Мараньйон (річка): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: ka:მარანიონი |
м робот додав: zh:馬拉尼翁河 |
||
Рядок 61: | Рядок 61: | ||
[[ru:Мараньон (река)]] |
[[ru:Мараньон (река)]] |
||
[[sv:Marañón (flod)]] |
[[sv:Marañón (flod)]] |
||
[[zh:馬拉尼翁河]] |
Версія за 01:42, 29 березня 2010
Мараньйон | |
---|---|
Долина верхньої течії річки Мараньйон | |
Мапа басейну річки Мараньйон | |
9°59′19″ пд. ш. 76°40′56″ зх. д. / 9.98863100002777671° пд. ш. 76.68236400002778907° зх. д. | |
Витік | |
Гирло | Амазонка |
Басейн | басейн Амазонки |
Країни: |
Перу Еквадор |
Регіон |
Уануко Лорето Кахамарка Анкаш Ла-Лібертад |
Довжина | 2 000 км |
Площа басейну: | 350 тис. км² |
Середньорічний стік | 15,6 тис. м³/с |
Притоки: | Чамая, Сантьяго, Морона, Уальяга, Пастаса, Тігре |
Медіафайли у Вікісховищі |
Мараньйо́н (ісп. Río Marañón, від marañón — «густий чагарник») — річка в Перу, ліва твірна річки Амазонки.
Течія
Бере початок на східних схилах Західної Кордильєри, приблизно за 160 км на північний схід від Ліми, столиці Перу. Річка починається з двох витоків, які впадають до гірського озера Патакоча, яке лежить на висоті приблизно 4 000 м. З озера фактично і витікає річка. Далі вона протікає через озеро Лаурікоча та під назвою Лаурікоча тече протягом кілька сот кілометрів на північний захід через глибоку міжгірну андійську долину з численними порогами.
Після впадіння зліва річки Чамая русло відхиляється на схід, прориваючись через Центральну та Східну Кордильєри у вузьких (шириною 50-100 м) глибоких ущелинах — понґо. Минаючи останній гірський ланцюг Сьєрра-Кампанкіс долиною Понґо-де-Мансеріче, виходить на Амазонську низовину, по якій спокійно тече у звивистому руслі до злиття з річкою Укаялі, приймаючи справа головну свою притоку річку Уальяга. До 1971 року вважалося, що річка грає головну роль у формуванні річки Амазонки, а Укаялі є його правою притокою.
Основні характеристики
Довжина річки сягає понад 2 000 км. Площа басейну становить понад 350 тисяч км².
Живлення мішане: дощове, снігове та льодовикове в гірській частині басейну, дощове — в рівнинній. Паводки із жовтня по липень. Пересічні витрати води становлять 15 600 м³/с. Річка має величезні гідроенергетичні ресурси. Судноплавна на протязі 1 000 км від гирла — до порогів.
Джерела
- Латинская Америка. Энциклопедический справочник. Т.2. Москва, 1982
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.