Нью-Йоркський марафон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 214: Рядок 214:
|-
|-
|{{Нп5|Нью-Йоркський марафон 2011|6 листопада 2011||2011 New York City Marathon}} || [[Фірехівот Дадо]] || {{ETH}} || 2:23.15 ||
|{{Нп5|Нью-Йоркський марафон 2011|6 листопада 2011||2011 New York City Marathon}} || [[Фірехівот Дадо]] || {{ETH}} || 2:23.15 ||
|-
|colspan="5" align="center"|2012 року змагання не відбулися через наслідки [[Ураган Сенді|урагану Сенді]]
|-
|-
|{{Нп5|Нью-Йоркський марафон 2013|3 листопада 2013||2013 New York City Marathon}} || [[Пріска Джепту]] || {{KEN}} || 2:25.07 ||
|{{Нп5|Нью-Йоркський марафон 2013|3 листопада 2013||2013 New York City Marathon}} || [[Пріска Джепту]] || {{KEN}} || 2:25.07 ||

Версія за 14:39, 21 листопада 2021

Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон
Нью-Йоркський марафон
Марафонці біжать мостом Веррацано-Нерроуз
Місто-організатор: Нью-Йорк
Країна-організатор: США США
Кількість учасників: 33 000 (2021)
Кількість країн-учасників: 140 (2021)
Проводиться з: 1970
Час проведення: Перша неділя листопада
Дистанції: 42,195 км (26,219 милі)
Рекорд траси: 2:05:05, Джеффрі Мутаї (2011)
2:22:31 Маргарет Окайо (2003)
Сайт: NYC Marathon

Нью-Йоркський марафон (англ. New York City Marathon) — один з найбільших світових марафонських забігів, що відбувається щорічно у Нью-Йорку. В різні роки участь у марафоні брали близько 53 тисяч бігунів. Разом з Бостонським та Чиказьким марафонами входить до списку World Marathon Majors.

Марафон було засновано 1970 року асоціацією бігунів Нью-Йорка. Проводиться щороку в першу неділю листопада.

Переможці

Чоловіки

Дата Переможець Країна Час Примітки
13 вересня 1970 Гарі Мурк США США 2:31.38 MR
19 вересня 1971 Норман Хіґґінс[de] США США 2:22.54 MR
1 жовтня 1972 Шелдон Карлін США США 2:27.52
30 вересня 1973 Том Флемінг США США 2:21.54 MR
29 вересня 1974 Норберт Сандер США США 2:26.30
28 вересня 1975 Том Флемінг -2- США США 2:19.27 MR
24 січня 1976 Білл Роджерс[en] США США 2:10.10 MR
23 жовтня 1977 Білл Роджерс -2- США США 2:11.28
22 жовтня 1978 Білл Роджерс -3- США США 2:12.12
21 жовтня 1979 Білл Роджерс -4- США США 2:11.42
26 жовтня 1980 Альберто Салазар США США 2:09.41 MR
25 жовтня 1981 Альберто Салазар -2- США США 2:08.13 MR
24 жовтня 1982 Альберто Салазар -3- США США 2:09.29
23 жовтня 1983 Род Діксон Нова Зеландія Нова Зеландія 2:08.59
28 жовтня 1984 Орландо Піццолато[en] Італія Італія 2:14.53
27 жовтня 1985 Орландо Піццолато -2- Італія Італія 2:11.34
2 листопада 1986 Джанні Полі Італія Італія 2:11.06
1 листопада 1987 Ібрагім Хуссейн Кенія Кенія 2:11.01
6 листопада 1988 Стів Джонс Велика Британія Велика Британія 2:08.20
5 листопада 1989 Джума Ікангаа[en] Танзанія Танзанія 2:08.01 MR
4 листопада 1990 Дуглас Вакііхурі Кенія Кенія 2:12.39
3 листопада 1991 Сальвадор Гарсія Мексика Мексика 2:09.28
1 листопада 1992 Віллі Мтоло ПАР ПАР 2:09.29
14 листопада 1993 Андрес Еспіноза Мексика Мексика 2:10.04
6 листопада 1994 Герман Сілва Мексика Мексика 2:11.21
12 листопада 1995 Герман Сілва -2- Мексика Мексика 2:11.00
3 листопада 1996 Леон Джіакомо Італія Італія 2:09.54
2 листопада 1997 Джон Кагве Кенія Кенія 2:08.12
1 листопада 1998 Джон Кагве -2- Кенія Кенія 2:08.45
7 листопада 1999 Джозеф Чебет Кенія Кенія 2:09.14
5 листопада 2000 Абделькадер Ель-Муазіз Марокко Марокко 2:10.09
4 листопада 2001 Тесфає Джифар Ефіопія Ефіопія 2:07.43 MR
3 листопада 2002 Роджерс Роп Кенія Кенія 2:08.07
2 листопада 2003 Мартін Лель Кенія Кенія 2:10.30
7 листопада 2004 Хендрік Рамаала ПАР ПАР 2:09.28
6 листопада 2005 Пол Тергат Кенія Кенія 2:09.30
5 листопада 2006 Марілсон дос Сантос Бразилія Бразилія 2:09.58
4 листопада 2007 Мартін Лель -2- Кенія Кенія 2:09.04
2 листопада 2008 Марілсон дос Сантос -2- Бразилія Бразилія 2:08.43
1 листопада 2009 Мебрахтом Кефлезігхі США США 2:09.15
7 листопада 2010[en] Гебремариам Гебрегзиабхер Ефіопія Ефіопія 2:08:14
6 листопада 2011[en] Джеффрі Мутаї Кенія Кенія 2:05.06 MR
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді
3 листопада 2013[en] Джеффрі Мутаї -2- Кенія Кенія 2:08.24
2 листопада 2014[en] Вілсон Кіпсанг Кенія Кенія 2:10.59
1 листопада 2015[en] Стенли Бівотт Кенія Кенія 2:10.34
6 листопада 2016[en] Гиірмай Гебреселассіе Еритрея Еритрея 2:07.51
5 листопада 2017[en] Джеффрі Камворор Кенія Кенія 2:10.53
4 листопада 2018[en] Леліса Десіса Ефіопія Ефіопія 2:05.59
3 листопада 2019[en] Джеффрі Камворор Кенія Кенія 2:08.13
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19
7 листопада 2021[en] Альберт Корір Кенія Кенія 2:08.22

Жінки

Дата Переможець Країна Час Примітки
19 вересня 1971 Бет Боннер[en] США США 2:55.22 MR
1 жовтня 1972 Ніна Кущик[en] США США 3:08.41
30 вересня 1973 Ніна Кущик -2- США США 2:57.07
29 вересня 1974 Катрін Швітцер США США 3:07.29
28 вересня 1975 Кім Меррітт[en] США США 2:46.14 MR
24 січня 1976 Мікі Горман США США 2:39.11 MR
23 жовтня 1977 Мікі Горман -2- США США 2:43.10
22 жовтня 1978 Грете Вайтц Норвегія Норвегія 2:32.30 MR
21 жовтня 1979 Грете Вайтц -2- Норвегія Норвегія 2:27.33 MR
26 жовтня 1980 Грете Вайтц -3- Норвегія Норвегія 2:25.42 MR
25 жовтня 1981 Аллісон Роу[en] Нова Зеландія Нова Зеландія 2:25.29 MR
24 жовтня 1982 Грете Вайтц -4- Норвегія Норвегія 2:27.14
23 жовтня 1983 Грете Вайтц -5- Норвегія Норвегія 2:27.00
28 жовтня 1984 Грете Вайтц -6- Норвегія Норвегія 2:29.30
27 жовтня 1985 Грете Вайтц -7- Норвегія Норвегія 2:28.34
2 листопада 1986 Грете Вайтц -8- Норвегія Норвегія 2:28.06
1 листопада 1987 Прісцилла Велч[en] Велика Британія Велика Британія 2:30.17
6 листопада 1988 Грете Вайтц -9- Норвегія Норвегія 2:28.07
5 листопада 1989 Інгрид Крістиансен Норвегія Норвегія 2:25.30
4 листопада 1990 Ванда Панфіль Польща Польща 2:30.45
3 листопада 1991 Ліз Макколган Велика Британія Велика Британія 2:27.32
1 листопада 1992 Ліза Ондієкі Австралія Австралія 2:24.40 MR
14 листопада 1993 Ута Піппіг Німеччина Німеччина 2:26.24
6 листопада 1994 Тегла Лорупе Кенія Кенія 2:27.37
12 листопада 1995 Тегла Лорупе -2- Кенія Кенія 2:28.06
3 листопада 1996 Ануце Кетуне Румунія Румунія 2:28.18
2 листопада 1997 Франзіска Рошат-Мозер Швейцарія Швейцарія 2:28.43
1 листопада 1998 Франка Фьячоні Італія Італія 2:25.17
7 листопада 1999 Адріана Фернандес Мексика Мексика 2:25.06
5 листопада 2000 Людмила Петрова Росія Росія 2:25.45
4 листопада 2001 Маргарет Окайо Кенія Кенія 2:24.21 MR
3 листопада 2002 Джойс Чепчумба Кенія Кенія 2:25.56
2 листопада 2003 Маргарет Окайо -2- Кенія Кенія 2:22.31 MR
7 листопада 2004 Пола Редкліфф Велика Британія Велика Британія 2:23.10
6 листопада 2005 Єлена Прокопчук Латвія Латвія 2:24.41
5 листопада 2006 Єлена Прокопчук -2- Латвія Латвія 2:25.05
4 листопада 2007 Пола Редкліфф -2- Велика Британія Велика Британія 2:23.09
2 листопада 2008 Пола Редкліфф -3- Велика Британія Велика Британія 2:23.56
1 листопада 2009 Дерарту Тулу Ефіопія Ефіопія 2:28.52
7 листопада 2010[en] Една Кіплагат Кенія Кенія 2:28.20
6 листопада 2011[en] Фірехівот Дадо Ефіопія Ефіопія 2:23.15
2012 року змагання не відбулися через наслідки урагану Сенді
3 листопада 2013[en] Пріска Джепту Кенія Кенія 2:25.07
2 листопада 2014[en] Мері Кейтані Кенія Кенія 2:25.07
1 листопада 2015[en] Мері Кейтані -2- Кенія Кенія 2:24.25
6 листопада 2016[en] Мері Кейтані -3- Кенія Кенія 2:24.26
5 листопада 2017[en] Шалан Фленаган США США 2:26.53
4 листопада 2018[en] Мері Кейтані -4- Кенія Кенія 2:22.48
3 листопада 2019[en] Джойсилін Джепкосгеї Кенія Кенія 2:22.38
2020 року змагання не відбулися через пандемію COVID-19
7 листопада 2021[en] Перес Джепчірчір Кенія Кенія 2:22.39

«Марафон у Нью-Йорку, який ніхто не хоче бігти»

7 листопада 2021 року, в день старту Нью-Йоркський марафону, за ініціативи «Нової Пошти» в українському селищі Нью-Йорк, що на Донеччині, було влаштовано забіг під назвою «Марафон, який ніхто не хоче бігти»[1]. Реалізацією проєкту займалася комунікаційна агенція Gres Todorchuk.

Метою заходу стало привернення уваги міжнародної спільноти до російської агресії на сході України. Головна ідея — пробігти будь-яку дистанцію на підтримку України та написати про це в соцмережі. Усі учасники отримували стартовий набір та медаль з частинкою військової гільзи зі сходу України. Дизайн медалі розробив один з найвідоміших українських графічних дизайнерів Юрко Гуцуляк[2].

Безпосередньо в Нью-Йорку марафон розпочали п'ятеро людей: військовий, медик, волонтерка, військовий журналіст та переселенка. Вони закликали долучитися до забігу весь світ.

За перші чотири дні на участь у марафоні було подано більше 24 тисяч заявок, а вже за десять днів кількість учасників склала 35,5 тисяч, що перевищило кількість бігунів, зареєстрованих у оригінальному нью-йоркському марафоні. Заявки на участь надійшли не лише з України, а й з Німеччини, Нової Зеландії, Великої Британії, Туреччини, Перу, а також американського Нью-Йорка[3].

Серед відомих українців до заходу долучилися народний депутат від «Європейської Солідарності» Олексій Гончаренко, екс-голова Державної митної служби Максим Нефьодов, колишній віце-прем'єр-міністр України Геннадій Зубко, повний кавалер ордена «За мужність» Павло Чайка, співзасновниця агенції Gres Todorchuk Ярослава Гресь[4], Заслужений журналіст України Андрій Цаплієнко, військовослужбовці 81-ої окремої аеромобільної бригади ЗС України та 46-ої окремої десантно-штурмової бригади та інші.

Примітки

  1. За кілометр від лінії фронту: у Нью-Йорку запустили «Марафон, який ніхто не хоче бігти». «Новинарня». Процитовано 21 листопада 2021.
  2. Офіційний сайт проєкту «Марафон, який ніхто не хоче бігти». Процитовано 21 листопада 2021.
  3. У марафоні на підтримку України беруть участь десятки тисяч людей з усього світу. «Рост info». Процитовано 21 листопада 2021.
  4. Як у Слов'янську влаштовують «марафон, який ніхто не хоче бігти». «Сайт міста Слов'янська». Процитовано 21 листопада 2021.