Ризаліт

Ризаліт на фасаді палацу Туркуллів-Комелло у Львові

Ризалі́т — частина будинку, що виступає за основну лінію фасаду від фундаменту до даху. Поширена думка, що назва цього елемента походить від італ. risalita — виступ. Але в італійській архітектурі ризаліт називається avancorpo.

Ризаліти зазвичай розташовані симетрично відносно центральної осі фасаду в його центральній, бічних або наріжних частинах. У горизонтальному перерізі ризаліт може бути прямокутним або у вигляді півкола.

За допомогою ризалітів пожвавлюється фасад будівлі, тому вони використовувались при будівництві палаців ще з часів ренесансу. Згодом застосовувались при будівництві адміністративних та цівільно-промислових споруд, а також багатоквартирних будинків.

Ро́зміри виступу ризаліту більше ніж товщина стіни будівлі (на відміну від кріповки, але менше ніж його загальна ширина (на відміну від крила).

Ризаліти стали окрасою фасадів замку в Підгірцях, дому митрополитів у Києві, палацу Потоцьких у Кристінополі (доба бароко), палацу в містечку Любинь (стиль рококо), палацу графів Реїв у Микулинцях (ампір). Ризаліти набули популярності серед архітекторів доби бароко та класицизму, а також у часи захоплення історичними стилями в кінці XIX — на початку XX століття .

Галерея

• 
  Ризаліт на фасаді головного корпусу Львівського Університету
• 
  Ягеллонський університет у Кракові (Польща)
• 
  Фасад з ризалітом. Будинок Тернопільської Міської Адміністрації

Джерела

• Словник іншомовних слів, Київ, 1977, «Головна редакція УРЕ»
• Советский энциклопедический словарь, Москва, 1986, «Советская энциклопедия»