Досифея Київська: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Скасування редагування № 33570713 користувача Александр Васильев (обговорення) https://www.pravenc.ru/text/1841139.html У сев. стены Троицкого храма под спудом находятся мощи прп. Досифея (на предполагаемом месте захоронения устроен кенотаф). Також https://kitaevo.church.ua/istoriya/
Мітка: Скасування
м →‎Біографія: посилання
Рядок 38: Рядок 38:


Коли їй виповнилося п'ятнадцять, вона втекла з дому, обстригла волосся, придбала на базарі чоловічий одяг та в нього перевдягнувшись, попрямувала до [[Троїце-Сергієва лавра|Троїце-Сергієвої лаври]], де назвалася Досифеєм і була прийнята на послух. У монастирі вона пробула три роки, доки її не впізнали рідні, які відвідали монастир. Вона змушена була втекти до [[Київ|Києва]]. Тут Досифея не прийняв жоден монастир, оскільки всі вважали його втікачем. Тоді вона викопала собі невелику печеру в [[Китаїв|Китаєві]] біля [[Троїцький Китаївський чоловічий монастир УПЦ|Китаївського монастиря]]. Харчувалася подвижниця хлібом, водою та кашею і ніколи не тримала в печерній келії вогню. Про дивовижного подвижника довкола стала поширюватися слава. У 1844 році Досифея було пострижено в ченці, але він не полишив самітницький спосіб життя й отримав келію біля Дальніх печер [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]]. 1766 року ченця Досифея було знову переведено до Китаївського монастиря, де він жив у всамітненій келії біля ставка.
Коли їй виповнилося п'ятнадцять, вона втекла з дому, обстригла волосся, придбала на базарі чоловічий одяг та в нього перевдягнувшись, попрямувала до [[Троїце-Сергієва лавра|Троїце-Сергієвої лаври]], де назвалася Досифеєм і була прийнята на послух. У монастирі вона пробула три роки, доки її не впізнали рідні, які відвідали монастир. Вона змушена була втекти до [[Київ|Києва]]. Тут Досифея не прийняв жоден монастир, оскільки всі вважали його втікачем. Тоді вона викопала собі невелику печеру в [[Китаїв|Китаєві]] біля [[Троїцький Китаївський чоловічий монастир УПЦ|Китаївського монастиря]]. Харчувалася подвижниця хлібом, водою та кашею і ніколи не тримала в печерній келії вогню. Про дивовижного подвижника довкола стала поширюватися слава. У 1844 році Досифея було пострижено в ченці, але він не полишив самітницький спосіб життя й отримав келію біля Дальніх печер [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]]. 1766 року ченця Досифея було знову переведено до Китаївського монастиря, де він жив у всамітненій келії біля ставка.
[[Файл:Китаева_Пустынь._Киев.jpg|міні|200px|[[Кенотаф]] Досифеї Київської біля [[Троїцький Китаївський чоловічий монастир УПЦ|Свято-Троїцького храму]]]]
[[Файл:Китаева_Пустынь._Киев.jpg|міні|200px|[[Кенотаф]] Досифеї Київської біля [[Троїцький Китаївський чоловічий монастир УПЦ|Свято-Троїцького храму]]<ref>{{ПЭ|1841139|Китаевский Киевский во имя Святой Троицы монастырь|35|78-82|Крайняя О. А., Изотов А. А.}}</ref>]]
Досифей помер 25 вересня 1776 року у віці 55 років. Через деякий час рідна сестра Дар'ї-Досифея відвідала Китаївський монастир і впізнала на зображенні на надгробку свою сестру. Тоді всім стало відомо, що чернець Досифей&nbsp;— жінка.
Досифей помер 25 вересня 1776 року у віці 55 років. Через деякий час рідна сестра Дар'ї-Досифея відвідала Китаївський монастир і впізнала на зображенні на надгробку свою сестру. Тоді всім стало відомо, що чернець Досифей&nbsp;— жінка.


Версія за 18:02, 9 жовтня 2021

Досифея Київська
У миру: Дар'я (Дарія) Тяпкіна
У чернецтві: Досифей
Народилася 1721
Померла 25 вересня 1776(1776-09-25)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Поховання Китаївська пустинь
Шанується Московський Патріархат
Прославлена 1993
У лику преподобний
День пам'яті 25 вересня ст.ст. / 8 жовтня н.ст.[1][2][3]
Подвижництво затворництво
Медіафайли на Вікісховищі

Досифей Київський[1] (Китаївський)[3] або Досифея (Тяпкіна)[2], в миру Дар'я (Дарія) Тяпкіна (рос. Дарья (Дария[4]) Тяпкина[3])  (1721—1776[2] або 1777[1][3]) — православна свята, преподобна, перевдягнувшись у чоловічий одяг, подвизалася ченце́м у Києво-Печерській лаврі та Китаївській пу́стині.

Біографія

Народилася 1721 року в родині рязанських дворян Тяпкіних. Ім'я від народження — Дар'я. У віці двох років залишилася жити зі своєю бабусею Порфирією, яка була черницею Вознесенського монастиря у Москві. В дев'ять років повернулася до сім'ї.

Коли їй виповнилося п'ятнадцять, вона втекла з дому, обстригла волосся, придбала на базарі чоловічий одяг та в нього перевдягнувшись, попрямувала до Троїце-Сергієвої лаври, де назвалася Досифеєм і була прийнята на послух. У монастирі вона пробула три роки, доки її не впізнали рідні, які відвідали монастир. Вона змушена була втекти до Києва. Тут Досифея не прийняв жоден монастир, оскільки всі вважали його втікачем. Тоді вона викопала собі невелику печеру в Китаєві біля Китаївського монастиря. Харчувалася подвижниця хлібом, водою та кашею і ніколи не тримала в печерній келії вогню. Про дивовижного подвижника довкола стала поширюватися слава. У 1844 році Досифея було пострижено в ченці, але він не полишив самітницький спосіб життя й отримав келію біля Дальніх печер Києво-Печерської лаври. 1766 року ченця Досифея було знову переведено до Китаївського монастиря, де він жив у всамітненій келії біля ставка.

Кенотаф Досифеї Київської біля Свято-Троїцького храму[5]

Досифей помер 25 вересня 1776 року у віці 55 років. Через деякий час рідна сестра Дар'ї-Досифея відвідала Китаївський монастир і впізнала на зображенні на надгробку свою сестру. Тоді всім стало відомо, що чернець Досифей — жінка.

Однак, досліджуючи матеріали про ченця Досифея, історик-культуролог Крайня О. О. висловила сумніви тотожності Досифея з Дар'єю Тяпкіною, оскільки, при зіставленні житія з архівними документами, виявилася низка неузгодженостей щодо цих двох осіб[6][7].

Вшанування

У 1993 році преподобного Досифея Київського було прославлено як місцевошанованого святого Української Православної церкви (Московського патріархату), пам'ять — 25 вересня ст.ст. / 8 жовтня н.ст.[1][3]. На Архієрейському соборі РПЦ 2016 року, але вже під жіночим ім'ям — Досифея (Тяпкіна), включено до місяцеслова Російської Православної церкви для загальноцерковного вшанування[2].

Примітки

  1. ↑ а б в г Засідання Священного Синоду УПЦ 27 липня 1993 р. (Журнал № 14)
  2. ↑ а б в г Определение Освященного Архиерейского Собора Русской Православной Церкви об общецерковном прославлении ряда местночтимых святых // Документ принят на Архиерейском Соборе Русской Православной Церкви 2-3 февраля 2016 года
  3. ↑ а б в г д Крайняя О. А. Досифей Китаевский (Киевский). Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XVI. — С. 79—81. — ISBN 978-5-89572-028-8.(рос.)
  4. ↑ «Послѣ сдѣлалось извѣстнымъ, что затворникъ Досіѳей была дѣвица Дарія изъ Рязанскихъ дворянъ Тяпкиныхъ» // Соловецкій патерикъ. — СПб., 1873. — С. 140.
  5. ↑ Крайняя О. А., Изотов А. А. Китаевский Киевский во имя Святой Троицы монастырь. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2014. — Т. XXXV. — С. 78-82. — ISBN 978-5-89572-041-7.(рос.)
  6. ↑ Крайня О. О. Джерела з історії Китаївської пустині XVIII ст.: нове прочитання деяких ключових моментів Православ'я // Православ'я — наука — суспільство: питання взаємодії: матеріали 3-ї Всеукраїнської наук. конф. (20-21 жовтня 2005 р.) // НКПІКЗ, КНУ ім. Тараса Шевченка. — К. : Логос, 2006. — 139 с. — ISBN 966-581-747-7 — С. 38.
  7. ↑ Крайняя О. А. К биографии преподобного Досифея Китаевского (Киевского) // «Вестник церковной истории»[ru], М.: 2007 № 4, С. 235—250

Посилання


Святий Це незавершена стаття про святого або святу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Православний хрест Це незавершена стаття про православ'я.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Досифея_Київська&oldid=33570856