Олександр Калашников: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
1 вересня у [[Добровеличківка|Добровелечківці]] відбулися збори повстанців. Олександра обрали у Реввійськраду РПАУ. Цього ж дня Калашникова призначили командиром новоствореного 1-го Донецького корпусу {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=339}} ж. Штарм РПАУ поставив завдання перед Калашниковим зайняти [[Дніпро (місто)|Катеринослав]], але він не виконав завдання, а рушив на [[Кривий Ріг]] і зайняв його. У Верблюжках було виділено Херсонську групу, яка мала загорнути його на Катеринослав {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=349}} . 1 жовтня була створена комісія для розслідування причин невиконання наказу Калашниковим, цього ж дня вона була розпущена, а Белаш обмежився винесенням у наказі суворої догани {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=351}} . У середині жовтня штарм ще очікував, що Калашніков попрямує на Катеринослав, але цього так і не сталося, 10 жовтня він прибув до [[Запоріжжя|Запоріжжя,]] де пояснив свої дії. |
1 вересня у [[Добровеличківка|Добровелечківці]] відбулися збори повстанців. Олександра обрали у Реввійськраду РПАУ. Цього ж дня Калашникова призначили командиром новоствореного 1-го Донецького корпусу {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=339}} ж. Штарм РПАУ поставив завдання перед Калашниковим зайняти [[Дніпро (місто)|Катеринослав]], але він не виконав завдання, а рушив на [[Кривий Ріг]] і зайняв його. У Верблюжках було виділено Херсонську групу, яка мала загорнути його на Катеринослав {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=349}} . 1 жовтня була створена комісія для розслідування причин невиконання наказу Калашниковим, цього ж дня вона була розпущена, а Белаш обмежився винесенням у наказі суворої догани {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=351}} . У середині жовтня штарм ще очікував, що Калашніков попрямує на Катеринослав, але цього так і не сталося, 10 жовтня він прибув до [[Запоріжжя|Запоріжжя,]] де пояснив свої дії. |
||
''"Що ж ви відібрали у мене кінноту, вихопили маневрові загони (Казанський, Ващенко, Уралов ) - з чим я міг йти на Катеринослав??"'' {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=355}} |
''"Що ж ви відібрали у мене кінноту, вихопили маневрові загони (Казанський, Ващенко, Уралов ) - з чим я міг йти на Катеринослав??"'' {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=355}} |
||
У листопаді Калашнікова призначили начальником оборони Запоріжжя {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=372}} . |
У листопаді Калашнікова призначили начальником оборони Запоріжжя {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=372}} . |
||
⚫ | 29 травня 1920 року махновці зайняли [[Александровка|Олександрівку]], в якій обрали новий склад Реввійськради. Калашніков був обраний начальником оперативного відділу СРПУ {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=446}} ж. До початку активних бойових дій частин РПАУ з червоними частинами на чолі всіх повстанських загонів стояв СРПУ, до якого з літа входив Олександр. |
||
⚫ | 29 травня 1920 року махновці зайняли [[Александровка|Олександрівку]], в якій обрали новий склад Реввійськради. Калашніков був обраний начальником оперативного відділу СРПУ {{Sfn|А.Белаш, В.Белаш|с=446}} . До початку активних бойових дій частин РПАУ з червоними частинами на чолі всіх повстанських загонів стояв СРПУ, до якого з літа входив Олександр. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 21:04, 27 листопада 2021
{{Військовик | ім'я = Олександр Калашников | оригінал імені = | портрет = | розмір = | ім'я при народженні = | місце народження = Баку, [[Бакинська губернія, Російська імперія | дата смерті = 1920 | місце смерті = ст. Барвінково в Барвінківському районе | прізвисько = | приналежність = | країна = | вид збройних сил = | рід військ = | роки служби = 1917—1920 | звання = комкор | формування = | командування = | битви = | нагороди = | відносини = | титул = | signature = | інше = }} Олександр Калашников (? - 1920 рік ) - анархо-махновець, командир 1-го Донецького корпусу РПАУ.
Біографія
Олександр Калашников народився наприкінці дев'ятнадцятого століття у місті Баку, Російській імперії. Проживав у Гуляйполі. Калашников - секретар групи гуляйпольських анархістів «Союзу бідних хліборобів» у 1917-1918 рр. У 1917 році з групою анархістів Олексій організував сільськогосподарську комуну в маєтку Классена [1].
Військова діяльність
У лютому 1919 р. Калашников був призначений командиром 7-го полку [2] . 15 березня полк Калашникова зайняв Бердянськ [3] . У Бердянську Калашникову доручили заарештувати всіх, хто співпрацював з білогвардійцями. Потім Олександр разом зі своїм полком попрямував на Маріуполь [4] . На початку червня в полку Калашнікова вже налічувалося 7000 махновців [5] . У серпні комісар бойової ділянки Кочергін розпорядився заарештувати Калашникова. 19 серпня махновці повстали проти червоних у Новому Бузі та захопили штаб Кочергіна, його з дружиною хотіли розстріляти, але Олександр за них заступився і фактично їх врятував [6]. 30 серпня на станції Помічний Олександр з боєм взяв два бронепоїзди з кількома ешелонами червоноармійців, які відступали з Одеси [7].
1 вересня у Добровелечківці відбулися збори повстанців. Олександра обрали у Реввійськраду РПАУ. Цього ж дня Калашникова призначили командиром новоствореного 1-го Донецького корпусу [8] ж. Штарм РПАУ поставив завдання перед Калашниковим зайняти Катеринослав, але він не виконав завдання, а рушив на Кривий Ріг і зайняв його. У Верблюжках було виділено Херсонську групу, яка мала загорнути його на Катеринослав [9] . 1 жовтня була створена комісія для розслідування причин невиконання наказу Калашниковим, цього ж дня вона була розпущена, а Белаш обмежився винесенням у наказі суворої догани [10] . У середині жовтня штарм ще очікував, що Калашніков попрямує на Катеринослав, але цього так і не сталося, 10 жовтня він прибув до Запоріжжя, де пояснив свої дії. "Що ж ви відібрали у мене кінноту, вихопили маневрові загони (Казанський, Ващенко, Уралов ) - з чим я міг йти на Катеринослав??" [11]
У листопаді Калашнікова призначили начальником оборони Запоріжжя [12] . 29 травня 1920 року махновці зайняли Олександрівку, в якій обрали новий склад Реввійськради. Калашніков був обраний начальником оперативного відділу СРПУ [13] ж. До початку активних бойових дій частин РПАУ з червоними частинами на чолі всіх повстанських загонів стояв СРПУ, до якого з літа входив Олександр.
Примітки
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 25.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 104.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 122.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 129.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 298.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 328.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 337.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 339.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 349.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 351.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 355.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 372.
- ↑ А.Белаш, В.Белаш, с. 446.
Література
- http://www.makhno.ru/makhno/
- Белаш А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махна. - Київ: РВЦ "Проза", 1993.
- Нестор Махно. Селянський рух в Україні. 1918-1921: Документи та матеріали / Серія: Селянська революція в Росії. 1902-1922 рр..: Документи м матеріали / За ред. В. Данилова та Т. Шаніна. - М.: "Російська політична енциклопедія" (РОССПЕН), 2006. - 1000 с.