Антиген: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Yozh (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
SieBot (обговорення | внесок) м робот додав: tr:Antijen |
||
Рядок 42: | Рядок 42: | ||
[[sr:Антиген]] |
[[sr:Антиген]] |
||
[[sv:Antigen]] |
[[sv:Antigen]] |
||
[[tr:Antijen]] |
|||
[[vi:Kháng nguyên]] |
[[vi:Kháng nguyên]] |
||
[[zh:抗原]] |
[[zh:抗原]] |
Версія за 04:22, 17 січня 2010
Антиге́н — речовина, зазвичай органічного походження, що має ознаки генетичної відмінності і при введенні в організм викликають специфічний імунний ефект. Імунна система розпізнає цю речовину як чужорідну і виробляє антитіла для боротьби із нею. В класичній імунології до антигенів відносять віруси, бактерії, мікроскопічні гриби, цілі клітини тваринного походження. Антигенам притаманна імуногенність — здатність викликати імунну відповдь, а також специфічність, яка характеризує специфічну взаємодію їх з продуктами імунної відповіді (антитілами, сенсибілізованими лімфоцитами). Молекула антигена несе детермінантну группу — ділянку молекули антигена, яка "розпізнається" антигензв'язуючим центром В-лімфоцитів і антитілами. в молекулі антигена, як правило, міститься декілька різних за будовою детермінантних груп, кожна з яких може повторюватись кілька разів.
Зазвичай антигени містять у собі протеїни, що знаходяться на поверхні бактерій, вірусів і гранул пилка. Протеїни несумісних груп крові чи тканин також поводяться як антигени, що треба враховувати при переливанні крові і пересадці органів.