Люлька Архип Михайлович

Люлька Архип Михайлович
Народився	23 березня 1908 Саварка, Богуславського району Київської області
Помер	1 червня 1984 Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Радянський Союз
Діяльність	авіакосмічний інженер, конструктор
Галузь	авіація
Відомий завдяки	Розробив конструкцію першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941)
Alma mater	НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Заклад	АН СРСР
Членство	Російська академія наук і Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Нагороди	Лауреат Ленінської премії (1976), Герой Соціалістичної Праці (1957), Лауреат Сталінських премій (1948, 1951)
Медіафайли у Вікісховищі

|портрет=

Архи́п Миха́йлович Лю́лька (23 березня 1908, с. Саварка, Богуславського району Київської області — 1 червня 1984, Москва) — український радянський конструктор авіаційних двигунів. Член-кореспондент АН СРСР (з 1960), академік АН СРСР (1968). Герой Соціалістичної Праці (1957). Лауреат Ленінської премії (1976). Лауреат Сталінських премій (1948, 1951).

Біографічні дані

1925 року закінчив ремісниче училище в Білій Церкві. З другого разу вступив до Київського Політехнічного інституту, який закінчив 1931 року. Учень М. П. Кравчука

У 1937—1939, працюючи у Харківському авіаційному Інституті, створив конструкцію першого в СРСР двоконтурного турбореактивного двигуна (ТРД)

Розробив конструкцію першого в світі двоконтурного турбореактивного двигуна (1939—1941), інших двигунів. Дослідив нові енергетичні речовини.

Від 1946 — генеральний конструктор авіаційних двигунів. Після 1946 під керівництвом А. Люльки створені потужні ТРД нового типу.

Архип Михайлович був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.

У 1938 році групою Архипа Люльки був розроблений двигун РГД-1, що дав змогу літаку розвинути швидкість до 900 км/год. Але справжнє визнання талановитий конструктор здобув у післявоєнні роки.

28 травня 1947 року літак СУ-11 з двигуном ТР-1 конструкції Люльки розвинув швидкість 900 км/год. Згодом ТР-1 було встановлено на літаки Ил-22. Восени 1957 року відбулися випробування літака СУ-7, який вперше перевищив швидкість звуку вдвічі. На базі цього літака згодом були створені бомбардувальник і штурмовик. А один з останніх створених Люлькою двигунів АЛ-31 Ф стоїть на всесвітньо відомому СУ-27, яким встановлено 27 світових рекордів і виконуються такі фігури вищого пілотажу, як «Колокол» і «Кобра Пугачова». Дітище Архипа Люльки — двигун АЛ-29 було встановлено на макеті-аналозі космічного корабля багаторазового використання «Буран», який свого часу був розроблений у КБ ім. П. О. Сухого.

Двигуни А. М. Люльки на радянських літаках

Двигун АЛ-21 Ф3 конструкції А. М. Люльки

• ТР-1 для Су-11 та Ил-22
• АЛ-5 для Ил-30 та Ил-46
• АЛ-7 для Ил-54
• АЛ-7Б (ПБ) для Ту-98
• АЛ-7Ф-1 для Су-7 та його модифікацій
• АИ-7 для Су-9
• АЛ-21 для Су-22, Су-24
• АЛ-31 для Су-27, Су-30
• АЛ-35 для Су-27
• АЛ-41 для Су-37 та МіГ МФ1

Література

• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 2 : Каліграфія — Португальці. — 736 с. — С. 306.
• А. Н. Пономарев, «Советские авиационные конструкторы», М — «Воениздат», 1990 ISBN 5-203-00668-7
• В. Літовкін, «Четыре сюжета из рассказов генерального конструктора», Независимое военное обозрение (життєвий епізод за участі А.М. Люльки)