Yello: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Діяльність колективу: Виправлена граматика
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
→‎Студійні альбоми: Виправлена граматика
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android
Рядок 131: Рядок 131:
|}
|}


* Також приймали у часть у записі саундтрека до стрічки «[[Черниці в бігах]]» ([[1990]]).
* Також приймали участь у записі саундтрека до стрічки «[[Черниці в бігах]]» ([[1990]]).


=== Інші альбоми ===
=== Інші альбоми ===

Версія за 09:46, 15 січня 2022

Yello
Основна інформація
Жанр електронна музика, електро-поп, синті-поп, new wave
Роки 1979 — наш час
Країна Швейцарія
Місто Цюрих
Лейбл Mercury, Polydor, Elektra, Broadway, Ralph, Smash, Vertigo
Склад Борис Бланк
Дитер Майер
www.yello.com

Yello у Вікісховищі

Yello — швейцарський музичний гурт, який працює у жанрі електронної музики.

Створення групи

На початку творчої діяльності колектив мав наступний склад: Дітер Маєр (вокаліст, автор текстів та музики), Борис Бланк (композитор та аранжувальник, а також майстер комп'ютерних ефектів), Карлос Перон (звукорежисер). Борис Бланк ще у 60-х роках почав цікавитись музикою та записувати на магнітофон свої композиції, в яких використовував незвичайні ефекти (звуки дерев'яних та металевих предметів, посуду тощо). Творчість Бланка зацікавила музиканта та звукорежисера Карлоса Перона, після чого хлопці заснували у Цюриху студію звукозапису TRANCEONIC. У 1978 році музиканти відвідали США, де познайомились зі своїми кумирами — авангардною групою "Residents". Після повернення до Швейцарії вони зустріли Дітера Маєра, який став третім учасником колективу. Він був багатою людиною та до створення групи Yello встиг змінити кілька професій: був журналістом та автором дитячих книг, режисером фільмів, брав участь у змаганнях з гольфу у складі збірної Швейцарії, крім того виступав у складі колективу Fresh COLOUR та сольно.

Діяльність колективу

Проект Yello був створений у 1979 році. Назва представляє собою скорочення від словосполучення «a yelled Hello», яке придумав Дітер Маєр. Перший альбом «Solid Pleasure» був записаний на американській студії «Ralph», що належала учасникам колективу Residents, та вийшов у 1980 році. Він містив електронну танцювальну музику, яка містила цікаві семпли, тексти деяких композицій відрізнялись гумором, грою слів та присутністю досить незвичайних персонажів. Другий диск, який вийшов через рік, відрізнявся більш професійним аранжуванням. Третій альбом «You Gotta Say Yes To Another Excess» потрапив до британських та американських чартів, а композиції «I Love You» та «Lost Again» стали хітами. Після його виходу через суперечки з Дітером Маєром групу залишив Карлос Перон. Після цього Yello назавжди залишився дуетом, але у запису альбомів брали участь сесійні музиканти. Група стала популярною далеко за межами Швейцарії завдяки своєріднім композиціям, а також якісні відеокліпи, один з яких («Pinball Cha Cha») — потрапив у список 32 робіт, відібраних у 1985 для Виставки музичного відео в Музеї сучасного мистецтва. Найкращим альбомом колективу вважається «One Second», який вийшов у 1987, в його створенні брали участь співачка Ширлі Бесі та Біллі МакКензі, колишній вокаліст групи Associates. Попри те, Yello створюють танцювальну музику, їм вдається вдало поєднувати у своїй творчості електронні ритми зі звуками класичних інструментів та елементів народної музики багатьох країн. Також у їх творчості можна прослідкувати вплив таких колективів як Pink Floyd, Tangerine Dream та Жана-Мішеля Жарра. Музику групи можна почути у фільмах та телепередачах.

Дискографія

Студійні альбоми

Рік Альбом Лейбл Британський чарт Чарт Billboard Додаткова інформація
1980 Solid Pleasure Ralph Records - -
1981 Claro Que Si Ralph Records - - за участю Zine el Abedine
1983 You Gotta Say Yes to Another Excess Stiff Records 65 184
1985 Stella Vertigo 92 -
1987 One Second Mercury 48 92 за участю Billy Mackenzie та Shirley Bassey
1988 Flag Fontana 56 152
1991 Baby Mercury 37 - за участю Billy Mackenzie
1994 Zebra Mercury - -
1997 Pocket Universe Mercury - - за участю Stina Nordenstam
1999 Motion Picture Mercury - -
2003 The Eye Motor Music GmbH - - за участю Jade Davies
2009 Touch Yello Polydor - - за участю Heidi Happy
2016 Toy Polydor 84 - за участю Malia, Fifi Rong та Heidi Happy
2020 Point Polydor

Інші альбоми

Year Album Label Британський чарт Чарт Billboard 200 Додаткова інформація
1986 1980–1985 The New Mix in One Go Mercury - - Альбом реміксів
1992 Essential Mercury - - Альбом компіляцій
1995 Hands on Yello Urban Records/Motor Music - - Альбом реміксів
1999 Eccentrix Remixes Mercury - - Альбом реміксів
2007 Progress and Perfection - - - Audi A5 promo альбом
2010 YELLO Tiger Records - - 8 реміксів композицій Yello

Найпопулярніші сингли

Year Single Британський чарт Чарт Billboard Billboard Dance/Club Chart
1979 «Bostich» - - 23
1982 «You Gotta Say Yes to Another Success/Heavy Whispers» - - 42
1983 «I Love You» 41 - 16
1983 «Lost Again» 73 - -
1983 «Hello Again» 78 - -
1984 «Pumping Velvet» - - 12
1985 «Vicious Games» - - 8
1985 «Oh Yeah» - 51 35
1986 «Goldrush» 54 - -
1987 «The Rhythm Divine» 54 - -
1987 «Call It Love» 91 - -
1988 «The Race» 7 - 33
1988 «Tied Up» 60 - 9
1989 «Of Course I'm Lying» 23 - -
1989 «The Race» 73 - -
1990 «Unbelievable» - - 22
1991 «Rubberbandman» 58 - -
1992 «Jungle Bill» 61 - 40
1992 «The Race» 55 - -
1994 «Do It» - - 46
1995 «Tremendous Pain» - - 7
1996 «How How» 59 - 28
1996 «Jingle Bells» - - 44
1997 «On Track» - - 16
1997 «To the Sea» - - -
1999 «Vicious Games» 110 - -
2003 «Planet Dada» - - -
2011 «Mean Monday» - - -

Посилання