Куала-Лумпур

Куала-Лумпур|веб-сторінка=
Герб герб Прапор Куала-Лумпур
Основні дані
3°09′35″ пн. ш. 101°42′00″ сх. д.
Країна	Малазія
Столиця для	Малайзія, Japanese occupation of Malayad, Federated Malay Statesd і Малайська Федерація
Межує з — сусідні нас. пункти Селангор ?
Засновано	1857
Площа	243,65 км²
Населення	1 800 674 чоловік 2004
Агломерація	6 900 000
Висота НРМ	66 м
Водойма	Gombak Riverd, Klang Riverd
Офіційна мова	малайська (Малайзія)
Назва мешканців	англ. KL-ite, есп. Kuala-Lumpurano, фр. Kaélois і фр. Kaéloise
Міста-побратими	Мешхед, Карачі, Ісфаган, Пхеньян, Анкара, Шираз, Лондон, Дубай, Нью-Делі, Делі, Джакарта, Касабланка, Малакка (1989), Ченнаї (2010)
Телефонний код	(+60) 60 3
Часовий пояс	UTC+8
Номери автомобілів	MAL
GeoNames	1735161
OSM	r2939672  ·R
Поштові індекси	40xxx-48xxx, 62xxx-64xxx
Міська влада
Мер міста	Датук Руслан Хасан
Вебсайт	dbkl.gov.my
Мапа
Куала-Лумпур у Вікісховищі

Куа́ла-Лумпу́р (мал. كوالا لمڤور — Kuala Lumpur, у перекладі: «брудне гирло») — столиця Малайзії.

Історія

Куала-Лумпур було засноване в 1857 році. З 1880 по 1978 — столиця Селангору. В 1946-57 одночасно адміністративний центр англійської колонії (в 1946-48 звався Малайський союз, з 1948 по 1957 Федерація Малайя), в 1957-63 столиця незалежної Федерації Малайя, з 1983 — Малайзії, c 1 лютого 1972 має статус міста, з 1974 — статус Федеральної території.

Походження назви

В літературному перекладі назва Куала-Лумпур означає «злиття мутних вод». ця назва походить від злиття двох річок – Гомбак і Клан, яке відбувається в історичному центрі міста.

Адміністрація

Лордом-мером Куала-Лумпур в 2004—2006 роках був Датук Руслан Хасан (англ. Datuk Ruslin Hasan).

Географія

Місто розташоване на південному заході півострова Малакка у долині поблизу злиття рік Кланг і Гомбак.

Транспорт

В місті функціонує міска залізниця об'єднана в єдиний комплекс Kuala Lumpur Sentral (т. з. легкий рельсовий транзит), монорельс (KLMonorail), який з'єднує між собою різні частини міста. Куала-лумпурський міжнародний аеропорт (KLIA) в Сепанзі (1998) є одним з найсучасніших аеропортів світу, з'єднаний з містом за допомогою надшвидкісного експресу (KLIAEkspress).

Економіка

Значний торгово-промисловий і фінансовий центр країни. У місті і його околицях розташовані підприємства по переробці каучуку, виробництву пальмового масла й інших харчових продуктів, збірці автомобілів, електротехнічних й електронних виробів, виробництву сільськогосподарського устаткування, металевих виробів, текстилю. Поблизу Куала-Лумпуру добувають олово і каміне вугіля. В Куала-Лумпурі знаходяться Державний центральний банк і інші крупні банки, фондова (з 1978 р.) і товарна (з 1980 р.) біржі, правління основних державних організацій, державних і приватних страхових компаній, головні офіси малазійських філіалів ТНК, різних фірм и підприємств.

Демографія

Населення за переписом 1997 року складало 1 374 тис. жителів, за оцінкою 2004 року, 1 800 674 чоловік.

Культура

В місті знаходить Національний музей, Музей збройних сил, музеї-меморіали співаку і актору П. Райли і екс-прем'єр-міністру Абдул Разаку, Національна картинна галерея, Центр народних ремесел «Карьянека», Архів та Національна библиотека.

Пам'ятки культури, архітектура

Основною пам'яткою архітектури Куала Лумпур є Національна мечеть, також в місті є інші культові споруди (пагоди, мечеті, храми, церкви). Привертають увагу також споруди сучасного періоду: телевізійна вежа (421 м, третя за висотою після Торонто і Москви), Петронас Твін Тауерс (452 м, 88 поверхів — найвищя споруда в світі), ажурне приміщення парламенту, виконане в національному стилі приміщення Національного музею (1963, арх. Ху Кок Ху), а також відображаючий стилістику бруталізму сіднейської школи комплекс Університету Малайя (1968, арх. Дж. Кьюбіт і ін.). 5 крупних парків (велике значення має — Тасік пердана з Національним монументом, лодочними станціями, спортивними і дитячими майданчиками, відкритою естрадою, оранжереею орхідей, вольером для птахів і метеликів). На деяких пагорбах є ділянки первозданного лісу (Букіт Нанас). На околицях є карстові печери з індуїським храмом «Бату Кейвс». Спортивні спруди: спортивний комплекс «Букіт Джаліл» з стадіоном на 100 тис. місць (1998), стадіон «Мердека» (1957, 50 тис. місць), хокейний стадіон ім. Тун Разака (1982, 13 тис. місць), Палац спорту «Негара» (1957, 20 тис. місць) і ін.

Зовнішні посилання

• Офіційний портал міста(англ.)
• Туристичний сайт(англ.)
• Путвівник по місту(англ.)