&view=article&id=421:sushko&catid=43:2009-04-12-14-52-17&Itemid=72 Письменницький портал: «Костянтин Іванович Сушко»]</ref>.
Із 1972-го&nbsp;— на журналістській роботі. Працював кореспондентом, старшим кореспондентом, завідувачем відділу газети «Комсомолець Запоріжжя», редактором багатотиражної газети «Днепростроевец». 1989 року започаткував першу в області профспілкову газету «Выбор». 1992—1999&nbsp;— головний редактор газети «Запорозька Січ». 1999—2005&nbsp;— на творчих хлібах. З березня 2005 року по жовтень 2007-го&nbsp;— генеральний директор<ref>[http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=78507 ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА НА ОСТРОВІ ХОРТИЦЯ КОСТЯНТИН СУШКО]</ref> Національного заповідника «Хортиця»<ref>[http://pilipyurik.com/index.php?option=com_content&view=article&id=421:sushko&catid=43:2009-04-12-14-52-17&Itemid=72 Письменницький портал: «Костянтин Іванович Сушко»]</ref>. За директорства К.Сушка на Хортиці зведено історико-культурний комплекс "Запорозька Січ", за його ініціативою обладнано туристично-меморіальний маршрут "Тарасова Стежка" (1843 року на Хортиці побував Тарас Шевченко), меморіально-туристичні комплекси "Протовче", "Скіфський стан", розпочато берегоукріплювальні роботи, отримано Державного акта на право розпоряджатися усією землею Хортиці та прилеглими островами.


Друкувався в газетах «Червоний промінь», «Ленинское знамя», «Комсомолець Запоріжжя», «Индустриальное Запорожье», «Запорізька правда», «Молодь України», «Комсомольское знамя», «Комсомольская правда», «Радянська Україна», «Правда Украины», «Сільські вісті», «Известия», «Україна молода», «Слово Просвіти», «Літературна Україна»; в журналах «Вітчизна», «Україна», «Ранок», «Наука і суспільство», «Рідна природа», «Хортиця», «Свята справа», «Журналіст України», «Журналист», «Вокруг света»…
Друкувався в газетах «Червоний промінь», «Ленинское знамя», «Комсомолець Запоріжжя», «Индустриальное Запорожье», «Запорізька правда», «Молодь України», «Комсомольское знамя», «Комсомольская правда», «Радянська Україна», «Правда Украины», «Сільські вісті», «Известия», «Україна молода», «Слово Просвіти», «Літературна Україна»; в журналах «Вітчизна», «Україна», «Ранок», «Наука і суспільство», «Рідна природа», «Хортиця», «Свята справа», «Журналіст України», «Журналист», «Вокруг света»…

Версія за 05:57, 30 вересня 2021

Костянтин Сушко
Костянтин Іванович Сушко
Ім'я при народженні Костянтин Іванович Сушко
Народився 5 жовтня 1946(1946-10-05) (77 років)
Бабине, Херсонська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність прозаїк, журналіст
Мова творів українська, російська
Напрямок природа[1], історія
Жанр оповідання, роман, повість, публіцистика
Magnum opus «Інспектор Хорс»
Премії «За розвиток Запорізького краю»
Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності

Костянти́н Іва́нович Сушко (нар. 5 жовтня 1946 року в селі Бабина, Верхньорогачицького району, Херсонської області) —український письменник-прозаїк, публіцист і журналіст, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, лауреат премії імені І.Франка.

Біографія

Костянтин Сушко народився 5 жовтня 1946 року в селі Бабина, Верхньорогачицького району, Херсонської області, у сім'ї колгоспників. 1962 року виїхав до Запоріжжя. Там закінчив середню школу. Працював теслею, токарем, формувальником. З 1965-го по 1968 роки служив у радянському війську. Звільнившись у запас, працював слюсарем-складальником, згодом закінчив філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту зі спеціальності «Російська мова та література».

Із 1972-го — на журналістській роботі. Працював кореспондентом, старшим кореспондентом, завідувачем відділу газети «Комсомолець Запоріжжя», редактором багатотиражної газети «Днепростроевец». 1989 року започаткував першу в області профспілкову газету «Выбор». 1992—1999 — головний редактор газети «Запорозька Січ». 1999—2005 — на творчих хлібах. З березня 2005 року по жовтень 2007-го — генеральний директор[2] Національного заповідника «Хортиця»[3]. За директорства К.Сушка на Хортиці зведено історико-культурний комплекс "Запорозька Січ", за його ініціативою обладнано туристично-меморіальний маршрут "Тарасова Стежка" (1843 року на Хортиці побував Тарас Шевченко), меморіально-туристичні комплекси "Протовче", "Скіфський стан", розпочато берегоукріплювальні роботи, отримано Державного акта на право розпоряджатися усією землею Хортиці та прилеглими островами.

Друкувався в газетах «Червоний промінь», «Ленинское знамя», «Комсомолець Запоріжжя», «Индустриальное Запорожье», «Запорізька правда», «Молодь України», «Комсомольское знамя», «Комсомольская правда», «Радянська Україна», «Правда Украины», «Сільські вісті», «Известия», «Україна молода», «Слово Просвіти», «Літературна Україна»; в журналах «Вітчизна», «Україна», «Ранок», «Наука і суспільство», «Рідна природа», «Хортиця», «Свята справа», «Журналіст України», «Журналист», «Вокруг света»…

Автор книжок

«Міраж» (1978), «Заповедное Запорожье» (1981), «Все могло быть иначе" (1984), "Наедине с Хортицей" (1986), «В степи заповедной» (1988), «По Хортице» (1989), «Поздняя тропа» (1989), «Час сподівань» (1992), «Вітер — на крила» (1994), «Хортица открывает тайны» (1999), «Острів Хортиця» (2001), «Двоє серед тиші» (2002), «Тени забытых городов» (2003), «Стежка на Хортиці» (2004), «Я вибираю Хортицю» (2004), «Віщий Степ» (2004), «Дев'ять молитов у серпні» (2006), «Наодинці з Хортицею» (2007), «Зелений Мій Дім» (2008), «Бентежна Хортиця» (2008), «Князь Дмитро Вишневецький та інше…» (2009), «Інспектор Хорс» (2010), «Ойкумена» (2011), «Хортиця — Острів Святилищ» (2013), «У згонах» (2014), «Закодований час» (2014), "трансМІСІЯ СЛОВА" (2016), "Заворожений острів" (2016), "Лови на Слові" (2017), "Terra grata -- земля бажана" (2017-18), "Людина й Острів" (2018), "Звідкіль на Хортиці дуби?" (2020), "Якби ж! / Отож..." (2021)

Література

Лиходід, М. Поема про Степ (про книжку К.Сушка «В степи заповедной» М.Лиходід // Запорізька правда. – 1988. – 27 березня («60). – С.2., Фортунин, В. Куда ведет путеводитель? (про путівник «По Хортице» К.Сушка та Л.Юхимчук) В.Фортунин. – 1989. – 15 жовтня. – С.8., Рекубрацький, А. Проблеми через поезію (про книжку есеїв К.Сушка «Стежка на Хортиці») А.Рекубрацький // Запорізька правда. – 2004. – С.4., Бордюжа, М. Він вибрав стежки Хортиці (презентація книг К.Сушка «Я вибираю Хортицю» і «Стежка на Хортиці») М.Бордюжа // Запорізька правда. – 2004. – №188-189 – С.3., Воротілов, О. Острів Слави і… невезіння: директор заповідника «Хортиця» Костянтин Сушко: «Нам треба рятувати землю від невмілого господарювання» /О.Воротілов// День. – 2005. – 27 квітня (№75). – С.6., Грабовський, В. Як урятувати нашу совість? (книга К.Сушка «Я вибираю Хортицю») / В.Грабовський // Слово Просвіти. – 2004. –  №39 (259). – С.11., Дорошенко, В. Одинокие прогулки большого начальника: увидело свет обновленное и дополненное издание книги запорожского краеведа Константина Сушко «Наодинці з Хортицею» /В.Дорошенко // Индустриальное Запорожье. – 2007. – 30 октября (№162). – С.4., Ємець, О. Хортицькі стежки Костянтина Сушка (роздуми про книжку «Стежка на Хортиці») /О.Ємець // Суббота плюс. – 2004. – №43. – С.12., Жаров, В. Хортиця – матір, батько – Великий луже…:Вместо рецензии (про книгу К.Сушка «Я вибираю Хортицю») В.Жаров // Суббота плюс. – 2004. №45. – С.12., Колосов, С. Вартовий Хортиці (Костянтин Сушко) / С.Колосов // Літературна Україна. – 2006. – 30 листопада (№46). – С.8., Колосов, С. Человек и остров: Константину Сушко, журналисту, краеведу, писателю, генеральному директору Национального заповедника «Хортиця» – 60 лет / С.Колосов // Суббота плюс. – 2006. – 5-15 октября (№40). – С.15., Павленко, М. «Віщий степ»: Українська книга. Презентація нової книги запорізького письменника і журналіста Костянтина Сушка. / М.Павленко // Суббота плюс. – 2004. – (№28). – С.12., Пащенко, М. Жива легенда Хортиці: розмова з генеральним директором Національного заповідника «Хортиця» К.Сушком  / М.Пащенко // Літературна Україна. – 2006. – 9 березня (№9). – С.2., Спежаков Е. С любовью к земле запорожской: К.Сушко / Е.Спежаков // Верже. – 2003. – (№15). – С.4., Стрілець. С. Книга написана небайдужою душею: «Віщий Степ» К.Сушка / С.Стрілець // Запорозька Січ. – 2004. (№99). – С.5., Чабаненко, В. Завзяття, гідне подиву: про книгу К.Сушка «Острів Хортиця» // В.Чабаненко // Запорізька правда. – 2002. – (№16-17). – С.6., Юрик, П. Костянтин Сушко – перший баболюб Запоріжжя (про збирання кам’яних раритетів у селах Запорізької області) П.Юрик // Запорізька правда. – 2006. – 28 березня (№67). С.5., Чабаненко, В. Його обрала Хортиця (про роман Костянтина Сушка «Бентежна Хортиця») В.Чабаненко // Україна молода. – 2009. – 4 квітня. – С.2., Олейник, С. В моей жизни было много интересных собак (про роман Костянтина Сушка «Інспектор Хорс») С.Олейник // Индустриальное Запорожье. – 2010. – 11 грудня. – С.3., Олейник, С. Мышь, ласточка, лягушка и пять стрел (про новий роман К.Сушка «Ойкумена») С.Олейник // Индустриальное Запорожье. – 2011. – 16 грудня. – С.3., Сосницький, Л. Хортиця свята і нещасна (про книжку Костянина Сушка «Хортиця – острів святилищ») Л.Сосницький. – 2013. – 10 квітня. – С.11.

Нагороди

Нагороди: звання «Золоте перо» за 1976 і 1979 роки (Спілка журналістів), медалі «За розвиток Запорізького краю», «Мистецький Олімп України», «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України, Почесна Грамота й медаль Верховної Ради України, лауреат Премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності‎ (2003).

Примітки

Посилання

Інтерв'ю