Параноя

Параноя
Спеціальність	психіатрія, психологія і психотерапія
Симптоми	Paranoid Behaviord
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	F20.0, F22.0, F22.8
MeSH	D010259
Paranoia у Вікісховищі

Парано́я (манія переслідування; дав.-гр. παράνοια «божевілля, безумство») — хронічний психічний розлад, синдром, що характеризується виникненням логічно збудованої системи поведінки, яка заснована на стійких ідеях переслідування, ревнощів тощо, що опановують свідомість хворого, зі збереженням в іншому логічності мислення. Під час параної вміст патологічних ситуацій часто ґрунтується або включає багато елементів реальності, формально правдоподібно пов'язаних із хворобливими уявленнями.

Ця система зазвичай не змінюється; вона була б абсолютно адекватна, якби початкові патологічні ідеї були правильні.

Ознаки порушення

Оскільки деградація у хворих на параною найчастіше відбувається лише на кінцевих стадіях розладу (їм часто вдається надати видимість реальності своєму маревному мисленню, залучаючись до судових процесів або інших позивацьких видів діяльності), вони рідко опиняються в психіатричних лікарнях. У хворих на параною немає химерної поведінки, емоційної нестабільності, гротескових галюцинацій і незвичайних ідей, що відзначаються при інших психопатологічних станах. Багато хто з них здатний підтримувати, хоча б поверхнево, економічну і соціальну адаптацію. Тільки коли їх дії приходять в конфлікт із суспільством, стає очевидно, що необхідна госпіталізація. З іншого боку, трапляються випадки параної, коли хворий виражає дивні ідеї: наприклад, одна пацієнтка стверджувала, що заміжня за богом.

Причини захворювання

Висунуто декілька теорій, що пояснюють механізм виникнення параної. Одна з них — теорія, що припускає, що основою параної слугує фіксація, або затримка, на певній стадії сексуального розвитку дитини. Йдеться про стадію гомоеротики — періоду, коли хлопчики грають з хлопчиками, а дівчатка — з дівчатками (приблизно між 4 і 11 роками). Коли хлопчик, у якого відбулася фіксація на гомоеротичній стадії, досягає свободи дорослого, над ним тяжіє незадоволене ваблення до маленьких хлопчиків, і він вимушений або залучитися до гомосексуальної активності, або, підкоряється соціальному тиску, шукаючи компенсацію в таких формах поведінки, як алкоголізм або агресія. Дана поведінка стає свого роду клоакою неусвідомлених прагнень до гомоеротичних контактів^{[джерело не вказане 1588 днів]}.

Якщо, як компроміс, виникає параноя, то манія переслідування виявляється проєкцією внутрішнього фантазійного бажання: проблеми, пов'язані з гомосексуальністю, ніби містяться не в самій людині, а нав'язані їй ззовні. Дійсно, чоловіків-параноїків зазвичай «переслідують» чоловіки або чоловічі організації, а паранояльних жінок — особи жіночої статі. Сексуальна адаптація, зокрема шлюб, найчастіше відсутня. У хворих на параною, які одружуються, йдучи назустріч вимогам гетеросексуального соціуму, відзначається погана адаптація до сімейного життя або домашній розлад. Одержимий параноєю індивід, незалежно від того, до якого соціально-економічного прошарку він належить, назавжди присвячує себе агресивності, боротьбі з уявними ворогами і демонстрації підкреслено чоловічої поведінки, що граничить з героїзмом. Процес ніколи не доходить до кінця: як тільки переможений один ворог, з'являється іншій, ще небезпечніший. Параною слід відрізняти від інших маревних розладів, званих параноїчними; останні часто пов'язані з органічною патологією (церебральним атеросклерозом, сенільними психозами) чи ж з функціональними психозами, зокрема з шизофренією. Марення при параноїчних розладах мінливе і не так логічно пропрацьоване, як при параної. Крім того, його можуть супроводжувати галюцинації, зміни емоційних станів і соціально неприйнятна поведінка^{[джерело?]}.

Лікування

Лікування параної залишається нерозв'язаним питанням. Основна причина полягає в тому, що хворі на параною рідко звертаються по допомогу. У результаті дослідження, засноване на спостереженні та лікуванні, виявляється неможливим. Наразі в медицині немає специфічних способів лікування параної.

Цікаві факти

Відомо, що герой повістей Ярослава Гашека Швейк за книгою хворів на цю недугу^{[джерело не вказане 1588 днів]} і через це з ним траплялись комічні, а інколи, і трагічні пригоди.

Література

• Паранойя // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Параноя // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1296. — 1000 екз.
• Параноя // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 183.

Посилання

• Параноя // Тлумачний словник ABBYY Lingvo. — Дата звернення: 06.07.2013.