Ісус Навин

Ісус Навин
дав-євр. יְהוֹשֻׁעַ בִּן נוּן‎
Народився	не раніше 1650 до н. е. і не пізніше 1350 до н. е. Land of Goshend
Помер	не раніше 1422 до н. е. і не пізніше 1245 до н. е. Ханаан
Поховання	Timnath-heresd
Національність	ізраїльтяни
Діяльність	воєначальник, правитель
Вчителі	Мойсей
Знання мов	Canaanited
Учасник	Взяття Єрихона
Посада	пророк
Конфесія	Mosaic Judaismd
Батько	Nund
Медіафайли у Вікісховищі

Ісу́с (івр. הוֹשֻׁעַ‎‎, Yĕhôshúʿa; арам. ישוע‎‎‎, Yeshua; грец. Ἰησοῦς, лат. Iosue), або Ісу́с Нави́н — ватажок (шофет) ізраїльських племен в часи завоювання ними Ханаану (1550—1200 рр. до н.д.). Наступник Мойсея. Народився у Єгипті, до виходу з нього євреїв. Син Нуна (Навина) з племені Єфрема. Відомості про нього повністю ґрунтуються на Біблії. Центральний персонаж Книги Ісуса Навина. Згідно з Книгами Виходу, Чисел та Ісуса Навина був помічником Мойсея, одним із 12 єврейських розвідників, які досліджували Ханаан. Після смерті Мойсея очолив ізраїльські племена, керував ними під час завоювання Ханаану. У чудесний спосіб перейшов Йордан, здобув міста Єрихон, Ай та інші. Помер у віці 110 років в Ханаані. Первісно носив ім'я — Гошеа (הוֹשֵׁעַ), яке Мойсей змінив на Єгошуа (Ісус). У Книзі Неємії називаний скороченим іменем Єшуа. Вшановується у юдаїзмі, християнстві та ісламі. У середньовічний Європі вважався одним із дев'яти достойників, взірцем лицарства. Національний герой Ізраїлю. Християнський старозаповітний святий. День вшанування в католицьких та православних церквах — 1 вересня; у вірменській церкві — 26 липня.

Біографія

Гравер Ілля. «Ісус Навин вішає переможених царів». З Біблії. 1645 рік. Київ.

Ісус Навин (Ефраїм Моше Лілієн, 1908)

Ісус Навин як один зі дев'яти достойників («Livro do Armeiro-Mor», 1509)

Ісус Навин був найближчим сподвижником Мойсея — супроводжував того коли він піднімався на гору Синай, охороняв за відсутності пророка скинію, очолював ізраїльтян у битві з амалекітянами при Рефидимі. Разом з іншими дванадцятьми розвідниками був відправлений до Ханаану. Якщо десять з них злякалися сили місцевих, то Ісус та його товариш Калев заперечували їм. За цю впертість та віру в перемогу, лише вони, двоє з усього роду, були удостоєні можливості вступити в Землю Обітовану. Мойсей призначив Ісуса Навина своїм наступником і зобов'язав його завоювати Ханаан та розділити землю між ізраїльськими племенами. В Біблії Ісус Навин виступає одночасно і як військовий вождь та полководець і як пророк «раб Божий». З одного боку, його головним завданням є підкорення Ханаану, а з іншого, через нього Бог говорить з людьми. Тобто він є наступником Мойсея, довівши до кінця справу свого вчителя.

Припущення

Багато сучасних вчених вважають, що хоч сам Ісус Навин був історичною особою, але він очолював лише одну з хвиль ізраїльського вторгнення до Ханаану. Пізніше численні героїчні перекази часів завоювання злилися в єдину історію в якій він став центральним героєм. Тобто, хоча Ісус Навин навряд чи є міфологічним персонажем, але малоймовірно, що біблійні перекази точно відображають вчинки історичного прототипа.

Джерела

• Ісус Навин [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Книга Иисус Навин [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.]
• Ісус Навин, Йозує, Йошує [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 559. — 1000 екз.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ісус Навин

• Ісус Навин, вождь Ізраїлю [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Українська Католицька енциклопедія
• Глава «Завоевание Ханаана» [Архівовано 3 червня 2020 у Wayback Machine.] з книги І Фінкельштейна та Н. А. Зільбермана «Раскопанная Библия. Новая точка зрения археологии на древний Израиль и происхождение его священных текстов»