Кривенький Степан Федорович: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вікіфікація, перевірка енцеклопедичного стилю, приведення до стандартів Вікі, оновлення інформації, що є актуальною |
|||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
Створив понад три десятки пісень. Серед найвідоміших – гімн Волині "Волинь моя" та "Мої ясени"<ref name=":0" />. |
Створив понад три десятки пісень. Серед найвідоміших – гімн Волині "Волинь моя" та "Мої ясени"<ref name=":0" />. |
||
Окремі твори поширилися серед української діаспори. Пісню "Мої ясени" записала [[Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка]] під керівництвом [[Китастий Григорій Трохимович|Григорія Китастого]]<ref>{{Citation|title=Ash Trees|url=https://www.youtube.com/watch?v=Sdwto8bH7ng|accessdate=2021-11-13|language=uk-UA}}</ref>. Донька Степана Кривенького Леся Влашинець стверджує, що наприкінці 1980-х з Канади за виконання пісень «Волинь моя», «Мої ясени» і «Вишиванка» Степану Кривенькому надійшов гонорар у розмірі 5 тисяч доларів США, від якого композитор відмовився за наполягання чиновників, віддавши кошти на благодійність. Отримав з Канади платівку із записом пісні «Волинь моя», що прийшла разом із гонораром<ref name=":0" />. |
Окремі твори поширилися серед української діаспори. Пісню "Мої ясени" записала [[Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка]] під керівництвом [[Китастий Григорій Трохимович|Григорія Китастого]]<ref>{{Citation|title=Ash Trees|url=https://www.youtube.com/watch?v=Sdwto8bH7ng|accessdate=2021-11-13|language=uk-UA}}</ref>. Донька Степана Кривенького Леся Влашинець стверджує, що наприкінці 1980-х з [[Канада|Канади]] за виконання пісень «Волинь моя», «Мої ясени» і «Вишиванка» Степану Кривенькому надійшов гонорар у розмірі 5 тисяч доларів США, від якого композитор відмовився за наполягання чиновників, віддавши кошти на благодійність. Отримав з Канади платівку із записом пісні «Волинь моя», що прийшла разом із гонораром<ref name=":0" />. |
||
Співпрацював із поетом Петром Гоцем, на слова якого |
Співпрацював із поетом [[Гоць Петро Никифорович|Петром Гоцем]], на слова якого створив пісню "Молюсь на тебе, краю мій". Писав музику на вірші [[Леся Українка|Лесі Українки]]. |
||
За життя не видав жодної збірки власних творів. У 1999 році дружина та донька Степана Кривенького за підтримки [[Старушик Петро Пилипович|Петра Старушика]] та Миколи Остапчука упорядкували його твори у збірку "Волинь моя"<ref name=":1" />. Збірку двічі перевидавали<ref>{{Cite web|title=Як народилася легендарна пісня «Волинь моя»: спогади доньки автора|url=http://www.volynpost.com/news/111052-iak-narodylasia-legendarna-pisnia-volyn-moia-spogady-donky-avtora|website=ВолиньPost|accessdate=2021-11-13|language=en}}</ref>. |
За життя не видав жодної збірки власних творів. У 1999 році дружина та донька Степана Кривенького за підтримки [[Старушик Петро Пилипович|Петра Старушика]] та Миколи Остапчука упорядкували його твори у збірку "Волинь моя"<ref name=":1" />. Збірку двічі перевидавали<ref>{{Cite web|title=Як народилася легендарна пісня «Волинь моя»: спогади доньки автора|url=http://www.volynpost.com/news/111052-iak-narodylasia-legendarna-pisnia-volyn-moia-spogady-donky-avtora|website=ВолиньPost|accessdate=2021-11-13|language=en}}</ref>. |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
14 листопада 1989 року Указом Президії [[Верховна Рада Української РСР|Верховної Ради Української РСР]] присвоєно почесне звання "[[Заслужений працівник культури України|Заслужений працівник культури Української РСР]]". |
14 листопада 1989 року Указом Президії [[Верховна Рада Української РСР|Верховної Ради Української РСР]] присвоєно почесне звання "[[Заслужений працівник культури України|Заслужений працівник культури Української РСР]]". |
||
У 2007 році рішенням [[Волинська обласна рада|Волинської обласної ради]] посмертно удостоєний звання "Почесний громадянин Волині"<ref>{{Cite web|title=Лауреати звання "Почесний громадянин Волині" {{!}} Волинська обласна рада|url=http://volynrada.gov.ua/laureats|website=volynrada.gov.ua|accessdate=2021-11-13}}</ref>. |
У 2007 році рішенням [[Волинська обласна рада|Волинської обласної ради]] посмертно удостоєний звання "[[Почесні громадяни Волині|Почесний громадянин Волині]]"<ref>{{Cite web|title=Лауреати звання "Почесний громадянин Волині" {{!}} Волинська обласна рада|url=http://volynrada.gov.ua/laureats|website=volynrada.gov.ua|accessdate=2021-11-13}}</ref>. |
||
== Ушанування пам'яті == |
== Ушанування пам'яті == |
||
Рядок 57: | Рядок 57: | ||
15 травня 2011 року в селі [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] вшановували 70-річчя від дня народження Степана Кривенького. Дочка композитора Леся Влашинець, разом зі своїм сином, внуком композитора Михайлом, відкрили меморіальну пам’ятну дошку Степану Кривенькому на місцевому Будинку культури<ref>{{Cite web|title=Автору пісні «Волинь моя» відкрили меморіальну дошку|url=https://www.volynnews.com/news/society/avtoru_pisni_volyn_moya_vidkryly_memorialnu_doshku/|website=Волинські новини|accessdate=2021-11-13}}</ref>. |
15 травня 2011 року в селі [[Вільхівка (Луцький район)|Вільхівка]] вшановували 70-річчя від дня народження Степана Кривенького. Дочка композитора Леся Влашинець, разом зі своїм сином, внуком композитора Михайлом, відкрили меморіальну пам’ятну дошку Степану Кривенькому на місцевому Будинку культури<ref>{{Cite web|title=Автору пісні «Волинь моя» відкрили меморіальну дошку|url=https://www.volynnews.com/news/society/avtoru_pisni_volyn_moya_vidkryly_memorialnu_doshku/|website=Волинські новини|accessdate=2021-11-13}}</ref>. |
||
1 червня 2013 року |
1 червня 2013 року набрало чинності рішення [[Луцька міська рада|Луцької міської ради]] про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Степана Кривенького<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/3/125258/ У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ.]</ref> |
||
25 серпня 2018 року в селі [[Лобачівка]] [[Волинська область|Волинської області]] в місцевому НД «Просвіта» відбулася прем’єра вистави «Балада про Степана» про життя Степана Кривенького – авторський задум [[Народний артист України|народного артиста України]], |
25 серпня 2018 року в селі [[Лобачівка]] [[Волинська область|Волинської області]] в місцевому НД «Просвіта» відбулася прем’єра вистави «Балада про Степана» про життя Степана Кривенького – авторський задум [[Народний артист України|народного артиста України]], лауреата [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України імені Тараса Шевченка]], провідного актора [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка]] [[Панчук Петро Фадійович|Петра Панчука]]. Ролі у виставі виконали актори народного аматорського театру села [[Лобачівка]] (керівник Андрій Корнейко)<ref>{{Cite web|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/gorohivskyy-pisnedar|title=Горохівський Піснедар|last=Новосад|first=Роман|date=20 вересня, 2018|website=day.kyiv.ua|language=укр. рус.|accessdate=14.11.2021}}</ref>. |
||
15 вересня 2019 року у РНД «Просвіта» міста [[Горохів|Горохова]] [[Волинська область|Волинської області]] відбувся перший фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Волинь моя, краса моя» присвячений пам’яті Степана Кривенького, який проводиться щорічно<ref>{{Cite web|title=У Горохові відбувся ІІІ відкритий фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва імені Степана Кривенького {{!}} Луцька районна рада|url=https://r-rada.lutsk.ua/news/u-gorohovi-vidbuvsya-iii-vidkritiy-festival-konkurs-vokalno-horovogo-mistectva-imeni-stepana|website=r-rada.lutsk.ua|accessdate=2021-11-13}}</ref><ref>{{Cite web|title=в Горохові – фестиваль пам’яті Степана Кривенького|url=https://top-news.com.ua/mista/volyn/v-gorohovi-festyval-pamyati-stepana-kryvenkogo/|website=TOP-News УКРАЇНА|date=2021-09-26|accessdate=2021-11-13|language=uk}}</ref>. |
15 вересня 2019 року у РНД «Просвіта» міста [[Горохів|Горохова]] [[Волинська область|Волинської області]] відбувся перший фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Волинь моя, краса моя» присвячений пам’яті Степана Кривенького, який проводиться щорічно<ref>{{Cite web|title=У Горохові відбувся ІІІ відкритий фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва імені Степана Кривенького {{!}} Луцька районна рада|url=https://r-rada.lutsk.ua/news/u-gorohovi-vidbuvsya-iii-vidkritiy-festival-konkurs-vokalno-horovogo-mistectva-imeni-stepana|website=r-rada.lutsk.ua|accessdate=2021-11-13}}</ref><ref>{{Cite web|title=в Горохові – фестиваль пам’яті Степана Кривенького|url=https://top-news.com.ua/mista/volyn/v-gorohovi-festyval-pamyati-stepana-kryvenkogo/|website=TOP-News УКРАЇНА|date=2021-09-26|accessdate=2021-11-13|language=uk}}</ref>. |
Версія за 10:49, 22 листопада 2021
Кривенький Степан Федорович | |
---|---|
Народився |
6 травня 1941 Вільхівка (Луцький район) |
Помер |
15 вересня 1992 (51 рік) Вільхівка (Луцький район) |
Поховання | Вільхівка (Луцький район) |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Діяльність | композитор |
Знання мов | українська |
Нагороди | |
Кривенький Степан Федорович (нар. 6 квітня 1941, Вільхівка, Горохівський (нині – Луцький) район, Волинська область — пом. 15 вересня 1992, Вільхівка, Горохівський (нині – Луцький) район, Волинська область) — волинський музикант, поет, самодіяльний композитор, автор гімну Волині, заслужений працівник культури України, Почесний громадянин Волині.
Біографія
Дитинство та юність
Народився в селі Вільхівка Горохівського (нині – Луцького) району у сім'ї Євдокії і Федора Кривеньких. Крім Степана у сім'ї був старший син Євген[1].
У дитинстві любив слухати пісні від матері. Згодом, коли Федір Кривенький приніс із радянсько-німецької війни трофейну гармошку, навчався гри на ній самотужки[2].
Батьки Степана Кривенького прийняли рішення відправити його до Горохівської музичної школи у клас баяна. Музичну школу закінчив із відзнакою. Після закінчення середньої школи вступив до Луцького культосвітнього училища[3].
Трудова діяльність
З 1958 по 1992 рік працював художнім керівником Будинку культури села Вільхівка Волинської області.
У 1961 році разом із головою правління місцевого колгоспу "Шлях Леніна" Володимиром Жигуном створив хор «Хлібодар». Написав значну частину творів із репертуару хору. Під його керівництвом у 1974 році хору «Хлібодар» присвоєно почесне звання «народний самодіяльний»[4].
Працював також у Горохівському районному будинку культури, керував хором. Володів грою на бандурі, гітарі, скрипці, трубі, фортепіано, цимбалах, сопілці й саксофоні. На громадських засадах Кривенький створив хори при Горохівській районній лікарні, райспоживспілці, у райвідділі внутрішніх справ[2].
Творчий доробок
Створив понад три десятки пісень. Серед найвідоміших – гімн Волині "Волинь моя" та "Мої ясени"[1].
Окремі твори поширилися серед української діаспори. Пісню "Мої ясени" записала Українська капела бандуристів імені Тараса Шевченка під керівництвом Григорія Китастого[5]. Донька Степана Кривенького Леся Влашинець стверджує, що наприкінці 1980-х з Канади за виконання пісень «Волинь моя», «Мої ясени» і «Вишиванка» Степану Кривенькому надійшов гонорар у розмірі 5 тисяч доларів США, від якого композитор відмовився за наполягання чиновників, віддавши кошти на благодійність. Отримав з Канади платівку із записом пісні «Волинь моя», що прийшла разом із гонораром[1].
Співпрацював із поетом Петром Гоцем, на слова якого створив пісню "Молюсь на тебе, краю мій". Писав музику на вірші Лесі Українки.
За життя не видав жодної збірки власних творів. У 1999 році дружина та донька Степана Кривенького за підтримки Петра Старушика та Миколи Остапчука упорядкували його твори у збірку "Волинь моя"[2]. Збірку двічі перевидавали[6].
Смерть і поховання
Помер 15 вересня 1992 року на руках у дружини[7]. Похований на кладовищі у селі Вільхівка Волинської області. На могилі встановлене погруддя (скульптор Леонід Українець)[8][4].
Сім'я
Дружина – Марія Климівна. З майбутньою дружиною познайомився на районному семінарі у селі Гектари Волинської області[2].
Донька – Леся Влашинець (1969 р.н.) – волинська журналістка, членкиня НСЖУ, заступниця редактора газети "Горохівський вісник"[9].
Нагороди та відзнаки
14 листопада 1989 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури Української РСР".
У 2007 році рішенням Волинської обласної ради посмертно удостоєний звання "Почесний громадянин Волині"[10].
Ушанування пам'яті
У 2001 році на Волині встановлено обласну мистецьку премію імені Степана Кривенького, яка щороку вручається кращим вокально-хоровим колективам, композиторам, аматорам за значний внесок у розвиток аматорського мистецтва. Хор «Хлібодар» першим був удостоєний цієї премії[2].
15 травня 2011 року в селі Вільхівка вшановували 70-річчя від дня народження Степана Кривенького. Дочка композитора Леся Влашинець, разом зі своїм сином, внуком композитора Михайлом, відкрили меморіальну пам’ятну дошку Степану Кривенькому на місцевому Будинку культури[11].
1 червня 2013 року набрало чинності рішення Луцької міської ради про перейменування вулиці Фрунзе на вулицю Степана Кривенького[12]
25 серпня 2018 року в селі Лобачівка Волинської області в місцевому НД «Просвіта» відбулася прем’єра вистави «Балада про Степана» про життя Степана Кривенького – авторський задум народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, провідного актора Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка Петра Панчука. Ролі у виставі виконали актори народного аматорського театру села Лобачівка (керівник Андрій Корнейко)[13].
15 вересня 2019 року у РНД «Просвіта» міста Горохова Волинської області відбувся перший фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва «Волинь моя, краса моя» присвячений пам’яті Степана Кривенького, який проводиться щорічно[14][15].
Рішенням Горохівської міської ради 2021 рік оголошено Роком Степана Кривенького в Горохівській міській територіальній громаді[16].
Примітки
- ↑ а б в СТЕПАН КРИВЕНЬКИЙ КАТЕГОРИЧНО ВІДМОВИВСЯ ПРАВИТИ ПІСНЮ «ВОЛИНЬ МОЯ». www.volyn.com.ua. 30 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ а б в г д Філюк, Руслана. Творець гімну Волині (укр.). Волинь-нова. Процитовано 14.11.2021.
- ↑ Vitaly, Signatulin (26 червня 2018). Він створив гімн Волині. Грінченко-інформ (укр.). Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ а б Відомі горохівчани: історія творця гімну Волині родом з Вільхівки. gorohiv.rayon.in.ua (укр.). Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Ash Trees (uk-UA). Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Як народилася легендарна пісня «Волинь моя»: спогади доньки автора. ВолиньPost (англ.). Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Автор пісні «Волинь моя» помер на руках у дружини: продовження розповіді про славетного земляка. https://visnyk.lutsk.ua/ (укр.). Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Пам’ятник творцеві пісні «Волинь моя». ФІШКА ВОЛИНІ. Волинь24 (англ.). Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ На Горохівщині відбувся фестиваль, присвячений пам'яті автора пісні «Волинь моя».ФОТО. ВолиньPost (англ.). Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Лауреати звання "Почесний громадянин Волині" | Волинська обласна рада. volynrada.gov.ua. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Автору пісні «Волинь моя» відкрили меморіальну дошку. Волинські новини. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ У ЛУЦЬКУ ПЕРЕЙМЕНОВАНО 27 ВУЛИЦЬ.
- ↑ Новосад, Роман (20 вересня, 2018). Горохівський Піснедар. day.kyiv.ua (укр. рус.). Процитовано 14.11.2021.
- ↑ У Горохові відбувся ІІІ відкритий фестиваль-конкурс вокально-хорового мистецтва імені Степана Кривенького | Луцька районна рада. r-rada.lutsk.ua. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ в Горохові – фестиваль пам’яті Степана Кривенького. TOP-News УКРАЇНА (укр.). 26 вересня 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ↑ Про оголошення 2021 року роком Степана Кривенького. gorokhivrada.gov.ua (ua). Процитовано 13 листопада 2021.