Відповідність AdS/CFT: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
В [[теоретична фізика|теоретичній фізиці]], '''AdS/CFT-відповідність''' ({{lang-en|anti-de Sitter/conformal field theory correspondence}}), або ж як її ще називають, '''дуальність Малдасени''' або ж '''калібровочна/гравітаційна дуальність''', це гіпотетична відповідність (дуальність) між двома видами фізичних теорій. З одного боку це [[Антидесіттерівській простір|простори анти-де Сіттера]] ({{lang-en|anti-de Sitter}}, AdS), що використовуються в теоріях [[квантова гравітація|квантової гравітації]], сформульованих в термінах [[теорія струн|теорії струн]] або [[М-теорія|М-теорії]]. З іншого боку відповідності знаходяться [[конформна теорія поля|конформні теорії поля]] ({{lang-en|conformal field theory}}, CFT), які є [[квантова теорія поля|квантовими теоріями полів]], включаючи схожі до тих, що описують сильні взаємодії елементарних частинок — [[Поля Янга-Міллса|поля Янга-Міллса]]. |
В [[теоретична фізика|теоретичній фізиці]], '''AdS/CFT-відповідність''' ({{lang-en|anti-de Sitter/conformal field theory correspondence}}), або ж як її ще називають, '''дуальність Малдасени''' або ж '''калібровочна/гравітаційна дуальність''', це гіпотетична відповідність (дуальність) між двома видами фізичних теорій. З одного боку це [[Антидесіттерівській простір|простори анти-де Сіттера]] ({{lang-en|anti-de Sitter}}, AdS), що використовуються в теоріях [[квантова гравітація|квантової гравітації]], сформульованих в термінах [[теорія струн|теорії струн]] або [[М-теорія|М-теорії]]. З іншого боку відповідності знаходяться [[конформна теорія поля|конформні теорії поля]] ({{lang-en|conformal field theory}}, CFT), які є [[квантова теорія поля|квантовими теоріями полів]], включаючи схожі до тих, що описують сильні взаємодії елементарних частинок — [[Поля Янга-Міллса|поля Янга-Міллса]]. |
||
Відкриття цієї дуальності принесло значно глибше розуміння теорії струн і квантової гравітації.<ref name="de Haro et al. 2013, p.2">de Haro et al. 2013, p. 2</ref> Це відбулось завдяки тому що вона допомагає формулюванню теорії струн в непертурбативній формі у вигляді певної [[крайова задача|крайової задачі]] і завдяки тому, що ця дуальність є найбільш вдалою реалізацією |
Відкриття цієї дуальності принесло значно глибше розуміння теорії струн і квантової гравітації.<ref name="de Haro et al. 2013, p.2">de Haro et al. 2013, p. 2</ref> Це відбулось завдяки тому що вона допомагає формулюванню теорії струн в непертурбативній формі у вигляді певної [[крайова задача|крайової задачі]] і завдяки тому, що ця дуальність є найбільш вдалою реалізацією {{нп|Голографічний принцип|голографічного принципу|en|Holographic principle}}, ідеї в квантовій гравітації, що початково була запропонована [[Герард 'т Гофт|Герардом 'т Гофтом]] і розповсюджена [[Леонард Сасскінд|Леонардом Сасскіндом]]. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 00:38, 1 грудня 2021
В теоретичній фізиці, AdS/CFT-відповідність (англ. anti-de Sitter/conformal field theory correspondence), або ж як її ще називають, дуальність Малдасени або ж калібровочна/гравітаційна дуальність, це гіпотетична відповідність (дуальність) між двома видами фізичних теорій. З одного боку це простори анти-де Сіттера (англ. anti-de Sitter, AdS), що використовуються в теоріях квантової гравітації, сформульованих в термінах теорії струн або М-теорії. З іншого боку відповідності знаходяться конформні теорії поля (англ. conformal field theory, CFT), які є квантовими теоріями полів, включаючи схожі до тих, що описують сильні взаємодії елементарних частинок — поля Янга-Міллса.
Відкриття цієї дуальності принесло значно глибше розуміння теорії струн і квантової гравітації.[1] Це відбулось завдяки тому що вона допомагає формулюванню теорії струн в непертурбативній формі у вигляді певної крайової задачі і завдяки тому, що ця дуальність є найбільш вдалою реалізацією голографічного принципу, ідеї в квантовій гравітації, що початково була запропонована Герардом 'т Гофтом і розповсюджена Леонардом Сасскіндом.
Примітки
- ↑ de Haro et al. 2013, p. 2
Джерела
- de Haro, Sebastian; Dieks, Dennis; 't Hooft, Gerard; Verlinde, Erik (2013). Forty Years of String Theory Reflecting on the Foundations. Foundations of Physics. 43 (1): 1—7. Bibcode:2013FoPh...43....1D. doi:10.1007/s10701-012-9691-3.