Мізогінія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Yuriz (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
* Фрейд З. Леонардо да Винчи. М., 1912 (С.?) |
* Фрейд З. Леонардо да Винчи. М., 1912 (С.?) |
||
* http://forum.likar.info/topic/635381-mizoginiya-ili-pochemu-zhenshhinyi-nenavidyat-drug-druga/ |
* http://forum.likar.info/topic/635381-mizoginiya-ili-pochemu-zhenshhinyi-nenavidyat-drug-druga/ |
||
{{Голі посилання}} |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 08:36, 21 квітня 2022
Мізогіні́я (англ. Misogyny, від грец. μισογυνία (misogunia), μῖσος (misos) — ненависть або зневага, грец. γυνή (gyné) — жінка) або женоненави́сництво, жононенави́сництво, жінконенави́сництво — ненависть, зневага, огида, упередженість до жінок. Проявляється в численних формах, таких як соціальне виключення, сексизм, ворожість, андроцентризм, патріархат, чоловічі привілеї, приниження жінок, позбавлення жінок громадянських прав, насильство проти жінок, сексуальна об'єктивація.[1][2] Поняття активно використовується в психоаналітичній літературі та є одним з ключових в теорії фемінізму.[3] Мізогінія тривалий час була офіційною беззаперечною доктриною патріархального суспільства[4] і тому просякує основні продукти патріархатних культур, такі як священні тексти більшості релігій, міфологій, ідеї західної[1][5] та східної філософій (серед впливових мізогінів Арістотель, Декарт, Гоббс, Лок, Руссо, Гегель, Шопенгауер, Ніцше, Дарвін, Фрейд). Нині поширена у всіх формах масової культури: у мас-медіа (медійних засобах, рекламі), в реп-музиці, відеоіграх. Хрестоматійний приклад мізогінії — мізогінія у фільмах жахів[en]. Мізогінія живить і легітимізує насильство проти жінок, від крайніх його форм (феміциду), таких як вбивства честі, селективні аборти, обливання кислотою, до всього спектру сімейного, сексуального насильства, разом з проституцією, торгівлею жінками, культурою зґвалтування (яскравий приклад — міфи про зґвалтування).
Мізогінна поведінка, що виражається в зневазі й ненависті до всього жіночого, може проявлятися негативним ставленням до жінок взагалі або до психологічних чи фізичних жіночих ознак, різною мірою наявних у різних жінок та чоловіків.[6]
Мізогінія ділиться на зовнішню (що транслюється суспільством) та увнутрішнену (що інтерналізована жінками). Підкреслена зневага до власної статі — соціально схвалювана і приносить дивіденди у вигляді підвищення власного статусу у колі чоловіків. Увнутрішнену мізогінію можна назвати ефективним інструментом для конструювання роз'єднаності жінок. Найпотужніша зброя боротьби з мізогінією — жіноча солідарність.[7]
Міф про красу (ідеальна «жіночність»), мізогінія та увнутрішнена мізогінія, знецінення, засвоєна безпорадність, об'єктивація та самооб'єктивація, жорсткі гендерні ролі, де у жінки роль другого плану — усе це прояви сексизму.[7]\
«Жінка повинна відповідати певним репродуктивним, віковим, фізіологічним та іншим вимогам. Все різноманіття характерів, особистостей, бажань, можливостей зводиться до певної шаблонної „нормальної жінки“ з жорстко прописаними вимогами до неї. В свою чергу, жінкам доводиться змагатися одна з одною за право бути найкращою в рамках цього одного-єдиного шаблону. Замість того, щоб зрозуміти, що немає і не може існувати єдино правильної моделі, і насолоджуватися власною одиничною унікальністю. Лише жінка буває пропащою, тільки жінка може осквернити своєю присутністю, тільки жінка на кораблі — до біди.»[8]
Історія
Широкий розвиток мізогінія здобула в епоху античності. У Середньовіччі жінка займає другорядне підпорядковане становище.
Цей розділ потребує доповнення. (січень 2020) |
Мізогінія у провідних філософських вченнях
Мізогінні ідеї сповідували чи транслювали численні впливові філософи: Арістотель (погляди Арістотеля на жінок), Рене Декарт, Томас Гоббс, Джон Лок, Жан-Жак Руссо, Гегель, Артур Шопенгауер, Фрідріх Ніцше, Чарлз Дарвін, Зигмунд Фрейд, Отто Вейнінгер, Освальд Шпенглер, Джон Лукас.[9] Феміністські дослідження відстежують вплив цих мислителів та їх мізогінних ідей на формування мізогінної західної культури.[10]
В іншому мовному розділі є повніша стаття Misogyny(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
Див. також
Примітки
- ↑ а б Code, Lorraine (2000). Encyclopedia of Feminist Theories (вид. 1st). London: Routledge. с. 346. ISBN 978-0-415-13274-9.
- ↑ Kramarae, Cheris (2000). Routledge International Encyclopedia of Women. New York: Routledge. с. 1374—1377. ISBN 978-0-415-92088-9.
- ↑ Психология. Иллюстрированный словарь (рос.). ОЛМА Медиа Групп. ISBN 9785938780934.
- ↑ Акунин, Борис; Чхартишвили, Григорий (8 серпня 2016). Другой Путь (рос.). Litres. ISBN 9785457879294.
- ↑ Clack, Beverley (1999). Misogyny in the Western Philosophical Tradition: A Reader. New York: Routledge. с. 95—241. ISBN 978-0-415-92182-4.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- ↑ Мізогінія | Словник ґендерних термінів. a-z-gender.net. Процитовано 9 серпня 2016.
- ↑ а б Харитонова, Ольгерта; Агамалова, Лолита (17 січня 2016). Женщины. Разговор не о мужчинах (рос.). Litres. ISBN 9785457960473.
- ↑ Мизогиния, или Почему женщины ненавидят друг друга. Процитовано 9 серпня 2016.
- ↑ Clack, Beverley (1999). Misogyny in the Western Philosophical Tradition: A Reader. New York: Routledge. с. 95—241. ISBN 978-0-415-92182-4.
- ↑ Witt, Charlotte; Shapiro, Lisa (2017), Zalta, Edward N. (ред.), Feminist History of Philosophy, The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Spring 2017), Metaphysics Research Lab, Stanford University, процитовано 21 серпня 2018
Джерела
- http://dictionary.reference.com/browse/misogyny
- Фрейд З. Леонардо да Винчи. М., 1912 (С.?)
- http://forum.likar.info/topic/635381-mizoginiya-ili-pochemu-zhenshhinyi-nenavidyat-drug-druga/
Посилання
- Українська Facebook-спільнота «Сексизм і Мізогінія» з регулярною публікацією повсюдних прикладів мізогінії у рекламі, медіа, кіно, дизайні, моді тощо.
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|