Місцева демократія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Olga1 (обговорення | внесок)
Рядок 18: Рядок 18:
== Нормативно-правові акти ==
== Нормативно-правові акти ==
Основними правовими актами, що регулюють проблеми місцевого самоврядування на міжнародному рівні, є:
Основними правовими актами, що регулюють проблеми місцевого самоврядування на міжнародному рівні, є:
* Європейська хартія місцевого самоврядування;
* [[Європейська хартія місцевого самоврядування]];
* Всесвітня Декларація місцевого самоврядування.
* Всесвітня Декларація місцевого самоврядування.



Версія за 08:08, 16 листопада 2009


Демократія визначається як влада самого народу. Це поняття включає в себе такі принципи як свобода, рівноправність, перевага народу на самоврядування, соціальна справедливість і добробут. Загалом, демократія має різні форми (соціальна демократія, ліберальна демократія, представницька демократія) та вивчається на національному рівні за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу. Місцева демократія може визначатись як влада на місцях за участю громадян.

Місцеві влади та демократія

Основою демократії є місцева влада. В даний час місцеві органи влади розглядаються як основні інститути прояву демократії, тобто установи, які розташовані ближче до громадян та управляють місцевими справами відповідно до принципу субсидіарності. Це дозволяє демократії відбуватися ефективніше, де участь місцевих громадян є простим способом в реалізації місцевої демократії за принципом більшості. Поширення демократії знизу догори місцевими органами влади, які беруть участь у процесі демократизації суспільства, кваліфікується як місцева демократія.

Місцева автономія

Необхідною умовою та гарантією для забезпечення ефективного демократичного управлінняє є самостійність установ. На відміну від державної законодавчої влади , місцеві органи влади не розділяють суверенітет держави. Органи місцевого самоврядування надають послуги в таких областях, як планування, культура, житло і освіта. Автономія дозволяє місцевій владі виконувати ці послуги під свою відповідальність та у відповідності з національними інтересами. Це право захищається Конституцією певної країни. Автономні установи мають право приймати рішення і виконувати їх без жодного тиску. Ці установи також мають фінансову самостійність.


Конгрес Місцевих та Регіональних Влад

Нормативно-правові акти

Основними правовими актами, що регулюють проблеми місцевого самоврядування на міжнародному рівні, є:

Сесія Когресу

Щодо "Хартії місцевого самоврядування", Конгрес місцевих та регіональних влад Європи - який представляє місцеві та регіональні влади в Раді Європи створює єдині правила для країн-членів Ради Європи, які поставили свої підписи під Статутом, мета якого полягає в тому, щоб забезпечити визнання та захист політичного, адміністративного та фінансового управління в місцевих органах влади. Застосування цих правил здійснюється відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни.

Ця хартія є важливим захистом прав місцевих влад, які відіграють фундаментальну роль у розвитку місцевої демократії та ефективності в управлінні. У цьому сенсі Хартії підкреслюється кілька ключових моментів у тому числі:

  • Автономія органів місцевого самоврядування повинна бути забезпечена законом і Конституцією;
  • Місцеві органи влади повинні мати фінансові ресурси, що відповідають їх потребам

Дивись також

Джерела