Міщанство: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Основні сфери занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]]. |
Основні сфери занять міщан були [[ремесло|ремесла]], [[промисел|промисли]], [[торгівля]]. |
||
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. |
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий [[соціальний прошарок]] як [[інтелігенція]]. |
||
[[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|left|Міщанка.]] |
[[Файл:13. Ukr mischanka.jpg|thumb|left|Міщанка.]] |
Версія за 16:32, 20 січня 2010
Міща́нство (від пол. Mieszczaństwo - мешканці міста) — суспільний стан за доби Середньовіччя і нового часу, до якого належало населення міст і містечок. Стан спадкувався за народженням. Історично та соціальне - це той же самий суспільний прошарок, що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово буржуазія, а в німецькому - бюргерство.
Основні сфери занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.
Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.
У радянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безклассового суспільства це слово вживалося з негативною конотацією.
Література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.