Слобідський район: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
Рядок 161: Рядок 161:
* [[Харків]]
* [[Харків]]
* [[Комінтернівська районна в м. Харкові рада]]
* [[Комінтернівська районна в м. Харкові рада]]
* [[:Категорія:Вулиці Комінтернівського Харкова|Вулиці Комінтернівського району]]


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 18:26, 10 березня 2010

Комінтернівський район
Розташування району
Основні дані
Країна: Україна Україна
Місто: Харків
Утворений: 1938
Населення: 149 800
Площа: 24.3 км²
Густота населення: 6131 осіб/км²
Географічні координати: 49°56′00″ пн. ш. 36°16′00″ сх. д. / 49.9333333333607782833496458° пн. ш. 36.2666666666947747899030219° сх. д. / 49.9333333333607782833496458; 36.2666666666947747899030219Координати: 49°56′00″ пн. ш. 36°16′00″ сх. д. / 49.9333333333607782833496458° пн. ш. 36.2666666666947747899030219° сх. д. / 49.9333333333607782833496458; 36.2666666666947747899030219
Районна влада
Адреса адміністрації: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 42
Вебсторінка: city.kharkov.ua/ua/mainmenu/view/id/170#172
Голова районної ради: Білодід Микола Павлович
Мапа
Мапа

CMNS: Слобідський район у Вікісховищі

Комінтернівський район район — один з 9 районів Харкова, розташований в південній частині міста.

Загальні відомості

Район утворений 8 березня 1940 року. Площа становить 7,9% загальної території м. Харкова. Граничить з Червонозаводським, Московським, Фрунзенським та Орджонікідзевським районами.

Промислові території та залізниця займають близько 15 % території району, житлові мікрорайони - 30 %, інше - дороги, ринки, лісонасадження, ігрові площадки, відводи тощо. Довжина району з півдня на північ - 8,7 км і зі сходу на захід - 3,75 км. Значна частина озеленена парками та скверами, найбільш великий із них - парк ім. Артема площею близько 100 га.

По межам району проходять дві міські магістралі: проспекти Московський і Гагаріна, а всередині району – проспекти 50-річчя СРСР та Героїв Сталінграду. Загальна довжина доріг – 966 тис.кв.м.

За кількістю населення район займає п'яте місце в міському рейтингу, після Московського, Дзержинського, Київського і Орджонікідзевського районів.

Історія

Тривалий час територія нинішнього Комінтернівського району перебувала далеко за околицями Харкова й фактично не мала безпосереднього відношення до міста. Тут вели своє сільське господарство машканці Харкова та прилеглих сел.

Межі майбутнього району почали формуватися від кріпосної Московської проїзної вежі, де йшла дорога на Москву (після Громадянської війни перейменована в проспект Сталіна, пізніше - Московський проспект), що стала північною границею Комінтернівського району.

Іншою границею району є проспект Гагаріна, раніше - Зміївська вулиця, ще раніше - Зміївський шлях. У ІІ половині XVIІ сторіччя вона з'єднувала Харків з Зміївом.

На південний схід вела Таганрозька дорога, що пізніше перетворилася в Петинську вулицю (нині Плеханівська), яка одержала свою назву на честь колезького радника Петина, що перейшло потім на розташований навколо її район - Петинку.

Вулиця Кірова (колишня Молочна) до середини XI ст. була фактично границею міста. Ближче до середини XI сторіччя почалася поступова забудова південної сторони Молочної вулиці: з'являються невеликі підприємства - пивоварний, алебастровий і горілочний заводи. Тут сформувався постійно діючий Кінний ринок, що згодом вийшов на друге місце в місті за значенням і оборотами після Благовіщенського.

Аж до 80-х рр. XI століття Петинка - зародок майбутнього Комінтернівського району - не була досить щільно заселена. Зміни наступили, коли район був пересічений залізницями.

Будівництво вело Товариство Південно-Східних залізниць. Найбільшої з них була Балашовсько-Харківська лінія довжиною 623,5 верст, відкрита для руху 17 грудня 1895 р. У цьому ж році було завершене будівництво залізничної станції "Харків-Балашовський" із вокзалом і залізничними майстернями.

Уже восени 1895 р. на окраїні міста, поблизу Петинскої вулиці, розгорнулися будівельні роботи. На площадці майбутнього машинобудівного заводу трудилися 1700 робітників. Уряд підтримав починання, виділивши державне замовлення на виготовлення 480 товарних паровозів протягом шести років. Так був створений Харківський паровозобудівний завод.

Багато хто з робітників, що працювали на будівництві ливарного, модельного, паровозозбирального, ковальського та котельного цехів, електростанції, головної контори й інших об'єктів, потім прийшли працювати в ці ж цехи. Селилися вони переважно поблизу заводу, давши району назва, що міцно зміцнилася за ним, - робоча Петинка.

Крім виробничих корпусів тут з'явилися й перші значні житлові будинки: будинок на 24 квартири для сімей майстрів, перший робочий "гуртожиток" - будинок для неодружених робітників на 100 ліжок.

5 грудня 1897 р. ХПЗ випустив свій перший паровоз.

В 1898 р. на території Петинки був заснований ще один металообробний завод (значно менший, ніж паровозобудівний), що випускав цвяхи, лопати, штамповальні ґрати - нині це завод ім. М.В. Фрунзе.

Ще однією подією було відкриття трамвайного шляху - перша лінія харківського трамвая простягнулася по Петинській вулиці. 3 липня 1906 р. був урочисто відкритий рух від Павловской площі (нині пл. Рози Люксембург) до кінця Петинської вулиці до Балашовського вокзалу. Після завершення будівництва ще трьох ліній цьому маршруту був наданий перший номер.

До революції єдина їдальня була на ХПЗ, кількість шевців, кравців, перукарів можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Єдиним навчальним закладом, крім ремісничого училища, була початкова парафіяльна школа. Її відкрили для дітей робітників на свої кошти хазяї ХПЗ при сприянні училищной комісії Харківської міської думи. До 1917 р. у ній навчалися 180 осіб. Потім до 1917 р. було відкрито 19-е міське парафіяльне училище в районі Кирилло-Мефодиевского цвинтаря (район стадіону "Металіст").

Медичне обслуговування в районі можна було одержати тільки на ХПЗ. В 1903 р. були побудовані заводська поліклініка та лікарня. Три роки потому вона мала 20 ліжок (що було явно недостатньо), у ній працювали два лікарі й три фельдшери.

Центром культурного життя робітників Петинки, та й усього міста був Народний будинок, що розташовувався на Кінній площі (на місці нинішнього ПК ХЕМЗ, зараз це територія Московського району Харкова).

Народний будинок був відкритий 2 лютого 1903 р. Тут працювала бібліотека.

Особливу роль у житті всього Харкова й особливо Петинського району грав робочий клуб, споруджений на вул. Петинській (нині ПК "Металіст" ДП "Завод ім. Малишева").

На початку 1915 р. на території району (вул. Державінська) підприємцем Липовським була організована текстильна фабрика, названа "Велика державинская мануфактура". В 1916 р. на Петинській вулиці була заснована чавуноливарна майстерня. Після революції на її базі був створений великий машинобудівний завод, пізніше - підприємство з виробництва холодильних машин.

На території Петинки в цей час були також розташовані заводи: котельний, підвісних дротових канатних доріг фірми Блейхерта й Эйхнера (Харків-Лейпциг). Останній розташовувався на вул. Корсиковській напроти заводу Гельферих-Саде. Зараз це територія Харківського велосипедного заводу ім. Петровского. На базі існуючі по правій стороні Петинської вулиці лісопильного виробництва в післяреволюційний час був створений меблевий комбінат ім. Щорса. 1916 рік - також став датою народження миловарного заводу.

Світова війна стала завершальним етапом дореволюційної історії Петинки - майбутнього Комінтернівського району.

Промисловість і торгівля

За даними Обласного управління статистики в реєстрі промислових підприємств району зареєстровано 52 суб'єкти господарської діяльності. На підприємствах переробної промисловості у 2006 році було задіяно більше 18 тис. чоловік.

У структурі промисловості району - вісім провідних галузей:

1. Машинобудівний комплекс - 26.4% - включає три основні підгалузі:

  • виробництво машин і устаткування, де основними виробниками є: ДП «Завод ім. Малишева» (спеціальна техніка і двигуни до неї, сільськогосподарські машини, дизелі і дизель-генератори та інші); АТ «Завод ім. Фрунзе» – (полотна решітні, сітки і т.д.); АТ «Будгідропривід» – (виготовлення і експлуатація гідроприводів об'ємного регулювання, гідропомп, устаткування для сільськогосподарського і будівельного комплексів і т.д.);
  • транспортне машинобудування, де основним виробником є АТ «ХВЗ ім. Петровського» - послуги з виробництва різних моделей і модифікацій велосипедів;
  • виробництво електричного і електронного устаткування – ДП «ХРЗ» і ДП «З-д «Радіореле» – релейна техніка.

2. Харчова і переробна промисловість – 53.3%, де основними виробниками є підприємства, що входять до складу корпорації «Техноком»: ТОВ «Техноком», ТОВ «ЕФ-ДЖІ-ФУД», ТОВ «Харпродукт» – виробництво харчових концентратів.

3. Хімічна і нафтохімічна промисловість - 11.2% (АТ «Стома»- мед. техніка і лікарські препарати).

4. Легка промисловість – 2.6% (Качанівська ВТК № 54, ТОВ «Протекс»).

5. Целюлозно-паперова і поліграфічна промисловість – 2.1% (ТОВ «Паксервіс» і ТОВ «Учбовий друк»).

6. Виробництво неметалічних мінеральний виробів (будівельних матеріалів) – 1.2% (АТ «ЖБК» і ТОВ «С.К.С.М.»).

7. Металургія і обробка металів – 0.5% (ДП «МК СКСМ» і ТОВ «Блиск»).

8. Інші виробництва, не віднесені до інших галузей – 1.2% (АТ «Харківдерев» і АТ «Втормет»).

Освіта та наука

У 2006 році діє мережа учбових закладів:

  • 19 загальноосвітніх шкіл в т.ч.: 4 гімназії №№ 46, 82, 83, 178; 2 спеціалізовані школи - №№ 77, 114;

НВК «Школа-дитячий садок № 112»; Технічний ліцей № 173; 6 приватних шкіл; Дитяча школа мистецтв; Спортивна школа (ДЮСШ – 6);

  • 14 дитячих дошкільних установ;
  • 3 позашкільні установи, в т.ч.: Станція юних техніків; Центр дитячої творчості.

У школах комунальної власності функціонують 522 класи із загальною кількістю учнів – 13713 чол., середня наповнюваність 26,3 чол. при середній наповнюваності по місту 28 чол.

У 6-ти приватних школах – 50 класів, 530 учнів і 11 дошкільних груп (165 дітей).

У 14 дитячих дошкільних установах 130 груп, які відвідують 2627 дітей. У складі НВК № 112 – 9 груп, в яких 167 дітей. Всього в районі 139 груп, які відвідують 2794 дитина. Середня наповнюваність 20,1 чіл.

На базі дошкільних установ функціонує чотири 1-і класи, де навчається 78 учнів.

На теріторії району розташований Національний університет внутрішніх справ, діють наукові установи - КП "ХКБМ ім. О.О. Морозова", ВАТ "ХНТК", ВАТ ХДКТБ холодильних машин, КП "ХКБД".

Культура та туризм

Надання послуг населенню у сфері культури здійснюється 11 закладами культури:

  • 7 масових бібліотек, з книжковим фондом 489,7 тис. екземплярів, обслуговують більш ніж 25 тис. читачів;
  • Парк культури та відпочинку ім. Артема, розташований на 70 га, приймає більше 8 тис. відвідувачів на рік.
  • Кінотеатр „Салют”
  • Дитяча школа мистецтв №5 об’єднує 408 дітей та підлітків на 4 відділеннях: музичному, театральному, хореографічному, художньому;
  • Палац культури „Металіст” ДП „Завод ім. Малишева”.

Охорона здоров'я

На території району розташовано 12 медичних установ на 1315 ліжко-місць, з них:

  • Міська поліклініка №21,
  • Міська поліклініка №19,
  • Міська дитяча поліклініка №1,
  • Міська стоматологічна поліклініка №2,
  • Шкірно-венерологічний диспансер №13,
  • Міська лікарня №13 – 305 ліжок,
  • Обласна клінічна інфекційна лікарня №22 – 240 ліжок,
  • Обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня №8 – 350 ліжок,
  • Диспансерне протитуберкульозне відділення №4 міського ПТД №1 – 120 ліжок,
  • Міський дитячий спеціалізований санаторій №6 – 100 ліжок,
  • Обласний наркологічний стаціонарний комплекс – 200 ліжок,
  • Стоматологічна госпрозрахункова поліклініка „Лія”.

У системі охорони здоров'я задіяно 352 лікарі всіх спеціальностей і 616 чол. середнього медичного персоналу. Кількість обслуговуваного населення 123,6 тис. чол., з яких – 83,5% - дорослий контингент.

Розгорнено і стабільно функціонує в 19-й поліклініці відділення лікарів загальної практики – сімейної медицини на 8 ділянках.

У 1-й дитячій поліклініці на базі придбаних комп'ютерних програм організований процес корекції зору у дітей.

У 19-й поліклініці реконструйований кабінет спелеотерапії для лікування хворих із захворюванням верхніх дихальних шляхів. На базі нового лабораторного устаткування «фотозаходів» проводиться визначення холестерину в крові.

Спорт

Житлове господарство

Житловий сектор:

  • місцевих рад – 618 будинків загальною площею - 2998,4 тис.кв.м;
  • відомчий - 7 буд. Багатоповерхових заг. пл. - 2,8 тис.кв.м. та 10 буд. одноповерхових - заг. пл. - 0,7 тис кв. м;
  • ЖБК - 67 буд. заг. пл. 270,0 тис.кв.м;
  • ОСББ - 34 буд. заг. пл. 98,2 тис.кв.м;
  • приватний сектор – 2730 приватних домоволодінь.

Див. також

Джерела