Харківська наукова медична бібліотека: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
#biblio2021 |
зовнішні посилання |
||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Згодом книгосховище бібліотеки було перевезено за межі міста Харкова, в селище [[Васищеве]]. На замовлення читачів книги доставляється зі сховища на спеціальному автомобілі. Обслуговування замовників відбувалось за адресою — площа Поезії, 5.<ref name="історія" /> |
Згодом книгосховище бібліотеки було перевезено за межі міста Харкова, в селище [[Васищеве]]. На замовлення читачів книги доставляється зі сховища на спеціальному автомобілі. Обслуговування замовників відбувалось за адресою — площа Поезії, 5.<ref name="історія" /> |
||
У 2012 році в бібліотеці проведена реорганізація, відбулось істотне скорочення штату працівників<ref name="історія" />. Бібліотека перевезена на околицю міста в приміщення комплексу дитячого протитуберкульозного санаторію, що знаходиться між житловим масивом [[Олексіївка (місцевість)|Олексіївка]] і селищем [[П'ятихатки (Харків)|П'ятихатки]], і куди достатньо складно діставатись. |
У 2012 році в бібліотеці проведена реорганізація, відбулось істотне скорочення штату працівників<ref name="історія" />. Бібліотека перевезена на околицю міста в приміщення комплексу дитячого протитуберкульозного санаторію<ref>[http://oblrada.kharkov.ua/ua/press-center/news/18084-kharkivska-naukova-medichna-biblioteka-otrimae-primishchennya-dlya-rozmishchennya-fondiv Харківська наукова медична бібліотека отримає приміщення для розміщення фондів] сайт [http://oblrada.kharkov.ua/ua/ Харківської ОблРади]</ref>, що знаходиться між житловим масивом [[Олексіївка (місцевість)|Олексіївка]] і селищем [[П'ятихатки (Харків)|П'ятихатки]], і куди достатньо складно діставатись. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Версія за 12:26, 19 жовтня 2021
| Харківська наукова медична бібліотека Kharkiv Scientific Medical Library | |
|---|---|
| КЗОЗ ХНМБ | |
| 50°04′42″ пн. ш. 36°12′59″ сх. д. / 50.07833° пн. ш. 36.21639° сх. д.Координати: 50°04′42″ пн. ш. 36°12′59″ сх. д. / 50.07833° пн. ш. 36.21639° сх. д. | |
| Країна: |
 Україна |
| Тип: | медична |
| Адреса |
м. Харків, 61174, вул. Архітекторів, 40, корп. "Г" (ст.М. "Перемога", маршрутний автобус № 1629 до зупинки "Флорінка") (штаб-квартира в будинку М. Б. Фабриканта: пл. Поезії, 5) |
| Заснована | 1861 |
| Філії: | 2 |
| Фонди: | 1 134 000 прим.[1] |
| Директор: | Бражник Ірина Олександрівна |
| Код ЄДРПОУ | 02012197 |
| Сайт: | medlibrary.kharkov.ua |
КЗОЗ Ха́рківська науко́ва меди́чна бібліоте́ка, заснована 1861 при Харківському медичному товаристві, згодом у віданні Міністерства охорони здоров'я УРСР; статус „наукова“ в назві має з 1948. За другої світової війни частково була знищена, згодом книжковий фонд поновлено, 1980 року він сягав 1 млн назв, у тому числі близько 40% закордонної літератури. Бібліотека обслуговує медичних працівників також з-поза Харкова.
Історія
У 1861 році створена медична бібліотека в Харкові при Харківському медичому товаристві (ХМТ), яке було засновано з ініціативи професорів Харківського університету, таких як Грубе Вільгельм Федорович, Франковський Владислав Андрійович та Риндовський Григорій Семенович, і харківської прогресивної медичної інтелігенції.[2]
.jpg)
У 1913 році медична бібліотека розташувалася в будівлі медичного товариства, яке було побудовано О. М. Бекетовим за громадські кошти, на вулиці Німецькій (тепер вул. Пушкінська, 14). Для бібліотеки архітектором було передбачено приміщення з книгосховищем та читальним залом, дотепер в цьому сховищі знаходиться частина книжкового фонду Харківської наукової медичної бібліотеки.[2]
У 1929 році бібліотека була реорганізована в Українську державну медичну бібліотеку. У 1930 році був організований відділ міжбібліотечного та заочного абонемента. З 1940-го року бібліотека працювала в окремій будівлі — по вул. Сумській, 4 (в будинку відомих харківських медиків: професора Захара Геймановича та академіка Олександра Геймановича).[2]
Під час Другої світової війни окупанти вивозили до Німеччини наукову літературу і дисертації з фондів медичної бібліотеки. Співробітники як могли ховали цінні видання по підвалах, по місту збирали бібліотеки науково-дослідних медичних інститутів, особисті бібліотеки харківських професорів. Після війни групу співробітників бібліотеки нагородили медаллю «За доблесну працю у … 1941–1945 рр.»[2]
|
Багатьох професорів, науковців, лікарів, які повертаються в звільнений від німців рідного Харкова, чекає радісна звістка: збережені їх особисті медичні бібліотеки — сотні і тисячі цінних посібників, незамінних посібників, довідників, монографій. цілі бібліотеки харківських професорів Фабриканта і Аркавіна, дві тисячі п'ятсот томів проф. Коган-Ясного, одна тисяча книг проф. Генеса, стільки ж Протопопова і Юдіна, близько п'яти тисяч томів професора Попова та інших. Це результат праць декількох співробітників Української медичної бібліотеки — Г. І. Ковалевської, Л. Ф. Вашури, Е. Ф. Ковтуненко, Е. М. Зеленіної (дочки професора Зеленіна) на чолі з директором М. К. Федоровой. Напівголодні, щогодини ризикують бути схопленим німецькими головорізами, жінки потайки обходили спорожнілі будинки і збирали залишилися в них медичні книги. жінки-патріотки зберегли 320 тисяч цінних медичних книжок | 
|
— стаття «Благородна справа», газета НарКомЗдрава СРСР "Медичний працівник" від 21 жовтня 1943 року | ||
У 1948 році бібліотека перетворена в Харківську державну наукову медичну бібліотеку, і на даний час в її назві збережено научний статус – Комунальний заклад охорони здоров'я Харківська наукова медична бібліотека.[2]
У 1985 році каталоги, читальні зали і відділи бібліотеки були переміщені з вул. Сумській, 4 на площу Поезії, 5, в 3-х поверховий будинок, що був побудований в 1900-му році, як приватна хірургічна лікарня відомого харківського хірурга, професора, доктора медицини Мойсея Фабриканта.[2]
Згодом книгосховище бібліотеки було перевезено за межі міста Харкова, в селище Васищеве. На замовлення читачів книги доставляється зі сховища на спеціальному автомобілі. Обслуговування замовників відбувалось за адресою — площа Поезії, 5.[2]
У 2012 році в бібліотеці проведена реорганізація, відбулось істотне скорочення штату працівників[2]. Бібліотека перевезена на околицю міста в приміщення комплексу дитячого протитуберкульозного санаторію[3], що знаходиться між житловим масивом Олексіївка і селищем П'ятихатки, і куди достатньо складно діставатись.
Посилання
- http://go.2gis.com/e8ievd — сучасне розтошування на мапі 2ГІС
Примітки
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
