ДСТУ з хімічної номенклатури: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Olion17 (обговорення | внесок)
1556 редагувань
м виправлення застосування шаблону
Olion17 (обговорення | внесок)
1556 редагувань
приєднання ДСТУ 2439:2018
Рядок 1: Рядок 1:
'''ДСТУ з хімічної номенклатури'''&nbsp;— Державні стандарти України, які унормовують україномовні назви [[Хімічний елемент|хімічних елементів]] і кількох фундаментальних хімічних понять ([[атом]], [[проста речовина]], [[Масове число|нуклонне число]] тощо). Потреба в такому стандарті виникла внаслідок того, що [[IUPAC]] не стандартизує іншомовну термінологію<ref name=IUPAC2005>{{cite web|url=https://iupac.org/wp-content/uploads/2016/07/Red_Book_2005.pdf| title=Nomenclature of Inorganic Chemistry (IUPAC recommendations, 2005)| accessdate=29 листопада 2021| archiveurl=https://iupac.org/wp-content/uploads/2016/07/Red_Book_2005.pdf| archivedate=6 листопада 2021}}</ref>:
{{увага|З 1 жовтня 2019 року стандарт ДСТУ 2439-94 замінено на {{ДСТУ 2439:2018}}}}


{{цитата|Вочевидь, бажано, щоб назви будь-якою мовою відтворювали ці &#x5B;англомовні&#x5D; назви &#x5B;хімічних елементів&#x5D; якомога точніше, але ми розуміємо, що для елементів, назви яких походять із минулого, в різних мовах часто є усталені дуже відмінні назви.}}
⚫
'''ДСТУ 2439-94''' — ''Державний стандарт України. Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення''<ref>{{Cite web|url=http://uas.org.ua/downloads/view/?i=dstu2439-94&pz=%25C4%25D1%25D2%25D3+2439-94|title=ДСТУ 2439-94|website=uas.org.ua|accessdate=2017-02-26}}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

== ДСТУ 2439-94 (скасований) ==
⚫
''Державний стандарт України. Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення''.


Розроблено [[Київський університет ім. Т. Шевченка|Київським університетом ім. Т. Шевченка]]. Внесено Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики Держстандарту України.
Розроблено [[Київський університет ім. Т. Шевченка|Київським університетом ім. Т. Шевченка]]. Внесено Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики Держстандарту України.


Затверджено й уведено в дію наказом Держстандарту України № 70 від 31 березня 1994 р. Стандарт скасовано наказом від 6 липня 2018 року № 194 ДП «УкрНДНЦ», яке виконує функції національного органу стандартизації<ref>Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості». [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0194774-18 Наказ від 06.07.2018 № 194 «Про прийняття та скасування національних нормативних документів»].</ref>. Він втратив чинність з 1 жовтня 2019 року, його замінено стандартом [[ДСТУ 2439:2018]]<ref name=ДСТУ2439-2018/>.
Затверджено й уведено в дію наказом Держстандарту України № 70 від 31 березня 1994 р. Скасовано наказом від 6 липня 2018 року № 194 [[Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації|ДП «УкрНДНЦ»]], яке виконує функції національного органу стандартизації. <ref>[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0194774-18 Наказ від 06.07.2018 № 194 «Про прийняття та скасування національних нормативних документів»]</ref>.

Введено вперше.


Розробники: М.&nbsp;Ю.&nbsp;Корнілов, д.&nbsp;х.&nbsp;н. (керівник теми); О.&nbsp;А.&nbsp;Голуб, к.&nbsp;х.&nbsp;н. (керівник теми); В.&nbsp;І.&nbsp;Замковий, к.&nbsp;х.&nbsp;н.; А.&nbsp;О.&nbsp;Кащук, к.&nbsp;х.&nbsp;н.; Л.&nbsp;Т.&nbsp;Хабалашвілі.
Розробники: М.&nbsp;Ю.&nbsp;Корнілов, д.&nbsp;х.&nbsp;н. (керівник теми); О.&nbsp;А.&nbsp;Голуб, к.&nbsp;х.&nbsp;н. (керівник теми); В.&nbsp;І.&nbsp;Замковий, к.&nbsp;х.&nbsp;н.; А.&nbsp;О.&nbsp;Кащук, к.&nbsp;х.&nbsp;н.; Л.&nbsp;Т.&nbsp;Хабалашвілі.


== Галузь використання ==
=== Галузь використання ===
ДСТУ 2439-94 встановлював терміни, визначення та літерні позначення для [[Хімічний елемент|елементів]] [[Періодична система хімічних елементів|Періодичної системи]] та [[Прості речовини|простих речовин]] у галузі хімії, хімічній промисловості, сумісних з ними галузях.
ДСТУ 2439-94 встановлював терміни, визначення та літерні позначення для [[Хімічний елемент|елементів]] [[Періодична система хімічних елементів|Періодичної системи]] та [[Прості речовини|простих речовин]] у галузі хімії, хімічній промисловості, сумісних з ними галузях.


Рядок 18: Рядок 19:
Терміни та визначення, встановлені ДСТУ 2439-94, згідно твердженню розробників, відповідали міжнародним стандартам [[ISO]] та вимогам [[IUPAC]].
Терміни та визначення, встановлені ДСТУ 2439-94, згідно твердженню розробників, відповідали міжнародним стандартам [[ISO]] та вимогам [[IUPAC]].


== Критика та скасування ==
=== Критика та скасування ===
Для деяких з хімічних елементів стандартом було введено дві назви&nbsp;— латинізовану та питому українську. Наприклад, [[Гідроген]] був визначений цім стандартом як наукова назва елемента [[водень|водню]], а [[Арсен]]&nbsp;— [[миш'як]]у. Було введено правило написання назв елементів з великої літери.
Для деяких з хімічних елементів стандартом було введено дві назви&nbsp;— латинізовану та питому українську. Наприклад, [[Гідроген]] був визначений цім стандартом як наукова назва елемента [[водень|водню]], а [[Арсен]]&nbsp;— [[миш'як]]у. Було введено правило написання назв елементів з великої літери.


Ці зміни, що просувалися представниками Київської хімічної школі ([[Скопенко Віктор Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко]], [[Голуб Олександр Андрійович|О.&nbsp;А.&nbsp;Голуб]] та ін.)<ref>''Скопенко В. В., Голуб О. А.'' Про сучасну хімічну термінологію та номенклатуру в неорганічній хімії // Укр. хім. журн.&nbsp;— 1993.&nbsp;— Т. 59.&nbsp;— Вип. 1.&nbsp;— С. 100—109.</ref>, [https://web.archive.org/web/20090109133832/http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm критикувались] іншими українськими вченими<ref name=nyk18/><ref name=dubey>''[[Дубей Ігор Ярославович|Дубей І. Я.]]'' [http://www.bioorganica.org.ua/UBAdenovo/pubs_6_2_08/Dubey_2008_2.pdf Змінювати чи зберігати? Погляд на реформу української хімічної термінології] // Ukr. Bioorg. Acta.&nbsp;— 2008.&nbsp;— Т. 6, №&nbsp;2.&nbsp;— С. 76-78.</ref>. Особливу критику викликала відмова від традиційних українських назв хімічних елементів (водень, вуглець, залізо тощо) та заміна їх іншомовними назвами, що не мають традиції використання в українській мові. У той же час, назви [[хімічний елемент|хімічних елементів]], вживані раніше, продовжують використовуватись як назви [[проста речовина|простих речовин]] більшості перейменованих хімічних елементів. Однак для решти елементів не було запроваджено окремих назв простої речовини (наприклад, як хімічний елемент Cl, так і його проста речовина Cl<sub>2</sub> називаються «хлор»), тому таке розрізнення не є послідовним. Твердження авторів і прихильників стандарту, що заміна українських назв хімічних елементів на їхні латинізовані відповідники полегшить входження України до міжнародного і європейського інформаційного простору, не витримує критики, оскільки в усіх основних мовах світу є назви елементів, які склалися історично і стали для тих мов традиційними (наприклад, ''iron'' та ''silver'' в англійській мові або ''Eisen'' та ''Silber'' у німецькій для Fe та Ag, відповідно)<ref>[http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm Звернення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090109133832/http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm |date=9 січень 2009 }} до Голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України учасників VII Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2002». Додаток 2.</ref><ref>Ганіткевич М., Никипанчук М. Стандартизація назв хемічних елементів та використання їх в освіті й науці // Збірник наукових праць: «Проблеми української термінології».&nbsp;— 2008.&nbsp;— С. 41-42.</ref><ref>[http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_chemistry_materials.htm Лист-звернення]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Оргкомітету 10-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2008» від 18.12.2008 №&nbsp;66/305.</ref>. Така заміна насправді відсутня в рекомендаціях [[IUPAC]]. Крім того, згідно з рекомендаціями IUPAC, 1) бажано, щоб назви хімічних елементів були якнайближче до англійських, але можуть бути і традиційними, що сформувалися історично; 2) назви хімічних елементів й утворених ними простих речовин мають бути однаковими, крім випадків, коли елемент утворює декілька алотропних видозмін, назви яких склалися історично<ref name=IUPAC1990>IUPAC. Nomenclature of Inorganic Chemistry. Recommendations.&nbsp;— 1990.&nbsp;— P. 36—39.</ref><ref name=IUPAC2005>IUPAC. Nomenclature of Inorganic Chemistry. Recommendations.&nbsp;— 2005.&nbsp;— P. 47—52.</ref><ref name=nyk18>''Никипанчук М.'' [http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Zbirnyk_2018/TK_Zbirnyk_2018_3_nykypanchuk.htm До питання про стандартування назв хімічних елементів в Україні] / Михайло Никипанчук // Проблеми української термінології: міжнар. наук. конф., 4—6 жовт. 2018&nbsp;р. : зб. наук. пр. ‒ Львів, 2018. ‒ С. 25‒28.</ref>.
Ці зміни, що просувалися представниками Київської хімічної школі ([[Скопенко Віктор Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко]], [[Голуб Олександр Андрійович|О.&nbsp;А.&nbsp;Голуб]] та ін.)<ref>''Скопенко В. В., Голуб О. А.'' Про сучасну хімічну термінологію та номенклатуру в неорганічній хімії // Укр. хім. журн.&nbsp;— 1993.&nbsp;— Т. 59.&nbsp;— Вип. 1.&nbsp;— С. 100—109.</ref>, [https://web.archive.org/web/20090109133832/http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm критикувались] іншими українськими вченими<ref name=nyk18/><ref name=dubey>''[[Дубей Ігор Ярославович|Дубей І. Я.]]'' [http://www.bioorganica.org.ua/UBAdenovo/pubs_6_2_08/Dubey_2008_2.pdf Змінювати чи зберігати? Погляд на реформу української хімічної термінології] // Ukr. Bioorg. Acta.&nbsp;— 2008.&nbsp;— Т. 6, №&nbsp;2.&nbsp;— С. 76-78.</ref>. Особливу критику викликала відмова від традиційних українських назв хімічних елементів (водень, вуглець, залізо тощо) та заміна їх іншомовними назвами, що не мають традиції використання в українській мові. У той же час, назви [[хімічний елемент|хімічних елементів]], вживані раніше, продовжують використовуватись як назви [[проста речовина|простих речовин]] більшості перейменованих хімічних елементів. Однак для решти елементів не було запроваджено окремих назв простої речовини (наприклад, як хімічний елемент Cl, так і його проста речовина Cl<sub>2</sub> називаються «хлор»), тому таке розрізнення не є послідовним. Твердження авторів і прихильників стандарту, що заміна українських назв хімічних елементів на їхні латинізовані відповідники полегшить входження України до міжнародного і європейського інформаційного простору, не витримує критики, оскільки в усіх основних мовах світу є назви елементів, які склалися історично і стали для тих мов традиційними (наприклад, ''iron'' та ''silver'' в англійській мові або ''Eisen'' та ''Silber'' у німецькій для Fe та Ag, відповідно)<ref>[http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm Звернення] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090109133832/http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_konf_7.htm |date=9 січень 2009 }} до Голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України учасників VII Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2002». Додаток 2.</ref><ref>Ганіткевич М., Никипанчук М. Стандартизація назв хемічних елементів та використання їх в освіті й науці // Збірник наукових праць: «Проблеми української термінології».&nbsp;— 2008.&nbsp;— С. 41-42.</ref><ref>[http://lp.edu.ua/tc.terminology/TK_chemistry_materials.htm Лист-звернення]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Оргкомітету 10-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2008» від 18.12.2008 №&nbsp;66/305.</ref>. Така заміна насправді відсутня в рекомендаціях [[IUPAC]]. Крім того, згідно з рекомендаціями IUPAC, 1) бажано, щоб назви хімічних елементів були якнайближче до англійських, але можуть бути і традиційними, що сформувалися історично; 2) назви хімічних елементів й утворених ними простих речовин мають бути однаковими, крім випадків, коли елемент утворює декілька алотропних видозмін, назви яких склалися історично<ref name=IUPAC1990>IUPAC. Nomenclature of Inorganic Chemistry. Recommendations.&nbsp;— 1990.&nbsp;— P. 36—39.</ref><ref name=IUPAC2005/><ref name=nyk18>''Никипанчук М.'' [http://tc.terminology.lp.edu.ua/TK_Zbirnyk_2018/TK_Zbirnyk_2018_3_nykypanchuk.htm До питання про стандартування назв хімічних елементів в Україні] / Михайло Никипанчук // Проблеми української термінології: міжнар. наук. конф., 4—6 жовт. 2018&nbsp;р. : зб. наук. пр. ‒ Львів, 2018. ‒ С. 25‒28.</ref>.


25-річний дослід вживання латинізованих назв елементів, відмінних від назв відповідних простих речовин, було визнано незадовільним. Ці назви були впроваджені в освіті, але в науково-технічної діяльності вони не знайшли широкого застосування. Тому в новому стандарті ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи»<ref name=ДСТУ2439-2018>{{ДСТУ 2439:2018}}</ref>, що набув чинності з 1 жовтня 2019 року замість стандарту ДСТУ 2439-94, повернуто більшість українських традиційних назв хімічних елементів та правило написання назв елементів з маленької літери. В новому стандарті також указано, що ''«назви хімічних елементів і простих речовин згідно з [рекомендаціями IUPAC<ref name=IUPAC1990/><ref name=IUPAC2005/>] є однаковими, крім випадків, якщо проста речовина утворює алотропи з назвами, що стали традиційними, наприклад: кисень, озон; вуглець і графіт, алмаз, карбін»''.
25-річний дослід вживання латинізованих назв елементів, відмінних від назв відповідних простих речовин, було визнано незадовільним. Ці назви були впроваджені в освіті, але в науково-технічній діяльності вони не знайшли широкого застосування. Тому в новому стандарті ДСТУ 2439:2018 повернуто більшість українських традиційних назв хімічних елементів та правило написання назв елементів з маленької літери.

== ДСТУ 2439:2018 ==
''Хімічні елементи хімічні та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи''.

Розроблено: технічний комітет стандартизації «Науково-технічна термінологія» (ТК 19), підкомітет «Хімія» (ПК 3), на заміну ДСТУ 2439-94. Надано чинності з 1 жовтня 2019 р. наказом [[Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації|Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості]] (УкрНДНЦ) від 6 липня 2018 р. №194.

Розробники не вказані.

=== Галузь використання ===
ДСТУ 2439:2018 унормовує українські терміни, назви та символи для [[Хімічний елемент|хімічних елементів]] і [[Прості речовини|простих речовин]], які застосовують у науці, освіті та промисловості.

Терміни та визначення, встановлені ДСТУ 2439:2018, згідно твердженню розробників, відповідають міжнародним стандартам [[ISO]] та вимогам IUPAC.

=== Вміст ===
На 15 сторінках наведено
* найважливіші хімічні терміни з еквівалентними назвами німецькою, англійською, французькою та російською мовами;
* назви та позначення хімічних елементів із англомовним еквівалентом;
* назви груп елементів;
* абеткові покажчики наявних термінів;
* бібліографію із 13 джерел.

Найбільші зміни торкнулися назв хімічних елементів: [[англіцизм]]и було скасовано для всіх елементів, крім тих, які утворюють кілька [[Алотропія|алотропних модифікацій]] із усталеними назвами, наприклад: кисень, озон; вуглець і графіт, алмаз, карбін. Також скасовано правило написання назв елементів з великої літери.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}2. [http://stemua.science/номенклатура-хімічних-речовин-в-укра/ <nowiki>Шаповалов Є. Б. Номенклатура хімічних речовин в Україні [Електронний ресурс] / Євгений Борисович Шаповалов // http://stemua.science/. – 2017.</nowiki>]

[[Категорія:Скасовані стандарти ДСТУ]]
[[Категорія:Стандарти ДСТУ]]
[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Хімічна література]]
[[Категорія:Хімічна література]]

Версія за 19:06, 29 листопада 2021

ДСТУ з хімічної номенклатури — Державні стандарти України, які унормовують україномовні назви хімічних елементів і кількох фундаментальних хімічних понять (атом, проста речовина, нуклонне число тощо). Потреба в такому стандарті виникла внаслідок того, що IUPAC не стандартизує іншомовну термінологію[1]:

Вочевидь, бажано, щоб назви будь-якою мовою відтворювали ці [англомовні] назви [хімічних елементів] якомога точніше, але ми розуміємо, що для елементів, назви яких походять із минулого, в різних мовах часто є усталені дуже відмінні назви.

ДСТУ 2439-94 (скасований)

Державний стандарт України. Елементи хімічні та речовини прості. Терміни та визначення основних понять. Умовні позначення.

Розроблено Київським університетом ім. Т. Шевченка. Внесено Українським науково-дослідним інститутом стандартизації, сертифікації та інформатики Держстандарту України.

Затверджено й уведено в дію наказом Держстандарту України № 70 від 31 березня 1994 р. Скасовано наказом від 6 липня 2018 року № 194 ДП «УкрНДНЦ», яке виконує функції національного органу стандартизації. [2].

Розробники: М. Ю. Корнілов, д. х. н. (керівник теми); О. А. Голуб, к. х. н. (керівник теми); В. І. Замковий, к. х. н.; А. О. Кащук, к. х. н.; Л. Т. Хабалашвілі.

Галузь використання

ДСТУ 2439-94 встановлював терміни, визначення та літерні позначення для елементів Періодичної системи та простих речовин у галузі хімії, хімічній промисловості, сумісних з ними галузях.

Поширювався на назви хімічних елементів, їхні ізотопи, групи хімічних елементів, номенклатуру простих речовин і їхні алотропні модифікації. Встановлював терміни та визначення понять у науці, промисловості й освіті.

Терміни та визначення, встановлені ДСТУ 2439-94, згідно твердженню розробників, відповідали міжнародним стандартам ISO та вимогам IUPAC.

Критика та скасування

Для деяких з хімічних елементів стандартом було введено дві назви — латинізовану та питому українську. Наприклад, Гідроген був визначений цім стандартом як наукова назва елемента водню, а Арсен — миш'яку. Було введено правило написання назв елементів з великої літери.

Ці зміни, що просувалися представниками Київської хімічної школі (В. В. Скопенко, О. А. Голуб та ін.)[3], критикувались іншими українськими вченими[4][5]. Особливу критику викликала відмова від традиційних українських назв хімічних елементів (водень, вуглець, залізо тощо) та заміна їх іншомовними назвами, що не мають традиції використання в українській мові. У той же час, назви хімічних елементів, вживані раніше, продовжують використовуватись як назви простих речовин більшості перейменованих хімічних елементів. Однак для решти елементів не було запроваджено окремих назв простої речовини (наприклад, як хімічний елемент Cl, так і його проста речовина Cl2 називаються «хлор»), тому таке розрізнення не є послідовним. Твердження авторів і прихильників стандарту, що заміна українських назв хімічних елементів на їхні латинізовані відповідники полегшить входження України до міжнародного і європейського інформаційного простору, не витримує критики, оскільки в усіх основних мовах світу є назви елементів, які склалися історично і стали для тих мов традиційними (наприклад, iron та silver в англійській мові або Eisen та Silber у німецькій для Fe та Ag, відповідно)[6][7][8]. Така заміна насправді відсутня в рекомендаціях IUPAC. Крім того, згідно з рекомендаціями IUPAC, 1) бажано, щоб назви хімічних елементів були якнайближче до англійських, але можуть бути і традиційними, що сформувалися історично; 2) назви хімічних елементів й утворених ними простих речовин мають бути однаковими, крім випадків, коли елемент утворює декілька алотропних видозмін, назви яких склалися історично[9][1][4].

25-річний дослід вживання латинізованих назв елементів, відмінних від назв відповідних простих речовин, було визнано незадовільним. Ці назви були впроваджені в освіті, але в науково-технічній діяльності вони не знайшли широкого застосування. Тому в новому стандарті ДСТУ 2439:2018 повернуто більшість українських традиційних назв хімічних елементів та правило написання назв елементів з маленької літери.

ДСТУ 2439:2018

Хімічні елементи хімічні та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи.

Розроблено: технічний комітет стандартизації «Науково-технічна термінологія» (ТК 19), підкомітет «Хімія» (ПК 3), на заміну ДСТУ 2439-94. Надано чинності з 1 жовтня 2019 р. наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (УкрНДНЦ) від 6 липня 2018 р. №194.

Розробники не вказані.

Галузь використання

ДСТУ 2439:2018 унормовує українські терміни, назви та символи для хімічних елементів і простих речовин, які застосовують у науці, освіті та промисловості.

Терміни та визначення, встановлені ДСТУ 2439:2018, згідно твердженню розробників, відповідають міжнародним стандартам ISO та вимогам IUPAC.

Вміст

На 15 сторінках наведено

  • найважливіші хімічні терміни з еквівалентними назвами німецькою, англійською, французькою та російською мовами;
  • назви та позначення хімічних елементів із англомовним еквівалентом;
  • назви груп елементів;
  • абеткові покажчики наявних термінів;
  • бібліографію із 13 джерел.

Найбільші зміни торкнулися назв хімічних елементів: англіцизми було скасовано для всіх елементів, крім тих, які утворюють кілька алотропних модифікацій із усталеними назвами, наприклад: кисень, озон; вуглець і графіт, алмаз, карбін. Також скасовано правило написання назв елементів з великої літери.

Примітки

  1. ↑ а б Nomenclature of Inorganic Chemistry (IUPAC recommendations, 2005) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  2. ↑ Наказ від 06.07.2018 № 194 «Про прийняття та скасування національних нормативних документів»
  3. ↑ Скопенко В. В., Голуб О. А. Про сучасну хімічну термінологію та номенклатуру в неорганічній хімії // Укр. хім. журн. — 1993. — Т. 59. — Вип. 1. — С. 100—109.
  4. ↑ а б Никипанчук М. До питання про стандартування назв хімічних елементів в Україні / Михайло Никипанчук // Проблеми української термінології: міжнар. наук. конф., 4—6 жовт. 2018 р. : зб. наук. пр. ‒ Львів, 2018. ‒ С. 25‒28.
  5. ↑ Дубей І. Я. Змінювати чи зберігати? Погляд на реформу української хімічної термінології // Ukr. Bioorg. Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 76-78.
  6. ↑ Звернення [Архівовано 9 січень 2009 у Wayback Machine.] до Голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України учасників VII Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2002». Додаток 2.
  7. ↑ Ганіткевич М., Никипанчук М. Стандартизація назв хемічних елементів та використання їх в освіті й науці // Збірник наукових праць: «Проблеми української термінології». — 2008. — С. 41-42.
  8. ↑ Лист-звернення[недоступне посилання з липня 2019] Оргкомітету 10-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2008» від 18.12.2008 № 66/305.
  9. ↑ IUPAC. Nomenclature of Inorganic Chemistry. Recommendations. — 1990. — P. 36—39.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ДСТУ_з_хімічної_номенклатури&oldid=33920310