Клефти: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок)
м робот додав: cs:Kleftové
доповнення
Рядок 1: Рядок 1:
'''Клефти''' ({{lang-el|Κλέφτες — дослівно «грабіжники»}}) — [[Греція|грецькі]] селяни-партизани, боролися проти турецького панування.<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/96038/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%84%D1%82%D1%8B Велика радянська енциклопедія]</ref>
'''Клефти''' ({{lang-el|Κλέφτες — дослівно «грабіжники»}})&nbsp;— [[Греція|грецькі]] селяни-партизани, боролися проти турецького панування.<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/bse/96038/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D1%84%D1%82%D1%8B Велика радянська енциклопедія]</ref>


Клефти нападали, головним чином, на місцевих турецьких феодалів і представників турецької адміністрації, а також на грецьких землевласників-кодзабасів, які й дали їм прізвисько «злодії». У 17-18 ст. рух клефтів, незважаючи на каральні заходи турецької влади, набув значного розмаху, що змусило турецький уряд наприкінці [[17 століття]] легалізувати частину загонів клефтів (так звані, [[арматоли]]), доручивши їм функції внутрішньої варти.
Клефти нападали, головним чином, на місцевих турецьких феодалів і представників турецької адміністрації, а також на грецьких землевласників-кодзабасів, які й дали їм прізвисько «злодії». У 17-18 ст. рух клефтів, незважаючи на каральні заходи турецької влади, набув значного розмаху, що змусило турецький уряд наприкінці [[17 століття]] легалізувати частину загонів клефтів (так звані, [[арматоли]]), доручивши їм функції внутрішньої варти.
Рядок 6: Рядок 6:


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Клефтські пісні]]
* [[Арматоли]]
* [[Арматоли]]
* [[Грецька революція]]
* [[Грецька революція]]

Версія за 15:08, 30 січня 2010

Клефти (грец. Κλέφτες — дослівно «грабіжники») — грецькі селяни-партизани, боролися проти турецького панування.[1]

Клефти нападали, головним чином, на місцевих турецьких феодалів і представників турецької адміністрації, а також на грецьких землевласників-кодзабасів, які й дали їм прізвисько «злодії». У 17-18 ст. рух клефтів, незважаючи на каральні заходи турецької влади, набув значного розмаху, що змусило турецький уряд наприкінці 17 століття легалізувати частину загонів клефтів (так звані, арматоли), доручивши їм функції внутрішньої варти.

У грецькій національно-визвольній революції 1821-29 рр. клефти та арматоли складали основний кістяк повстанських сил. Збереглися численні народні пісні про подвиги клефтів.

Див. також

Примітки