Національна музична академія України імені Петра Чайковського: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Ручний відкіт Скасовано
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
| абревіатура = НМАУ
| абревіатура = НМАУ
| емблема = НМАУ лого.jpg
| емблема = НМАУ лого.jpg
| зображення = P1170500-001.JPG
| оригінал =
| оригінал =
| девіз = <!--| рік заснування = 1863<ref>Національна музична академія України імені Петра Чайковського // [[Українська музична енциклопедія]]. Т.4. С.56</ref>-->
| девіз = <!--| рік заснування = 1863<ref>Національна музична академія України імені Петра Чайковського // [[Українська музична енциклопедія]]. Т.4. С.56</ref>-->

Версія за 12:31, 16 січня 2022

Національна музична академія України імені Петра Чайковського
НМАУ
50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028Координати: 50°26′56″ пн. ш. 30°31′29″ сх. д. / 50.44898000002777394° пн. ш. 30.524801000028° сх. д. / 50.44898000002777394; 30.524801000028
Тип консерваторія
музична академія
будівля
споруда і пам’ятка архітектури
Країна  Україна
Назва на честь Чайковський Петро Ілліч
Засновано 1863
Ректор Максим Тимошенко
(з 2018-11-13)
Випускники Категорія:Випускники Київської консерваторії
Адреса Київ, вул. Архітектора Городецького, 1/3
Сайт knmau.com.ua
Нагороди Орден Леніна
Мапа
CMNS: Kyiv Conservatory у Вікісховищі

Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського — вищий державний музичний навчальний заклад IV рівня акредитації[1], займає провідне місце серед музичних вузів України та одне з провідних у світі. За методикою визначення рейтингів ЮНЕСКО «Топ — 200 Україна» у 2019 році академія посіла перше місце серед вищих мистецьких навчальних закладів України.

Історичний нарис

1863—1913

27 жовтня 1863 року відкрите Київське відділення Імператорського Російського Музичного Товариства (ІРМТ). У січні 1868 на його основі відкрилося Київське музичне училище.

Перша задокументована спроба підвищення статусу музучилища до консерваторії була здійснена тодішнім керівником училища Людвігом Альбрехтом у 1876 році, проте зазнала невдачі, а сам ініціатор згодом був знятий з посади директора, і його змінив Володимир Пухальський.[2]

Друга задокументована спроба підвищення статусу була здійснена Антоном Рубінштейном 27 березня 1891 року[3], втім і ця спроба за свідченнями Йосипа Міклашевського не була успішною з економічних причин.[2][4]

Утретє така спроба була здійснена у 1908 році Олександром Глазуновим у листі-клопотанні до голови ІРМТ принцеси Олени Саксен-Альтенбурзької, а фінансове обгрунтування цієї пропозиції включало підвищення плати за навчання та продаж частини землі, що належала Київському відділенню ІРМТ[2]. У відповіді ІРМТ питання заснування консерваторії було, натомість, вирішено відкласти.[5]

У 1910 році клопотання щодо надання статусу консерваторії підтримав Сергій Рахманінов, написавши у листі Головній дирекції ІРМТ від 19 квітня 1910:

«Оскільки моя поїздка до Києва була пов'язана з клопотанням Київського училища про перейменування в консерваторію, то одразу ж додам, що я вважаю це клопотання цілком виправданим і сам охоче до нього приєднуюся... Постановка справи в училищі таку реформу виправдовує»[6]

Повідомлення принцеси О. Г. Саксен-Альтенбурзької про позитивне рішення щодо відкриття консерваторії датується 16 травня 1913 року[2][5], а урочиста церемонія відкриття консерваторії за участю принцеси Альтенбурзбкої та інших офіційних осіб відбулася 3 листопада 1913 і була приурочена до 50-річного ювілею Київського відділення ІРМТ.[2][7] Впродовж понад 105 років цей день відзначався, як день заснування Київської консерваторії.

1913—1991

Упродовж 1924-1928 навчальний заклад функціонував у статусі музичного технікуму з правом надання вищої музичної освіти за виконавськими спеціальностями. З 1928 по 1934 рр. технікум діяв у складі Музично-драматичного інституту імені М. В. Лисенка, а у 1934 році був відокремлений і реорганізований у Київську державну консерваторію.

У 1934–1935 навчальному році при консерваторії відкрили одну з перших у Радянському Союзі середню спеціальну музичну школу-десятирічку.

1938 року консерваторія була нагороджена орденом Леніна (у зв'язку з 25-річним ювілеєм).[8] 1940-го консерваторії присвоєно ім'я Петра Чайковського з нагоди 100-річного ювілею композитора.

У роки Німецько-радянської війни Київська консерваторія була частково евакуйована до Свердловська, а частково (з жовтня 1941) продовжувала діяти в окупованому Києві під назвою Музично-драматична консерваторія на умовах самооплатності у приміщенні школи № 57 на вул. Прорізній, одним із її очільників був Остап Лисенко.[9]

Після 1991

1995 року Указом Президента України консерваторія набула статусу Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. В часи акцій протесту 2004 та 2013–2014[10] років, Київська консерваторія надавала приміщення протестувальникам для ночівлі і відпочинку.

У 2004 році студенти академії брали участь в подіях Помаранчевої революції[11], попри спротив керівництва академії, студентам вдалося добитися офіційного дозволу на розміщення 50 протестувальників в її приміщенні.[12]

Під час Євромайдану академія надавала приміщення для розміщення активістів від партії УДАР і від «Батьківщини».[13][14] В ході бою 18-20 лютого у приміщення консерваторії увійшли самооборонці сотника Парасюка, які тримали оборону Майдану від атак «Беркуту»[15][16], того ж дня у фоє Великого залу консерваторії було влаштовано лазарет для поранених протестувальників.[13]

2019 року НМАУ розпочала співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога.[17]

У червні 2019 року за підтримки Штаб-квартири Інституту Конфуція НМАУ та Центральною консерваторією музики (ЦКМ) був заснований Музичний центр Конфуція при НМАУ імені П.І. Чайковського.[18] Завдання Центру – створення та виконання оперного репертуару, освітня діяльність, тури та експозиції; він стане осередком досліджень китайської музики і культурного обміну серед країн «Один Пояс, Один Шлях» для Центрально-Східної Європи та всього світу.

18 травня 2020 наказом Міністерства культури та інформаційної політики України затверджений чинний Статут НМАУ, в якому стверджується:

Історія Київської консерваторії бере початок з відкриття 27 жовтня 1863 року Київського відділення Імператорського Російського Музичного Товариства. Саме на його основі, у 1868 році, було відкрито Київське музичне училище, яке, за пропозицією Головної дирекції Імператорського Російського Музичного Товариства від 16 травня 1912 року, перейменовано у Київську консерваторію (3 листопада 1913 року).[19]

Як вказано в повідомленні НМАУ про засідання її вченої ради, 25 травня 2020 члени ради «одноголосно схвалили сенсаційну інформацію щодо істинної дати заснування Консерваторії» — від дня заснування Київського відділення ІРМТ (27 жовтня 1863 року). У цьому повідомленні також зазначено, що у 2023 році академія буде святкувати 160 років з дня свого заснування.[20]

Будівля

Новорічна ілюмінація будівлі оперної студії Національної музичної академії.

Сучасний будинок НМАУ зведено в 1890-х (колишній готель «Континенталь», архітектори Едуард Брадтман та Георгій Шлейфер), під час Німецько-радянської війни зруйнований через вибухи й пожежі, влаштовані НКВС; 19551958 будинок перебудовано й добудовано концертний зал (архітектори Лев Каток та Я. Красний). Розташовується на вулиці архітектора Городецького 1/3, поруч із Майданом Незалежності.

Оперна студія

Ректори

Видатні викладачі та випускники

За роки існування консерваторії в ній працювали: М.Леонтович, К.Стеценко, В.Буймістер, Я.Степовий, В.Косенко, Б.Яворський, Г.Бекмішев, К.Михайлов, А.Пазовський, С.Козолупов, Ф.Цвєтков, І.Паторжинський, М.Литвиненко-Вольгемут, З.Гайдай, Є.Чавдар, О.Гродзинський, Д.Євтушенко, А.Штогаренко, К.Данькевич, Л.Ревуцький, Б.Лятошинський, Г.Таринов, В.Тольба, О.Климов.

Серед випускників консерваторії – М.Вериківський, Г.Верьовка, З.Гайдай, Д.Гнатюк, П.Кармалюк, П.Козицький, Б.Лятошинський, Г.Майборода, П.Майборода, Є.Мірошниченко, Д.Петриненко, М.Рахлін, Л.Ревуцький, Л.Руденко, В.Тольба, Є.Червонюк, В. Буймістер та ін.

Примітки

  1. Офіційний сайт НМАУ
  2. а б в г д Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020.
  3. Задокументовано у протоколі засідання
  4. Очерк деятельности Киевского отделения Русского музыкального общества (1863—1913). — Киев, 1913. — c.66-68
  5. а б Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.7
  6. Лист цитується у виданні: Сатина С., Записка о Рахманинове. В сб.: "Воспомина­ния о Рахманинове" (изд. 5-е), т. I, 1988, с. 42.
  7. Отчеты Киевского Отделения Музыкального Общества и Музыкального училища. — К. : 1868—1916 гг. Императорского Русского учрежденного при нем. Типография С. Кулъженко, 1868—1916 р. — с.3
  8. Награждение Консерватории орденом Ленина. maps.interesniy.kiev.ua. Захоплюючий Київ. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  9. Копиця М. Д. З історії Київської консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського // До 100-річчя Київ. консерваторії — НМАУ ім. П. І. Чайковського — с.41-50
  10. подяка депутата Романа Чернеги[недоступне посилання з липня 2019]
  11. Студенти Національної музичної академії оголосили страйк. "Україна молода".
  12. Ректор Національної музичної академії - „перефарбований лис”?.
  13. а б Музакадемія готує вечір-реквієм пам'яті загиблих на Майдані - ректор Володимир Рожок. Архів оригіналу за 28 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
  14. Подяка ректору НМАУ.
  15. Сотник, який переломив хід історії: Треба було дотискати. Українська правда.
  16. Сотник Парасюк розповів, як "Беркут" атакував консерваторію "коктейлями Молотова".
  17. Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2019.
  18. https://knmau.com.ua/muzichnij-tsentr-konfutsiya/
  19. Статут Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, погоджений Конференцією трудового колективу протокол № 2 від 14 квітня 2020 р. і затверджений наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18 травня 2020 р. № 1779, сторінка 2, п. 1.2, абзац 5.
  20. Засідання Вченої ради НМАУ ім. П. І. Чайковського. knmau.com.ua. НМАУ ім. П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 30 травня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  21. Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.

Джерела та література

  • Академія музичної еліти: Історія та сучасність — до 90-річчя Національної музичної України ім. П. І. Чайковського / В. І. Рожок (голова ред. кол.), А. П. Лащенко (авт.-упоряд.). — Київ: Музична Україна, 2004. — 512 с.
  • Бондарчук П. М. Національна музична академія України імені П. Чайковського // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 268. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • Історія кафедри духових і ударних інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського у фотографіях / В. Т. Посвалюк, К. В. Посвалюк. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2010. — 221 с. : іл., портр. ; 24 см. — Частина тексту парал. рос., англ. — Бібліогр.: с. 220—221 (29 назв) та в підрядк. прим. — 300 пр. — ISBN 978-966-7357-55-9
  • Національній музичній академії України ім. П. І. Чайковського 100 років / авт.-упоряд. В. Рожок. — К.: Муз. Україна, 2013. — 512с
  • Хурсина Ж. И. Выдающиеся педагоги-пианисты Киевской консерватории (1917—1938). — К.: Муз. Україна, 1990. — 133 с.: ил. — Библиогр.: с. 124—132 (216 назв.).

Література

  1. Київське музичне училище. Нарис діяльності 1868-1924 роки by Київська муніципальна академія музики ім. Р. М. Глієра - issuu. issuu.com. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 30 травня 2020.
  2. Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.194

Посилання