Дмитрівка (Черкаська область): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
Рядок 17: Рядок 17:
| поштовий індекс = 19751
| поштовий індекс = 19751
| телефонний код = 4737
| телефонний код = 4737
| координати = {{Coor dms |49|40|12|N|31|51|0|E|scale:30000_region:UA}}
| координати = {{Coor dms |49|40|21|N|31|51|10|E|scale:30000_region:UA}}
| висота = 85
| висота = 85
| ref-висота =
| ref-висота =

Версія за 11:35, 23 лютого 2010

село Дмитрівка
Країна Україна Україна
Область Черкаська область Черкаська область
Район Золотоніський район
Рада Дмитрівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71040150050038919
Облікова картка Село на сайті ВРУ 
Основні дані
Населення 1391
Площа 5,44 км²
Поштовий індекс 19751
Телефонний код +380 4737
Географічні дані
Географічні координати 49°40′21″ пн. ш. 31°51′10″ сх. д. / 49.67250° пн. ш. 31.85278° сх. д. / 49.67250; 31.85278
Середня висота
над рівнем моря
85 м
Водойми річка Супій
Відстань до
обласного центру
29,8 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
16 км
Найближча залізнична станція полустанок Супій
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради с. Дмитрівка,
Сільський голова Іллічова Любов Микитівна
Карта
Дмитрівка. Карта розташування: Україна
Дмитрівка
Дмитрівка
Мапа
Мапа

Дми́трівкасело в Україні, в Золотоніському районі Черкаської області, центр сільської ради. Населення — 1391 чоловік.

Село розташоване на річці Супій за 16 км на захід від районного центру — міста Золотоноша та за 4 км від залізничного полустанку Супій.

Історія

За переказами старожилів, село існувало ще за кріпаччини. Його засновником був кріпак Дмитренко Дмитро, який втік від поміщика і став жити в лісі, на березі річки Супій, на «старому селі», що нині за 3 км на південний захід від центру села. Після скасування Запорозької Січі Катериною ІІ в село прибуло чимало козаків, які становили половину всього населення.

Наприкінці XVIII — на початку XIX століття в Дмитрівці з'явилися поміщики — Кононович і Платковський, які, маючи родючу землю, віддавали її в оренду бідному населенню. У центрі села була церква, «монополька» та крамниця єврея.

У 70-х роках XIX століття відкрито початкову школу, а в 1912 році — 6-й клас, до якого вступило 5 учнів.

Наприкінці 1917 і на початку 1918 років селяни-бідняки організувалися в КНС, де першим головою був Авраменко Мусій Якимович. У 1930 році організувався колгосп «Більшовик», який охопив майже всіх мешканців села. Головою цього колгоспу до 1941 року був Ярмола Петро Трохимович. У колгоспі було 90 корів, 256 коней, 10 пар волів, 2 автомашини.

Під час окупації села нацистами розстріляно із Дмитрівки 42 особи, в тому числі голову колгоспу П. Т. Ярмолу, депутата Верховної Ради УРСР О. К. Сливу, дружину і дітей голови колгоспу Г. П. Кісільова. 369 дмитрівців брали участь у Другій світовій війні, з них 194 нагороджені бойовими орденами і медалями, 263 чоловіка загинули. На вшанування їх пам'яті в селі споруджено обеліск Слави та пам'ятник Невідомоиу солдатові.

На початок 1970-х років колгосп «Більшовик» мав в користуванні 3,1 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,2 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте тваринництво. Працювали електростанція, млин, лісопильня. На той час в селі діяли середня школа, будинок культури на 750 місць, бібліотека з фондом 12,6 тисяч книг, дитячі ясла, садок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, ощадна каса.

На території села виявлено поселення доби неоліту, 4 поселення доби бронзи та одне періоду Київської Русі.

Персоналії

В селі народилися:

Джерела

Посилання

Література

Ресурси інтернету